Ухвала

від 16.12.2024 по справі 910/15336/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

16.12.2024Справа № 910/15336/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн»

до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»

про стягнення 536 153,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» про стягнення 536 153,43 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Однак, при дослідженні судом позовної заяви на відповідність вимогам статей 162 ГПК України судом встановлено, що позивач не має зареєстрованого електронного кабінету у вказаній підсистемі ЄСІТС, що відповідно є підставою для залишення позову без руху.

Також, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028 грн. 00 коп.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на положення Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання позивачем до Господарського суду міста Києва вказаної позовної заяви має визначатись виходячи із двох немайнових вимог та становить 6 433,84 грн.

Натомість до позовної заяви позивачем додано платіжне доручення № 353 від 22.09.2020 на суму 21 888,34 грн., платником за яким є відмінна від позивача юридична особа - ТОВ «Бері» (ідентифікаційний код: 39514816), в той час як позивачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн» (ідентифікаційний код: 37739429).

При цьому, посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 9901/144/20 не є релевантними до даного випадку, оскільки у призначення платежу платіжного доручення вказано: «Судовий збір, за позовом ТОВ «Беті», Господарський суд м.Києва», а отже означене платіжне доручення не може підтверджувати сплату позивачем судового збору.

Разом з тим, як встановлено судом, означене платіжне доручення вже було використано ТОВ «Бері» (ідентифікаційний код: 39514816) при звернення з позовом до суду, за результатами розгляду якого 20.09.2021 Господарським судом міста Києва у справі № 910/15093/20 ухвалено рішення, а також постановлено ухвалу від 11.03.2021 про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "БЕТІ" з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 353 від 22.09.2020.

Таким чином, до позовної заяви, поданої позивачем до Господарського суду міста Києва не додано доказів сплати позивачем судового збору у встановленому розмірі та порядку.

Також, частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що позовна заява повинна містити 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач заявляючи вимогу про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 536 153,43,00 грн., не розмежовує означену вимогу по сумам та правовій природі сум.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік корпорейшн».

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- подання доказів реєстрації позивача (створення електронного кабінету) в підсистемі Електронний суд ЄСІТС;

- подання доказів сплати судового збору в розмірі 6 433,84 грн.;

- подання заяви із виконанням приписів п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України із доказами її направлення на адресу відповідача.

4. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.

Ухвала набирає чинності 16.12.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Грєхова