ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
24.12.2024Справа № 910/15336/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік корпорейшн"
до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло"
про стягнення 536 153,43 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» про стягнення 536 153,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 судом залишено позовну заяву без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти днів з дня вручення ухвали суду та спосіб їх усунення.
Згідно з частинами 2-4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
В ухвалі суду від 16.12.2024 суд зазначив, що способами усунення недоліків позовної заяви є:
- подання доказів реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС;
- подання доказів сплати судового збору в розмірі 6 433,84 грн.;
- подання заяви із виконанням приписів п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України із доказами її направлення на адресу відповідача.
23.12.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, у якій представник позивача зазначає про неможливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС з релігійних переконань.
29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п`ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», який набрав чинності 04.11.2023.
Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Тобто, ТОВ «Органік корпорейшн» (ідентифікаційний код: 37739429) як юридична особа, згідно з наведеними вище приписами Кодексу, зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.
Натомість, 23.12.2024 представником позивача подано заяву про усунення недоліків, у якій представник позивача зазначає про неможливість реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС з релігійних переконань.
Суд враховує, що згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Однак, у відповідності до статті 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.
Отже, з положень Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» вбачається, що релігійні переконання може мати виключно фізична особа, а тому приписи ч. 6 ст. 6 ГПК України щодо права особи, яка за релігійними переконаннями відмовляється здійснювати реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) стосуються виключно фізичних осіб, а саме: адвокатів, нотаріусів, державних та приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, які зобов`язані зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.
Поряд з цим, згідно приписів ч. 6 ст. 6 ГПК України такі особи мають заявити про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Суд звертає увагу, що позивачем у справі є юридична особа, зареєстрована за законодавством України - Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» (ідентифікаційний код: 37739429), а тому приписи ч. 6 ст. 6 ГПК України щодо права особи, яка за релігійними переконаннями відмовляється здійснювати реєстрацію електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), у цьому випадку не підлягають застосуванню.
Крім того, суд критично оцінює доводи представника ТОВ «Органік корпорейшн» про те, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі товариства суперечить релігійним переконанням керівника позивача, оскільки юридична особа, керівником якої він є, також має ідентифікаційний код, а саме: «37739429», що не впливає та не перешкоджає гр. ОСОБА_1 виконувати обов`язки керівника цього товариства.
Суд також звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 5.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ідентифікаційні дані особи - для юридичних осіб: ідентифікаційний код юридичної особи (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України, - код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); для фізичних осіб - підприємців: реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), для адвокатів - номер та дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; для фізичних осіб: унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі - УНЗР), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або номер і серія паспорта. Для фізичних осіб - громадян України номер і серія паспорта є ідентифікаційними даними виключно за відсутності у такої фізичної особи РНОКПП або УНЗР.
Отже, у випадку, коли у фізичної особи через її релігійні переконання відсутні РНОКПП або УНЗР, реєстрація електронного кабінету такої особи в ЄСІТС здійснюється у відповідності до ідентифікаційних даних, зазначених у паспорті цієї фізичної особи.
За таких обставин, судом встановлено, що позивачем - ТОВ «Органік корпорейшн» не виконано обов`язку з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) у відповідності до частин п`ятої - восьмої статті 6 ГПК України, що відповідно є підставою для повернення позовної заяви.
Таким чином, у встановлений судом строк позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/15336/24.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
Враховуючи, що у встановлений судом строк (до 23.12.2024 включно) позивачем не були усунуті недоліки, вказані в ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі № 910/15336/24, суд дійшов висновку повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік корпорейшн" та додані до неї документи.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік корпорейшн" до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва "Київміськсвітло" про стягнення 536 153,43 грн. повернути.
2. Ухвала набирає законної сили 24.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124018618 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг будівельного підряду |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Грєхова О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні