Постанова

від 15.01.2025 по справі 910/3996/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа№ 910/3996/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Чечотка В.Д.

учасники справи:

від позивача: Коломієць Т.М.;

від відповідача: Черналівський Є.О.

розглянувши заву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб"

про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 910/3996/24 (суддя Бондаренко - Легких Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз"

про розірвання договору та стягнення 495 294, 27 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз» в якому просило суд розірвати у судовому порядку договір підряду №1411/23 від 14.11.2023 та стягнути сплачену попередню оплату у розмірі 495 294, 27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб» задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз» подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 залишено без змін.

16.12.2024 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3996/24. У даній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" просило суд долучити докази на підтвердження розміру витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи №910/3996/24 у Північному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 року у розмірі 44 000 грн та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мас Сістемз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" 44 000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

В додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення позивач надав наступні документи:

- копію Договору про надання правової допомоги з додатком (розцінки за послуги);

- копію Акту № 2 від 13.12.2024 року

- копію ордеру на надання правової допомоги адвоката Коломієць Т.М.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 16.12.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" у справі №910/3996/24 передано на розгляд колегії у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3996/24 призначено до розгляду на 15.01.2025. Надано можливість відповідачу, у строк до 15.01.2025 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.

31.12.2024 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз» надійшло клопотання, у якому відповідач просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 44 000 грн.

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначив, що представник заявника не надала докази, які підтверджують фактичне здійснення витрат на професійну правничу допомогу (платіжні документи про оплату таких послуг) заявником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб", тобто не виконана необхідна умова для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, отже витрати позивача на професійну правничу допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому не підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз».

13.01.2025 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" надійшли заперечення на заяву відповідача стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що розмір заявлених ним витрат на правову допомогу в даній сумі є співмірним з обсягом фактично наданих адвокатом послуг та підтверджується поданими доказами. Заперечення відповідача, в цій частині суперечать, змісту ст. 126 ГПК України та гуртуються на невірному тлумаченні судової практики в подібних відносинах та суперечать актуальним висновкам Верховного суду.

Також позивач звертає увагу суду, що у запереченнях відповідача на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не міститься клопотання про зменшення суми судових витрат заявлених до розподілу, а також не наводяться доводи їх не співмірності. З огляду на зазначене, з відповідача підлягає стягненню сума заявлених возивачем судових витрат в повному розмірі - 44 000 грн.

У судове засідання, яке відбулось 15.01.2025 з`явились представники позивача та відповідача, які надали суду пояснення стосовно обставин та вимог зазначених у заяві позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У силу положень пункту 12 частини третьої статті 12 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Впровадження зазначеного принципу має на меті забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про ухвалення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів установила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

З матеріалів справи убачається, що 05.11.2024 позивач звертаючись до суду апеляційної інстанції із відзивом, зазначив попередній розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мас Сістемз» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2024 у справі №910/3996/24 залишено без змін.

16.12.2024 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №910/3996/24.

Ураховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем було виконано вимоги Закону стосовно строку та порядку подання указаної заяви.

Звертаючись із клопотанням про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" надало суду акт наданих послуг від 13.12.2024 на суму 44 000,00 грн, договір про надання правової допомоги від 08.09.2023 з додатком №1.

Відповідно до наданого акту наданих послуг адвокатом адвокатського об`єднання «Інтеракціо». надано наступні послуги позивачу:

- аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі в суді апеляційної інстанції вартістю: 4000 грн;

- складення і подання до суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача вартістю: 15 000 грн.;

- складення і подання до суду додаткових пояснень позивача вартістю: 3 000 грн;

- представництво інтересів позивача в Північному апеляційному господарському суді (участь в судових засіданнях) 3 (три) судові засідання з розрахунку 4000 грн. за 1 (одне) судове засідання загальною вартістю: 12 000 грн.

Також, додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху), а саме плата за досягнутий адвокатом результат у судовій справі (за постанову суду на користь клієнта) становить 10 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту понесення витрат на професійну правничу допомогу, а також заперечення відповідача, вважає за можливе зменшити розмір таких витрат.

Так, проаналізувавши зміст відзиву на апеляційну скаргу подібними за змістом до позовної заяви. Тобто, правова позиція позивача не змінилася.

Ураховуючи обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, заперечення відповідача проти розміру витрат на правову допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що визначений позивачем розмір витрат на послуги адвоката є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, що суперечить принципу розподілу витрат.

У зв`язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотестлаб" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/3996/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мас Сістемз" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 67; ідентифікаційний код: 39376051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біотестлаб» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57-а; ідентифікаційний код: 38692696) 22 000 (двадцять дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволені решти вимог заяви відмовити.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2025.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов