Справа № 569/11533/24
1-кс/569/8729/24
УХВАЛА
про відмову у наданні тимчасового доспупу до речей і документів
18 грудня 2024 року м. Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024180000000016 від 28.02.2024 року про тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », -
В С Т А Н О В И Л А:
В обґрунтування клопотання захисник зазначив, що слідчий управлінням Головного управління національної поліції в Рівненській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №42024180000000016 від 28.02.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.
Згідно припущень слідчого, які викладені у повідомлені про підозру ОСОБА_6 від 30 липня 2024 року, останній підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.2 ст.369-2, ч.5 ст.27 ч.3 ст.368 КК України.
З показів свідків ОСОБА_7 вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 у змові із іншими особами запропонував надати свідку допомогу з метою прийняття ІНФОРМАЦІЯ_2 позитивного рішення щодо виділення земельної ділянки на території ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 використовує номер телефону НОМЕР_1 .
Однак, у сторони захисту є обґрунтовані сумніви щодо достовірності певних показань свідка ОСОБА_8 . Як слідує із протоколу допиту свідка від 20 лютого 2024 року, остання стверджує, що (авт.): «На початку лютого 2024 року, я звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 за консультацією з приводу виділення мені земельної ділянки, яка знаходиться у м.Здолбунів в довгострокову оренду, посадова особа вищевказаної міської територіальної громади, прізвище та ім?я я на жаль не запам?ятала, повідомила, що даний процес є важким та я самостійно не впораюсь без сторонньої допомоги. В свою чергу остання сказала, що у вирішенні даного питання мені допоможе ОСОБА_6 , який являється адвокатом, та в подальшому дала мені його номер телефону НОМЕР_2 ».
Проте слідство до цього часу не встановило посадову особу ІНФОРМАЦІЯ_2 до якої за консультацією зверталась свідок ОСОБА_7 з приводу виділення їй земельної ділянки в довгострокову оренду, яка знаходиться у м.Здолбунів, і такою особою, за інформацією підозрюваного ОСОБА_6 , може бути особа, яка рекомендувала йому свідка ОСОБА_9 , телефонуючи з абонентського номера НОМЕР_3 .
Також в протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 20 лютого 2024 року, остання повідомляє слідчому, що (авт.): «В ході спілкування ОСОБА_6 повідомив, що зможе контактувати мене із особою, яка має можливість посприяти у виділенні для мене земельної ділянки у довгострокову оренду. З його слів, даного посадовця - заступника міського голови ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 , він дуже добре знає і впевнений що той за певну грошову винагороду вирішить моє питання. Наприкінці бесіди ОСОБА_6 повідомив, що орієнтовний розмір грошової винагороди за сприяння та допомогу ОСОБА_10 становить 5000 доларів США». За інформацією підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , на той час, користувався абонентським номером НОМЕР_4 .
Варто зазначити, що свідчення ОСОБА_9 , викладені нею в протоколах допиту свідка від 28.03.2024 р. і від 19.06.2024 р., суттєво відрізняються (є суперечливими) від її показань, викладених в протоколі допиту свідка від 20.02.2024 р., де вона вже змінила свої показання щодо розміру грошової винагороди за сприяння та допомогу їй у виділенні земельної ділянки і зокрема в протоколі від 28.03.2024 р. стверджує наступне (авт.): «Також в ході розмови озвучив ( ОСОБА_6 ), що його знайомому необхідно буде надати неправомірну вигоду в сумі 10000 доларів США, оскільки останній повинен буде заплатити депутатам, а також ОСОБА_11 , щоб моє питання було позитивно вирішене та проголосоване на сесії міської ради». А в протоколі допиту свідка від 19.06.2024 р. ОСОБА_7 втретє повідомляє слідчому вже про інший, від попередніх, розмір т. зв. неправомірної вигоди, а саме (авт.): «30 травня орієнтовно о 13 год. під час зустрічі з ОСОБА_12 та ОСОБА_6 в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_5 » вказані особи повідомили мені, що за позитивне вирішення мого питання необхідно надати неправомірну вигоду в сумі 11350 доларів США». За інформацією підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , на той час, користувався абонентським номером НОМЕР_5 .
Захисник ОСОБА_5 у клопотанні вказав, що орган досудового розслідування, у порушення вищезазначених вимог процесуального закону, не вживає заходів до встановлення доказів, що виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, однак, згідно ч.1 ст.92 КПК України, обов?язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається виключно на слідчого та прокурора.
ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання підтримав та вказав, що не отримання відповідного доступу до даної інформації, призведе, до не можливості перевірки очевидної версії щодо можливої провокації кримінального правопорушення, а відтак і у обмеженні сторонни захисту у використанні права на захист та доведення невинуватості підозрюваного.
Слідчий у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про надання йому тимчасового доступу до до речей та документів.
Дослідивши надані матеріали клопотання, заслухавши заявника в судовому засіданні, слідча суддя дійшла висновку, що клопотання не підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1ст. 159 КК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
При розгляді клопотання, слідчий суддя враховує правові позиції Європейського суду з прав людини, висловлені у рішеннях від 15.07.2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії» та від 07.07.2007 року «Смирнов проти Росії», де зазначено про визначення конкретної підстави та мети відповідної слідчої дії, конкретної інформації про мету та предмети, які підлягають вилученню, про пропорційність проведення відповідних дій органів влади та протиправність наділення слідчих органів широкими повноваженнями по визначенню на власний розсуд вирішувати питання про вилучення певних матеріалів.
Як встановлено судом, захисник у поданому клопотанні просить суд надати тимчасовий доступ до інформації, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин та можуть бути використані як докази в даному кримінальному провадженні.
Враховуючи практику ЄСПЛ, яка висловлена у рішеннях « Надточій проти України», «Остюрн проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст.4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.
Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.
Враховуючи викладене, а також що клопотання захисника та додані до нього матеріали не містять достатніх обґрунтувань, які вказують на необхідність тимчасового доступу до документів (інформації) про які йдеться у ньому, а саме яке суттєве значення вони мають для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і яких саме, слідча суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання, а тому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 163, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 ,у кримінальномупровадженні відомостіпро якевнесені доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42024180000000016від 28.02.2024року протимчасовий доступдо інформації,яка знаходитьсяу операторамобільного зв`язкуПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_13
Суд | Рівненський міський суд Рівненської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124035179 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про тимчасовий доступ до речей і документів |
Кримінальне
Рівненський міський суд Рівненської області
Крижова О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні