Рішення

від 24.12.2024 по справі 756/13324/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24.12.2024 Справа № 756/13324/23

Ун.№756/13324/23

Пр.№2/756/3791/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

26 листопада 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Приходько К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, через свого представника 11.10.2023 року звернувся до суду з позовом до відповідачів ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №438107 ОСОБА_2 28.03.2023 о 20 год. 00 хв., в м. Києві, на вул. Миколи Грінченка, 2/1, керуючи автомобілем «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим було порушено вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.04.2024 у справі №760/7568/23 ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На час вчинення, транспортний засіб «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 на праві власності належав ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», цивільно- правова відповідальність, якого була застрахована в ТДВ «СК «Кредо», про що вказано в протоколі про адміністративне правопорушення. ОСОБА_2 використовував цей транспортний засіб в якості таксі, що свідчить про наявність трудових відносин між ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» та ОСОБА_2 .

У червні 2023 року на рахунок ОСОБА_1 від ТДВ СК «Кредо» було виплачене страхове відшкодування в сумі 40 718,70 грн.

Згідно рахунку фактури від 10.04.2023 вартість запчастин та виконаної роботи з ремонту належного позивачу транспортного засобу склала 141 290,00 грн.

На підставі викладеного, позивач вважає, що різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) в сумі 100 571,30 грн., оскільки виплаченого страхового відшкодування недостатньо для відновлення пошкодженого майна позивача, має відшкодувати власник автомобіля марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», оскільки, юридична особа чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Крім того, позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у психоемоційних стражданнях, соціальному не благополуччі, що виразилося в стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням його майна. Внаслідок протиправної поведінки винуватця ДТП, позивач на деякий час був позбавлений можливості повноцінно користуватися своїм автомобілем, що призвело до порушення звичного ритму життя, виникнення необхідності займатися ремонтом автомобіля, відстоювати свої права у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.

Враховуючи вищезазначене, просить із відповідача ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на користь позивача стягнути різницю між фактично завданою шкодою та розміром страхового відшкодування у розмірі 100 571,30 грн., стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. та судові витрати по справі.

Відповідачем ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» у відзиві, наданий Договір фінансового лізингу №12339/11/21-Г відповідно до якого, транспортний засіб «Peugeot» НОМЕР_1 було передано у користування та володіння ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН».

Ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання від 06.02.2024, задоволено клопотання представника позивача та замінено первісного відповідача ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» на належного відповідача ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН».

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, звернулися до суду з заявою, в якій просили розглянути справу за їх відсутності, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.280,281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 28.03.2023 о 20 год. 00 хв., в м. Києві, на вул. Миколи Грінченка, 2/1, керуючи автомобілем «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не впевнився в безпечності, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим було порушено вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 27.04.2023 у справі №760/7568/23 ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

В результаті вчинення ОСОБА_2 правопорушення, отримав пошкодження автомобіль марки «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач, чим останньому заподіяно майнову шкоду.

У встановленому законом порядку позивач повідомив страховика ТДВ СК «Кредо» про дорожньо-транспортну пригоду та подав заяву про виплату страхового відшкодування.

Листом ТДВ СК «Кредо», адресованого позивачу та його представнику від 22.06.2023 за № 1404, страховиком повідомлено, що відповідно до висновку№3009248/04/23 від 04.04.2023 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,70 та без врахування ПДВ склала 43 918,70 грн., рахунок суми страхового відшкодування здійснювався наступним чином: 43 918,70-3 200 (франшиза згідно поліса)= 40 718,70 грн.

Страхове відшкодування у розмірі 40 718,70 грн. виплачено потерпілій особі (а.с. 10).

Згідно рахунку-фактури від 10.04.2023 виданої ФОП ОСОБА_3 вартість запчастин та виконаної роботи з ремонту транспортного засобу «Mercedes-Benz» д.н.з. НОМЕР_2 склала 141 290 грн.

Отже, різниця між вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та розміром виплаченого страхового відшкодування складає 100 571,30 грн.(141 290-40 718,70).

На момент ДТП власником автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 , було ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».

Згідно договору фінансового лізингу №12339/11/21-Г транспортний засіб «Peugeot» НОМЕР_1 було передано у користування та володіння ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» строком на 24 місяці з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі, який було підписано 06.12.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 використовував транспортний засіб «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 в якості таксі, а також відповідно відповіді №771598 від 05.09.2024, одним із основних видів економічної діяльності ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» є надання послуг таксі.

Таким чином, суд вважає, підтвердженим доводи позивача про те, що водій ОСОБА_2 , з вини якого сталася ДТП, перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН».

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Частиною першою статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом відшкодування шкоди» (далі - Постанова Пленум №6), під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу відповідних на те прав.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму №6 відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах.

Згідно з абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова Пленуму №4), якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспорт, переданий її власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Отже, відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Згідно п. 72 постанови Верховного Суду від 04.07.2018 р. № 755/18006/15-ц, зазначено, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

В зв`язку з вищезазначеним, суд вважає, що обґрунтованими є вимоги про відшкодування відповідачем ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» шкоди у розмірі 100 571,30 грн., тобто різниці між вартістю відновлювального ремонту та вартістю матеріального збитку, розмір якого сплачено страховиком за положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (141 290-40 718,70).

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 15 000 грн. моральної шкоди.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

На час виникнення ДТП ОСОБА_2 використовував транспортний засіб «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_1 в трудових цілях та був працевлаштований в ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 р. у справі №426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 р. у справі №355/1394/16-ц. Схожі за змістом висновки зроблені і у постановах Верховного Суду від 06.02.2019 р. у справі №640/4185/15-ц, від 05.05.2018 р. у справі №910/14685/17, від 21.08.2020 р. у справі № 905/1391/19.

Отже, тягар відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, покладається на ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», тому вимога про відшкодування моральної шкоди пред`явлена до неналежного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) вказано, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

У зв`язку з тим, що вимога про стягнення моральної шкоди, пред`явлена до неналежного відповідача, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 .

Суд, вирішуючи питання про стягнення судового збору, на підставі ст. 141 ЦПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, вважає правильним стягнути з відповідача ТОВ «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 934,03 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 10, 12, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо - транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» на користь ОСОБА_1 :

100 571 (сто тисяч п`ятсот сімдесят одну) гривню 30 копійок - різницю між страховою виплатою та фактичними збитками;

934 (дев`ятсот тридцять чотири) гривні 03 копійки - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дані учасників справи.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНДАСТРІ ІНКОРПОРЕЙШН» ідентифікаційний код юридичної особи 42540055, адреса місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Красилівська, буд. 11.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текс рішення складено 24.12.2024 року.

Суддя А.М. Майбоженко