Постанова

від 19.12.2024 по справі 917/2014/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/2014/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Панчишин А.В. - на підставі ордеру серії АМ №1004522 від 24.09.2024;

від відповідача - Козаченко Т.П. - на підставі ордеру серії ВІ №1253974 від 29.10.2024,

розглянувши у відритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу VOREX LLC, м.Ері, штат Пенсильванія, США, (вх. №2253 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23 (суддя Киричук О.А., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 12.09.2024)

за позовом: VOREX LLC, м.Ері, штат Пенсильванія, США,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія", м.Полтава,

про стягнення 200000,00грн.,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2023 VOREX LLC звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська бурова компанія", в якому просило суд:

- стягнути з ТОВ "Полтавська бурова компанія" збитки у розмірі 200000,00грн.;

- визнати протиправними дії ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо зазначення у листах вих. №605 від 26.05.2023, вих. №651 від 14.06.2023 та вих. №1024 від 17.10.2023 відомостей про невидачу листа-відгука від 21.03.2023 вих. №228.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 21.11.2023 у справі №917/2014/23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18.12.2023 позивачем подано до господарського суду Полтавської області заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з ТОВ "Полтавська бурова компанія" збитки у розмірі 1000000,00грн.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.01.2023 у справі №917/2014/23 прийнято та задоволено заяву про збільшення позовних вимог позивача прийняти; ухвалено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та за правилами загального позовного провадження.

11.03.2024 позивачем подано до господарського суду Полтавської області клопотання про долучення доказів, на підтвердження понесення розміру збитків, внаслідок подання заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.03.2024 у справі №917/2014/23 залишено позовну заяву без руху, з тих підстав, що позовна заява (у тому числі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) не містить обґрунтованого розрахунку суми, що заявлена до стягнення.

15.03.2024 позивачем подано до господарського суду Полтавської області заяву про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву в новій редакції, в якій просив суд стягнути з ТОВ "Полтавська бурова компанія" збитки у розмірі 1000000,00грн.; визнати протиправними дії ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо зазначення у листах вих. №605 від 26.05.2023, вих. №651 від 14.06.2023 та вих. №1024 від 17.10.2023 відомостей про невидачу листа-відгука від 21.03.2023 вих. №228.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23 в позові відмовлено.

VOREX LLC з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним в позовній заяві.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2014/23; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.

11.10.2024 матеріали справи №917/2014/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою VOREX LLC на рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23; встановлено відповідачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено учасникам провадження у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 04.12.2024 о 14:30 годині.

29.10.2024 відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№13819), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги VOREX LLC, рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23 залишити без змін.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 04.12.2024 було оголошено протокольну перерву до 19.12.2024 о 10:30 годині.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 19.12.2024 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги VOREX LLC, просив відмовити в її задоволенні, рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а інші учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги враховуючи наступне.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач - VOREX LLC посилався на те, що 03.05.2023 АТ "Укргазвидобування" було оголошено публічну закупівлю "23Т-154_44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні із зовнішнім діаметром 244,48мм (9 5/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум")" (далі - "закупівля №23Т-154" ), в якій VOREX LLC було визнано переможцем закупівлі №23Т-154 за рішення, оформленим протоколом №379 від 24.05.2023 т.1 а.с.12.

Однією з вимог тендерної документації був кваліфікаційний критерій "Наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)". На підтвердження виконання цього критерію VOREX LLC було надано скановану копію листа-відгука файл "1.1.1.3.2 Відгук ПБК Ворекс_signed".

Вказаний лист-відгук від 21.03.2023 за вих. №228 (т.1 а.с.13) було надано ТОВ "Полтавська бурова компанія" з метою отримання підтвердження належного та сумлінного виконання покладених на VOREX LLC обов`язків за договором купівлі- продажу від 01.03.2018 №1/18-CTD (т.1 а.с.14-18). Додатковим підтвердженням належного виконання цього договору є міжнародні товарно-транспортні накладні за якими здійснювалася поставка товару (т.1 а.с.19-42).

Крім того, у вказаному листі було вказано, що VOREX LLC було виконано поставку обсадної труби за договором купівлі-продажу від 01.03.2018 №1/18-CTD у повному обсязі, вся поставлена труба, виготовлена за найвищими світовими стандартами, та відповідає вимогам АРІ-5СТ, та відповідно ТОВ "Полтавська бурова компанія" може рекомендувати VOREX LLC як надійного постачальника

26.05.2023 інший учасник закупівлі №23Т-154 (ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб") звернувся до комісії Антимонопольного Комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель зі скаргою на рішення замовника після розгляду тендерних пропозицій учасників (протокол визначення переможця відкритих торгів №379 від 24.05.2023).

Обґрунтовуючи підстави для задоволення вказаної скарги посилалось на те, що під час проведення процедури розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовником допущено помилки при аналізі наданих VOREX LLC документів та положень тендерної документації, що вплинуло на об`єктивність прийнятого рішення і визначення переможцем відкритих торгів VOREX LLC, що, у свою чергу, перешкодило розгляду тендерної пропозиції ТОВ "Інтерпайп ніко тьюб".

Заявник зазначав, що відповідно до вимог п/п.1.3. П. 1 Кваліфікаційні критерії до учасників закупівель Додатку №1 Тендерної документації учасником VOREX LLC наданий скан листа-відгука файл "1.1.1.3.2 Відгук ПБК Ворекс_signed".

ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" звернулось до компанії ТОВ "Полтавська бурова компанія", відгук якої був наданий за реквізитами, що зазначені на бланку даного листа-відгука та отримало підтвердження, що ТОВ "Полтавська бурова компанія" не надавало листа-відгука за номером вих.№228 від 21.03.2023 для учасника VOREX LLC.

До вказаної скарги ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було долучено файл під назвою "IMG-20230526-WA0000 (002).jpg" від 26.05.2023 №605", в якому містилась фотокопія листа ТОВ "Полтавська бурова компанія" від 26.05.2023 №605, в якому зазначалось, що компанія "не надавала листа-відгука вих.№228 від 21.03.2023" (т.1 а.с.52 на звороті).

07.06.2023 комісією Антимонопольного Комітету України було направлено на адресу ТОВ "Полтавська бурова компанія" листа №20-29/12-703-пз, в якому було зазначено про необхідність надання інформацій документальним підтвердженням щодо того:

1) чи видавався ТОВ "Полтавська бурова компанія" лист-відгук від 21.03.2023 №228;

2) чи видавався ТОВ "Полтавська бурова компанія" лист від 26.05.2023 №605 для ТОВ "Інтерпайп ніко тьюб".

Проте, ТОВ "Полтавська бурова компанія" не було надано відповіді на вищезазначений запит.

Крім того, 09.06.2023 VOREX LLC в межах розгляду скарги було долучено лист, в якому було вказано наступне:

"….21.03.23 о 14:42 з офіційної електронної адреси ТОВ "Полтавська бурова компанія", а саме procurement@pdc.com.ua на офіційну адресу компанії Vorex LLC alex.hrytsal@usavorex.com надійшов лист відгук від 21.03.2023 №228, у якому зазначалося, що компанія Vorex LLC виконала поставку труби в повному обсязі та про те, що ТОВ "Полтавська бурова компанія" рекомендує компанію Vorex LLC як надійного постачальника (копія відгуку додається)… ".

Також до матеріалів розгляду скарги VOREX LLC було надано:

1. Афідевіт, зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу в реєстрі 29.05.2023 за №627 - для підтвердження того, що лист-відгук надходив на електронну адресу Vorex (ІНФОРМАЦІЯ_1) з електронної адреси procurement@pdc.com.ua (т.1 а.с.53).

2. Висновок експерта №4/05-2023 за результатами проведення експертизи з комп`ютерної техніки та програмних продуктів №04/05-2023 (з цифрової криміналістики) від 29.05.23 - для підтвердження того, що лист-відгук на електронну адресу VOREX LLC (ІНФОРМАЦІЯ_1) надіслано з електронної адреси procurement@pdc.com.ua (т.1 а.с.54-61).

3. Висновок судового експерта Гуць Катерини Валеріївни від 06.06.2023 №23/4 КТ-31 - для підтвердження факту отримання листа-відгука на електронну адресу VOREX LLC (ІНФОРМАЦІЯ_1) з електронної адреси procurement@pdc.com.ua, а також належності електронної адреси procurement@pdc.com.ua ТОВ "Полтавська бурова компанія" (т.1 а.с.62-65).

14.06.2023 за результатами розгляду скарги ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" комісією Антимонопольного Комітету України з розгляду скарги про порушення законодавства у сфері публічних закупівель було ухвалено рішення №8715-р/пк/пз про відмову в задоволенні його скарги з тих підстав, що скаржником не було доведено та документально не підтверджено, що відгук від 21.01.2023 №228 не видавався та не надавався на запит суб`єкта господарювання VOREX LLC (т.1 а.с.66-73).

Позивач також зазначав, що в провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа №910/10968/23 за позовом ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до АТ "Укргазвидобування", VOREX LLC про:

- визнання недійсним та скасування рішення оформлене протоколом №379 від 24.05.2023 визначення переможця відкритих торгів, проведених у порядку, визначеному "Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 щодо закупівлі "№23Т-154 44160000- 9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні із зовнішнім діаметром 244,48мм (9 5/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум")", ідентифікатор закупівлі №UA-2023-05-03- 008168-а;

- визнання недійсним договору поставки трубної продукції від 07.08.2023 UGV 421/30-23 між АТ "Укргазвидобування" та Компанію з обмеженою відповідальністю "Ворекс ЛЛС" укладеного в результаті завершення процедури закупівлі "№23Т-154 44160000-9 - Магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби (Труби обсадні, безшовні із зовнішнім діаметром 244,48мм (9 5/8 дюйм) з муфтовим різьбовим з`єднанням класу "Преміум")", ідентифікатор закупівлі №UA-2023-05-03-008168-а (позовна вимога з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зазначав, що в ході вивчення тендерної пропозиції переможця Компанії "Ворекс ЛЛС" виявлені невідповідності вимогам тендерної документації, оскільки пропозиція містить недостовірні відомості щодо наявності у підприємства документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору, строку поставки товарів, а також невідповідність тендерної пропозиції Тендерній документації.

В межах вказаної справи, господарським судом міста Києва ухвалою від 10.10.2023 було зобов`язано ТОВ "Полтавська бурова компанія" надати суду: засвідчені примірники листів, що зберігаються у діловодстві товариства: лист вих. №605 від 26.05.2023 та лист вих. №651 від 14.06.2023; лист вих. №228 від 21.03.2023; доказ накладення Кваліфікованого електронного підпису на такий документ, а за їх відсутності надати пояснення про походження примірника листа наданого Компанією; надати пояснення про обставини, що їх відомо товариству щодо виконання договірних зобов`язань згаданих у листі 228 від 21.03.2023; надати пояснення про обставини, що їх відомо товариству щодо використання листа 228 від 21.03.2023 Компанією; повідомити чи дійсно мали місце обставини викладені у листі 228 від 21.03.2023?

23.10.2023 на виконання вимог ухвали суду від 10.10.2023 у справі №910/10968/23 ТОВ "Полтавська бурова компанія" було подано до господарського суду міста Києва лист від 17.10.2023 вих. №1024 (т.1 а.с.74), до якого було долучено засвідченні копії листів вих.№605 від 26.05.2023 та вих.№651 від 14.06.2023.

Також, у вказаному листі було зазначено про те, що ТОВ "Полтавська бурова компанія" не надавала листа-відгука вих. №228 від 21.03.2023, а походження вказаного документа товариству не відоме, у зв`язку із чим, відсутня об`єктивна можливість надання вказаного листа на вимогу суду.

Окрім викладеного, ТОВ "Полтавська бурова компанія" було повідомлено суду про те, що договір поставки №1/18-CTD від 01.03.2018 з компанією VOREX LLC здійснювався з відхиленням від зазначеного у договорі обсягу товару та термінів його поставки з боку VOREX LLC.

22.02.2024 господарським судом міста Києва було ухвалено рішення у справі №910/10968/23, яким задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про визнання недійсним та скасування рішення та визнання недійсним договору поставки трубної продукції у процедурі закупівлі №23Т-154 (т.1 а.с.184-194).

Крім того, у провадженні господарського суду міста Києва перебували справи №910/10970/23 та №910/10971/23 за позовами ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та ТОВ "Інтерпайп Україна" до АТ "Укргазвидобування" та VOREX LLC, в яких предметом позовів було визнання недійсним та скасування рішення визначення переможця відкритих торгів, та визнання недійсними, укладених за їх наслідками договорів, з підстав аналогічних справі №910/10968/23.

Як зазначав позивач, зазначені вище відповіді ТОВ "Полтавська бурова компанія" подані в межах справи №910/10968/23 також були використані компаніями ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та ТОВ "Інтерпайп Україна" у справах №910/10970/23 та №910/10971/23.

На думку позивача, наведені вище обставини щодо надання ТОВ "Полтавська бурова компанія" пояснень про те, що лист-відгук від 21.03.2023 за вих. №228 товариством не видавався, але став підставою для задоволення позовних вимог в межах справ №910/10968/23 та №910/10970/23, що спричинило негативні наслідки для VOREX LLC.

З огляду на вищевикладене, VOREX LLC було заявлено позовну вимогу про визнання протиправними дії ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо зазначення у листах вих. №605 від 26.05.2023, вих. №651 від 14.06.2023 та вих. №1024 від 17.10.2023 відомостей про невидачу листа-відгука від 21.03.2023 вих. №228.

Окрім викладеного, позивач також наголошував, що внаслідок порушення ТОВ "Полтавська бурова компанія" договірних зобов`язань за договором купівлі- продажу від 01.03.2018 №1/18-CTD, а саме видачі листів №605 від 26.05.2023, №651 від 14.06.2023, які суперечать змісту раніше виданого листа - відгука від 21.03.2023 вих. №228, єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивача є відшкодування збитків, оскільки вказані листи містять недостовірну інформацію, наносять репутаційні та матеріальні збитки позивачу, розмір яких становить 1000000,00грн.

За твердженням позивача підчас розгляду вищевказаних справ №910/10968/23, №910/10970/23, №910/10971/23 ним було понесено наступні матеріальні збитки, які полягають у наступних витратах:

- за висновок експерта №4/05-2023 за результатами проведення експертизи з комп`ютерної техніки та програмних продуктів №04/05-2023 (з цифрової криміналістики) від 29.05.2023 - 7000,00грн. (квитанція №101 від 29.05.2023 т.1 а.с.168);

- за висновок судового експерта Гуць Катерини Валеріївни від 06.06.23 №23/4 КТ-31 - 12000,00грн. (квитанція №103 від 02.06.2023 т.1 а.с.170),

- за проведення поліграфічного дослідження від 24.07.2023 експерта Гаєвського Л.О. -100418,00грн. (квитанція №118 від 27.07.2023 т.1 а.с.169);

- витрати на правничу допомогу в межах судової справи №910/10968/23, надану за договором про надання правничої допомоги від 08.12.2023 - 409468,60грн. (договір про надання правничої допомоги від 08.12.2023, рахунки від 29.02.2024, 15.02.2024, 02.02.2024, 01.01.2024, виписка з банківського рахунку за 2024 т.1 а.с.171-175);

- витрати на правничу допомогу в межах судової справи №910/10970/23, надану за договором про надання правничої допомоги від 19.07.2023 - 304668,80грн. (договір про надання правничої допомоги від 19.07.2023, додаткова угода №1, рахунки від 13.12.2023, 04.12.2023, виписка з банківського рахунку за 2023 т.1 а.с.176-177, 178-189, 182-183);

- витрати на правничу допомогу в межах судової справи №910/10971/23, надану за договором про надання правничої допомоги від 21.08.2023 - 166244,70грн. (договір про надання правової допомоги від 21.08.2023, рахунок від 05.03.2024 т.1 а.с.180-181).

Вказані обставини є, на думку позивача, підставою для звернення до суду з відповідним позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а також позовної заяви у новій редакції т.1 а.с.1-107, 140, 209-214).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у даній справі в позові відмовлено (т.2 а.с.92-97), з тих підстав, що положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також приписи Господарського процесуального кодексу не передбачають такого способу захисту, як визнання протиправними дій господарюючого суб`єкта, а отже підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо зазначення у листах вих. №605 від 26.05.2023, вих. №651 від 14.06.2023 та вих. №1024 від 17.10.2023 відомостей про невидачу листа-відгука від 21.03.2023 вих. №228 відсутні.

Крім того, за умови відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів в підтвердження невідворотного наслідку порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань та доказів, які повинні підтвердити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 1000000,00грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зміст статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України свідчить, що правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/23369/17).

Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Водночас, зазначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Отже, перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК України, не є вичерпним.

У контексті приписів частин 1 та 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах №570/3439/16-ц та №372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі №910/7122/17).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (відповідна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (подібна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Дослідивши наявну в матеріалах справи позовну заяву, колегія суддів зазначає, що з її змісту вбачається, що позивачем - VOREX LLC було визначено предметом позову вимоги про визнання дії ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо зазначення у листах вих. №605 від 26.05.2023, вих. №651 від 14.06.2023 та вих. №1024 від 17.10.2023 відомостей про невидачу листа-відгука від 21.03.2023 вих. №228 - протиправними, а також про відшкодування збитків, понесених позивачем при розгляді судових справ №910/10968/23, №910/10970/23 та №910/10971/23, порушених за позовними заявами ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", ТОВ "Інтерпайп Україна" до відповідачів VOREX LLC та АТ "Укргазвидобування" у спорах про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними договорів поставки трубної продукції.

Відповідачем у справі було визначено - ТОВ "Полтавська бурова компанія".

При цьому, судова колегія зауважує, що відповідач не є стороною у справах №910/10968/23, №910/10970/23 та №910/10971/23.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій ТОВ "Полтавська бурова компанія" щодо зазначення у листах вих.№605 від 26.05.2023, вих.№651 від 14.06.2023, та вих №1024 від 17.10.2023 відомостей про невидачу листа-відгука вих.№228 від 21.03.2023, судова колегія зазначає, що приписами частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

У відповідності до п.1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України . здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п.3 цієї ж статті у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.

Проте, положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та Господарського процесуального кодексу України, не передбачають такого способу захисту, як визнання протиправними дій господарюючого суб`єкта, зокрема, визнання протиправними дій щодо зазначення певних відомостей про невидачу листа-відгука, що не є обов`язковими для цього суб`єкта, оскільки не встановлені жодним актом, що б встановлював відповідний обов`язок для сторони правовідносин, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у відповідній частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 100000,00грн., судова колегія зазначає наступне.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги у відповідній частині позивач наголошував на тому, що внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань за договором купівлі- продажу від 01.03.2018 №1/18-CTD, а саме видачі листів №605 від 26.05.2023, №651 від 14.06.2023, які суперечать змісту раніше виданого листа - відгука від 21.03.2023 вих. №228, єдиним ефективним способом захисту порушеного права позивача є відшкодування збитків, оскільки вказані листи містять недостовірну інформацію, наносять репутаційні та матеріальні збитки позивачу

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються втрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі неналежного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське порушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додаткових витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною, матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України).

Аналізуючи підстави для виникнення зобов`язань, які визначені вищевказаними нормами права, судова колегія дійшла висновку зазначає, що обставини щодо виконання сторонами умов договору купівлі-продажу від 01.03.2018 №1/18-CDT не є предметом дослідження у даній справі, інші підстави для виникнення зобов`язань, визначені законом не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи.

Отже, за відсутності зобов`язань між сторонами спору, унеможливлюється і його порушення, а відтак відсутні підстави для відшкодування збитків.

Поряд з цим, судова колегія також зауважує, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправність поведінки ( дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання), 2) шкідливого результату такої поведінки-збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною поведінкою вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Позивачем не надано доказів протиправної поведінки відповідача, яка б порушувала імперативні норми права (за відсутності між сторонами на період часу, в який відповідачем було надано зазначені листи, діючих правочинів/договорів).

Обов`язку написання чи не написання листа-відгуку чи будь-яких інших листів чинне законодавство на відповідача не покладає. А відтак, в даному випадку відсутній такий елемент складу господарського правопорушення як протиправна поведінка.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Позивач в обґрунтування наявності збитків та їх суми зазначає про існування судових витрат на експертні дослідження та витрати на правничу допомогу в межах інших справ (№910/10968/23, №910/10970/23, №910/10971/23), які на думку останнього виниклиі саме з вини відповідача.

Проте, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що поняття збитків належить відмежовувати від суміжних понять та правових конструкцій, що їм відповідають. Зокрема, це стосується судових витрат. Їх склад визначається нормами Господарського процесуального кодексу України. Так до судових витрат також належать витрати на професійну правничу допомогу - послуги адвоката.

Статтею 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. При цьому, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За приписами статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат у господарському судочинстві можуть включатись витрати на оплату послуг адвоката та витрати на експертні дослідження.

Відшкодування сум на оплату юридичної допомоги можливе за послуги, надані лише адвокатами, а не будь-якими представниками сторін і особами, які займаються юридичною практикою. Вказане відповідає позиції Конституційного Суду України, яка викладена в рішенні від 11.07.2013 у справі №1-4/2013.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, судова колегія також враховує правову позицію викладену у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №910/6235/20, від 24.03.2021 у справі №922/445/20 та від 01.06.2020 у справі №910/12945/19, а також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №598/1781/17, в якій суд вказав, що судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов`язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов`язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

Однак, зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 224 Господарського кодексу України та статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків. Натомість. дані витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

Витрати, зокрема, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді конкретної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат та вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом. Їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата послуг адвоката) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак внаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Слід відзначити, що на даний час наявна значна практика Європейського суду з прав людини та громадянина стосовно вирішення питання про відшкодування судових витрат. Так, у п. 65 рішення від 24.11.2011 у справі "Загородній проти України" (заява №27004/06) Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики суду, заявник має право на компенсацію судових витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Тотожний висновок зробив Європейський суд з прав людини та громадянина у рішенні по справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269.

Таким чином, можна стверджувати, що позивач має право на відшкодування витрат на юридичні послуги, однак такі кошти неможна стягувати за позовами про стягнення збитків.

З урахуванням вказаного, за умови відсутності в матеріалах справи належних та допустимих, як доказів в підтвердження невідворотного наслідку порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, так і доказів, які, в силу викладеного, повинні підтвердити наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 1000000,00грн.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу VOREX LLC залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі №917/2014/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24.12.2024

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий