Ухвала

від 24.12.2024 по справі 947/31032/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/31032/24

Провадження № 1-кс/947/17678/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду місті Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відсторонення від посади

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Добропілля, Донецької області, громадянку України, не одружену, заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), (категорія посади державної служби - Б), проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання сторони обвинувачення про відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної посади.

Обставини кримінального правопорушення викладені прокурором письмово в клопотанні.

На думку сторони обвинувачення, відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від посади є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження, оскільки остання перебуваючи на посаді, заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), внаслідок чого останні можуть сприяти підозрюваному в уникненні від кримінальної відповідальності за інкриміноване кримінальне правопорушення.

Також, він матиме змогу довести до своїх колег Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) та колег з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), обставини кримінального провадження, які стали йому відомі при залученні до проведення слідчих дій, з метою впливу на їх покази.

Крім того, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), може продовжити вчиняти аналогічні кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор клопотання про відсторонення підозрюваного від посади підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного подав заперечення проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що підозрювана утримує свою хвору матір, а відсторонення від посади підозрюваної призведе до її скрутного становища. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрювана повністю підтримала позицію свого захисника, пояснила, що злочину не вчиняла.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч.1, ч.2 ст.154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.157 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_4 , 02.10.2024 року повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

26.11.2024 року постановою заступника прокуратура Одеської області прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000001201від 25.09.2024 року продовжено до 3 місяців тобто до 02.01.2025 року включно.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.12.2024 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №12024160000001201 від 25.09.2024 року до 02.02.2025 року.

Щодо заперечень сторони захисту стосовно необгрунтованості підозри, слідчий суддя повторно звертає увагу на наступне.

Згідно ч.5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена усправі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

В рішенні ЄСПЛ «Ферарі-Браво проти Італії», Суд зазначив, що затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

При цьому, обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні прокурором наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення інкримінованих ОСОБА_4 .

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження, не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_4 у скоєнні злочину, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому слідчий суддя не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Відповідно до ст.ст.89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

Зазначене стосується і обставин наявності підстав для здійснення обшуку, підкидання певних речових доказів, взаємовідносин між підозрюваною та заявником, а також наявності провокації злочину.

Питання вірності кваліфікації дій підозрюваної буде предметом подальшого досудового розслідування.

Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй злочину.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Зазначене питання вже було предметом судового розгляду щодо клопотання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

Як вбачається із матеріалів провадження, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України за кваліфікуючими ознаками прохання надати та одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Відповідно до примітки ст. 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Частина 5 ст.65Закону «Прозапобігання корупції» передбачає відсторонення від виконання повноважень особи: 1) якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності; 2) щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією.

За таких обставин приходжу до висновку про необхідність продовження тимчасового відсторонення підозрюваного від займаної посади, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину з використанням службового становища.

Таким чином, тимчасове відсторонення підозрюваної ОСОБА_4 від займаної посади на даному етапі досудового розслідування є необхідним для встановлення істини у кримінальному провадженні і застосовується з метою запобігти спробам останнього протиправно перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_4 має родину, яку необхідно утримувати, в тому числі і хвору матір, однак зауважує, що вказані обставини не є тими факторами, які поза розумним сумнівом зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.

Питання обгрунтованості підозри неодноразово розглядалося слідчими суддями.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення є обґрунтованим, належним чином вмотивованим та таким, яке відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, а тому з огляду на наявність правових підстав для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від займаної посади, таке клопотання з врахуванням строків застосування підлягає задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 131, 132, 154-157, 309, 376, 395, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджено з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відсторонення від посади ОСОБА_4 задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсторонити від посади заступника начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), до 21.02.2025 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Слідчий суддя ОСОБА_1