Постанова

від 18.12.2024 по справі 160/1837/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2024 року справа 160/1837/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Семененко Я.В., Головко О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Десятого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 (головуючий суддя Царікова О.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Десятого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області про виплату середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.01.2024 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Десятого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні та зобов`язати нарахувати і виплатити середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку з компенсацією втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що він звільнений зі служби 24.04.2020. На день звільнення не була виплачена індексація. Позивач вказує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №160/19/23 зобов`язано нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018. Повністю розрахунок по індексації проведений 19.12.2023 та на картковий рахунок переведено 67268гр31к.

У відзиві пожежно-рятувальний загін проти позову заперечував, зазначаючи що вони не могли своєчасно виконати судове рішення про виплату індексації в в`язку відсутністю коштів у кошторису витрат. Також вказували на пропущення строку звернення до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 позов задоволений частково. Визнана протиправною бездіяльність пожежно-рятувального загону стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні; зобов`язано нарахувати і виплатити середнє грошове забезпечення в зв`язку з затримкою остаточного розрахунку при звільненні шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на 184 дні; зобов`язано нарахувати і виплатити компенсацією втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації.

В апеляційній скарзі пожежно-рятувальний загін просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилаються на ті самі доводи, що і у відзиві на позовну заяву.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статті 116 КЗпП України, яка діє з 19.07.2022, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані і виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, в тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. В разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 КЗпП України, яка діє з 19.07.2022, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більше як а період, встановлений частиною 1 цієї статті.

Переліченими нормами передбачено відшкодування в тому випадку, якщо підприємство, установа, організація не розрахувались зі звільненим працівником в день звільнення. Тобто, якщо саме на день звільнення підприємство, установа, організація має перед звільненим працівником заборгованість, то весь час, поки ця заборгованість не буде виплачена, передбачений особливий вид відповідальності виплата середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. Іншими словами, відповідальність підприємства, установи, організації починається з дня звільнення працівника і закінчується днем, коли працівникові виплачена сума, яку підприємство, установа, організація мали виплатити в день звільнення, але не більше як за шість місяців.

Наявність заборгованості пожежно-рятувального загону з виплати позивачу індексації грошового забезпечення на дату звільнення 24.04.2020 підтверджено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.03.2023 у справі №160/19/23. Згідно виписки з банківського рахунку позивача, індексація в сумі 67268гр31к перерахована 19.12.2023.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 зробила висновок, що під належними звільненому працівнику сумами необхідно розміти всі виплати, на отримання яких працівник має право на дату звільнення (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо). Відшкодування, передбачене статтею 117 КЗпП України, за несвоєчасний розрахунок при звільненні має проводитись за весь час до дня остаточного розрахунку, в тому числі і після прийняття судового рішення про стягнення невиплачених в день звільнення сум.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.05.2020 у справі №810/451/17 підкреслила, що обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку. Саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності у вигляді стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», підприємства, установи, організації підвищують розміри оплати праці в зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи, організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці, грошового забезпечення в зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача що судове рішення про виплату індексації не могли своєчасно виконати в в`язку відсутністю коштів у кошторису витрат. Пожежно-рятувальний загін був зобов`язана виплатити позивачу індексацію в день звільнення не чикаючи судового рішення. Виконання положень статей 116, 117 КЗпП України не залежить від фінансового становища підприємств, установ, організацій та законодавством не передбачено звільнення від обв`язку виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в зв`язку з відсутністю коштів.

Верховний Суд в постановах від 30.11.2023 у справі №380/19103/22, від 29.01.2024 у справі №560/9586/22, від 15.02.2024 у справі №420/11416/23, від 22.02.2024 у справі №560/831/23, від 29.02.2024 у справі №460/42448/22, від 14.03.2024 у справі №560/6960/23 зазначив, що до 19.07.2022, коли стаття 117 КЗпП передбачала виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку без обмеження строку, має застосовуватись принцип пропорційності, а після 19.07.2022 виплаті підлягає середній заробіток в повному обсязі, але не більше як за шість місяців.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції не виконав вимоги частини 1 статті 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене, своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У спорах щодо виплат працівникам ефективним способом захисту порушених прав є зобов`язання виплатити конкретну суму, на яку працівник має право.

При визначені середнього грошового забезпечення за період з 24.04.2020 по 19.07.2022 слід застосувати принцип пропорційності розміру невиплаченої суми до розміру всіх належних при звільнені сум, як це передбачено в постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі №480/3105/19. З урахуванням виплаченої індексації, загальний розмір належних ОСОБА_1 виплат при звільненні становив 83625гр23к (100%), з яких індексація становить 67268гр31к (80%). Період з 24.04.2020 по 19.07.2022 включає 562 робочих дні, як це передбачено абзацом 3 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995. Згідно довідки Десятого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області №49-1002-2506/49-1003 від 13.12.2024, середньоденне грошове забезпечення позивача за останні два місяці, розраховане відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови КМУ №100 від 08.02.1995, становило 375гр65к. Повністю 100 відсотків середнього грошового забезпечення за період з 24.04.2020 по 19.07.2022 складають 375гр65к х 562дні = 211115гр30к. З цієї суми 80% складають 168 892гр24к.

Період з 20.07.2022 по 20.01.2023, тобто шість місяців, включає 127 робочих днів. За цей період стягненню підлягають 127 х 375гр65к = 47707гр55к. Загалом стягненню за затримку розрахунку при звільненні підлягають 168 892гр24к + 47707гр55к = 216 599гр79к.

Колегія суддів вважає необгрунтованими позові вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати.

В наведених вище постановах Верховний Суд зазначає, що виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні носить компенсаційний характер, тобто, компенсує втрати працівника в зв`язку з несвоєчасним розрахунком. В такому випадку позовна вимога ще й виплатити компенсацію втрати частини доходів в зв`язку з порушенням строків їх виплати не може бути задоволена.

Є помилковими доводи відповідача про порушення ОСОБА_1 строку звернення до суду. Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Позовна заява подана в місячний строк з дня проведення остаточного розрахунку.

Керуючись статтями 241 245, 315, 317 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Десятого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Змінити рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та абзац 3 резолютивної частини викласти в такій редакції: «зобов`язати Десятий державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 24.04.2020 по 19.12.2023 в сумі 216 599 (двісті шістнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 79 коп.

Абзац 4 резолютивної частини виключити.

Постанова набирає законної сили з 18.12.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіЯ.В. Семененко

суддіО.В. Головко