Постанова

від 04.12.2024 по справі 160/22736/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/22736/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., при секретарі судового засіданні Беседа Г.Р., за участю представника відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Золотарьов Є.Ю., представника позивача - Кривошеїної І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 року в адміністративній справі №160/22736/21 (головуючий суддя І-ї інстанції Сліпець Н.Є.) за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» пені в розмірі - 35 010,57 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2015 року; стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» 3% річних в розмірі - 861 572,96 грн. за прострочення строку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2015 року; стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» інфляційних витрат в розмірі - 2 169 074,31 грн. за знецінення узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі №804/9952/15, яка набрала законної сили, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 04.08.2015 року №0000234202 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 11 898 378 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі - 5 949 189 грн. На дату набрання рішенням законної сили, контролюючий орган, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, на наступний робочий день після отримання відповідного рішення, зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Разом з тим, узгоджена сума бюджетного відшкодування контролюючим органом так і не була внесена до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та відповідно до пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодована у строки встановлені Податковим кодексом України.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року, позов задоволено частково, а саме:

- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства пеню в розмірі 35 010,57 грн за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2015 року;

- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.02.2024 року у справі 160/22736/21 касаційну скаргу Державної податкової служби України задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 року в частині задоволення позовних вимог скасовано, справу №160/22736/21 у скасованій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, в іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 у справі №160/22736/21 залишено без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» пеню в розмірі 35010,57 грн за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2015 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 258,78 грн. (том №3 а.с.15-20).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно встановлено обставини у справі, оскільки не враховано, що зазначена у позові сума ПДВ позивачем не була погашена, а була зарахована у сплату самостійно визначених платником податку поточних зобов`язань зі сплати ПДВ. При цьому, сплата штрафних санкцій підприємством не здійснювалася, а погашення відбулося за рахунок наявної переплати в ІКП.

Вважає, що податковим законодавством України не передбачено здійснення нарахування пені на суми бюджетного відшкодування, які підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, так само, як і не передбачено нарахування пені на суми бюджетної заборгованості, що підлягає включенню до Тимчасового реєстру, за періоди, які існували до створення Тимчасового реєстру.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачем-2 подано додаткові пояснення, в яких просив апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» є суб`єктом господарювання у відповідності до норм діючого законодавства, що підтверджується випискою з ЄДРПОУ № 05393056, основним видом діяльності є виробництво чавуну сталі та феросплавів (код 24.10), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, Державною податковою службою України, в особі відокремленого підрозділу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, який є правонаступником всіх прав і обов`язків Офісу великих платників податків Державної податкової служби (з 30.09.2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 року), та який є правонаступником всіх прав та обов`язків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, на підставі акту №35/28- 01-42-02-05393056 від 17.07.2015 року, винесено податкове повідомлення - рішення № 0000234202 від 04.08.2015 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11 898 378,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) у розмірі - 5 949 189,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернувся з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за захистом порушеного права.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі №804/9952/15 адміністративний позов ПрАТ «ДМЗ» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000234202 від 04.08.2015 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11 898 378,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) у розмірі - 5 949 189,00 грн.

Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом 10.05.2016 року прийнято ухвалу у справі № 804/9952/15, якою апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, який є правонаступником всіх прав та обов`язків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі № 804/9952/15 - залишено без змін.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року у справі №804/9952/15 набрала законної сили 10.05.2016 року відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2016 року.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2018 року відмовлено у задоволенні касаційної скарги Офісу великих платників податків ДФС, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.

Після закінчення процедури судового оскарження, контролюючим органом самостійно не внесено до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за звітний період квітень 2015 року.

Позивач звернувся до Офісу великих платників податків ДФС з заявою № 107/3428 від 04.06.2018 року про внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника відповідно до пункту 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України суми в розмірі - 11 898 378,00 грн. за звітний період квітень 2015 року, за який подано декларацію на рахунок в банку.

На адресу позивача надійшов лист Офісу великих платників податків ДФС від 09.07.2018 № 29043/10/28-10-46-12 «Щодо повернення сум бюджетного відшкодування», в якому зазначено, що на сьогоднішній день чинним законодавством не встановлено механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру та структуру такого реєстру.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дніпропетровським окружним адміністративним судом 17.01.2019 року прийнято рішення у справі № 160/7378/18 про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС, Державної фіскальної служби України щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 05393056) у розмірі 11 898 378,00 грн. за звітний період квітень 2015 року, за яким подано декларацію, на рахунок № НОМЕР_1 ПАТ «СІТІ БАНК», МФО 300584.

Зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС, Державну фіскальну службу України внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 05393056) у розмірі 11 898 378,00 грн. за звітний період квітень 2015 року, за яким подано декларацію, на рахунок № НОМЕР_1 ПАТ «СІТІ БАНК», МФО 300584.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року у цій справі набрало законної сили 10.04.2019 року відповідно до ухвали Третього апеляційного адміністративного суду про повернення апеляційної скарги Офісу великих платників податків ДПС.

У серпні 2019 контролюючим органом повторно подано апеляційну скаргу та 19.09.2019 року Третім апеляційним адміністративним судом відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 року залишено без змін.

15.03.2021 року позивачу здійснено повернення суми бюджетного відшкодування, у тому числі і за квітень 2015 року, шляхом повернення на електронний рахунок в Системі електронного адміністрування ПДВ.

Позивач, вказує, що у зв`язку з порушенням контролюючим органом строків повернення суми бюджетного відшкодування за звітній період квітень 2015 року (справа №804/9952/15), товариство має право на стягнення пені на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України у редакцій, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (пункт 200.8 статті 200 ПК України).

У відповідності до пункту 200.10 статті 20 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 200.13 статті 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

В силу підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

За правилами пунктів 200.12, 200.13 статті 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Відповідно до пункту 200.15 статті 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими цей підрозділ був доповнений Законом № 1797, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.

Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі по тексту - Порядок № 26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.

При цьому, Постановою встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:

- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

- дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

- узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому, органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Суд зазначає, що процедура судового оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000234202 від 04.08.2015, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 11 898 378,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) у розмірі - 5 949 189,00 грн. завершена у день набуття чинності постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 у справі №804/9952/15, у зв`язку з постановленням ухвали від 10.05.2016 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

У зв`язку з чим сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та на наступний робочий день після отримання відповідного рішення контролюючий орган був зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Проте, доказів своєчасного внесення ДПС України до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних про повернення позивачу узгодженої суми бюджетного відшкодування за спірний період, відповідачами в ході розгляду справи суду не надано.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Аналіз викладених норм свідчить, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

Передумовою початку нарахування пені є невиконання контролюючим органом обов`язку з виплати заборгованості з відшкодування податку на додану вартість протягом строку, визначеного статтею 200 ПК України.

Нарахування пені пов`язується саме із недотриманням суб`єктами владних повноважень положень статті 200 ПК України, яка визначає, зокрема, комплекс дій, необхідних для своєчасного повернення сум бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Відтак, позивач набув право на отримання відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачу відшкодовано відповідну суму бюджетного відшкодування 15.03.2021 року шляхом повернення на електронний рахунок в Системі електронного адміністрування ПДВ, а тому, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 ПК України за період з дати узгодження за рішенням суду до дати погашення.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку сума пені по деклараціям з ПДВ за квітень 2015 року на суми підтвердженого та не відшкодованого бюджетного відшкодування становить 35 010,57 грн., яка нарахована за період з 02.03.2021 року по 15.03.2021 року.

Суд зауважує, що розрахунок пені в сумі 35 010,57 грн. проведений позивачем відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» пені в розмірі - 35 010,57 грн. за порушення строків відшкодування податку на додану вартість за період квітень 2015 року є обґрунтованою та такою, що підлягала задоволенню.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, тому апеляційний суд вважає необґрунтованими та не сприймає доводи апеляційної скарги щодо незастосування судом першої інстанції вимог вищевказаного податкового законодавства.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Апеляційний суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, тому судом першої інстанції обґрунтовано визначено, що сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 258,78 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби.

За змістом приписів частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року в адміністративній справі №160/22736/21 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року в адміністративній справі №160/22736/21 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина постанови складена та проголошена в судовому засіданні 04.12.2024 року, в повному обсязі постанова складена 24 грудня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко