Постанова

від 23.12.2024 по справі 160/14062/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 160/14062/22

адміністративне провадження № К/990/5749/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсінтез»

до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

про визнання протиправним та скасування пункту припису,

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області)

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Сліпець Н.Є.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Божко Л.А., суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсінтез» (далі - ТОВ «Дніпропромсінтез», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - Держекоінспекція, відповідач, скаржник), в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 припису Держекоінспекції від 17 січня 2022 року № 9/2.2-7/21.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 10 січня 2022 року по 13 січня 2022 року Держекоінспекцією проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання ТОВ «Дніпропромсінтез» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт № 9/2.2-7/21 від 13 січня 2022 року. На підставі цього акта 17 січня 2022 року відповідач склав припис № 9/2.2-7/21, пунктом 1 якого позивачу приписано здійснювати виробничу діяльність (зберігання в ємностях хімічних продуктів рідкого кисню, рідкого азоту та виготовлення газоподібного кисню, газоподібного азоту) підприємства при наявності проєктної документації з матеріалами оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей та висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на проєктну документацію. Позивач вказує, що цей пункт припису протиправний, оскільки промисловий об`єкт введено в експлуатацію актом державної комісії, що затверджений рішенням виконкому Криворізької міської ради від 12 листопада 2008 року № 781 та в силу дозволу на викиди забруднюючих речовин № 1211000000-326 від 04 вересня 2015 року, виданого Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації на підставі інвентаризації 2015 року, не є об`єктом, який може мати значний вплив на довкілля і підлягає відповідній оцінці впливу. Отже, спірний пункт 1 припису від 17 січня 2022 року № 9/2.2-7/21, винесений щодо ТОВ «Дніпропромсінтез», є необґрунтованим, протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року, позов задоволено.

4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що такі види діяльності як транспортне оброблення вантажів (навантаження та розвантаження вантажів або багажу пасажирів незалежно від виду транспорту, що використовують для перевезення навантаження, у т.ч. закріплення, вантажу та розвантаження суден (стивідорські роботи) навантаження та розвантаження вантажних залізничних вагонів (код КВЕД 52.24), а також оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (код КВЕД 46.21), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), складське господарство (код КВЕД 52.10), допоміжне обслуговування водного транспорту (код КВЕД 52.22), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29), які здійснюються з боку ТОВ "Дніпропромсінтез", не вимагає проведення оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" від 23 травня 2017 року № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

6. На обґрунтування касаційної скарги зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 3 Закону № 2059-VIII, у зв`язку з чим дійшли необґрунтованого висновку, що у ТОВ "Дніпропромсінтез" відсутній обов`язок отримувати висновок про оцінку впливу на довкілля у зв`язку з тим, що суб`єкт господарювання розпочав діяльність до набрання чинності Законом № 2059-VIII, а доказів планування або проведення позивачем робіт, які відповідають змісту поняття планової діяльності, що вживається у Законі № 2059-VIII, відповідачем не надав.

7. Відповідач вважає, що Закон № 2059-VIII зобов`язує суб`єкта владних повноважень отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, крім випадку проведення екологічної експертизи до набрання чинності цим Законом. Водночас у позивача відсутній висновок з оцінки впливу на довкілля або висновок екологічної експертизи.

8. У касаційній скарзі скаржник також просить Суд сформулювати висновок щодо застосування положень Закону № 2059-VIII у питанні належності планованої діяльності з виробництва промислових газів та оптової торгівлі хімічними продуктами до першої чи другої категорії видів діяльності і об`єктів, яка може мати значний вплив на довкілля та підлягає оцінці впливу на довкілля, та поширення дії Закону № 2059-VIII на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження такої планованої діяльності до набрання чинності зазначеним Законом.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

9. Касаційна скарга надійшла до Суду 14 лютого 2024 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 160/14062/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 грудня 2024 року.

12. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

13. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження, згідно з даними про доставку документа в кабінет Електронного Суду, позивач отримав 05 червня 2024 року о 20:50 год.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

14. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що у період з 06 січня 2022 року по 13 січня 2022 року на підставі наказу про проведення планового заходу від 05 січня 2022 року № 9-ТП та направлення на перевірку від 06 січня 2022 року № 4-11-22, Держекоінспекція провела планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Дніпропромсінтез».

15. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності ТОВ «Дніпропромсінтез» є:

20.11 Виробництво промислових газів (основний);

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

52.24 Транспортне оброблення вантажів;

33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів;

33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

16. За результатами проведеної перевірки складено акт планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 9/2.2-7/21 від 13 січня 2022 року.

17. Перевіркою, серед іншого, встановлено, що на проммайданчику ТОВ «Дніпропромсінтез» наявні витратні склади хімічних речовин, а саме: ємності рідкого кисню та рідкого азоту, стаціонарне та автомобільне газифікаційне устаткування, балони з газоподібним киснем та газоподібним азотом. Проєктна документація на виробничу діяльність (зберігання в ємностях хімічних продуктів рідкого кисню, рідкого азоту та виготовлення газоподібного кисню, газоподібного азоту) ТОВ «Дніпропромсінтез» за адресою вул. Акціонерна, 1-А, м. Кривий Ріг з матеріалами оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей та висновку державної екологічної експертизи або висновку з оцінки впливу на довкілля відсутня. Під час перевірки ТОВ «Дніпропромсінтез» встановлено, що проводиться виробнича діяльність за адресою вул. Акціонерна 1-А, м. Кривий Ріг зі зберігання в ємностях рідкого кисню, рідкого азоту, що є хімічними продуктами та виготовлення газоподібного кисню та газоподібного азоту. Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2059-VIII цей вид виробничої діяльності відноситься до другої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. З 2017 року набув чинності Закон № 2059-VIII, згідно з положеннями якого висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки випливу на довкілля.

18. 17 січня 2021 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю), відповідач виніс Припис № 9/2.2-7/21, згідно з яким відповідно до пункту 1 на позивача покладено обов`язок у строк до 18 січня 2021 року виробничу діяльність (зберігання в ємностях хімічних продуктів рідкого кисню, рідкого азоту та виготовлення газоподібного кисню, газоподібного азоту) підприємства за адресою вул. Акціонерна, 1-А, м. Кривий Ріг здійснювати при наявності проєктної документації з матеріалами оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей та висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на проєктну документацію відповідно до статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 15 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) та статей 3, 9, 17 Закону № 2059-VIII.

19. Позивач, вважаючи, що йому не потрібно отримувати висновок з оцінки впливу на довкілля, оскільки підприємство розпочало свою діяльність до набрання чинності Законом № 2059-VIII, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 червня 2022 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2023 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на таке.

25. Статтею 3 Конституції України проголошено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

26. Згідно з частиною третьою статті 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

27. Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

28. Частиною першою статті 42 Конституції України проголошено, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

29. Водночас у частині першій статті 50 Конституції України закріплено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

30. З огляду на вищезазначені конституційні положення колегія суддів доходить висновку, що поняття «безпека життя» і «здоров`я людини» слід розуміти у широкому значенні, яке охоплює різноманітні сфери суспільно-управлінських відносин, в яких застосування та тлумачення норм законодавства слід розглядати, головним чином, в аспекті створення максимальних гарантій безпечності людини та її відчуття захищеності, що також є основою суспільного інтересу. Пріоритет такого інтересу, за загальним правилом, над приватним інтересом (зокрема, у формі права власності, права на підприємницьку діяльність) у випадку їх конкуренції підтверджується також положеннями частини першої статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

31. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 21 травня 2018 року у справі № 200/13814/16-а, від 13 липня 2021 року у справі № 120/3158/20-а, від 24 лютого 2023 року у справі № 240/29665/21, від 31 серпня 2023 року у справі № 640/20914/21, від 08 листопада 2023 року у справі № 300/3232/22, від 23 лютого 2024 року у справі № 400/3940/21, від 12 липня 2024 року у справі № 460/11522/23, від 22 листопада 2024 року у справі № 520/2574/24 та від 22 листопада 2024 року у справі № 460/24038/23.

32. Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон № 1264-XII.

