Рішення

від 20.12.2024 по справі 400/929/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2024 р. № 400/929/22

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомНаціональна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, вул. Героїв Майдану, 32,м. Львів,79026,

до відповідачаОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

простягнення витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у розмірі 400 191,12 грн,

ВСТАНОВИВ:

Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути витрати, пов`язані з утриманням відповідача, у розмірі 400 191,12 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії, у сумі 400191,12 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку кошти не відшкодував, позивач звернувся з позовом до суду.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 позов було задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 апеляційну скаргу задоволено, скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року по справі за адміністративним позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у розмірі 400191,12 грн та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відмовити в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 19.10.2023 касаційну скаргу задоволено частково, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2024 та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.05.2023 у справі №400/929/22 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Миколаївського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 06.11.2023 справу № 400/929/22 прийнято до свого провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву, а позивачу у разі надходження відзиву надати відповідь на відзив.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задовленні позовних вимог та зазначає, що стягнення з нього витрат, пов`язаних з його утриманням є безпідставними, оскільки він має статус учасника бойових дій згідно посвідчення НОМЕР_1 від 01.08.2019 і відповідно він має пільги відповідно до Закону.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що згідно Порядку № 419 оплата за навчання не входить до складу витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, тому відповідач зобов`язаний відшкодувати кошти, які витрачались позивачем на його грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та спожиті комунальні послуги. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

17.08.2019 р. між Міністерством оборони України та молодшим солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти.

Відповідно до контракту відповідач зобов`язався мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями; сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов`язки; продовжувати подальше проходження військової служби протягом не менше п`яти років після закінчення; відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі, у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання.

25.11.2021 р. відповідачем подано рапорт про відрахування з навчального закладу у зв`язку з достроковим розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби. Крім того, позивач зобов`язувався протягом місяця з дня відрахування відшкодувати витрати на утримання.

Наказом начальника Академії від 08.12.2021 р. № 92-КС з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби, відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби та звільнено з військової служби в запас.

Наказом начальника Академії від 08.12.2021 р. № 311 відповідача виключено зі списків особового складу Академії та зобов`язано відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії за період з 17.08.2019 р. по 08.12.2021 р. в сумі 413833,32 грн.

Згідно з довідкою-розрахунком від 08.12.2021 р. сума витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Академії за період з 17.08.2019 р. по 08.12.2021 р. складає 413833,32 грн.

Як свідчить довідка від 30.12.2021 р. № 2171, відповідачем 30.12.201 р. відшкодовано 13642,20 грн.

Таким чином, відповідач не відшкодував 400191,12 грн.

Відповідно до частин першої, третьої п`ятої, сьомої статті 25 (Підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу) Закону № 2232 (у відповідній редакції), підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти для здобуття певних освітніх рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.

З громадянами України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

Курсанти з числа військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, після зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладають новий контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Частиною десятою статті 25 Закону № 2232 встановлено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів д, е, є, з, и пункту 1 та підпунктів д, е, є, ж, з пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою від 12.07.2006 № 964 Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 25 Закону № 2232, затвердив Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі Порядок № 964).

Пунктом 3 Порядку № 964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

За приписами пункту 4 Порядку №964 розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що з відповідачем розірвано контракт про проходження військової служби та відраховано з числа курсантів у зв`язку з розірванням контракту через відмову від подальшого проходження військової служби та звільнено з військової служби в запас. Відтак, відповідач в силу умов контракту та ч. 10 статті 25 Закону № 2232 зобов`язаний відшкодувати витрати пов`язані з навчанням.

Суми відповідних фактичних витрат позивач підтвердив відповідними довідками-розрахунками (арк. с. 20- 27) і вони становлять 400 191,12 грн. З довідкою-розрахунком від 08.12.2021 № 114 позивач ознайомився під підпис.

Отже, позивач обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з навчанням у сумі 400 191, 12 грн, однак у відзиві він заперечує право позивача на отримання цієї суми з підстав, що відповідач має статус учасника бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 01.08.2019.

Скасовуючи рішення судів по даній справі Верховний Суд зазначив, що суди не дослідили питання складових державної цільової підтримки, порядку її надання та складових витрат, пов`язаних з утриманням відповідача в Академії, та їх порівняння.

Так, питання складових державної цільової підтримки та порядку її надання регламентовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядком №975.

Статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбаченні пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

Відповідно до ч.ч.7, 8 вказаної статті, держава забезпечує учасникам бойових дій та їхнім дітям, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах.

Порядок №975 визначає механізм надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, зокрема, особам, визнаним учасниками бойових дій відповідно до Закону №2232-XII (п.п.1 п.1 Порядку №975).

Згідно п.4 Порядку №975 державна цільова підтримка надається особам, зазначеним у пункті 1 цих Порядку та умов, у вигляді:

повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства);

пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, укладених з фізичною або юридичною особою, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, що одержані за рахунок перерозподілу закладом професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти або відповідним державним замовником наявних обсягів державного (регіонального) замовлення;

соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;

безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;

безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти.

Особам, зазначеним у п.п.1-4 пункту 1 цього Порядку, які навчаються за денною формою навчання, державна цільова підтримка на проживання в учнівських та студентських гуртожитках надається у вигляді безоплатного проживання.

Документами, що підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є, зокрема, для осіб, зазначених у п.п.1 п.1 цього Порядку посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (п.п.1 п.7 Порядку №975).

Отже учасники бойових дій дійсно мають право на одержання державної цільової підтримки, передбаченої Порядком №975, в тому числі, повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів.

Проте згідно п.7 Порядку №975 для отримання державної цільової підтримки особи, зазначені у п.1 цього Порядку подають особисто на ім`я керівника відповідного закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, зазначених у п.7 Порядку.

Водночас, відповідач не скористався правом на отримання повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, тому відповідача не зараховано на навчання до Академії за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов Порядку №975. Натомість з відповідачем укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗСУ на загальних умовах.

Тому, в такому разі, оскільки відповідач не звертався до Академії із заявою та необхідними документами згідно умов Порядку №975, тобто не реалізував своє право на отримання державної цільової підтримки Академія як суб`єкт владних повноважень не зобов`язана самостійно вчиняти дії для її отримання відповідачем.

Отже, державна цільова підтримка у вигляді повної оплати навчання для здобуття освіти в даному випадку не звільняє відповідача від обов`язку відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням.

Також суд, порівнюючи складові державної цільової підтримки із витратами, які пов`язані з утриманням відповідача в Академії, дійшов висновку, що вони є різними та останні не охоплюються державною цільовою підтримкою, враховуючи наступне.

Окрім повної оплати навчання для здобуття освіти на місця державного (регіонального) замовлення, державна цільова підтримка згідно умов Порядку №975 надає учасникам бойових дій: 1) пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти; 2) першочергове право на переведення на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення; 3) соціальну стипендію; 4) безоплатне забезпечення підручниками; 5) безоплатний доступ до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; 6) безоплатне проживання в учнівських та студентських гуртожитках.

Згідно п.3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: 1) грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; 2) перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; 3) оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Таким чином, відповідач як відрахований курсант Академії у зв`язку з достроковим розірванням контракту через небажання продовжувати навчання не звільнений від обов`язку відшкодовувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому військовому закладі, тобто підпадає під дію Порядку №964.

Пунктом 2.1.1.1 Порядку №419 передбачено, що курсанти, які підпадають під дію п.5 Порядку №964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення.

Разом з цим, відповідно до п.5-6 ч.1, ч.2 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-XII) (в редакції від 26.03.2019 року, чинній на час відрахування відповідача з навчання) учасникам бойових дій надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання; 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати за спожиті комунальні послуги та енергоносії під час навчання в Академії з врахуванням пільг, передбачених п.5-6 ч.1 ст.12 Закону №3551-XII.

В контексті наведеного суд вважає, що згідно наданого позивачем розрахунку вартості комунальних послуг на суму 24 573,53 грн (арк. с. 25), така вартість розрахована без урахування пільг передбачених п.5-6 ч.1, ч.2 ст.12 Закону №3551-XII, а тому така сума не може бути стягнута з відповідача.

Отже, сума, яка підлягає стягненню з відповідача на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням в Академії складає 24573,53 грн.

Відповідно до п.2 Порядку №964 витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки.

Згідно п.8 Порядку №964 сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки.

Згідно матеріалів справи контракт військової служби (навчання) у ЗСУ укладений між позивачем та Міністерством оборони України в особі начальника Академії.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 375 617,59 грн.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує, відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32,м. Львів,79026 08410370) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 НОМЕР_2 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану, 32, м. Львів, 79026, ЄДРПОУ 08410370) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у сумі 375 617,59 грн (триста сімдесят п`ять тисяч шістсот сімнадцять гривень п`ятдесят дев`ять копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов