Рішення

від 19.12.2024 по справі 916/3825/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"19" грудня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3825/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Рога Н.В., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА КОСМЕТИК» (вх.2-1819/24 від 02.12.2024р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3825/24

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА КОСМЕТИК» (01133, м. Київ, пров. Госпітальний, буд.1-А, офіс 65, код ЄДРПОУ 38749375)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАНГАРД-ОПТ» (65482, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд.19, офіс 807, код ЄДРПОУ 43331493)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Бердник Віталій Вікторович - на підставі ордера серії СА №1095856 від 29.08.2024р.;

Від відповідача: не з`явився.

Суть спору: Рішенням Господарського суду від 28.11.2024р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ФЛОРА КОСМЕТИК» до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «АВАНГАРД-ОПТ» про стягнення заборгованості у розмірі 175 091 грн 52 коп., пені у розмірі 20 311 грн 19 коп., інфляційних втрат у розмірі 67 700 грн 57 коп. та 3% річних у розмірі 14 091 грн 92 коп. задоволено повністю.

02 грудня 2024р. на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА КОСМЕТИК» про ухвалення додаткового рішення.

В обґрунтування заяви, позивач зазначає, що 02.05.2024р. між ТОВ «Флора Косметик» та адвокатом Бердником В.В. був укладений договір про надання правової допомоги №1/05/24, пов`язаної з захистом його прав та інтересів щодо стягнення з ТОВ «Авангард-Опт» на користь Клієнта грошових коштів в зв`язку з невиконання умов договору поставки №672 від 16 липня 2021 року, та наданні відповідного спектру адвокатських послуг.

Розділом 3 Договору передбачено, що сторони погодили наступний розмір гонорару за надання правничої допомоги Клієнту та порядок його сплати: 10 000 грн. - які Клієнт сплачує після підписання даного договору, на рахунок НОМЕР_1 , в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код отримувача 2849313154, з зазначенням призначення платежу «Згідно Договору №1/05/24 про надання правової допомоги від 02.05.2024р. ТОВ Флора Косметик».

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що розмір гонорару є фіксованим, та не залежить від об`єму необхідних робіт, пов`язаних з отриманням доказів, підготовкою, складанням та подачею заяв та доказів до суду, кількості судових засідань (в разі проведення судових засідань з участю сторін (їх представників)) і охоплює всі необхідні дії, необхідні для захисту прав та інтересів Клієнта, що пов`язані з предметом договору.

Також, позивач зазначає, що сплата обумовленого Договором гонорару підтверджується Платіжною інструкцією №5600 від 02.05.2024р. на суму 10 000 грн.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу ТОВ «ФЛОРА КОСМЕТИК» також посилається на положення ст.ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України.

Ухвалою суду від 09.12.2024р. призначено судове засідання по розгляду заяви на 12.12.2024р. Ухвалою суду від 12.12.2024р. призначено судове засідання на 17.12.2024р. Ухвалою суду від 17.12.2024р. відкладено розгляд заяви на 19.12.2024р.

В судових засіданнях представник позивача заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує, просить її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ТОВ «АВАНГАРД ОПТ» , в судове засідання не зявився, про причини неявки представника не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, міркувань з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами ч. 2 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 зазначеної статті встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Першою заявою по суті спору, поданою позивачем до суду, була позовна заява, що надійшла до суду 29.08.2024р., у якій ТОВ «ФЛОРА КОСМЕТИК» було зазначено про намір отримати відшкодування на правничу допомогу у справі у розмірі 10 000 грн. та надано копію Договору №1/05/24 про надання правової допомоги від 02.05.2024р. та копію платіжної інструкції №5600 від 02.05.2024р. на суму 10 000 грн.

У ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, вступна та резолютивна частини рішення у справі №916/3825/24 Господарським судом Одеської області була оголошена 28.11.2024р., повний текст рішення складено 03.12.2024р.

ТОВ «ФЛОРА КОСМЕТИК» звернулось до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3825/24 02.12.2024р.

Таким чином, позивачем дотримано вимоги ч. 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з заявою про розподіл судових витрат.

Виходячи з аналізу положень ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020р. у справі № 910/4201/19).

За положеннями п.4 ст.1, ч.ч. 3, 5 ст.27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

З матеріалів справи вбачається, що 02.05.2024р. між ТОВ «Флора Косметик» (Клієнт) та адвокатом Бердником В.В. (Адвокат) був укладений договір про надання правової допомоги №1/05/24 , згідно з п. 1.1 якого предметом договору на час його дії, є надання Адвокатом Клієнту правової (правничої) допомоги, пов`язаної з захистом його прав та інтересів щодо стягнення з ТОВ «Авангард-Опт» на користь Клієнта грошових коштів в зв`язку з невиконання умов договору поставки №672 від 16 липня 2021 року, та наданні відповідного спектру адвокатських послуг.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Сторони погодили наступний розмір гонорару за надання правової допомоги Клієнту та порядок його сплати: 10 000 грн. , які Клієнт сплачує після підписання даного договору на рахунок НОМЕР_1 , в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", код отримувача 2849313154, з призначенням платежу «Згідно Договору №1/05/24 про надання правової допомоги від 02.05.2024р. ТОВ Флора Косметик».

Відповідно до п. 3.2. Договору розмір гонорару є фіксованим, та не залежить від об`єму необхідних робіт, пов`язаних з отриманням доказів, підготовкою, складанням та подачею заяв та доказів до суду, кількості судових засідань (в разі проведення судових засідань з участю сторін (їх представників) і охоплює всі необхідні дії, необхідні для захисту прав та інтересів Клієнта, що пов`язані з предметом договору.

Але, за приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, господарський суд погоджується з доводом позивача та правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.12.2020р.у справі №640/18402/19, відповідно до якої у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.

Однак, поряд з цим, суд зазначає, що позивачем не надано відповідних доказів щодо того, що Адвокатом було надано Клієнту послуги та такі послуги (виконані роботи) прийнято Клієнтом.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 26.02.2015р. у справі Баришевський проти України (пункт 95), від 26.02.2015р. у справі Двойних проти України (пункт 80), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За таких обставин, враховуючи відсутність Акту прийняття виконаних робіт, підписаного Клієнтом на підтвердження прийняття таких робіт, на думку суду у задоволенні заяви пoзивача про ухвалення додаткового рішення має бути відмовлено.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що вирішення питання щодо розподілу витрат на оплату послуг адвоката є дискрецією суду, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та реалізується ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження та оцінки доказів за правилами ст.ст. 86, 210 ГПК України.

Суд зазначає, що в рішенні ЄСПЛ Кузнєцов та інші проти Росії від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

ЄСПЛ у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України»).

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст.ст. 123 - 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛОРА КОСМЕТИК» (вх.2-1819/24 від 02.12.2024р.) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/3825/24 відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 24 грудня 2024р.

Суддя Н.В. Рога