33. Підходи Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема, у постановах від 23 січня 2020 року у справі № 522/20954/16-а, від 20 серпня 2020 року у справі № 820/7073/16, від 02 грудня 2021 року у справі № 160/13502/19, від 01 грудня 2022 року у справі № 640/21663/21, від 07 листопада 2023 року у справі № 460/17126/21 та від 06 травня 2024 року у справі № 300/2415/23.

34. За приписами частини другої статті 10 Закону № 1264-XII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) діяльність, що перешкоджає здійсненню права громадян на безпечне навколишнє природне середовище та інших їх екологічних прав, підлягає припиненню в порядку, встановленому цим Законом та іншим законодавством України.

35. Відповідно до статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

36. Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

37. Згідно з частиною першою статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

надання обов`язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, інформування дозвільних органів про надані приписи суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об`єктів, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, законодавства про оцінку впливу на довкілля, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

38. Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 № 275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

39. Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

40. Згідно з частиною першою статті 68 Закону № 1264-XII порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

41. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05 квітня 2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон № 877-V).

42. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема, у постановах від 18 травня 2020 року у справі № 640/1440/19, від 05 травня 2022 року у справі № 380/2805/21, від 07 лютого 2023 року у справі № 340/56/22, від 24 травня 2023 року у справі № 640/25350/21, від 23 червня 2023 року у справі № 300/377/22, від 20 грудня 2023 року у справі № 480/1815/22, від 18 березня 2024 року у справі № 260/1946/23, від 27 травня 2024 року у справі № 380/18475/21, від 28 травня 2024 року у справі № 480/8344/22 та від 07 листопада 2024 року у справі № 120/13093/23.

43. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

44. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

45. Відповідно до абзацу першого частини десятої цієї статті посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

46. Стаття 5 Закону № 877-V регламентує позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю).

47. У силу частин першої, другої статті 7 Закону № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

48. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

49. Відповідно до частини п`ятої цієї статті перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

50. У силу абзацу дев`ятого частини шостої статті 7 Закону № 877-V в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

51. Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

52. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкта господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

53. Згідно з частиною одинадцятою статті 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

54. За змістом частини першої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

55. Водночас у частині першій статті 10 Закону № 877-V визначено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

56. Статтею 11 Закону № 877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.

57. Отже, наведені правові норми свідчать про те, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства про охорону навколишнього природного середовища, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

58. Верховний Суд неодноразово аналізував норми Закону № 877-V, й сформував основні ознаки припису, який складається контролюючими органами, вимоги щодо його оформлення та змісту.

59. Так, розглядаючи у касаційному порядку справу № 480/1752/19, Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2021 року зазначив, що припис органу державного нагляду (контролю) є розпорядчим документом, в якому, з урахуванням характеру спірних правовідносин, мають бути наведені конкретні порушення суб`єктом господарювання норм законодавства, які вже мали місце на момент проведення перевірки, та встановлені строки усунення цих порушень, оскільки метою видання приписів є саме усунення таких виявлених порушень.

60. До припису можуть включатися виключно вимоги, направлені на усунення конкретних порушень, виявлених у ході перевірки. Жодні інші вимоги до припису включатися не можуть. Порушення, які виявлені перевіркою, повинні бути доведені, підтверджуватись документально і належним чином зафіксовані у акті перевірки, фактично існувати станом на момент складання акту, як джерела доказової інформації, а матеріали перевірки повинні підтверджувати, що порушення вимог законодавства вчинені саме тим суб`єктом господарювання, який перевірявся.

61. Заходи в приписі керівнику суб`єкта господарювання повинні бути спрямовані на забезпечення ним належних умов своєї діяльності відповідно до вимог нормативно-правових актів і документів, сформульовані конкретно з посиланням на відповідну норму права, порушення якої допущено за висновками контролюючого органу, і в стислій формі.

62. Спосіб усунення порушень, визначений у приписі, повинен узгоджуватись з нормами законодавства, а терміни його виконання мають визначатись у кожному конкретному випадку, виходячи з реальних можливостей суб`єкта господарювання, умов його діяльності, кількості, виду і характеру виявлених за наслідками перевірки порушень, надавати достатній строк, упродовж якого можливе його реальне виконання.

63. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 815/132/17, пункти припису не можуть носити загальний характер та дублювати норми законодавства.

64. Суди попередніх інстанцій встановили, що у період з 06 січня 2022 року по 13 січня 2022 року на підставі наказу про проведення планового заходу від 05 січня 2022 року № 9-ТП та направлення на перевірку від 06 січня 2022 року № 4-11-22, Держекоінспекція провела планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ТОВ «Дніпропромсінтез» (місцезнаходження: 50006, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Акціонерна, буд. 1- А, код ЄДРПОУ 25536184).

65. За результатами проведеної перевірки складено акт планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природнього середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 9/2.2-7/21 від 13 січня 2022 року.

66. 17 січня 2022 року з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час проведення планового заходу державного нагляду (контролю), відповідач виніс Припис № 9/2.2-7/21, згідно з яким відповідно до пункту 1 на позивача покладено обов`язок у строк до 18 січня 2022 року «виробничу діяльність (зберігання в ємностях хімічних продуктів рідкого кисню, рідкого азоту та виготовлення газоподібного кисню, газоподібного азоту) підприємства за адресою вул. Акціонерна, 1-А, м. Кривий Ріг здійснювати при наявності проєктної документації з матеріалами оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей та висновку з оцінки впливу на довкілля або висновку державної екологічної експертизи на проєктну документацію відповідно до статті 51 Закону № 1264-XII та статей 3, 9, 17 Закону № 2059-VIII.

67. Суди попередніх інстанцій, оцінюючи правомірність вимог указаного Припису, вважали, що чинне законодавство передбачає проведення оцінки впливу на довкілля для підприємств, господарська діяльність планувалась (планується) і не здійснювалась на момент набрання чинності Законом № 2059-VIII - 18 червня 2017 року. При цьому оцінка впливу на довкілля потрібна до прийняття рішення про впровадження суб`єктом господарювання планової діяльності.

68. Звертаючись до суду касаційної інстанції, Держекоінспекція наголошує, що Закон № 2059-VIII зобов`язує суб`єкта владних повноважень отримати висновок з оцінки впливу на довкілля, крім випадку проведення екологічної експертизи до набрання чинності цим Законом.

69. Таким чином, враховуючи висновки судів попередніх інстанцій, та доводи, заявлені відповідачем у касаційній скарзі, Суд зауважує, що спірним питанням у цій справі є наявність або відсутність вчинених ТОВ «Дніпропромсінтез» порушень природоохоронного законодавства і необхідність отримання висновку з оцінки впливу на довкілля у випадку провадження останнім діяльності, зокрема з виробництва промислових газів, оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, хімічними продуктами.

70. У частині третій статті 2 Закону № 2059-VIII визначено, що суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання, уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

71. У частині першій статті 3 Закону № 2059-VIII передбачено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

72. Частиною четвертою цієї ж статті передбачена заборона розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

73. Планована діяльність - це планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 1 Закону № 2059-VIII).

74. Частинами першою - третьою статті 9 Закону № 2059-VIII визначено уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган видає висновок з оцінки впливу на довкілля, яким виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (у тому числі - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний впливи), передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення впливу на довкілля, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

75. Відповідно до частин першої - третьої статті 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

76. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов`язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля. У рішенні про провадження планованої діяльності зазначається, що екологічні умови провадження планованої діяльності визначені у висновку з оцінки впливу на довкілля. За рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування рішення про провадження планованої діяльності може включати екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій статті 9 цього Закону.

77. Якщо після ухвалення висновку з оцінки впливу на довкілля законодавством не передбачається прийняття рішення про провадження планованої діяльності для початку її провадження, висновок з оцінки впливу на довкілля, у якому визначено допустимість провадження планованої діяльності, вважається рішенням про провадження планованої діяльності.

78. Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 2059-VIII звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

79. Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2059-VIII дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону (розширення, перепрофілювання, ремонт, реконструкція, тощо).

80. Цією ж статтею визначено, що висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

81. Аналіз зазначених положень Закону свідчить, що Закон № 2059-VIII стосується лише планованої діяльності і не поширюється на діючі, введені в експлуатацію об`єкти. За вказаних умов порядок і спосіб проходження процедури оцінки впливу на довкілля для діючого об`єкта - відсутній.

82. За змістом частини першої статті 2 Закону № 2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

- підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону;

- проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону;

- аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

- надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини;

- врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

83. Як установлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснює свою діяльність з 2008 року. Вказане підтверджується актом державної приймальної комісії від 31 жовтня 2017 року про введення в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта по вул. Акціонерна, 1-А м. Кривий Ріг, що затверджений рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 листопада 2008 року № 781.

84. На цій підставі, оскільки позивач на момент набрання чинності Законом № 2059-VIII (18 грудня 2017 року) вже здійснював виробничу діяльність на введеному в експлуатацію об`єкті, а не лише планував її здійснення, то сфера застосування Закону України № 2059-VIII може не поширюватися на ТОВ «Дніпропромсінтез» в частині необхідності проведення оцінки впливу на довкілля.

85. Проте в контексті виробничої діяльності, яку здійснює позивач, Суд вважає за необхідне вказати таке.

86. Задовольняючі позовні вимоги про скасування оскаржуваного пункту 1 Припису, суди вказали, що ТОВ «Дніпропромсінтез» не є суб`єктом хімічного виробництва, в тому числі виробництва основних хімічних речовин, хімічно-біологічного, біотехнічного, фармацевтичного виробництва з використанням хімічних або біологічних процесів, виробництва засобів захисту рослин, регуляторів росту рослин, мінеральних добрив, полімерних і полімервмісних матеріалів, лаків, фарб, еластомерів, пероксидів та інших хімічних речовин; виробництво та зберігання наноматеріалів потужністю понад 10 тонн на рік.

87. Водночас, як вбачається зі змісту Акта № 9/2.2-7/21 від 13 січня 2022 року, складеного відповідачем за результатом проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання відповідачем законодавства у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, позивач здійснює виробництво хімічних продуктів та зберігання в ємностях рідкого кисню та рідкого азоту.

88. Крім того, в ході розгляду справи встановлено, що на момент проведення Держекоіспекцією перевірки - видами діяльності ТОВ «Дніпропромсінтез», згідно з Класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД), є: виробництво промислових газів (основний); оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля хімічними продуктами; вантажний автомобільний транспорт; транспортне оброблення вантажів; ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; будівництво житлових і нежитлових будівель.

89. Суд зауважує, що правові, організаційні та економічні засади у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, спрямовані на запобігання небезпечному впливу хімічної продукції на довкілля та здоров`я людини, встановлює вимоги до діяльності суб`єктів господарювання галузі хімічної промисловості, регулює відносини, що виникають у сфері забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією, з урахуванням міжнародних зобов`язань України визначає Закон України «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією» від 01 грудня 2022 року № 2804-IX (далі - Закон № 2804-IX).

90. Згідно з пунктами 5, 6, 49 частини першої Закону № 2804-IX хімічна продукція - хімічні речовини, суміші, сплави, а також вироби, під час використання яких відбувається навмисне вивільнення хімічних речовин або які виготовляються для проведення підривних робіт чи створення піротехнічного ефекту; використання хімічної продукції - споживання, перетворення, змішування, переміщення, обробка, зберігання, пакування, використання хімічної продукції, включаючи виробництво, оброблення відходів такої продукції; виробник хімічної продукції - суб`єкт господарювання, який здійснює виробництво, використання та надання на ринку хімічної продукції.

91. Зі змісту частини п`ятої статті 35 Закону № 2804-IX вбачається, що легкозаймисті гази (п.2), гази, що окиснюють (п. 4), гази, які перебувають під тиском (п. 5) відносяться до хімічних речовин.

92. Крім того, зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин також вбачається факт видачі ТОВ «Дніпропромсінтез» 04 грудня 2015 року Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації дозволу на викиди забруднюючих речовин № 1211000000-326. Водночас не встановлено з яких підстав виданий цей дозвіл, чи видавалися аналогічні дозволи ТОВ «Дніпропромсінтез» раніше (з моменту початку роботи підприємства).

93. Згідно з положеннями частин першої, п`ятої, десятої статті 11 Закону № 1264-XII для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг.

У разі зміни параметрів джерел викидів, їх кількості, кількісного та якісного складу забруднюючих речовин, впровадження заходів щодо скорочення викидів до зазначених дозволів вносяться зміни.

94. Враховуючи зазначене, а також встановлений контролюючим органом факт здійснення виробництва та зберігання хімічних речовин (газів), Суд доходить висновку про передчасність твердження судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ «Дніпропромсінтез» не є суб`єктом здійснення хімічного виробництва з огляду на недослідження в ході розгляду справи всіх можливих аспектів діяльності ТОВ «Дніпропромсінтез».

95. Суд повторно зауважує, що згідно зі статтею 1 Закону № 2059-VIII планована діяльність - це не тільки господарська діяльність, що включає будівництво, а також та діяльність, що охоплює собою реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище.

96. Згідно з частинами четвертою - сьомою статті 51 Закону № 1264-XII, аналогічно до положень Закону № 2059-VIII, передбачено, що проєкти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров`я людей.

Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об`єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об`єктів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи та організації, які розміщують, проєктують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об`єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об`єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проєктах на будівництво та реконструкцію (розширення і технічне переоснащення).

97. Таким чином, Суд доходить висновку, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності згідно із затвердженим Законом переліком, а у разі, якщо таке рішення було отримано до набрання чинності Законом № 2059-VIII - лише при розширенні та зміні, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності з видобування корисних копалин.

98. Таке застосування статей 3, 17 Закону № 2059-VIII та положень Закону № 1264-XII відповідає правовим позиціям, викладеним Верховним Судом у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 160/8706/18, від 03 вересня 2020 року у справі № 460/1094/19, від 31 березня 2021 року у справі № 804/3983/18, від 18 жовтня 2022 року у справі № 580/2808/21 та від 28 травня 2024 року у справі № 420/22829/21.

99. У розрізі викладеного Суд вважає за необхідне вказати, що починаючи з 18 грудня 2017 року перед початком планової діяльності відповідно до виду, передбаченого частинами другою та третьою статті 3 Закону № 2059-VІІІ, суб`єкт господарювання зобов`язаний отримати висновок про оцінку впливу на довкілля та, в подальшому, з урахуванням цього висновку, отримати рішення про провадження планової діяльності.

100. Натомість, дія цього Закону не поширюється на суб`єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім таких випадків:

- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1- 21 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 22 частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»);

- розширення та зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планованої діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планованої діяльності або подовження строків її провадження, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об`єктів, зазначених у пунктах 1- 13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (пункт 14 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»).

101. Таким чином, повертаючись до питання виробничої діяльності позивача, в контексті висновків про те, що ключовим спірним питанням у цій справі є дотримання ТОВ «Дніпропромсінтез» вимог законодавства про охорону навколишнього середовища, зокрема в частині необхідності отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, Суд наголошує, що без належної перевірки всіх можливих аспектів його господарської діяльності, зокрема факту здійснення з моменту введення в експлуатацію об`єкта по вул. Акціонерна, 1-А м. Кривий Ріг (2008 рік) реконструкції, технічного переоснащення (збільшення потужностей), капітального ремонту або перепрофілювання діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Дніпропромсінтез», неможливо здійснити справедливий та об`єктивний розгляд цієї справи.

102. Верховний Суд наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

103. Аналогічний підхід застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 лютого 2019 року у справі № 802/721/18-а, від 29 листопада 2019 року у справі № 818/154/16 та № 818/3263/15, від 18 вересня 2020 року у справі № 280/4380/19, від 20 квітня 2021 року у справі № 817/1269/17, від 31 травня 2021 року у справі № 826/1581/18, від 21 жовтня 2021 року у справі № 826/16737/18 та від 10 серпня 2022 року у справі № 640/19192/18.

104. Крім того, Суд звертає увагу, що у поданій представником позивача 29 листопада 2022 року відповіді на відзив, останній заявив клопотання щодо необхідності, з метою офіційного з`ясування всіх обставин справи шляхом дослідження зібраних доказів та встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, допиту у судовому засіданні свідків: старшого інспектора з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Діденко О.К., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Лобинцевої Н.В., державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Чернушко Г.В., голови громадської організації «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» Нікульнікової В.В.

105. Згідно з частинами першою, третьою статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

106. Відповідно до пунктів 8, 10 частини другої статті 180 КАС України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

107. З аналізу положень частин першої, третьої статті 91 КАС України у взаємозв`язку з положеннями частини другої статті 180 КАС України вбачається, що у підготовчому засіданні суд першої інстанції зобов`язаний належним чином розглянути всі клопотання учасників процесу, зокрема щодо залучення свідків, оскільки їх свідчення можуть бути визначальними для повного і всебічного з`ясування обставин справи.

108. Суд зауважує, що залучення свідків та відповідна, оцінка їхніх свідчень, можуть бути необхідними для забезпечення всебічного, об`єктивного та справедливого розгляду справи. Твердження свідків можуть бути використані для підтвердження або спростування достовірності інших доказів у справі або з`ясування обставин, що не зафіксовані документально. Крім того, останні є важливим елементом принципу змагальності в судовому процесі, що гарантує кожному учаснику справи право на захист своєї позиції.

109. У постанові від 08 листопада 2023 року у справі № 140/1322/22 Верховний Суд також наголосив на тому, що у процесі підготовки справи до розгляду суд має вирішувати заявлені учасниками справи клопотання, шляхом викладення мотивованого висновку у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні.

110. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі № 160/14062/22 відкрито ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року. Пунктом 4 резолютивної частини вказаної ухвали вирішено призначити підготовче засідання на 18 жовтня 2022 року о 10:00.

111. В подальшому у зв`язку із ракетними обстрілами м. Дніпро, проведення підготовчого засідання було неодноразово відкладено.

112. Згідно протоколом судового засідання від 27 грудня 2022 року вирішено закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 17 січня 2023 року в 11:30. При цьому зі змісту вказаного протоколу не вбачається здійснення суддею-доповідачем, на виконання імперативних вимог статті 180 КАС України, розгляду заявленого представником позивача клопотання про залучення до розгляду цієї справи свідків.

113. Верховний Суд підкреслює, що право бути почутим є одним із основоположних принципів процесуальної рівності, закріплених у статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

114. Це право є невід`ємним елементом принципу змагальності, що забезпечує можливість учасника процесу реалізувати право на захист своєї позиції в суді. Відповідно ненадання такої можливості порушує принципи процесуальної справедливості та заважає прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

115. Таким чином, враховуючи те, що суд першої інстанції у порядку підготовки справи до розгляду не прийняв жодного рішення стосовно задоволення або відмови у задоволенні із наведенням відповідних мотивів поданого позивачем клопотання про залучення свідків, колегія суддів доходить висновку про недотримання цим судом вимог процесуального права, що перешкоджає всебічному, об`єктивному та справедливому розгляду цієї справи.

116. На цій підставі, враховуючи вищезазначені висновки про недослідження судами попередніх інстанцій питання можливої реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, перепрофілювання діяльності суб`єкта господарювання ТОВ «Дніпропромсінтез», а також беручи до уваги вчинені судом першої інстанції процесуальні порушення, які полягають у нерозгляді клопотання позивача про залучення до розгляду справи свідків, колегія суддів констатує, що оскаржувані судові рішення не відповідають встановленим у статті 242 КАС України критеріям законності та обґрунтованості. Суди першої та апеляційної інстанцій не вжили усіх, визначених законом, заходів та не встановили усі фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасного висновку про задоволення позовних вимог, заявлених ТОВ «Дніпропромсінтез».

117. Під час розгляду адміністративними судами спорів, які зачіпають екологічні права, слід враховувати положення частини сьомої статті 41 Конституції України, відповідно до якої використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі, статті 50 Конституції України, - відповідно до якої кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, а також статті 66 Конституції України, згідно з якою ніхто не повинен заподіювати шкоду довкіллю.

118. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

119. В силу наявних повноважень, закріплених у статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

120. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

121. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

122. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

123. Під час нового розгляду суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, перевірити чи здійснив позивач реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт або перепрофілювання діяльності, а також розглянути у визначеному процесуальним законом порядку клопотання позивача про залучення до розгляду справи свідків. У разі необхідності, з урахуванням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

124. Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

125. Керуючись статтями 3, 238, 341, 343, 344, 349, 353, 354, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 січня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсінтез» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування пункту припису направити на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа