Рішення

від 04.12.2024 по справі 914/168/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Справа № 914/168/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні по суті справу

за позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова, м. Львів,до відповідача 1:Львівської міської ради, м. Львів,до відповідача 2:Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Форсаж-Львів», м. Львів,про:визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.За участю представників сторін:прокурора:Леонтьоєва Н. Т.,відповідача 1:Пилип`як Х. І. представник,відповідача 2:не з`явився.Судові процедури.

1.На розгляд суду Заступником керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова подано позов до відповідача 1: Львівської міської ради та відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Форсаж-Львів» про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності.

2.Ухвалою суду від 16.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.02.2023. Підготовче засідання відкладалось на 28.02.2023. Вподальшому, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи та відкладав підготовче засідання з метою забезпечення можливості сторонам реалізувати їхні права та виконати процесуальні обов`язки, що відображено в ухвалах та протоколах суду.

Львівська міська рада подала відзив на позов у якому повідомила, що вважає позов підставним та просить його задовольнити.

3.Ухвалою суду від 02.05.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2023.

У судове засідання 18.05.2023 учасники справи забезпечили явку своїх представників. У даному засіданні відповідачем 2 подано суду письмові пояснення (вх. № 12492/23) щодо суті спору, натомість, прокурором оголошено клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з такими поясненнями. Судом оголошено перерву у судовому засіданні до 04.07.2023.

4.У судовому засіданні 04.07.2023 відповідачем 2 подано клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Об`єднаною палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18. Прокурор та відповідач 1 просили відкласти розгляд клопотання відповідача 2 для надання можливості письмово заперечити проти його задоволення. У даному судовому засіданні оголошено перерву до 11.07.2023.

06 липня 2023 року прокурором подано заперечення проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 16821/23).

5.Ухвалою суду від 11.07.2023 зупинено провадження у справі № 914/168/23 до розгляду Об`єднаною палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

6.07.08.2024 прокурором заявлено клопотання про поновлення провадження у справі. Ухвалою суду від 16.08.2024 провадження у справі № 914/168/23 поновлено, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 17.09.2024.

09 вересня 2024 року прокурором подано письмові пояснення (вх. № 21988/24).

В подальшому, у розгляді справи по суті оголошувались перерви до 03.10.2024, до 29.10.2024, до 14.11.2024. Крайнє судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.12.2024 з підстав, вказаних в ухвалі суду від 25.11.2024.

7.У судовому засідання 04.12.2024 з`явилися прокурор та представниця відповідача 1, які не заперечили проти розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача 2.

У даному засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

Позиція Прокурора.

8.Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області надала ОК «ГБК «Форсаж-Львів» у власність для будівництва та обслуговування гаражів земельну ділянку без затвердженої містобудівної документації, як того вимагає законодавство. Оскільки Львівська МР є правонаступником Рясне-Руської СР, позов у частині визнання недійсною ухвали звернуто саме до неї - Відповідача 1.

9.Стаття 41 Земельного кодексу України передбачає надання гаражним будівельним кооперативам земельної ділянки лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови. Однак Рясне-Руська сільська рада передала у власність кооперативу землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

10.Звернення ОК «ГБК «Форсаж-Львів» не містило цілей, для яких потрібна земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки кооперативу відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорюване рішення Рясне-Руської сільської ради не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів кооперативу умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею 3,0334 га (по 1,0111 га для гаражного будівництва на кожного члена кооперативу), а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу. Наведене свідчить, про порушення оспорюваним рішенням Ради ст. 41 Земельного кодексу України.

11.Законодавство не відносить до компетенції жодного органу повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при прийнятті рішень про передачу у власність земельних ділянок. Натомість органи прокуратури, у разі виявлення відповідних порушень, мають право звертатись до суду з відповідним позовом. Оскільки у цій справі орган місцевого самоврядування ухвалив незаконне рішення, що порушує інтереси держави, звернення Прокурора до суду є правомірним. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» не застосовується у спірних правовідносинах.

12.Як наслідок, позовні вимоги були сформованими таким чином: - Визнати недійсним рішення Рясне-Руської СР № 4407 від 22.10.2020 «Про передачу у власність ОК «ГБК «Форсаж-Львів» земельної ділянки»; - Скасувати державну реєстрацію права власності ОК «ГБК «Форсаж-Львів» на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:11:016:0009 площею 3,0334 га.

13.Підставою позову визначено невідповідність рішення Рясне-Руської сільської ради № 4407 від 22.10.2020 «Про передачу у власність ОК «ГБК «Форсаж-Львів» земельної ділянки» вимогам статей 41, 116, 134 Земельного кодексу України та статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

14.Прокурор зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 3'969,60 грн витрат на оплату судового збору.

Позиція Львівської міської ради щодо суті спору.

15.Відповідач 1 усно у судових засідання зазначає, що визначає позов. У поданому відзиві підтримує заявлені прокурором вимоги, вважає обґрунтованими доводи останнього та просить задовольнити заявлений позов повністю з таких підстав.

16.Спірна земельна ділянка хоча і була передана у власність Рясне-Руської сільської ради, однак це не змінило факт її місцезнаходження в межах території м. Львова, що підтверджується і Генпланом м. Львова, і самою радою в спірному рішенні і кадастровим номером спірної ділянки, і тим, що первинно вказаною земельною ділянкою розпорядилась саме Львівська міська рада, що ніким оскаржено не було.

17.Згідно з інформації Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування ЛМР, земельна ділянка кадастровий номером 4610137500:11:016:0009, відповідно до генерального плану міста Львова, розташована в межах території багатоповерхової житлової забудови. Відповідно до плану зонування території Шевченківського району вказана земельна ділянка розташована у межах функціональної зони Ж-4 - зони багатоквартирної житлової забудови. Згідно з Генпланом м. львова, територія, на якій розміщена спірна земельна ділянка, відноситься до території багатоповерхової житлової забудови. В межі діючої генплану с. Рясне-Руська Яворівського району Львівської області спірна земельна ділянка не входила, відтак і план зонування та детальний план території розроблені не були.

18.Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010, для будівництва індивідуальних гаражів та для колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до земель категорії - землі житлової та громадської забудови.

19.Гаражно-будівельним кооперативам, в порядку ст. 41 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.

20.Водночас, оскаржуваним рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4407 від 22.10.2020, Відповідачу 2 передано у власність земельну ділянку за категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за кодом КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що прямо суперечить ст. 41 Земельного кодексу України.

21.Проект відведення земельної ділянки кооперативу - відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорюване рішення Рясне-Руської СР не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів ОК «ГБК «Форсаж-Львів» умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею 3,0334 га (по 1,0111 га для гаражного будівництва на кожного члена кооперативу), а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу. Наведене свідчить, про порушення оспорюваним рішенням ради ст. 41 Земельного кодексу України.

22.Враховуючи наведене, Львівська МР у поданому відзиві на позовну заяву зазначає, що позов Заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави є підставним.

Позиція ОК «ГБК «Форсаж-Львів» щодо суті позову.

23.Відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що спірна земельна ділянка ніколи не належала до земель м. Львова, оскільки відповідно до Графічних матеріалів, зокрема Індексної карти Рясне-Руської сільської ради та копії індексної карти із вказанням площ та меж між містом і селом, спірна земельна ділянка розташована на території Рясне-Руської сільської ради Яворівського району за межами населеного пункту, змін меж Рясне-Руської сільської ради та міста Львова не відбувалось. Також, це підтверджується судовими рішеннями у справі № 813/479/17.

24.Позовну заяву прокурор обґрунтовує посилаючись на ухвалу Львівської міської ради № 4657 від 21.05.2015, хоча як доказ не долучає такої до матеріалів справи. Разом з тим, згідно з вказаною ухвалою та частинами 4, 5 тому 1 Правилами зонування території м. Львова «Ж-4 зона багатоповерхової забудови … Супутні види забудови та іншого використання: - гостьові (тимчасові) автостоянки, об`єкти та будівлі інженерної інфраструктури. Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: - житлово-експлуатаційні, аварійно-диспетчерські служби», що відповідає меті створення кооперативу, функціональному призначенню спірної земельної ділянки та дозволяє проводити діяльність кооперативу на такій земельній ділянці.

25.Також, зазначає, що прокурор безпідставно ототожнює гаражно-будівельний кооператив з обслуговуючим кооперативом. Відповідач 2 за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом. Норми Земельного кодексу України не обмежують прав обслуговуючих кооперативів на отримання земельних ділянок, а також не містять вимог щодо обґрунтування (розрахунку) площ.

26.Крім того, відповідач 2 зазначає, що Львівська міська рада не є правонаступником Рясне-Руської сільської ради, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2022 у справі № 640/15962/20 визнано протиправними та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 624-р та від 12.06.2020 № 718-р в частині включення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області до складу Львівської ОТГ. На момент подання пояснень вказані судові рішення переглядаються Верховним Судом.

27.Ухвала Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020, якою Львівську міську раду визначено правонаступником прав та обов`язків місцевих рад, які приєднуються до Львівської територіальної громади втратила чинність в частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ, оскільки розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р від 12.06.2020, яким керувалась Львівська міська рада при прийнятті вказаної ухвали - скасоване.

28.Водночас, відповідач 2 зазначає, що у даному спорі відсутній інтерес держави, оскільки в результаті задоволення позову держава не отримає ніякого матеріального чи нематеріального блага, таке благо отримає територіальна громада. Повноваженнями щодо управління майном територіальної громади володіє Львівська міська рада, яка в свою чергу не делегувала таких повноважень прокуратурі. Прокуратура перед поданням даного позову не зверталася до Львівської міської ради та не повідомляв про наявність підстав для звернення до суду з позовом цим самим позбавила її можливості відреагувати на, як стверджує прокурор, порушення інтересів держави. Як наслідок, прокуратурою штучно створено обставини нібито відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.

Обставини справи.

29.Ухвалою Львівської міської ради № 4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова» від 14.02.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова орієнтовною площею 209,0 га (території, які межують з Рясне Руською сільською радою), у тому числі земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 26,5865 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0001, у тому числі 5,5847 га у межах червоних ліній вулиці (код КВЦПЗ 16.00 землі запасу) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

30.19 березня 2019 року зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:11:016:0001.

31.Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 916/0/5-19 «Про прийняття земельних ділянок комунальної власності у державну власність» від 23.08.2019 прийнято із земель комунальної власності Львівської міської ради у державну власність земельні ділянки, зокрема площею 26,5865 (кадастровий номер 4610137500:11:016:0001, КВЦПЗ 16.00) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

32.Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 1483/0/5-19 «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» від 13.12.2019 зобов`язано передати до земель комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області земельні ділянки державної власності, зокрема площею 26,5865 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0001, КВЦПЗ - 16.00, обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0136 га, охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту площею 5,5847 га) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

33.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3365 «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» від 18.12.2019 вирішено прийняти до земель Рясне-Руської сільської ради земельні ділянки державної власності, зокрема площею 26,5865 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0001, КВЦПЗ - 16.00, обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта енергетичної системи площею 0,0136 га, охоронна зона навколо (вздовж) об`єкта транспорту площею 5,5847 га) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

34.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3432 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (при поділі) від 03.01.2020 вирішено дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:016:0001 площею 26,5865 га на 7 ділянок, зокрема земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 8,0334 га.

35.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3700 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок» від 19.05.2020 вирішено затвердити технічну документацію та зареєструвати право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою на земельні ділянки, зокрема на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 8,0334 га (4610137500:11:016:0006); дати дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для зміни цільового призначення земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 8,0334 га (4610137500:11:016:0006) з КВЦПЗ 16.00 землі запасу на КВЦПЗ 02.03 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

36.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4149 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (при поділі)» від 11.09.2020 вирішено дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:016:0006 площею 8,0334 га на земельні ділянки.

37.15 жовтня 2020 року ОК «ГБК «Форсаж-Львів» подано до Рясне-Руської сільської ради звернення, де просило розглянути можливість передачі у його власність земельної ділянки площею 3,0 га, яка розташована в м. Львів на території Рясне-Руської сільської ради.

38.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4376 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок» від 19.10.2020 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 8,0334 га на 3 земельні ділянки, зокрема земельна ділянка площею 3,0334 га (4610137500:11:016:0009).

39.20 жовтня 2020 зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0009.

40.Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4407 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Форсаж-Львів» земельної ділянки» від 22.10.2020 передано ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Форсаж-Львів» земельну ділянку площею 3,0334 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0009) у власність для будівництва та обслуговування гаражів (код КВЦПЗ 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.

41.Ухвалою Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020 вирішено визначити Львівську міську територіальну громаду правонаступником усього майна, прав та обов`язків, зокрема Рясне-Руської територіальної громади, територія якої включена до території Львівської міської територіальної громади.

42.Ухвалою Львівської міської ради № 7 від 29.12.2020 ухвалено припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради юридичні особи, зокрема Рясне-Руську сільську раду.

43.30 грудня 2020 року зареєстровано право приватної власності ОК «ГБК «Форсаж-Львів» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0009.

Позиція суду.

44.Як з`ясовано судом, за зверненням ОК «ГБК «Форсаж-Львів» від 12.10.2020 (а. с. 61) Рясне-Руська сільська рада рішенням від 22.10.2020 № 4407 (а. с. 56) передала цьому кооперативу у власність земельну ділянку площею 3,0334 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0009) для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

45.На думку Прокурора передача спірної земельної ділянки відбулась з порушенням чинного законодавства, що має наслідком порушених прав та законних інтересів територіальної громади міста Львова, тому останній звернувся до суду з даним позовом. Львівська міська рада позовні вимоги по суті визнала та просить їх задовольнити. ОК «ГБК «Форсаж-Львів» проти позову заперечив з підстав наведених письмових поясненнях.

46.На підставі аргументів учасників справи, а також приписів законодавства, для вирішення спору необхідно встановити: 1) Підстави звернення прокурора з позовом. 2) Правонаступництво Львівської міської ради від Рясне-Руської сільської ради. 3) Відповідність оскаржуваного рішення приписам законодавства. 4) Підстави для скасування державної реєстрації права власності ОК «ГБК «Форсаж-Львів» на земельну ділянку. 5) Ефективність та достатність обраного способу захисту.

Щодо підстав звернення Прокуратури з даним позовом.

47.Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

48.Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Конституція України та Закон України «Про прокуратуру» надають прокурору повноваження з представництва не тільки загальнодержавних інтересів, але й локальних інтересів держави (див. п. 33, 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17). Зважаючи на вказане, Прокурор управі звертатися з позовною заявою про захист інтересів територіальної громади частини Українського народу.

49.Первинним суб`єктом місцевого самоврядування та суб`єктом права комунальної власності є територіальна громада. З огляду на те, що порушення інтересів територіальної громади відбулося внаслідок прийняття Рясне-Руською сільською радою оскаржуваного рішення, Прокурор правомірно звернувся до суду як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду (правонаступника Рясне-Руської сільської ради) відповідачем. Адже Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості поєднання сторін судового процесу (позивача та відповідача) в одній особі. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 та від 07.09.2020 у справі № 917/468/19.

50.Додатково суд звертає увагу на постанову від 11.06.2024 № 925/1133/18, в якій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача.

51.При цьому інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який належить до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (див. п. 7.23 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

52.З огляду на те, що в цьому випадку відбулось порушення інтересів територіальної громади внаслідок прийняття Рясне-Руською сільською радою оскаржуваного рішення (на думку Прокурора), Прокурор правомірно звернувся до суду як самостійний позивач, визначивши Львівську міську раду відповідачем.

53.Зважаючи на відсутність іншого уповноваженого органу, прокурор є єдиним суб`єктом, який наділений повноваженнями щодо захисту інтересів держави у цих правовідносинах.

54.Відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» попередньо до звернення до суду прокурор повинен повідомити про це особу, яку представлятиме у суді (позивача).

55.Проте визначений частиною четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18).

56.Оскільки у цій справі позивачем є сам прокурор, такий обов`язок (попереднього повідомлення органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних відносинах) не може стосуватися Міської ради, яка є відповідачем у цій справі.

57.Таким чином, суд установив наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді.

Правонаступництво Відповідача 1.

58.Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» (надалі Розпорядження № 718-р) Рясне-Руську сільську раду включено до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові.

59.Рішенням від 23.12.2021 у справі № 640/15962/20 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував Розпорядження № 718-р у частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові. Постановою від 27.05.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін це рішення. Постановою від 15.08.2023 Верховний Суд скасував зазначені вище судові рішення судів попередніх інстанцій, справу № 640/15962/20 скерував до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

60.Ухвалою від 16.01.2024 Київський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі. Постановою від 18.07.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін ухвалу від 16.01.2024.

61.Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» (а. с. 59 - 60), керуючись, серед іншого, Розпорядженням № 718-р, визнано Львівську міську раду правонаступником всього майна, прав та обов`язків Рясне-Руської територіальної громади.

62.Ухвалою ЛМР від 29.12.2020 № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» (а. с. 74 - 75), враховуючи Розпорядження № 718-р та інші нормативно-правові акти, Рясне-Руську сільської ради припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.

63.Зазначені у пунктах 41 42 цього рішення ухвали Львівської міської ради чинні, в судовому порядку не скасовані.

64.Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

65.Таким чином, судом встановлено, що Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради.

Відповідність оскаржуваного рішення приписам законодавства.

66.Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (ст. 116 Земельного кодексу України).

67.Стаття 41 Земельного кодексу України передбачає спеціальний спосіб набуття земельної ділянки гаражно-будівельними кооперативами. Згідно з цією нормою гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

68.Отже, при безоплатній передачі землі у власність за статтею 41 Земельного кодексу України необхідно дотриматися сукупності таких спеціальних умов: Суб`єктний склад: гаражно-будівельний кооператив. Мета передачі: для гаражного будівництва. Визначення розміру земельної ділянки: встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

69.Щодо суб`єктного складу. Частиною першою статті 2 Закону України «Про кооперацію» закріплено, що кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

70.Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга статті 6 Закону України «Про кооперацію»).

71.Згідно з частиною п`ятою статті 7 Закону України «Про кооперацію» чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.

72.ОК «ГБК «Форсаж-Львів» створено трьома засновниками (фізичними особами), про що свідчить Статут кооперативу (а. с. 65 - 68). Державна реєстрація кооперативу відбулася 14.09.2020, що відображено у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

73.Відповідач 2 за своїм типом є обслуговуючим, а за напрямом діяльності гаражно-будівельним. Отже, останній є суб`єктом, якому могла передаватись безоплатно у власність земельна ділянка.

74.Щодо мети передачі. Земельний кодекс України містить процедуру безоплатного набуття у власність земельних ділянок фізичними особами (стаття 118). Водночас процедура безоплатної приватизації земельних ділянок кооперативами не врегульована. Зважаючи на вказане, при безоплатному отриманні у власність земельних ділянок за статтею 41 Земельного кодексу України обидві сторони (як орган місцевого самоврядування, так і гаражно-будівельний кооператив) повинні діяти таким чином, щоб кожна їх дія була обґрунтована, логічна та не викликала сумнівів у правомірності таких дій.

75.Верховий Суд у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 констатував, що системне тлумачення статті 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема статтею 134 Земельного кодексу України щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок безоплатно у власність. Тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому (задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів) та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.

76.Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що коли йдеться про отримання гаражно-будівельним кооперативом у власність земельних ділянок в порядку статті 41 Земельного кодексу України, то такі ділянки повинні надаватись виключно за наявності дійсної необхідності у задоволенні мінімальних обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), та ці ділянки повинні надаватись безоплатно у власність лише з цією метою.

77.При вирішенні питання щодо передання безоплатно у власність гаражно-будівельному кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку статті 41 Земельного кодексу України, наявність у суб`єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив), не є достатньою підставою для передання безоплатно у власність кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити в тому числі належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

78.Така практика розгляду Верховним Судом справ цієї категорії є сталою, про що свідчать постанови суду касаційної інстанції від 30.05.2018 № 910/9373/17, від 13.09.2022 № 906/260/21 (пункт 4.5 постанови).

79.У постанові від 13.09.2022 у справі № 906/260/21 Верховний Суд звернув увагу судів на таке:

«Однак, установивши наявність у відповідача (ОК «ГБК «Хмільники») статусу, який відповідає положенням статті 41 Земельного кодексу України, те, що його створено відповідно до вимог чинного законодавства, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наявність в особи статусу гаражно-будівельного кооперативу не є єдиною визначальною умовою для набуття нею за рішенням органу місцевого самоврядування безоплатно у власність чи в оренду земельної ділянки для гаражного будівництва на підставі статті 41 Земельного кодексу України.

Так, враховуючи викладене та наведені положення законодавства, відповідно до наведеного висновку Верховного Суду достеменному дослідженню та встановленню судом на загальних підставах підлягають обставини щодо необхідності отримання гаражно-будівельним кооперативом в оренду земельної ділянки у конкретному заявленому розмірі (у наведеному випадку саме площею 0,3949 га), зважаючи на наявність дійсної необхідності у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості, чого проте судами зроблено не було, хоча наведене має значення для правильного вирішення спору, зважаючи на предмет і підстави позову».

80.ОК «ГБК «Форсаж-Львів» 15.10.2020 звернувся до Рясне-Руської СР з заявою про надання йому у власність земельної ділянки площею 3,0 га. Заява не містила жодного обґрунтування з якою метою кооперативу потрібна ця ділянка, як і не містила обґрунтування необхідності отримання земельних ділянок у конкретному заявленому розмірі.

81.Матеріали справи не місять доказів, які підтверджують дійсну необхідність у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб трьох членів ОК «ГБК «Форсаж-Львів» у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості.

82.Зважаючи на вказане, достатніх підстав для надання Відповідачу 2 земельної ділянки безоплатно у власність не було, а умови щодо мети передачі земельної ділянки не було дотримано.

83.Щодо визначення розміру земельної ділянки: встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Відповідно до приписів частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах була Рясне-Руська сільська рада.

84.При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

85.Чітке та неухильне дотримання органом місцевого самоврядування вимог закону, особливо в частині розпорядження майном, що належить відповідній територіальній громаді, покликане забезпечити не просто дотримання прав цієї громади, а й забезпечити ефективне управління цим майном, що призведе (має на меті призвести) до підвищення доходів з такого управління.

86.Рішенням № 4407 від 22.10.2020 (а. с. 56) Рясне-Руська сільська рада передала ОК «ГБК «Форсаж-Львів» у власність земельну ділянку 3,0334 га кадастровий номер 4610137500:11:016:0009 для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення).

87.Згідно з Листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Управління надання адміністративних послуг від 22.08.2022 (а. с. 66) спірна земельна ділянка утворена шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:016:0006 площею 8,0334 га та належить до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

88.Стаття 41 розміщена в Главі 6 Земельного кодексу України «Землі житлової та громадської забудови». Натомість Глава 13 врегульовує надання земельних ділянок, що за категорією належать до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

89.Відповідно до пункту 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі Наказ № 548 від 23.07.2010), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

90.Згідно з пунктом 1.4 Наказу № 548 від 23.07.2010 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів.

91.Відповідно до розділу ІІ Наказу № 548 від 23.07.2010 «Класифікація видів цільового призначення земель» для будівництва індивідуальних гаражів та для колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до земель категорії «землі житлової та громадської забудови».

92.Отже, гаражно-будівельним кооперативам земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням «землі житлової та громадської забудови». Тому надання Відповідачу 2 земельної ділянки з категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення не відповідає вимогам законодавства.

93.Варто зауважити, що згідно зі статтею 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Натомість статутна діяльність Відповідача 2 не передбачає діяльності, визначеної цією статтею.

94.Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

95.Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.

96.План зонування та детальний план території розробляються на основі генерального плану та уточнюють його.

97.У листі Управління архітектури та урбаністики від 24.10.2022 (а. с. 69) зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером 4610137500:11:016:0009 відповідно до генерального плану міста Львова, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924, розташована в межах території багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів). Відповідно до плану зонування території Шевченківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657, за функціональним регламентом (базове зонування) земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:11:016:0009 розташована в межах функціональної зони Ж-4 зони багатоквартирної житлової забудови. В межі опрацювання містобудівної документації села Рясне-Руська ця земельна ділянка не входить, оскільки розташована на території міста Львова.

98.Оскільки спірна земельна ділянка була передана у власність Рясне-Руської сільської ради, останньою, для розпорядження нею, мало бути первинно внесено зміни в Генеральний план населеного пункту та мала бути розроблена інша містобудівна документація (план зонування, детальний план території). В матеріалах справи відсутня така містобудівна документація.

99.З огляду на це спірне рішення про передачу гаражно-будівельному кооперативу земельної ділянки прийнято за відсутності визначеного розміру у затвердженій містобудівній документації, а тому всупереч статті 41 Земельного кодексу України.

100.Про незаконність передачі земельної ділянки Відповідачу 2 безоплатно у власність для будівництва гаражів свідчить і припис частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.

101.Крім того, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу на приписи статті 121 Земельного кодексу України про норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Пунктом «д» частини 1 коментованої статті встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Оскільки у матеріалах справи наявні докази того, що учасниками ОК «ГБК «Форсаж-Львів» є лише 3 особи, заява ОК «ГБК «Форсаж-Львів» могла би бути обґрунтованою у частині розміру земельної ділянки, якби йшлося про надання у власність кооперативу 0,03 га землі (а не 3,0 га).

Підстави для скасування державної реєстрації права власності Відповідача 2 на земельну ділянку.

102.Згідно з частиною 2 статті 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

103.Відповідно до частин 1 та 4 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

104.Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 34 - 36) право власності на спірну земельну ділянку 30.12.2020 зареєстровано за ОК «ГБК «Форсаж-Львів» (номер запису про право власності: 40023094).

105.Відповідно до приписів абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення…, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

106.Враховуючи вказане, спірне рішення Рясне-Руської сільської ради підлягає визнанню недійсним, наявні підстави для скасування запису про право власності, внесеного за наслідками прийняття вказаного рішення. Отже, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОК «ГБК «Форсаж-Львів» на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:11:016:0009 площею 3,0334 га підлягає задоволенню.

Щодо ефективності способів захисту.

107.Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

108.Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

109.Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

110.Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

111.Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

112.Зміст вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.

113.Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17).

114.У постанові від 20.03.2024 у справі № 731/264/23 Верховний Суд зробив висновок, що «…визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів».

115.Крім того, у постанові від 12.03.2024 справі № 927/1206/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила: «Обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави…».

116.Отже, оскільки у цій справі рішення Рясне-Руської сільської ради є правовстановлюючим документом, на підставі такого Відповідач 2 набув у власність спірну земельну ділянку, визнання недійсним цього рішення є належним та ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів територіальної громади та відповідає правовій природі відносин учасників спору. Задоволення такої вимоги приведе до усунення порушення права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку.

117.Вимога про скасування державної реєстрації права власності Відповідача 2 на спірну земельну ділянку є належним способом захисту. Задоволення цієї вимоги відновить становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію, як наслідок, поверне спірну земельну ділянку у комунальну власність. Вказане підтверджує та забезпечує достатність та ефективність обраного способу захисту.

118.Водночас, суд звертає увагу, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20). Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства (стаття 2 ГПК України).

Судові витрати.

119.Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір мав би покладається на відповідачів порівно.

120.Водночас, частиною першою статті 130 ГПК України зафіксовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

121.Отже, у зв`язку з визнанням відповідача 1 позову, з останнього підлягає до стягнення (одна друга) з 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору, інші (одна друга) 50 відсотків судового збору може бути повернута позивачу в порядку встановлено законом. Щодо відповідача 2 то з нього підлягає до стягнення 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4407 від 22.10.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно- будівельний кооператив «Форсаж-Львів» земельної ділянки».

3.Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Форсаж-Львів» (вул. Зубрівська, 32/54, м. Львів, 79066; ідентифікаційний код 43768061) на земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:11:016:0009, площею 3,0334 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2198259746101, номер запису про право власності / довірчої власності: 40023094.

4.Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 992,40 грн відшкодування витрат на сплату судового збору.

5.Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Форсаж-Львів» (вул. Зубрівська, 32/54, м. Львів, 79066; ідентифікаційний код 43768061) на користь Львівської обласної прокуратури (пр-т Шевченка, 17/19, м. Львів, 79000; ідентифікаційний код 02910031) 1984,80 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 16.12.2024.

Суддя Трускавецький В.П.