Рішення

від 24.12.2024 по справі 906/730/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/730/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Звєрєвої С.Р.

за участю представників сторін:

від позивача: Жарський В.В., дов. №39/01-32 від 11.07.2024

від відповідача: Шибеко Д.В., довіреність №01/2024 від 12.06.2024 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машспецсталь"

про стягнення 2 865 741, 23 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали від 05.07.2024 відкрив провадження у справі за позовом ДП "Житомирський бронетанковий завод" до ТОВ "Машспецсталь" про стягнення 2 865 741,23 грн, призначив перше підготовче засідання на 25.07.2024 о 12:00 год. (далі - Суд, Позивач та Відповідач).

Суд ухвалою від 25.07.2024 відклав підготовче засідання на 02.09.2024 о 11:00, замінив ДП "Житомирський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 07620094) процесуальним правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (код ЄДРПОУ 07620094), встановив сторонам спору строки для вчинення процесуальних дій. Також Суд ухвалою від 26.07.2024 повернув без розгляду клопотання ТОВ "Житомирський бронетанковий завод" від 25.07.2024 за вих. №02/8000 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача (вх. г/с №01-44/2187/24 від 25.07.2024).

Суд ухвалою від 02.09.2024 відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" у задоволенні заяви про залучення третьої особи за вих. №02/8024 від 30.07.2024 (вх. г/с №01-44/2264/24 від 05.08.2024), продовжив стадію підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на "24" вересня 2024 р. о 11:00, витребував у ТОВ "Машспецсталь" оригінали доказів, визначених у п. 3 резолютивної частини ухвали суду.

Cуд ухвалою від 24.09.2024 продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на "24" жовтня 2024 р. о 12:00 год.

Суд ухвалою від 24.10.2024 оголосив перерву в підготовчому засіданні до 14:30 год. 12.11.2024.

Суд ухвалою від 12.11.2024 закрив підготовче провадження у справі №906/730/24 та призначив до розгляду по суті на 10.12.2024 о 11:00 год.

В судовому засіданні 10.12.2024 Суд заслухав вступне слово представників сторін та розпочав стадію безпосереднього дослідження доказів, на якій виникла необхідність оголосити перерву до 12:00 год. 24.12.2024.

Після перерви судове засідання продовжено.

Заслухавши вступне слово представників сторін, здійснивши безпосереднє дослідження доказів, заслухавши виступи представників сторін у судових дебатах, після виходу з нарадчої кімнати Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Державне підприємство "Житомирський бронетанковий завод" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Машспецсталь" 2 865 741,23грн , з яких : попередня оплата - 1 492 996,98грн, штрафні санкції - 1 217749,06грн, 3% річних - 88821,5грн, інфляційні втрати - 57173,68 грн.

Позивач доводить, що спірні відносини виникли з підстав неналежного виконання Відповідачем Договору поставки №212 від 23.05.2022.

У позові Позивач обґрунтовує правові підстави для стягнення попередньої оплати посиланням на ст. ст. 509, 526, 599, 629 та ч.2 ст. 693 ЦК України. Позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду від 28.11. 2011 у справі № 3-127гс11 про те, що умовою застосування ч.2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цим коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном. Зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки , визначеного у відповідних специфікаціях, який, виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів. З огляду на порушення договірних зобов`язань зі сторони Відповідача, Позивач направив 26.04.2023, 21.07.2023 та 29.04.2024 на адресу ТОВ "Машспецсталь" вимоги щодо повернення грошових коштів та сплати штрафних санкцій, які залишились без відповіді та задоволення. Приймаючи до уваги одержання Відповідачем попередньої оплати вартості товару, який підлягав поставці Позивачу та не виконання ним обов`язку з поставки товару за Договором № 222 від 23.05.2022, наявні правові підстави для стягнення з Відповідача попередньої оплати у розмірі 1 492 996,98 грн, оскільки 17000,00грн ним повернуто 20.07.2023.

У позові Позивач посилається на ч.2 ст.625 ЦК України та ч.3 ст. 693 ЦК України про право кредитора нарахувати на суму попередньої плати проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий , до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Розрахунок 3% річних по Специфікації № 2 від 27.06.2022 до Договору № 222 від 23.05.2022 Позивач здійснює за період з 07.07.2022 до 25.06.2024, базою для нарахування яких визначено 1 509 996, 98 грн та 1 492 996,98грн. Розрахунок інфляційних втрат Специфікації № 2 від 27.06.2022 до Договору № 222 від 23.05.2022 Позивач здійснює за період з 27.04.2023 до 20.07.2023, базою для нарахування яких визначено 1 509 996, 98 грн та 1 492 996,98грн.

У позові Позивач посилається на п. 7.3 Договору про право Покупця застосувати до Постачальника пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання з поставки товару та 7% штрафу, у разі якщо таке прострочення триває більше 30днів. Також Позивач на підставі п. 7.4 Договору застосовує до Відповідача штраф у розмірі 20% від вартості продукції неналежної якості.

У відзиві на позовну заяву Відповідач доводи позову не визнає з наступних підстав. Дійсно 23.05.2022 між Сторонами укладено договір поставки №212 в рамках якого Відповідач отримав грошові кошти в якості передплати за товар в розмірі 3064915,01 грн , при цьому Відповідач поставив Позивачу товар на суму 2201308,61грн та повернув Позивачу раніше отримані грошові кошти в розмірі 874400,00грн. Отже, у Відповідача відсутня заборгованість перед Позивачем. Щодо штрафних санкцій Відповідач , серед іншого, наголошує на тому, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік ( ст. 258 ЦК України). Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. З огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано , то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію. Оскільки Позивач звернувся до суду з позовом у червні 2024 року, тобто поза межами річного строку, установленого законом для вимог про стягнення штрафу, Відповідач заявляє про застосування позовної давності щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

У відповіді на відзив Позивач вказує про те, що обґрунтовуючи правові підстави позову у позовній заяві зазначив, що Відповідач, у порядку визначеному Договором, був належним чином повідомлений про виявлені під час гарантійного строку недоліки поставленого товару згідно Акту прихованих недоліків №2 від 16.01.2023 та Акту прихованих недоліків № 3 від 19.02.2024, а тому був зобов`язаний усунути їх або замінити неякісну продукцію згідно п.2.6 Договору. Однак Відповідач гарантійні зобов`язання за Договором не виконав, приховані недоліки виявлені у товарі поставленому на виконання умов Специфікації № 2 від 27.06.2022 не усунув, неякісну продукцію не замінив. У відзиві на позовну заяву Відповідач не заперечив факт не поставки продукції по Специфікації №4 від 28.06.2022 та Специфікації №5 від 28.06.2022, що і стало підставою для нарахування штрафних санкцій. Тоді як повернення суми попередньої оплати не припиняє зобов`язання з поставки товару. Не підлягає задоволенню заява Відповідача про застосування позовної давності до вимог про нарахування штрафних санкцій, оскільки у п.11.6 Договору сторони встановили строк позовної давності у три роки для притягнення постачальника до відповідальності за порушення господарського зобов`язання.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

23 травня 2022 між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" ( далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Машспецсталь" ( далі - Продавець) укладено Договір № 212 на таких основних умовах:

- Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець - прийняти й оплатити продукцію, вказану у Специфікаціях, надалі - "Продукція", на умовах та в строки, передбачені Договором ( п.1.1);

- якість Продукції , що є предметом Договору перевіряється відділом технічного контролю Покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю, на кожну окрему партію Продукції ( п.2.4);

- у разі виявлення недоліків під час приймання Продукції по якості, номенклатурі , комплектності , умовам Договору Постачальник повинен провести заміну продукції, що не відповідає умовам договору упродовж 15 календарних днів з дня отримання Акту вхідного контролю. Доказом отримання Постачальником Акту вхідного контролю є направлення його на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com. Витрати по заміні Продукції здійснюються власними силами та за власний рахунок Постачальника, в тому числі витрати, пов`язані з транспортуванням Продукції (п.2.5);

- виявлені під час гарантійного строку приховані недоліки Продукції Постачальник зобов`язаний виправити протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної Вимоги Покупця або замінити Продукцію власними силами та за власний рахунок, в тому числі витрати , пов`язані з транспортуванням Продукції при потребі усунення цих недоліків поза місцем розташування Покупця. Акт про приховані недоліки продукції повинен бути складений протягом 5 днів після виявлення недоліків ( п.2.6);

- поставка Продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника, можливо через Перевізника на склад в місці знаходження Покупця ( або на інших умовах, обговорених Сторонами), в строки/терміни встановлені Сторонами у відповідній Специфікації. Датою виконання Постачальником зобов`язань, щодо строків поставки Продукції , є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі на Продукцію, що визнана придатною для подальшого використання за призначенням на підставі Акту вхідного контролю ( п.3.1);

- на Продукцію, що за результатами вхідного контролю визнана такою, що не відповідає умовам Договору , в частині якості (непридатною для подальшого використання за призначенням), Сторонами складається Акт повернення продукції. Заміна неякісної Продукції проводиться Постачальником в порядку передбаченому п.2.5 Договору ( п.3.3);

- на Продукцію , що за результатами проходження вхідного контролю (п.2.4 Договору), визнана придатною для подальшого використання за призначенням, Постачальник складає та передає Покупцю упродовж 5 робочих днів з моменту оформлення Сторонами Акту приймання-передачі Продукції, Видаткову накладну. Право власності на Продукцію переходить до Покупця з моменту підписання Сторонами Видаткової накладної на кожну окрему партію Продукції, але не раніше дати складання Покупцем Акту вхідного контролю, на кожну окрему партію Продукції (п. 3.3);

- порядок, строки оплати та ціна встановлюється Сторонами у відповідній Специфікації ( п.5.2);

- приймання Покупцем Продукції за кількістю і якістю не позбавляє Покупця права у встановленому порядку пред`являти Постачальникові претензії у зв`язку з недоліками поставленої Продукції , які будуть виявлені пізніше, в тому числі гарантійних (п. 6.4);

- за порушення Постачальником строків поставки продукції, заміни Продукції, Постачальник сплачує Покупцеві пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків від суми невиконаного зобов`язання ( п.7.3);

- у разі поставки Продукції неналежної якості та/або номенклатури, Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 20% від вартості Продукції неналежної якості. Доказом підтвердження поставленої Продукції, яка не відповідає умовам Договору в частині якості та номенклатури, є Акт вхідного контролю Покупця, що складається за результатами прийняття продукції по якості (п. 7.4);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від зобов`язань та відповідальності за порушення зобов`язань ( у тому числі гарантійних), які виникли під час дії Договору ( п.11.5) ( а. с. 13-19).

15 грудня 2022 між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" ( далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Машспецсталь" ( далі - Продавець) укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 212 від 23.05.2022 про внесення змін до пункту 11.5 Договору в частині продовження строку його дії до 31.12.2023 ( а.с. 20).

Відповідно до Специфікації № 2 від 27.06.2022 Сторони погодили, що предметом поставки є:

- вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 159 пар на суму без ПДВ 662498,94грн;

- вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 159 пар на суму без ПДВ 662498,94 грн.

Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 1 589 997,46 грн ( а. с. 21).

За умовою п.4 Специфікації № 2 від 27.06.2022 термін поставки товару - упродовж 10 днів з її моменту підписання, та за умовою п.5 - 100% попередня оплата товару.

Таким чином, останнім днем поставки товару за Специфікацією № 2 від 27.06.2022 є 07 липня 2022.

На підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату № з0000000015 від 28.06.2022 на суму 1 589 997,46грн Покупцем здійснено попередню оплату вартості товару , що підтверджується платіжною інструкцією № 2860 від 28.06.2022 ( а с. 22, 23, т.1).

1. Актом № 957 вхідного контролю від 08.07.2022 підтверджується, що товар, який надійшов 05.07.2022 за видатковою накладною № 9 від 04.07.2022, а саме вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар придатний для подальшого використання за призначенням та вважається прийнятим ( а. с. 27).

За видатковою накладною № 9 від 08.07.2022 Покупець прийняв від Постачальника наступний товар:

- вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар на суму без ПДВ 208333,00грн;

- вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар на суму без ПДВ 208333,00 грн.

Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 499999,20грн ( а. с. 28).

Судом встановлено, що Продавець підтверджує факт поставки означеного товару саме 05.07.2022. Факт оформлення Постачальником видаткової накладної № 9 датою 08.07.2022 відповідає даті затвердження Акту № 957 вхідного контролю від 08.07.2022 та п. 3.3 Договору № 212 від 23.05.2022. Судом не встановлено факт оформлення Акту приймання -передачі товару (додаток №3 до договору) як це Сторони погодили у 3.3 Договору № 212 від 23.05.2022.

2. Актом № 1005 вхідного контролю від 15.07.2022 року підтверджується, що товар, який надійшов 11.07.2022 за видатковою накладною № 9 від 07.07.2022 непридатний для подальшого використання за призначенням та підлягає поверненню Постачальнику. - Йдеться про вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар (а. с. 33).

Попри це, Сторони підписали видаткову накладну № 9 від 07.07.2022 про те, що Покупець прийняв від Постачальника наступний товар:

- вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар на суму без ПДВ 454165,94грн;

- вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар на суму без ПДВ 274999,56 грн.

Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 874998,60 грн ( а. с. 34).

Судом не встановлено факт надіслання Покупцем Акту № 1005 вхідного контролю від 15.07.2022 року на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com для заміни продукції, що не відповідала умовам договору як це передбачено у п.2.5 Договору № 212 від 23.05.2022.

В подальшому Продавець оформив Акт повернення продукції Постачальнику від 28.07.2022 за яким повертає останньому вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар, які за результатами вхідного контролю виявилися непридатними для подальшого використання за призначенням. Повернутий товар прийнято Постачальником ( а.с. 35).

В подальшому за Актом № 2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 Постачальник передав, а Покупець прийняв вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар ( а.с. 37).

Актом № 1903 вхідного контролю від 05.09.2022 підтверджується, що товар, який надійшов 31.08.2022 за Актом № 2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 відповідає умовам Договору № 212 від 23.05.2022 та вважається прийнятим Покупцем. Йдеться про вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар ( а. с. 36).

За видатковою накладною № з0000000005 від 05.09.2022 Покупець прийняв від Постачальника наступний товар:

- вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар на суму без ПДВ 454165,94грн;

- вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар на суму без ПДВ 274999,56 грн.

Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 874998,60 грн ( а. с. 38).

Судом встановлено, що Продавець підтверджує факт заміни означеного товару саме 15.08.2022. Факт оформлення Постачальником видаткової накладної № з0000000005 датою 05.09.2022 відповідає даті затвердження Акту № 1903 вхідного контролю від 05.09.2022 та п. 3.3 Договору № 212 від 23.05.2022.

Суд враховує, що сторони у п.3.3 Договору № 212 від 23.05.2022 погодили, що на продукцію , що за результатами вхідного контролю визнана такою , що не відповідає умовам Договору, в частині якості (непридатною для подальшого використання за призначенням), Сторонами складається Акт повернення продукції. Заміна неякісної продукції проводиться Постачальником в порядку передбаченому п.2.5 Договору. У п.3.4 цього Договору передбачено, що у разі не відповідності продукції по якості, Постачальник упродовж 15 календарних днів зобов`язаний провести її заміну. Оскільки Покупець не дотримався п.2.5 Договору, Суд обчислює початок перебігу 15-денного строку на заміну товару з наступного дня оформлення Акту повернення продукції Постачальнику від 28.07.2022 , тому останнім днем виконання цього зобов`язання припадає на 12.08.2022.

3. Актом № 2021 вхідного контролю від 14.09.2022 підтверджується, що товар, який надійшов 12.09.2022 за Актом № 11 приймання-передачі продукції придатний для подальшого використання за призначенням та вважається прийнятим Покупцем. Йдеться про вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари (а. с. 42).

За Актом №11 приймання-передачі продукції Постачальник передав, а Покупець прийняв вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари ( а.с. 43).

За видатковою накладною № з0000000008 від 14.09.2022 Покупець прийняв від Постачальника наступний товар:

- вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на суму без ПДВ 179166,38грн. Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 214999,66грн ( а. с. 44).

Судом встановлено, що Продавець підтверджує факт поставки означеного товару саме 12.09.2022. Факт оформлення Постачальником видаткової накладної № з0000000008 датою 14.09.2022 відповідає даті затвердження Акту № 2021 вхідного контролю від 14.09.2022 та п. 3.3 Договору № 212 від 23.05.2022.

4. Встановлені Судом обставини свідчать, що станом на 08.07.2022 Постачальник поставив Покупцю вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар на загальну суму з ПДВ 499999,20грн, станом на 15.08.2022 - вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар на загальну суму з ПДВ 874998,60 грн, станом на 12.09.2022 - вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на загальну суму з ПДВ 214999,66грн ( а. с. 28, 38, 44).

Загальна сума поставленого товару з ПДВ складає 1 589 997,46грн. При цьому за номенклатурою поставлено 202 пар вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 та 116 пар вкладиша вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1.

5. Суд також встановив наявність у матеріалах справи видаткової накладної № з0000000008 від 14.09.2022 за якою Покупець прийняв від Постачальника вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на суму без ПДВ 179166,38грн. Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 214999,66грн ( а. с. 100 на звороті). Однак у справі відсутній Акт вхідного контролю та Акт приймання-передачі означеного товару, тоді як ці документи в часі оформляються раніше видаткової накладної. Зазначену видаткову накладну надав до відзиву на позов Відповідач. На підставі статті 162 ГПК України Суд приймає до уваги, що Позивач самостійно визначив підставою позову видаткову накладну № з0000000008 від 14.09.2022 про поставку вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на загальну суму з ПДВ 214999,66грн ( а. с. 44). Більше того, Позивач заперечив факт отримання ним за видатковою накладною № з0000000008 від 14.09.2022 вкладиша вільчатого шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на суму з ПДВ 214999,66грн , про що доводить зміст клопотання про витребування доказів ( а.с. 147).

6. В подальшому Покупець оформив Акт №2 прихованих недоліків від 16.01.2023 про те, що при стендових випробуваннях двигуна УТД-20 при обертах двигуна 2300об/хв та навантаженню 590 Нм/кгсм різко знизився тиск оливи двигуна і зросла температура охолоджувальної рідини тощо. Комісія дійшла висновку, що вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1, які надійшли за видатковою накладною № 9 від 08.07.2022 мають приховані недоліки та потребують поверненню постачальнику для заміни на якісні ( а.с. 29).

Акт № 2 прихованих недоліків від 16.01.2023 Покупець надіслав на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com ( а.с. 30).

Продавець оформив накладну повернення постачальнику №16 від 02.02.2023 за якою повертає останньому вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар на загальну суму 499999,20грн .

Суд встановив , що реквізит акту повернення № 16 від 02.02.2023 "отримав" не містить підпису директора Постачальника Богомолова Сергія Георгійовича попри вказівку на довіреність № 1 від 30.01.2023. Тому, як встановив Суд, товар не був прийнятий Постачальником для заміни ( а.с. 31,32).

У гарантійному листі Постачальник вказав, що гарантійний строк експлуатації продукції становить 24 ( двадцять чотири) місяці з моменту її поставки ( а.с. 25).

У п. 2.3 Договору 212 від 23.05.2022 Сторони також погодили, що у разі , якщо чинними стандартами, технічними умовами на продукцію не встановлено іншого, гарантійний строк експлуатації Продукції становить 24 місяці з моменту введення виробу в експлуатацію за умови дотримання правил експлуатації Продукції та умов її зберігання.

Суд встановив, що у п.2.6 Договору 212 від 23.05.2022 Сторони погодили, що виявлені під час гарантійного строку приховані недоліки Продукції Постачальник зобов`язаний виправити протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідної вимоги Покупця або замінити Продукцію власними силами та за власний рахунок.

Суд розцінює факт надіслання Покупцем (позивачем) Акту № 2 прихованих недоліків від 16.01.2023 на електронну адресу Постачальника (відповідача) msszpoa@gmail.com як вимогу про заміну вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиша вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар від дня отримання якої почав перебіг 30-денний строк для такої заміни ( а.с. 30).

Суд із довідки Покупця встановив, що Актом прихованих недоліків № 2 від 16.01.2023 визнано бракованим товар, що поставлений за видатковою накладною № 9 від 08.07.2022 на загальну суму 499999,20грн ( а. с. 24).

Водночас Суд встановив, що Актом №1536 вхідного контролю від 12.04.2023 підтверджується, що 10.04.2023 надійшли вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 44 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 44 пари за Актом № 18 приймання-передачі продукції від 06.04.2023, які по зовнішньому вигляду (нанесеному маркуванню, 2 (дві) пари вкладишів після проведення механічної обробки ( розточки) визнано такими, що були забраковані Актом №2 прихованих недоліків від 16.01.2023, а тому товар не відповідає умовам Договору №212 від 23.05.2022, вважається не поставленим та підлягає поверненню постачальнику Актом повернення Продукції (а. с. 45).

В Акті №18 прийняття-передачі продукції від 06.04.2023 зазначено, що не прийнято за якістю Покупцем вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 44 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 44 пари , які не придатні для подальшого використання та підлягають поверненню Постачальнику для проведення заміни (а.с. 46).

Суд не встановив факт надіслання Покупцем Акту №1536 вхідного контролю від 12.04.2023 на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com як це передбачено у п.2.5 Договору №212 від 23.05.2022. Суд не встановив факт оформлення Покупцем Акту повернення продукції як це передбачено п.3.3 Договору №212 від 23.05.2022.Однак Акт №18 прийняття-передачі продукції від 06.04.2023 підписано керівником Постачальника.

Суд встановив, що Актом №3163/1 вхідного контролю від 02.08.2023 підтверджується, що 27.07.2023 фактично надійшли вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 16 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 21 пари за Актом № 21 приймання-передачі продукції від 17.07.2023 та що ці вкладиші мають пошкодження робочої поверхні та схожі на ті, які вже бути у використанні , тому продукція не відповідає умовам Договору №212 від 23.05.2022, вважається не поставленою та підлягає поверненню постачальнику Актом повернення Продукції (а. с. 47).

В Акті №21 прийняття-передачі продукції від 17.07.2023 зазначено, що не прийнято за якістю Покупцем вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 16 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 21 пари , які не придатні для подальшого використання та підлягають поверненню Постачальнику для проведення заміни (а.с. 48).

Суд не встановив факт надіслання Покупцем Актом №3163/1 вхідного контролю від 02.08.2023 на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com як це передбачено у п.2.5 Договору №212 від 23.05.2022. Суд не встановив факт оформлення Покупцем Акту повернення продукції як це передбачено п.3.3 Договору №212 від 23.05.2022. Однак Акт № 21 прийняття-передачі продукції від 17.07.2023 підписано керівником Постачальника (а.с. 48).

7. Встановлені Судом обставини свідчать, що станом на 16.01.2023 виникли спірні відносини, пов`язані із виявленням прихованих недоліків товару, що був поставлений за видатковою накладною № 9 від 08.07.2022 на загальну суму 499999,20грн, про що було складено Акт прихованих недоліків № 2 від 16.01.2023 та у період з 16.01.2023 до 02.08.2023 відбулись факти його заміни , про що були складені Акт №1536 вхідного контролю від 12.04.2023 та Акт №3163/1 вхідного контролю від 02.08.2023. Спірний період охоплює договірне регулювання п.2.6 Договору 212 від 23.05.2022 щодо порядку усунення виявлених під час гарантійного строку прихованих недоліків продукції.

Суд також встановив факт повернення Постачальником коштів в сумі 17000,00грн платіжною інструкцією № 65 від 20.07.2023 за вкладиші згідно листа № 07/17 від 17.07.2023р. ( а.с. 67, 108 на звороті ).

8. В подальшому Продавець оформив Акт № 3 прихованих недоліків від 19.02.2024 про те, що при використанні вкладишів внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1та вкладишів вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у масляному фільтрі двигуна УТД-20 виявляється стружка з частками бабіту. Після часткового розбирання двигуна УТДЖ-20 виявлено руйнування вкладишів тощо. Комісія дійшла висновку, що вкладиші внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 137 пар та вкладиші вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 в кількості 65 пар , які надійшли від Постачальника згідно Акту №2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 мають приховані недоліки та потребують поверненню постачальнику для заміни на якісні (а.с. 39).

Акт № 3 прихованих недоліків від 19.02.2024 Покупець надіслав на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com ( а.с. 41).

Суд із довідки Покупця встановив, що Актом прихованих недоліків № 3 від 19.02.2024 визнано бракованим товар, що поставлений за видатковою накладною № з0000000005 від 05.09.2022 на загальну суму 874998,60 грн ( а. с. 24).

9. Встановлені Судом обставини свідчать, що станом на 19.02.2024 виникли спірні відносини, пов`язані із виявленням прихованих недоліків товару, що був поставлений за видатковою накладною № з0000000005 від 05.09.2022 на загальну суму 874998,60 грн. Оскільки Суд встановив факт надіслання Покупцем Акту № 3 прихованих недоліків від 19.02.2024 на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com з наступного для почав перебіг 30-денний строк для заміни вкладишів внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 137 пар та вкладишів вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 в кількості 65 пар. Спірний період також охоплює договірне регулювання п.2.6 Договору 212 від 23.05.2022 щодо порядку усунення виявлених під час гарантійного строку прихованих недоліків продукції.

10. Відповідно до Специфікації № 4 від 28.06.2022 Сторони погодили, що предметом поставки є:

- компресор АК-150МКВ у кількості 7 пар на суму без ПДВ 413000,00грн. Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 495600,00грн ( а. с. 49).

За умовою п.4 Специфікації № 4 від 28.06.2022 термін поставки товару - упродовж 5 днів з моменту її підписання, та за умовою п.5 - 100% попередня оплата товару.

Таким чином, останнім днем поставки товару за Специфікацією № 4 від 28.06.2022 є 04 липня 2022.

На підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату № з0000000017 від 28.06.2022 на суму 495600,00грн Покупцем здійснено попередню оплату вартості товару , що підтверджується платіжною інструкцією № 2859 від 28.06.2022 ( а.с. 50, 51, т.1).

Постачальник 11.07.2022 повернув Покупцю попередню оплату у сумі 495600,00грн за компресор ( а.с. 105).

11. Відповідно до Специфікації № 5 від 28.06.2022 Сторони погодили, що предметом поставки є:

- синхронізатор 765-12сб142 у кількості 15 пар на суму без ПДВ 265500,00грн. Разом з ПДВ сума поставки означеного товару складає 318600,00грн (а. с. 52).

За умовою п.4 Специфікації № 5 від 28.06.2022 термін поставки товару - упродовж 10 днів з моменту надходження 100% передоплати вартості продукції та за умовою п.5 - 100% попередня оплата товару.

На підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату № з0000000018 від 28.06.2022 на суму 318600,00грн Покупцем здійснено попередню оплату вартості товару , що підтверджується платіжною інструкцією № 2858 від 28.06.2022. Платіж банком проведено 29.06.2022 ( а с. 53, 54, т.1).

Таким чином, останнім днем поставки товару за Специфікацією № 5 від 28.06.2022 є 11 липня 2022.

Постачальник 11.07.2022 повернув Покупцю попередню оплату у сумі 318600,00грн за синхронізатор ( а.с. 105).

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Щодо позовної вимоги про стягнення попередньої оплати в сумі 1 492 996, 98грн.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 викладено висновок, відповідно до якого виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Зі змісту ч.2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

Аналогічні висновки щодо застування наведеної норми викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17, від 14.05.2024 у справі №916/1164/23, від 09.04.2024 у справі №909/335/23, від 27.11.2019 у справі №924/277/19.

У позові Позивач обґрунтовує правові підстави для стягнення попередньої оплати посиланням на ст. ст. 509, 526, 599, 629 та ч.2 ст. 693 ЦК України. Позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду від 28.11. 2011 у справі № 3-127гс11 про те, що умовою застосування ч.2 ст. 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. Відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цим коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном. Зобов`язання щодо повернення суми попередньої оплати фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у Договорі строку поставки , визначеного у відповідних специфікаціях, який, виходячи із суті зобов`язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів. З огляду на порушення договірних зобов`язань зі сторони Відповідача, Позивач направив 26.04.2023, 21.07.2023 та 29.04.2024 на адресу ТОВ "Машспецсталь" вимоги щодо повернення грошових коштів та сплати штрафних санкцій, які залишились без відповіді та задоволення. Приймаючи до уваги одержання Відповідачем попередньої оплати вартості товару, який підлягав поставці Позивачу та не виконання ним обов`язку з поставки товару за Договором № 222 від 23.05.2022, наявні правові підстави для стягнення з Відповідача попередньої оплати у розмірі 1 492 996,98 грн, оскільки 17000,00грн ним повернуто 20.07.2023.

Суд не поділяє доводи позову в частині наявності у Відповідача обов`язку з повернення попередньої оплати в розмірі 1 492 996,98 грн за правилами ч.2 ст. 693 ЦК України, оскільки встановлені обставини справи доводять факт поставки товару на зазначену суму.

Так за Специфікацією № 2 від 27.06.2022 до Договору № 222 від 23.05.2022 Відповідач передав, а Позивач отримав товар на загальну суму 1 589 997,46грн, що підтверджується:

- Актом №957 вхідного контролю від 08.07.2022 про визнання вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиша вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар на загальну суму 499999,20грн придатними для подальшого використання за призначенням та прийнятими ( а. с. 27);

- Актом №1903 вхідного контролю від 05.09.2022 про визнання вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109пар та вкладиша вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар, що надійшли за Актом № 2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 відповідними умовам Договору № 212 від 23.05.2022 та вважаються прийнятими Покупцем ( а. с. 36);

- Актом №2021вхідного контролю від 14.09.2022 про визнання вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на загальну суму 214999,66грн , який надійшов 12.09.2022 за Актом № 11 приймання-передачі продукції придатним для подальшого використання за призначенням та вважати прийнятим Покупцем (а. с. 42, 43).

З врахуванням встановлених обставин, підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення попередньої оплати в розмірі 1 492 996,98 грн відсутні.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

У позові Позивач посилається на ч.2 ст.625 ЦК України та ч.3 ст. 693 ЦК України про право кредитора нарахувати на суму попередньої плати проценти відповідно до ст. 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий , до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Розрахунок 3% річних по Специфікації № 2 від 27.06.2022 до Договору № 222 від 23.05.2022 Позивач здійснює за період з 07.07.2022 до 25.06.2024, базою для нарахування яких визначено 1 509 996, 98 грн та 1 492 996,98грн. Розрахунок інфляційних втрат Специфікації № 2 від 27.06.2022 до Договору № 222 від 23.05.2022 Позивач здійснює за період з 27.04.2023 до 20.07.2023, базою для нарахування яких визначено 1 509 996, 98 грн та 1 492 996,98грн.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу ( відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19, Верховним Судом у постанові від 07 листопада 2023 у cправі № 924/215/23).

Та оскільки відсутні підстави для стягнення попередньої оплати в сумі 1 492 996,98грн, відсутні підстави для стягнення 3% річних в загальній сумі 88821,51грн та інфляційних втрат в загальній сумі 57173,68 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та 7% штрафу за порушення строків поставки товару за Специфікаціями № №2, 4 та 5.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України, а саме розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 2 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналіз наведеної норми матеріального права дає підстави для висновку, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, санкції у вигляді штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо за сукупності таких умов:

- якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом;

- якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки;

- якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2024 у cправі № 910/1925/23.

Таким чином між сторонами цього спору існують договірні стосунки на підставі укладеного Договору поставки, а тому відносини сторін мають договірний характер і саме Договір визначає, зокрема, підстави, порядок, умови, межі, період та розмір відповідальності сторін.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і за загальним правилом день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, адже днем прострочення виконання зобов`язання не є (див. правовий висновок (див. правовий висновок Верховного Суду у постанові від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17, підтриманий Верховним Судом у постанові від 07.02.2024 у cправі № 910/5436/22).

Отже, згідно правової позиції Верховного Суду, правовий аналіз норм законодавства свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Суд у цій справі приймає до уваги, що Сторони цього спору не погодили умову про те, що день поставки товару поставленого з простроченням також вважається днем прострочення, тому у спірних правовідносинах підлягають застосуванню приписи ч. 5 ст. 254 ЦК України.

1. Щодо стягнення пені та 7% штрафу за прострочення поставки товару в загальній сумі 1 589 997,46 грн за Специфікацією № 2 від 27.06.2022.

У п.3.1 Договору поставки Сторони погодили, що датою виконання Постачальником зобов`язань щодо строків поставки Продукції, є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі на Продукцію, що визнана придатною для подальшого використання за призначенням на підставі Акту вхідного контролю.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 4479,99 нараховану за період з 07.07.2022-31.08.2022 (за 56 днів прострочення) за не поставку продукції в сумі 79999,84 грн та 7% штрафу в сумі 5599,98 грн.

Також позивач стягнути з Відповідача пеню у сумі 279349,44 грн нараховану за період з 07.07.2022-07.01.2023 (за 185 днів прострочення) за не поставку продукції в сумі 1509996,98 грн та 7% штрафу в сумі 105699,787грн.

Суд не погоджується з обґрунтованістю здійсненого розрахунку , тому здійснює власний з врахуванням встановлених обставин.

Насамперед Суд приймає до уваги, що оскільки за умовою п.4 Специфікації № 2 від 27.06.2022 строк поставки товару - упродовж 10 днів з її моменту підписання, останнім днем поставки товару є 07 липня 2022. Першим днем прострочення є 08.07.2022.

Актом № 957 вхідного контролю від 08.07.2022 підтверджується, що вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар на загальну суму 499999,20грн визнано придатними для подальшого використання за призначенням та прийнятими ( а. с. 27).

Оскільки товар на загальну суму 499999,20грн поставлений 08.07.2022, тому цей день не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені.

Суд відмовляє у стягненні пені в сумі 4479,99 грн. Штраф у розмірі 7% на суму 5599,98грн, базою визначення якого стала сума 79999,84грн також безпідставний .

2. Актом № 1005 вхідного контролю від 15.07.2022 року підтверджується, що вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар на загальну суму 874998,60грн , який надійшов 11.07.2022 за видатковою накладною № 9 від 07.07.2022 визнано непридатним для подальшого використання за призначенням та таким, що підлягає поверненню Постачальнику (а. с. 33, 34).

В подальшому Продавець оформив Акт повернення продукції Постачальнику від 28.07.2022 за яким повертає останньому вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар, які за результатами вхідного контролю виявилися непридатними для подальшого використання за призначенням. Повернутий товар прийнято Постачальником ( а.с. 35).

В подальшому за Актом № 2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 Постачальник передав, а Покупець прийняв вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар ( а.с. 37).

Актом № 1903 вхідного контролю від 05.09.2022 підтверджується, що товар, який надійшов 31.08.2022 за Актом № 2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 відповідає умовам Договору № 212 від 23.05.2022 та вважається прийнятим Покупцем. Йдеться про вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 109пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 66 пар ( а. с. 36).

Судом встановлено, що Продавець підтверджує факт заміни означеного товару саме 15.08.2022, що підтверджується Актом № 2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022

Суд враховує, що сторони у п.3.3 Договору № 212 від 23.05.2022 погодили, що на продукцію , що за результатами вхідного контролю визнана такою , що не відповідає умовам Договору, в частині якості (непридатною для подальшого використання за призначенням), Сторонами складається Акт повернення продукції. Заміна неякісної продукції проводиться Постачальником в порядку передбаченому п.2.5 Договору. У п.3.4 цього Договору передбачено, що у разі не відповідності продукції по якості, Постачальник упродовж 15 календарних днів зобов`язаний провести її заміну. Оскільки Покупець не дотримався п.2.5 Договору, Суд обчислює початок перебігу 15-денного строку на заміну товару з наступного дня оформлення Акту повернення продукції Постачальнику від 28.07.2022 , тому останнім днем виконання цього зобов`язання припадає на 12.08.2022.

Тому пеню Суд розраховує наступним чином. За період з 08.07.2022 до 28.07.2022 та з 13.08. 2022 по 14.08.2022, оскільки 15.08.2022 день поставки товару .

Період прострочення з 08.07.2022 до 28.07.2022 , 874 998,60 x 0.1 x 21 (кількість днів прострочення) : 100 = 18 374,97 грн пені. Період прострочення з 13.08.2022 до 14.08.2022, 874 998,60 x 0.1 x 2 (кількість днів прострочення) : 100= 1 750,00 грн пені.

Всього штрафних санкцій: 18 374,97 + 1 750,00 = 20 124,97 грн.

У стягненні 7% штрафу в сумі 61249,90грн від суми 874 998,60грн Суд відмовляє через відсутність факту прострочення тривалістю 30 календарних днів. Строк заміни неякісного товару не включається у строк прострочення.

3. Актом № 2021 вхідного контролю від 14.09.2022 підтверджується, що вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 43 пари на загальну суму 214999,66грн , який надійшов 12.09.2022 за Актом № 11 приймання-передачі продукції придатний для подальшого використання за призначенням та вважається прийнятим Покупцем (а. с. 42, 43).

Судом встановлено, що Продавець підтверджує факт поставки означеного товару саме 12.09.2022.

Суд розраховує пеню за період з 08.07.2022 до 11.09.2022 із суми 214999,66 грн

Період прострочення з 08.07.2022 до 11.09.2022, 214 999,66 x 0.1 x 66 (кількість днів прострочення) : 100 = 14 189,98 грн.

Суд задовольняє вимогу про стягнення 7% штрафу від суми 214 999,66 у розмірі 15049,98грн.

4. Щодо позовної вимоги про стягненні пені та 7% штрафу за не поставку товару згідно Специфікації № 4 від 28.06.2022 та згідно Специфікації № 5 від 28.06.2022.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Принцип справедливості, добросовісності та розумності включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (близький за змістом висновок, викладено у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19 Великої Палати Верховного Суду).

Відповідач вчиненими діями з повернення 11.07.2022 Позивачу попередньої оплати за компресор у сумі 495600,00грн та синхронізатор у сумі 318600,00грн фактично в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов`язання з їх поставки.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5. Як встановив Суд відповідно до Специфікації № 4 від 28.06.2022 Сторони погодили, що предметом поставки є компресор АК-150МКВ у кількості 7 пар разом з ПДВ на загальну суму 495600,00грн ( а. с. 49).

За умовою п.4 Специфікації № 4 від 28.06.2022 термін поставки товару - упродовж 5 днів з моменту її підписання, та за умовою п.5 - 100% попередня оплата товару. Покупцем здійснено попередню оплату вартості товару на суму 495600,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2859 від 28.06.2022 ( а.с. 50, 51, т.1).

Таким чином, останнім днем поставки товару за Специфікацією № 4 від 28.06.2022 є 04 липня 2022, оскільки 03.07.2023 - неділя. Перший день прострочення - 05.07.2022. Період прострочення поставки складає з 05.07.2022 до 03.01.2023.

Розрахунок здійснюється за формулою: пеня = С x РП x Д : 100, де С - Сума заборгованості за період, РП - розмір пені, зазначений в договорі, Д - Кількість днів прострочення.

Таким чином, за період прострочення з 05.07. 2022 до 03.01.2023 із суми 495 600,00 x 0.1 x 183 : 100 = 90 694,80грн становить пеня. Штраф у розмірі 7% становить 34 692 грн. Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

6. Як встановив Суд відповідно до Специфікації № 5 від 28.06.2022 Сторони погодили, що предметом поставки є синхронізатор 765-12сб142 у кількості 15 пар разом з ПДВ на загальну суму 318600,00грн (а. с. 52).

За умовою п.4 Специфікації № 5 від 28.06.2022 термін поставки товару - упродовж 10 днів з моменту надходження 100% передоплати вартості продукції та за умовою п.5 - 100% попередня оплата товару. Покупцем здійснено попередню оплату вартості товару на суму 318600,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2858 від 28.06.2022. Платіж банком проведено 29.06.2022 ( а с. 53, 54, т.1).

Таким чином, останнім днем поставки товару за Специфікацією № 5 від 28.06.2022 є 11 липня 2022, оскільки 9 та 10 - субота та неділя. Перший день прострочення - 12.07.2022. Період прострочення поставки складає з 12.07.2022 до 08.01.2023.

Таким чином, за період прострочення з 12.07.2022 до 08.01.2023 із суми 318 600,00 x 0.1 x 181 : 100 == 57 666,60 грн становить пеня. Штраф 7% складає 22302 грн. Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення штрафу у розмірі 20% від вартості Продукції неналежної якості.

У п.7.4 Договору № 212 від 23.05.2022 Сторони погодили, що у разі поставки Продукції неналежної якості та/або номенклатури, Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 20% від вартості Продукції неналежної якості. Доказом підтвердження поставленої Продукції, яка не відповідає умовам Договору в частині якості та номенклатури, є Акт вхідного контролю Покупця, що складається за результатами прийняття продукції по якості ( рекламаційний акт, що складається під час гарантійного строку використання , експлуатації Продукції).

У п. 2.3 Договору № 212 від 23.05.2022 Сторони погодили, що у разі, якщо чинними стандартами, технічними умовами на продукцію не встановлено іншого, гарантійний строк експлуатації Продукції становить 24 місяці з моменту введення виробу в експлуатацію за умови дотримання правил експлуатації Продукції та умов її зберігання.

1. Позивач просить стягнути 20% штрафу у розмірі 174999,72грн, базою для нарахування якого визначено вартість неякісної продукції в сумі 874998,60грн , підстава - Акт вхідного контролю №1005 від 15.07.2022. Позовна вимога в цій частині обґрунтована та підлягає задоволенню.

2. Позивач просить стягнути 20% штрафу у розмірі 99999,84грн, базою для нарахування якого визначено вартість неякісної продукції в сумі 499999,20грн , підстава - Акт прихованих недоліків №2 від 16.01.2023. Як вже мотивував Суд, факт надіслання Покупцем (позивачем) Акту № 2 прихованих недоліків від 16.01.2023 на електронну адресу Постачальника (відповідача) msszpoa@gmail.com, розцінено як вимогу про заміну вкладиша внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 50 пар та вкладиша вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у кількості 50 пар від дня отримання якої почав перебіг 30-денний строк для такої заміни. Така вимога пред`явлена в межах гарантійного строку ( а.с. 30). Позовна вимога в цій частині обґрунтована та підлягає задоволенню.

3. Позивач просить стягнути 20% штрафу у розмірі 87999,82грн, базою для нарахування якого визначено вартість неякісної продукції в сумі 439999,12грн , підстава - Акт №1536 вхідного контролю від 12.04.2023.

Як встановив Суд, за Актом №1536 вхідного контролю від 12.04.2023 надійшли вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 44 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 44 пари за Актом № 18 приймання-передачі продукції від 06.04.2023, які по зовнішньому вигляду (нанесеному маркуванню, 2 (дві) пари вкладишів після проведення механічної обробки ( розточки) визнано такими, що були забраковані Актом №2 прихованих недоліків від 16.01.2023, а тому товар визнано таким, що не відповідає умовам Договору №212 від 23.05.2022, тому вважається не поставленим та підлягає поверненню постачальнику Актом повернення Продукції (а. с. 45).

В Акті №18 прийняття-передачі продукції від 06.04.2023 зазначено, що не прийнято за якістю Покупцем вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 44 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 44 пари , які не придатні для подальшого використання та підлягають поверненню Постачальнику для проведення заміни (а.с. 46).

Суд не встановив факт надіслання Покупцем Акту №1536 вхідного контролю від 12.04.2023 на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com як це передбачено у п.2.5 Договору №212 від 23.05.2022. Суд не встановив факт оформлення Покупцем Акту повернення продукції як це передбачено п.3.3 Договору №212 від 23.05.2022.

Водночас Суд встановив, що Акт №18 прийняття-передачі продукції від 06.04.2023 за яким не прийнято за якістю Покупцем вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 44 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 44 пари підписано керівником Постачальника.

Оскільки загалом не прийнято 88 пар вкладишів вартістю 4166,66 грн за пару без ПДВ, загальна вартість не прийнятого товару складає 439999,30 грн (88х4166,66грн=366666,08грнх20%), позовна вимога в частині стягнення 20% штрафу обґрунтована та підлягає задоволенню.

4. Позивач просить стягнути 20% штрафу у розмірі 49999,90грн, базою для нарахування якого визначено вартість неякісної продукції в сумі 249999,50грн, підстава - Акт №3163/1 вхідного контролю від 02.08.2023.

Як встановив Суд, за Актом №3163/1 вхідного контролю від 02.08.2023 підтверджується, що 27.07.2023 фактично надійшли вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 16 пари та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 21 пари за Актом № 21 приймання-передачі продукції від 17.07.2023 та що ці вкладиші мають пошкодження робочої поверхні та схожі на ті, які вже бути у використанні , тому продукція не відповідає умовам Договору №212 від 23.05.2022, вважається не поставленою та підлягає поверненню постачальнику Актом повернення Продукції (а. с. 47).

В Акті №21 прийняття-передачі продукції від 17.07.2023 зазначено, що не прийнято за якістю Покупцем вкладиш внутрішнього шатуна сб20-04-23/20-04-24 у кількості 16 пар та вкладиш вільчатого шатуна сб20-04-16/20-04-17 у кількості 21 пари , які не придатні для подальшого використання та підлягають поверненню Постачальнику для проведення заміни (а.с. 48).

Судом встановлено, що Акт № 21 прийняття-передачі продукції від 17.07.2023 підписано керівником Постачальника (а.с. 48).

Оскільки загалом не прийнято 37 пар вкладишів вартістю 4166,66 грн за пару без ПДВ, загальна вартість не прийнятого товару складає 184999,70грн (37х4166,66грн=154166,42грнх20%), позовна вимога в частині стягнення 20% штрафу в обґрунтована у розмірі 36 999,94грн та підлягає задоволенню. В необґрунтованій частині у розмірі 12999,96 грн (49999,90 грн- 36999,94 грн) Суд відмовляє.

5. Позивач просить стягнути 20% штрафу у розмірі 201999,59грн, базою для нарахування якого визначено вартість неякісної продукції в сумі 1009997,98грн, підстава - Акт прихованих недоліків №3 від 19.02.2024.

В подальшому Продавець оформив Акт № 3 прихованих недоліків від 19.02.2024 про те, що при використанні вкладишів внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1та вкладишів вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 у масляному фільтрі двигуна УТД-20 виявляється стружка з частками бабіту. Після часткового розбирання двигуна УТДЖ-20 виявлено руйнування вкладишів тощо. Комісія дійшла висновку, що вкладиші внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 137 пар та вкладиші вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 в кількості 65 пар , які надійшли від Постачальника згідно Акту №2а приймання-передачі продукції від 15.08.2022 мають приховані недоліки та потребують поверненню постачальнику для заміни на якісні (а.с. 39).

Акт № 3 прихованих недоліків від 19.02.2024 Покупець надіслав на електронну адресу Постачальника msszpoa@gmail.com ( а.с. 41).

Як вже мотивував Суд, факт надіслання Покупцем (позивачем) № 3 прихованих недоліків від 19.02.2024 на електронну адресу Постачальника (відповідача) msszpoa@gmail.com, розцінено як вимогу про заміну вкладишів внутрішнього шатуна сб20-04-23 2Р1 у кількості 137 пар та вкладишів вільчатого шатуна сб20-04-17 Р1 в кількості 65 пар від дня отримання якої почав перебіг 30-денний строк для такої заміни. Така вимога пред`явлена в межах гарантійного строку ( а.с. 41). Позовна вимога в цій частині обґрунтована та підлягає задоволенню.

Оскільки загалом не прийнято 202 пари вкладишів вартістю 4166,66 грн за пару без ПДВ, загальна вартість не прийнятого товару складає 1009998,38грн (202х4166,66грн=841665,32грнх20%), позовна вимога в частині стягнення 20% штрафу в обґрунтована у розмірі 201999,59грн обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо заяви Відповідача про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

Як справедливо зауважує Позивач у відповіді на відзив Сторони у п.11.6 Договору № 212 від 23.05.2022 погодили, що по всіх видах зобов`язань, вимог і відповідальності Сторін за цим Договором Сторони домовилися встановити позовну давність тривалість три роки ( за винятком випадків, коли законом передбачено більш тривалу позовну давність). З врахуванням викладеного, підстави для застосування строку позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу відсутні.

Щодо застосування ч. 10 ст.238 ГПК України.

Відповідно до ч. 10 ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 вирішуючи питання щодо повноважень суду під час застосування частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) дійшла наступних висновків:

" 95.За загальним правилом, у справах про стягнення суд визначає конкретну суму до стягнення з відповідача у справі станом на момент ухвалення судового рішення за наслідками вирішення спору по суті.

96. Правила частини десятої статті 238 ГПК України (частини десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) встановили виняток із зазначеного загального правила, надавши суду повноваження за результатами з`ясування характеру та правової природи матеріальних відносин між сторонами у справах про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, продовжити нарахування відсотків або пені на період після ухвалення такого судового рішення.

97. Мета такого інституту передовсім полягає у процесуальній економії, оскільки надає можливість позивачу не звертатися до суду повторно з позовом про стягнення відсотків або пені за період після ухвалення судового рішення та його невиконання.

103. Зміст частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) про те, що суд може зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, дає можливість виснувати, що суд вчиняє такі дії на вимогу позивача. За власною ініціативою суд не може зазначити в рішенні про таке подальше нарахування відсотків або пені на майбутнє.

104.Таке розуміння відповідає змісту частини першої статті 14 ГПК України, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

108....нарахування коштів, передбачених частиною десятою статті 238 ГПК України та частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, присуджується за невиконання відповідачем свого приватноправового обов`язку перед позивачем, який було підтверджено судовим рішенням, тому ці кошти захищають приватний інтерес позивача, а не публічний інтерес держави, а отже можуть накладатися судом саме за ініціативою позивача.

129. До того ж згадані норми процесуального права дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Таке правило поведінки для суду, як «суд, приймаючи рішення …, може зазначити…», прямо передбачено у частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України.

130. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).

132. Можливість нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду нерозривно пов`язана із безпосереднім їх застосуванням у рішенні суду (розглядом та задоволенням таких вимог). Тобто якщо суд в рішенні по суті спору не стягував пеню або ж відсотки, то не може бути зазначено й про нарахування відсотків або пені до моменту виконання цього рішення суду".

Аналогічні висновки щодо застосування ч.10 статті 238 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2024 у справі № 911/952/22.

Суд не застосовує приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України при вирішенні цього спору.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу, та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням викладених мотивів, позов задоволено частково.

Щодо розподілу судових витрат

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК).

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

У ч.1 ст.123 ГПК встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.123 ГПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені у Законі "Про судовий збір".

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відповідно до частини 3 статті 123 цього Кодексу належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Як у п.2 ч.1 ст.129 ГПК, так і у п.3 ч.4 ст.129 ГПК встановлено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, законом встановлений принцип пропорційності розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у cправі № 910/12731/22).

При зверненні з цим позовом до суду Позивач сплатив судовий збір у розмірі 42 851,14грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 53 від 28.06.2024.

Суд здійснює пропорційний розподіл судового збору за формулою: 856719,24грн х 42851,14:2865741,23грн =12 810,44грн судового збору.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машспецсталь" ( 69096 , Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Силова, 28-А, код ЄДРПОУ 40314695) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" ( 12441, Житомирська область, Житомирський району, смт. Новогуйвинське, вул. Дружби народів, 1, код ЄДРПОУ 07620094):

- 182 676,35грн пені,

- 72043,98грн 7% штрафу,

- 601 998,91грн 20% штрафу,

- 12 810,44грн судового збору.

Видати наказ.

3. У стягненні попередньої оплати в сумі 1 492 996,98грн, 3% річних в загальній сумі 88821,51грн, інфляційних втрат в загальній сумі 57173,68грн, штрафних санкцій в загальній сумі 361 029,82грн відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.12.24

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати: 1 - у справу, 2 -3 - сторонам через електронний кабінет