Рішення

від 16.12.2024 по справі 906/722/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/722/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивачів-1,2: не з`явились,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача -2: Козир В.К. - адвокат, довіреність №456/24 від 09.10.2024 (приймав участь

у судовому засіданні 28.11.2024),

прокурор: Ільченко П.Л. - службове посвідчення №071249 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Малинської міської ради

2) Північного офісу Держаудитслужби в особі Північного офісу в Житомирській області

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут"

про визнання недійсним договору та стягнення 234 868,80грн.

Процесуальні дії по справі. Заяви, клопотання учасників справи.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради та Північного офісу Держаудитслужби в особі Північного офісу в Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут", в якому просить:

- визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.12.2023 №60Р200-3392-23-b, укладений між комунальним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" Малинської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" Малинської міської ради грошові кошти у розмірі 234 868,80 грн, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" Малинської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 234 868,80грн стягнути в дохід держави шляхом зарахування на рахунок UA228999980313030102000006829 (отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Малин/21080600; код ЄДРПОУ отримувача - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. податк.), код класифікації доходів бюджету - 21080600).

Ухвалою суду від 03.07.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/722/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.08.2024.

Ухвалою суду від 27.08.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 07.10.2024; роз`яснено право учасникам справи подати власні письмові пояснення на клопотання ТОВ "Твій Газзбут" від 22.08.2024 про зупинення провадження у справі та заперечення Житомирської обласної прокуратури №15/2-632вих-24 від 27.08.2024.

Ухвалою суду від 07.10.2024 клопотання ТОВ "Твій Газзбут" від 22.08.2024 про зупинення провадження у справі №906/722/24 до перегляду Великою Палатою Верховного суду справи №918/1043/21 - залишено без розгляду; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/722/24 до судового розгляду по суті на 28.10.2024.

Ухвалою суду від 28.10.2024 відкладено розгляд справи по суті на 11.11.2024.

Ухвалою суду від 11.11.2024 повідомлено учасників справи про те, що у судовому засіданні 11.11.2024 при розгляді справи по суті оголошено перерву до 28.11.2024.

У судовому засіданні 28.11.2024 при розгляді справи по суті ТОВ "Твій Газзбут" подано клопотання від 28.11.2024 про повернення до підготовчого провадження; поновлення строків; та зупинення провадження у справі.

Прокурор у судовому засіданні 28.11.2024 заперечивши проти задоволення заявлених відповідачем-2 клопотань.

Зважаючи на те, що відповідачем-2 дані клопотання були подані безпосередньо перед судовим засіданням, враховуючи необхідність надання часу учасникам справи ознайомитися із клопотаннями та письмово викласти свою позицію щодо них, господарський суд оголосив перерву у судовому засіданні до 16.12.2024, про що ухвалою суду від 28.11.2024 було повідомлено учасників справи; роз`яснено право подати письмові пояснення щодо клопотань ТОВ "Твій Газзбут" від 28.11.2024.

Після закінчення судового засідання 28.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Твій Газзбут" надійшло клопотання від 28.11.2024 про зупинення провадження у справі №906/722/24 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови по цій справі.

13.12.2024 через загальний відділ канцелярії суду Житомирською обласною прокуратурою подано заперечення №202440000539942 від 13.12.2024 на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Позивачі - 1, 2 та відповідачі - 1, 2 повноважних представників в судове засідання 16.12.2024 не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів.

16.12.2024 через систему "Електронний суд" від адвоката Шароварського В.В., який є представником ТОВ "Твій Газзбут", надійшло клопотання від 16.12.2024 про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю Шароварського В.В. у справі №906/408/23, яка розглядається Господарським судом Житомирської області 16.12.2024 о 14:30. Посилаючись на складність та значимість справи №906/408/23, а також те, що вона буде розглядатися по суті з дослідженням доказів та дебатами, а також неможливість направити іншого представника, в достатній мірі ознайомленого з матеріалами справи, для належного захисту прав і надання пояснень щодо позиції ТОВ "Твій Газзбут", представник відповідача-2 просить суд відкласти розгляд справи №906/722/24 на іншу дату.

У судовому засіданні 16.12.2024 прокурор просив суд відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ "Твій Газзбут" про відкладення розгляду справи. Вказав, що у минулому судовому засіданні інтереси ТОВ "Твій Газзбут" представляв адвокат Козир В.К., однак, доказів його неможливості прибути у дане судове засідання, заявником не надано. Крім того зазначив, що юридична особа може діяти в порядку самопредставництва та не була позбавлена права направити у дане судове засідання керівника товариства. Також заперечив проти задоволення клопотань ТОВ "Твій Газзбут" від 28.11.2024 про повернення до підготовчого провадження, зупинення провадження у справі, про поновлення строку для подання клопотання з підстав, наведених у поданих запереченнях №202440000539942 від 13.12.2024.

Розглянувши клопотання ТОВ "Твій Газзбут" від 16.12.2024 про відкладення розгляду справи, господарський суд відмовив у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Водночас, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18 та від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Обґрунтовуючи клопотання від 16.12.2024 про відкладення розгляду справи, представник ТОВ "Твій Газзбут" - адвокат Шароварський В.В. посилається на зайнятість у іншому судовому засіданні у справі №906/408/23, що підтверджує роздруківкою із сайту Судової влади України.

Оцінюючі причини неявки, наведені представником відповідача-2 у клопотанні про відкладення розгляду справи, судом враховано, що у кожному випадку особа самостійно визначає пріоритети участі у різних судових процесах.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами, а за необхідності, у судове засідання міг з`явитися безпосередньо керівник.

Неможливість такої заміни представника, як і неможливість прийняття участі керівника та неможливість розгляду справи за відсутності представника та/або керівника відповідача підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Однак, відповідачем таких доказів не надано.

При цьому суд враховує, що у судовому засіданні 28.11.2024 приймав участь представник ТОВ "Твій Газзбут" - адвокат Козир В.К., однак, доказів, які б підтвердити неможливість даного представника прибути у судове засідання 16.12.2024, заявником не надано.

Судом взято до уваги те, що ТОВ "Твій Газзбут" в процесі розгляду справи №906/722/24 було подано відзив на позовну заяву, тобто, відповідач-2 скористався своїми правом на подачу заяв по суті, в яких письмово виклав свої заперечення щодо позовних вимог у справі.

Крім того, у судовому засіданні при розгляді справи по суті 11.11.2024 Шароварським В.В. озвучено позицію ТОВ "Твій Газзбут" щодо заявлених прокурором позовних вимог.

Також слід зазначити, що ухвалою суду від 07.10.2024, якою було закрито підготовче провадження та призначено справу №906/722/24 до судового розгляду по суті, сторонам було роз`яснено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судове засідання 16.12.2024 явка представників сторін обов`язковою не визнавалась і нез`явлення представника відповідача-2 не перешкоджає розгляду справи.

Суд також враховує, що неявка відповідача-2 при розгляді справи №906/722/24 по суті є повторною. Зокрема, ТОВ "Твій Газзбут" не направило повноважного представника у судове засідання 28.10.2024, хоча про час та місце розгляду справи відповідач-2 повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронних листів та розписка у справі.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача-2 - адвоката Шароварського В.В від 16.12.2024 про відкладення розгляду справи.

Під час розгляду справи №906/722/24 по суті ТОВ "Твій Газзбут" було подано ряд клопотань від 28.11.2024, а саме: про повернення до підготовчого провадження; про поновлення строків; про зупинення провадження у справі.

ТОВ "Твій Газзбут" у клопотанні від 28.11.2024 та представник відповідача-2 у судовому засіданні 28.11.2024, просили суд зупинити провадження у справі №906/722/24 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23 та оприлюднення постанови по цій справі, посилаючись на те, що обставини у справі №922/3456/23 є подібними обставинам даної справи та від висновків якої залежить правильне вирішення справи №906/722/24.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Верховного суду від 13.11.2024 на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду передано справу №922/3456/23 з огляду на необхідність відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 914/1507/23, про те, що встановлене порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

ТОВ "Твій Газзбут" в обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання клопотання про зупинення, зазначає, що про ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів КГС від 13.11.2024 у справі №922/3456/23 про передачу справи на розгляд Об`єднаної Палати КГС ВС, заявнику стало відомо лише 25.11.2024, після її оприлюднення та ознайомленням з повним текстом, тобто, після закриття підготовчого провадження у справі №906/722/24 та призначення її до судового розгляду по суті. Враховуючи наведене, товариство посилається на те, що не мало можливості звернутися з відповідним клопотання у строки, визначенні ГПК України, відтак вважає, що строки пропущено з поважних причин. ТОВ "Твій Газзбут" просить суд повернутися до підготовчого провадження для розгляду клопотання про зупинення провадження у справі; поновити строк на подання клопотання про зупинення провадження у справі, розглянути його та задовольнити.

Також від ТОВ "Твій Газзбут" надійшло клопотання від 28.11.2024 про поновлення строку на подання клопотання про зупинення провадження у справі та зупинення провадження у справі №906/722/24, яке містить аналогічне обґрунтування.

Житомирська обласна прокуратура у запереченнях №202440000539942 від 13.12.2024 серед іншого, вказує що:

- касаційне провадження у справі №922/3456/23 було відкрито 02.04.2024, відтак, справа перебувала на розгляді суду касаційної інстанції ще на момент пред`явлення позову. Оскільки, касаційний перегляд справи №922/3456/23 тривав протягом всього часу підготовчого провадження у справі №906/722/24, представник відповідача-2 не був позбавлений можливості ініціювати зупинення провадження у справі на стадії підготовчого провадження;

- зупинення провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 7 частини 1 статті 228 ГПК України, допускається як щодо справи, яка перебуває в провадженні палати Верховного Суду, так і стосовно справ, розглядуваних Об`єднаною або Великою Палатою Верховного Суду. Відтак, передача справи з провадження палати в провадження об`єднаної палати КГС не свідчить про виникнення нової підстави для зупинення провадження у справі, а тому не може становити передумову для поновлення строку на вчинення цієї процесуальної дії;

- на момент розгляду цього клопотання Об`єднаною палатою Верховного Суду справа №922/3456/23 до свого провадження не прийнята;

- у справі №922/3456/23 не встановлюється будь-яких фактичних обставин, пов`язаних з питаннями дійсності оспорюваного договору №60Р200-3392-23-Ь від 01.12.2023; не здійснюється юридичної оцінки таких обставин; результати вирішення цих справ не мають прямої залежності між собою та не кореспондуються;

- у справі №906/722/24 фактичні обставини сторонами не оспорюються; учасниками справи подано всі необхідні докази; про неможливість або складнощі у з`ясуванні фактичних обставин справи або отриманні належних доказів до вирішення іншої справи не заявлялося. Відтак, наявні матеріали справи містять достатньо відомостей про правовідносини сторін для подальшого розгляду, а об`єктивна неможливість розгляду справи до розгляду іншої відсутня;

- справи №922/3456/23 та №906/722/24 відрізняються підставами позову та фактичними обставинами, нетотожним є також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин, що свідчить про їх неподібність та неоднорідність.

Посилаючись на наведене, прокурор просить суд відмовити у задоволенні клопотань представника ТОВ "Твій Газзбут" від 28.11.2024 про зупинення провадження у справі №906/722/24, про повернення до стадії підготовчого провадження та про поновлення строку для подання клопотання про зупинення провадження у справі - за безпідставністю.

Розглянувши клопотання ТОВ "Твій Газзбут" від 28.11.2024 про про зупинення провадження у справі, повернення до підготовчого провадження та поновлення строків, господарський суд прийшов до висновку, що вказані клопотання задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовані положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 дійшов висновків що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: 1) чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; 2) чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Господарський суд, ознайомившись з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2024 по справі №922/3456/23 встановив, що предметом спору у справі №922/3456/23 є:

- визнання недійсним рішення тендерного комітету СКП "Харківзеленбуд", оформленого протоколом від 13.11.2019 № 338, яким вирішено визнати переможцем і акцептувати пропозицію ПП "ЛСВ Моноліт";

- визнання недійсним договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627, укладеного між СКП "Харківзеленбуд" та ПП "ЛСВ "Моноліт";

- стягнення з ПП "ЛСВ Моноліт" на користь СКП "Харківзеленбуд" 2 370 000,00 грн, а з СКП "Харківзеленбуд" одержані ним за рішенням суду 2 370 000,00 грн - стягнення в дохід держави.

Позовні вимоги у справі №922/3456/24 обґрунтовані тим, що ПП "ЛСВ Моноліт" порушило законодавство про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що спрямовані на спотворення результатів тендера (торгів) та укладення договору про закупівлю товарів від 25.11.2019 №627 на неконкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель. За таких обставин, за твердженнями прокурора, рішення тендерного комітету, оформлене протоколом від 13.11.2019 № 338, та договір про закупівлю товарів від 25.11.2019 № 627, укладений за результатами відкритих торгів, підлягають визнанню недійсними відповідно до частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Крім цього прокурор, посилаючись на частину третю статті 228 Цивільного кодексу України, просив застосувати наслідки недійсності укладеного договору та стягнути з Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт" на користь Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" кошти, сплачені останнім на виконання договору, у розмірі 2370000,00грн, а далі отримані спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" за рішенням суду кошти у вказаному розмірі стягнути в дохід держави.

Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2024 справу №922/3456/23 передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

При передачі цієї справи, колегія суддів вказала, що не погоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, щодо можливості визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції, з підстав, передбачених частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, а також щодо можливості застосування передбачених цією статтею наслідків недійсності правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. На думку колегії суддів у справі №922/3456/23 до таких правовідносин положення частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України та частини першої статті 208 Господарського кодексу України є незастосовними. Мотивація відповідних висновків викладена у пунктах 43-96 ухвали від 13.11.2024 у справі №922/3456/23.

Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23 про те, що встановлене в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених частиною третьої статті 228 Цивільного кодексу України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

16.12.2024 судом здійснено моніторинг судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень та встановлено, що станом на момент розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, відсутні докази прийняття до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23.

Оскільки на момент розгляду зазначеного клопотання про зупинення відсутні докази прийняття до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі №906/722/24 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 27.03.2020 у справі №910/4450/19 зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Проаналізувавши предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог, фактичні обставини справ, а також матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у справах №906/722/24 та №922/3456/23, господарський суд прийшов до висновку, що у вказаних справах відрізняються підстави позову, фактичні обставини, нетотожне також матеріально-правове обґрунтування спірних правовідносини, що свідчить про їх неподібність та неоднорідність.

Зокрема, як уже зазначалось, з ухвали Касаційного господарського суду від 13.11.2024 у справі №922/3456/23, на яку покликається відповідач-2, колегія суддів висловила намір відступити від висновків Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 17.10.2024 у справі №914/1507/23, щодо можливості застосування передбачених положеннями частини третьої статті 228 ЦК України наслідків недійсності договору, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства у разі визнання недійсним договору, укладеного з порушенням учасником закупівлі законодавства про захист економічної конкуренції.

Обґрунтовуючи необхідність відступлення від попередньої правової позиції Верховного Суду, колегією суддів Касаційного господарського суду у цій справі наголошено на застосуванні до спірних правовідносин норм Закону України "Про захист економічної конкуренції", що є спеціальним нормативним актом в даних правовідносинах, зокрема, в частині відповідальності осіб, що вчинили антиконкурентні узгоджені дії.

Водночас, у розглядуваній справі Закон України "Про захист економічної конкуренції" є очевидно незастосовним до спірних правовідносин, а тому їм нерелевантні і висновки Верховного Суду щодо застосування цього нормативного акту в світлі оцінки дійсності договору, укладеного внаслідок вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

Натомість, предметом позову у справі №906/722/24 є визнання недійсним договору про закупівлю, укладеним з учасником закупівлі, кінцевий бенефіціарний власник якого є особою, до якої застосовано санкції у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції".

Наведене свідчить про те, що підстави виникнення господарських спорів у справах №922/3456/23 та №906/722/24 є різними, якщо в першому випадку це порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та в другому - порушення санкційного режиму, введеного з метою національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, а їх нормативне регулювання здійснюється різними актами матеріального права. Фактично схожим у даних справах є лише обраний позивачем спосіб захисту, чого недостатньо для кваліфікації правовідносин подібним в цілому.

Наведене свідчить, що вирішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду справи №922/3456/23 та формулювання за результатами її розгляду висновку стосовно кваліфікації правочинів, укладених внаслідок антиконкурентних узгоджених дій, такими, що вчинені всупереч інтересам держави та суспільства, жодним чином не вплине на правову оцінку правовідносин у розглядуваній справі №906/722/24, внаслідок відмінності у підставах їх виникнення та різного матеріально-правового регламентування.

За урахуванням викладеного, оскільки зазначені справи є неподібними, об`єктивна неможливість вирішення цієї справи до касаційного перегляду справи №922/3456/23 відсутня, а наявні докази дозволяють встановити та оцінити обставини справи, підстави для застосування пункту 5 частини першої статті 227 та пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України відсутні.

Відповідно до положень статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони покладено обов`язок - неприпустимості зловживання процесуальними правами.

Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи наведене у сукупності, господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-2 про зупинення провадження у справі №906/722/24 до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23, оскільки: на момент розгляду клопотання про зупинення провадження відсутні докази прийняття до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/3456/23; правовідносини у справах не є подібними, а зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду справи №906/722/24; у суду відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи №906/722/24 до касаційного перегляду справи №922/3456/23.

Оскільки господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі №906/722/24, відсутні підстави і для задоволення клопотань відповідача-2 про повернення до підготовчого провадження та поновлення строку для його подачі.

Прокурор у судовому засіданні 16.12.2024 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За викладеного суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивачів - 1,2 та відповідачів - 1,2 своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представників сторін не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності третьої особи.

В судовому засіданні 16.12.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Виклад позицій учасників судового процесу щодо суті позовних вимог.

В обґрунтування позовних вимог Коростенська окружна прокуратура посилається на те, що ТОВ "Твій Газзбут" в умовах воєнного стану, знаючи про види та дату застосованих до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - ОСОБА_1 обмежувальних заходів (санкцій), маючи намір на здобуття перемоги у процедурі закупівлі та подальшого укладення з ними договору задля одержання прибутку, прийняло участь у відкритих торгах та, з метою уникнення введених санкцій, надало у складі тендерної пропозиції недостовірну інформацію, що була суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, чим товариство порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель. З огляду на те, що учасник процедури закупівлі - ТОВ "Твій Газзбут" підпадав під підстави, встановлені пп.11 п.47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених "Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у торгах та зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію учасника. Відтак, неправомірна поведінка ТОВ "Твій Газзбут", що передувала процедурі закупівлі, мала місце на стадії її проведення, а також розкриття тендерних пропозицій, не може мати правомірного наслідку - укладення договору. Таким чином, на переконання прокуратури, договір від 01.12.2023 № 60P200-3392-23-ь підлягає визнанню судом недійсним, як такий, що укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санаційного регулювання. Вищенаведені неправомірні дії ТОВ "Твій Газзбут" надали можливість останньому отримати за вказаним договором кошти в сумі 234 868,80грн. Відтак, зазначене свідчить про наявність у ТОВ "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, з метою отримання прибутку. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти за цим правочином - 234 868,80грн повинні бути повернуті іншій стороні договору, а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави (а.с.1-25).

Позивач-2 - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у письмових поясненнях №260625-17/1811-2024 від 05.07.2024 (а.с.104-108) зазначає, що заходи державного фінансового контролю щодо дотримання замовником законодавства у сфері закупівель в частині укладення договору про закупівлю електричної енергії від 01.12.2023 №60Р200-3392-23-ь управлінням не проводились, з огляду на це заходи, спрямовані на поновлення порушених інтересів держави, не вживалися. Стосовно нездійснення або неналежного здійснення суб`єктом владних повноважень своїх функцій, яке проявляється у нібито невжитті заходів щодо звернення з позовом до суду, управління повідомляє, що у відповідності до п.8 ст.10 Закону №2939 до компетенції органу державного фінансового контролю належить право порушувати перед відповідними державними органам законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. Враховуючи вищевказане, законодавцем чітко встановлено та надано право органу державного фінансового контролю суто порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, але разом з тим позбавлено права самостійного звернення з вказаними позовними вимогами. Отже, навіть в разі проведення заходів державного фінансового контролю управління не має повноважень щодо звернення до суду. В той же час, відповідно ч.3 ст.15 Закону №2939, працівник органу державного фінансового контролю при виконанні покладених на нього обов`язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи органу державного фінансового контролю. Таким чином, на переконання позивача-2, прокуратура не може втручатись в діяльність та вказувати органу державного фінансового контролю на необхідність вчинення дій управлінням щодо стягнення коштів з непідконтрольної установи. Враховуючи наведене, Північний офіс Держаудитслужби в Житомирській області просить суд розглядати справу без їх участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-2 - ТОВ "Твій Газзбут" у відзиві на позовну заяву (а.с.121-123) просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину, судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. Оскільки, прокурор не надав будь-яких змістовних та належних доказів вини відповідача-2, не навів доводів, яким чином виконаний у повному обсязі сторонами договір порушив публічний порядок, доводи позивача щодо порушення публічного порядку договором, укладеним між відповідачем-1 та відповідачем-2, не мають братися до уваги судом, оскільки є безпідставними та необґрунтованими. Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", п.538 якого накладено обмежувальні заходи (санкції) на фізичну особу, громадянина України ОСОБА_1 строком на три роки. При цьому, жодних санкцій, які б забороняли участь у процедурі публічних закупівель як ТОВ "Твій Газзбут", так і його кінцевому бенефіціарному власнику, в даному рішенні РНБО України не міститься, у зв`язку з чим відсутні будь-які підстави для застосування замовником пп.11 п.47 Постанови КМУ від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників". Вказує, що з тендерної документації вбачається, що учасником процедури закупівлі виступає ТОВ "Твій Газзбут", що не є особою, на яку б були покладені відповідні обмежувальні заходи (санкції). Водночас, на кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" також не було покладено аналогічного обмежувального заходу. Таким чином, замовник не мав підстав для відмови учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника. Відповідач-2 доводить, що аргументи позивача, викладені у позовній заяві, гуртуються на неправильному застосуванні норм права та їх довільному тлумаченні, що робить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не можуть підлягати задоволенню.

У відповіді на відзив (а.с.165-169) Коростенська окружна прокуратура зазначає, що наведені представником відповідача правові позиції, є викладеними у нерелевантних справах, оскільки встановлені у них фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, виключають подібність спірних правовідносин у вказаних справах і у справі №906/722/24. РНБО рішенням від 18.06.2021 підтримала внесені СБУ пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), а також застосувати персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1. У позиції 538 Додатку №1 значаться наступні відомості: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток Заліщицького р-ну Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 . Наведене свідчить про поширення на кінцевого бенефіціарного власника "Твій Газзбут" ОСОБА_1 , такої санкції, як заборона на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю відповідає принципам застосування санкцій, визначених у ч.2 ст.3 Закону України "Про санкції". Відтак, ТОВ "Твій Газзбут", достовірно знаючи про наявність законодавчих перепон для участі у закупівлях товарів, робіт та послуг за державні кошти, під час участі у процедурі закупівлі UA-2023-12-13-005566-a не поінформувало замовника з приводу того, що кінцевий бенефіціарний власник учасника закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції", а також щодо відсутності будь-яких обставин, які перешкоджають укладенню договору про закупівлю.

Позивач-1 - Малинська міська рада правом на подання письмовоі позиції щодо заявлених прокуратурою позовних вимог - не скористався.

Відповідач-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" відзиву на позов не подав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" 13.12.2023 розміщено оголошення UA-2023-12-13-005566-а про проведену закупівлю без використання електронної системи електричної енергії загальним обсягом 40000 кВт.

Єдиним учасником закупівлі став ТОВ "Твій Газзбут". Ураховуючи викладене, електронною системою публічних закупівель переможцем процедури закупівлі UA-2023-12-13-005566-а автоматично визначено ТОВ "Твій Газзбут".

В електронній системі публічних закупівель "Prozorro" опубліковано звіт про результати проведення процедури закупівлі №UA-2023-12-13-005566-а, проведеної уповноваженою особою ТОВ "Малин Енергоінвест", згідно з яким переможцем процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (а.с.39).

01.12.2023 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (споживач/відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (постачальник/ відповідач-2) було підписано договір №60P200-3392-23-ь про постачання електричної енергії споживачу (а.с.43-46), відповідно до п.1.1 якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст.ст.633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Згідно з п.1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018р. №312 та є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до додатку №2 до договору термін дії договору про постачання електричної енергії - до 31.12.2023 (а.с.49-50).

Відповідно умов договору постачальник мав поставити споживачу електричну енергію у загальному розмірі 40000кВт/год (а.с.50 на звороті -51).

Відповідачами було виконано укладений договір та перераховано ТОВ "Малин Енергоінвест" на рахунок ТОВ "Твій Газзбут" суму в розмірі 234 868,80грн, що слідує з листа Виконавчого комітету Малинської міської ради (а.с.72).

11.06.2024 на адресу Управління Північного офісу Держаудислужби у Житомирській області Коростенська окружна прокуратура направила лист за вих.№52/1-5911вих.-24 із повідомленням про виявлені порушення при визначені ТОВ "Твій Газзбут" переможцем відкритих торгів UA-2023-12-13-005566-а, укладанні договору на постачання електричної енергії №60P200-3392-23-ь від 01.12.2023 та необхідністю вжиття заходів щодо усунення порушень шляхом звернення до суду із позовом (а.с.58-61).

З інформації, викладеної Управлінням Північного офісу Держаудитслужби України у Житомирській області (лист №260615-17/1687-2024 від 25.06.2024) вбачається, що в Управління відсутні правові підстави вжиття заходів на захист порушених інтересів держави шляхом звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним та стягнення з ТОВ "Твій Газзбут" коштів (а.с.79).

У порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Коростенською окружною прокуратурою 11.06.2024 Малинській міській раді було направлено лист №52/1-5912вих.-24 з пропозицією самостійного вжиття заходів реагування на виявлені порушення, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою (а.с.62-63).

Малинською міською радою на вищезазначений лист окружної прокуратури надано відповідь №111 від 20.06.2024 з якої вбачається, що Малинська міська рада не зверталась з позовом про визнання недійсним договору про закупівлю, укладеного між ТОВ "Малин Енергоінвест" та ТОВ "Твій Газзбут" (а.с 70).

Звертаючись з позовною заявою, прокурор вказує на те, що договір №60P200-3392-23-ь про постачання електричної енергії споживачу від 01.12.2023 має бути визнано недійсним, оскільки укладений з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", Закону України "Про санкції", Указу Президента України №266/2021 від 24.06.2021, яким затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", а сплачені ТОВ "Малин Енергоінвест" за ним кошти в розмірі 234 868,80грн стягнуті до державного бюджету на підставі ст.228 Цивільного кодексу України.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, суд враховує наступне.

При зверненні до суду прокурор посилався на положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 131-1 Конституції України, ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, а саме: здійснення ним представництва інтересів держави в суді в інтересах держави в особі Хмельницької обласної ради та Західного офісу Державної аудиторської служби України як органів, які уповноважені здійснювати функції із захисту майнових інтересів держави у спірних відносинах, але належним чином не здійснюють захист інтересів держави представницькими засобами.

Статтею 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 статті 2 Кодексу передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі ст.ст. 167, 170 Цивільного кодексу України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

У судовому процесі, зокрема у господарському, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Отже, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі № 587/430/16-ц та від 27.02.2019р. у справі № 761/3884/18.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні №4-рп/2008 від 01.04.2008р., неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої і судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Ст.1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з ч.3 ст.23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ч.4 ст.23 Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

За приписами ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Аналіз положень ст.53 Кодексу у взаємозв`язку зі змістом ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18.

На підтвердження вжиття заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, передбачених ч.ч.3, 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором додані до позовної зави повідомлення.

Так, матеріалами справи підтверджено, що Коростенською окружною прокуратурою на адресу позивачів направлялись листи з інформацією про виявлені порушення та про відповідне реагування на вказані порушення, що свідчить про нездійснення захисту інтересів держави вказаними органами та наявність підстав, передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", для здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до гідно ст.64-1 ГК України підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов`язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.

У цій же статті зазначено, що термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" розуміється у значенні, що вживається в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (далі - Закон № 1702-VII).

В силу абз.2 ч.1 ст.5-1 Закону №1702-VІІ юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Ці ж дані вносяться до Форми 1 для реєстрації юридичної особи (за Наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 року № 3268/5).

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "Твій Газзбут", якому належить 100 % статутного капіталу в юридичній особі та право голосу в юридичній особі, є ОСОБА_1 , громадянство: АДРЕСА_2 . Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу:100 (а.с.73-74).

Згідно ч.1 ст.1 Закону України "Про санкції" з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

У п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про санкції" підставами для застосування санкцій, серед іншого, є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним, інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст.1 Закону України "Про національну безпеку України" національна безпека України захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз. Національні інтереси України життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян.

Одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилося із прийняттям Закону "Про санкції" від 14.08.2014 № 1644-VII внаслідок збройної агресії Російської Федерації щодо України (постанови Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/13/21 та від 21.06.2023 у справі №910/2529/22) Україна є об`єктом збройної агресії з боку Російської Федерації (далі - РФ), яку остання здійснює, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак (абзац перший затвердженого постановою від 27.01.2015 № 129-VIII Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН), Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором (далі - Звернення)).

З 20.02.2014 тривають силові дії РФ, які є актами збройної агресії відповідно до пунктів "а", "b", "c", "d" та "g" статті 3 Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року (абзац сімнадцятий пункту 1, схваленої постановою від 21 квітня 2015 року № 337-VIII, Заяви Верховної Ради України "Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків" (далі - Заява). Беручи до уваги Статут ООН і Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року, Верховна Рада України визнала РФ державою-агресором (абзац шостий Звернення).

У резолюції ES-11/1 "Агресія проти України" 02 березня 2022 року збройну агресію РФ проти України визнала Генеральна Асамблея ООН. Вона вимагає від РФ негайного припинення застосування сили проти України, утримання від погроз чи застосування сили проти будь-якої держави ООН, повного та безумовного виведення збройних сил з території України у межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також забезпечення повного захисту цивільних осіб, включаючи гуманітарний персонал, журналістів та осіб, які перебувають у вразливому становищі, у тому числі жінок і дітей.

Верховна Рада України 14.04.2022 визнала дії, вчинені збройними силами РФ та її політичним і військовим керівництвом під час останньої фази збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, геноцидом Українського народу (пункт 1 Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", схваленої згідно з Постановою Верховної Ради України №2188-IX).

Парламентська Асамблея Ради Європи 27 квітня 2022 року ухвалила резолюцію "Наслідки продовження агресії Російської Федерації проти України: роль і відповідь Ради Європи" №2433. Визнала, що агресія РФ проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за її далекосяжними наслідками, бо провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім і зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.106 Конституції України Президент забезпечує серед іншого, національну безпеку Держави, відповідно до частини третьої цієї статті на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов`язковими до виконання на території України.

Положеннями ст.107 Конституції України визначено, що РНБО є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові. РНБО координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Головою РНБО є Президент. Рішення РНБО вводяться в дію указами Президента.

Указом Президента України від 24.06.2021 №266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України "Про Раду національної безпеки і оборони України" рішення РНБО, введені в дію указами Президента, є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №9901/348/21 з опису у Законі України "Про санкції" підстав, умов, мети застосування санкцій виснувала, що суб`єкт, до якого вони можливо будуть застосовані, не може не розуміти і не передбачити, що ці обмежувальні заходи потенційно (ймовірно) використовуватимуться стосовно нього насамперед через те, що він є "репрезентантом" країни, яка в умовах збройного конфлікту ставить під загрозу національні інтереси, національну безпеку України, втрату української державності, а його діяльність на території України за умов збройного конфлікту може підпадати під ознаки реалізації такої загрози.

Види санкцій застосовані вищезазначеним Указом та їх кількість визначається безпосередньо органом застосування, який, відповідно до частини четвертої преамбули Закону України "Про санкції", задля невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, використовує всі передбачені законом заходи з метою захисту цих інтересів, в тому числі щодо недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, а також щодо запобігання порушенню прав, свобод та законних інтересів громадян України.

При цьому, уводячи в дію рішення РНБО про застосування до Фірташа Дмитра Васильовича санкцій, Президент як гарант Конституції України, якому народом України надано представницький мандат та якому Конституцією України надано повноваження вводити в дію рішення РНБО, самостійно оцінив наявність та достатність підстав для введення відповідних санкцій, зокрема, інших санкцій, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції".

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" передбачено, зокрема застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних осіб згідно з додатком.

Додатком 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" визначено фізичну особу: ОСОБА_1 ; ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Бересток Заліщицького району Тернопільської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 (а.с.81-82).

Крім цього визначено наступні види обмежувального заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"): блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції", тощо.

Указ Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 набрав чинності 03.07.2021, отже з вказаної дати щодо ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "ТВІЙ ГАЗЗБУТ", застосовані обмежувальні заходи, що визначені Законом України "Про санкції".

З 01.02.2024 у державі запрацював Державний реєстр санкцій (https://drs.nsdc.gov.ua), ведення якого забезпечує апарат Ради національної безпеки і оборони України. Указаний реєстр надає можливість отримати доступ до актуальної та достовірної інформації про підсанкційних юридичних і фізичних осіб.

Опрацюванням Державного реєстру санкцій з`ясовано, що у ньому наявні відомості про застосування вищенаведених санкцій до Фірташа Дмитра Васильовича (ідентифікатор в реєстрі: 15581).

Прокурор, не заперечуючи відсутність ТОВ "Твій Газзбут" в переліку юридичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкцій) доводить, що винагородоодержувачем (кінцевим беніфеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи.

Стаття 17 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо учасник процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у виді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України "Про санкції" (п.11).

Вибірковий підхід та надмірна формалізація вимог ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі" дозволяє підсанкційним фізичним особам нівелювати вищевказаними вимогами Закону та продовжувати отримувати дохід через підконтрольні їм юридичні особи. Вказане стає наслідком прямого порушення основних засад, визначених Законом України "Про санкції" та надає можливість уникнути виконання Указу Президента України від 24.06.2021 № 266/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Таким чином, виключно з метою врегулювання недопустимості "двоякого тлумачення" вимог статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", що мало місце з боку "зацікавлених "підсанкційних осіб" та створених/підконтрольних ними юридичних осіб, постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 №157 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178" пункт 44 Особливостей викладено в такій редакції (чинній на момент укладення договору та проведення торгів): Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли, зокрема:

11) учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення у неї публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України Про санкції.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 №471 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 і від 21 березня 2023 р. № 253 та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України" визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2023 р. № 157 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178.

Разом з тим, пункт 44 Особливостей викладено в такій редакції: замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 цих особливостей.

Пунктом 47 Особливостей передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі або кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи - учасника процедури закупівлі є особою, до якої застосовано санкцію у вигляді заборони на здійснення нею публічних закупівель товарів, робіт і послуг згідно із Законом України Про санкції.

Отже, з огляду на те, що учасник процедури закупівлі Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" підпадав під підстави, встановлені п.п.11 п.47 Особливостей, замовник повинен був прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника.

Також, враховуючи, що учасник у своїй тендерній пропозиції зазначив недостовірну інформацію, яка була суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, замовник на підставі абз.2 п.42, абз.2, 3 п.п.1 п.44 Особливостей зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію вказаного учасника.

За доводами прокуратури, незважаючи на наведені вимоги законодавства відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" провело відкриті торги UA-2023-12-13-005566-а, за результатами яких уклав договір №60P200-3392-23-ь про постачання електричної енергії від 01.12.2023 із ТОВ "Твій Газзбут", кінцевим бенефіціарним власником якого є особа, яка перебуває під вищезгаданими санкціями РНБО.

У переліку санкцій, застосованих рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18 червня 2021 року до Фірташа Дмитра Васильовича терміном на три роки, наявні такі види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України "Про санкції"), як "Обмеження торговельних операцій" (п.2); "Зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань" (п.5); "Інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України "Про санкції" (п.13) Додатку 1 до вказаного Рішення РНБО.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про санкції" принципами застосування санкцій в Україні є законність, прозорість, об`єктивність, відповідність меті та ефективності.

Положеннями частин 1, 2 статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/ спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Окрім того, в умовах сьогодення, у даних спірних правовідносинах питання укладення договору із учасником, кінцевим бенефіціарним власником якого являється "підсанкційна особа", оскільки виконання зобов`язань за спірним договором, неодмінно призведе до економічного його збагачення, як кінцевого одержувача визначених вигод.

Вказане не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в статті 5 даного Закону.

Зазначене також підриває фінансово-економічні інтереси держави, оскільки введені в дію указами Президента України рішення РНБО України про запровадження персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкції) відносно окремих фізичних та юридичних осіб переслідують мету створення механізму невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і безпеці України, включаючи збройний напад РФ, завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Очевидним є той факт, що фізична особа ОСОБА_1 безпосередньо не мала наміру та мети вступати у господарські правовідносин, як сторона правочину, однак відповідно до ресурсу YоuСontrol, є засновником та кінцевим бенефіціарним власником більше 40 компаній, у тому числі зареєстрованих в офшорних зонах та тих, що причетні до постачання сировини на військові підприємства РФ; прямо чи непрямо володіє цими компаніями, впливає на всі рішення, що ними ухвалюються.

Причетність ОСОБА_1 до виведення українського титанового бізнесу під російську юрисдикцію, стала наслідком застосування щодо останнього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) згідно рішення РНБО від 18.06.2021.

Саме тому, можливість застосування з боку України спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до відповідних суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, порушують інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території чи завдання майнових втрат, врегульована прийнятим Законом України "Про санкції" №1644-VII від 14.08.2014, який забезпечує потребу держави у невідкладному та ефективному реагуванні на такі загрози та недопущення завдання майнових втрат та створення перешкод для сталого економічного розвитку.

Відповідач-2 - ТОВ "Твій Газзбут" в умовах воєнного стану, знаючи про види та дату застосованих до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи обмежувальних заходів (санкцій), маючи намір на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною та подальшого укладення з ним договору за для одержання прибутку, прийняло участь у відкритих торгах та з метою уникнення введених санкцій надало у складі своєї тендерної пропозиції недостовірну інформацію, що була суттєвою під час визначення результатів відкритих торгів, чим порушило загальні засади цивільного законодавства та санкційного регулювання, а також правові та економічні засади здійснення публічних закупівель.

Виконання зобов`язань за укладеними договорами з порушенням вимог Закону України "Про санкції", Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, неодмінно призводить до економічного збагачення "підсанкційної особи", як кінцевого одержувача визначених вигод, що стають результатом реалізації умов відповідних договорів, фінансування за якими здійснюється за бюджетні кошти.

Неправомірна поведінка ТОВ "Твій Газбут", що мала місце на стадії проведення процедури закупівлі та прийняття уповноваженою особою ТОВ "Малин Енергоінвест" рішення про намір укласти договір на постачання природного газу з переможцем процедури відкритих торгів, оформленого протоколом, не може мати правомірного наслідку - укладення договору.

Доводи відповідача-2 стосовно того, що саме ТОВ "Твій Газбут" відсутнє у переліку юридичних осіб згідно з додатком 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.06.2021, оскільки останнє не перебуває під санкціями, судом оцінюється критично та до уваги не приймаються.

Судом враховано, що винагородоодержувачем (кінцевим бенефеціаром) ТОВ "Твій Газзбут" є громадянин України ОСОБА_1 , до якого рішенням Ради НБО України від 18.06.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" було застосовано персональні спеціальні економічні санкції та інші обмежувальні заходи.

Зазначене не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та встановленим ст.5 вказаного Закону принципам.

Отже, обставини справи свідчать про недотримання вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при обрані ТОВ "Твій Газзбут" переможцем процедури закупівлі UA-UA-2023-12-13-005566-а та укладенні договору від 01.12.2023 №60P200-3392-23-ь, оскільки з боку вказаного учасника мало місце надання недостовірної інформації, що була суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, обрання переможця та укладення договору.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.3 ст.228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма викладена у ч.1 ст.208 Господарського кодексу України.

Статтею 236 ЦК України передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.03.2019 №922/1391/18, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), який означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15, №905/121/19 від 06.10.2020.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч.5 ст.13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. і ч.1 ст.3 указаного Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Верховний Суд у п.п.32, 33 постанови від 10.06.2021 у справі №910/114/19 виклав таку правову позицію: визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави хоч і має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, проте одночасно слугує захисту інтересів держави, а тому така процедура спрямована, перш за все, на задоволення потреб держави у певних групах товарів, робіт і послуг в особі конкретних замовників, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Відтак, прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" вимог.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Договір від 10.10.2023 № 60В200-2669-23-b оспорюється з підстав його невідповідності вимогам ч.1 ст.203 ЦК України, а саме у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ "Твій Газзбут".

Отже, ТОВ "Твій Газзюут", маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору від 01.12.2023 №60P200-3392-23-ь, з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучи та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, узяв участь в проведенні конкурентної процедури закупівлі, знаючи що до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Твій Газзбут" ОСОБА_1 застосовано спеціальні економічні санкції терміном на три роки.

Вищенаведене свідчить про наявність у ТОВ "Твій Газзбут" умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави і суспільства, з метою отримання прибутку.

Таким чином, договір №660P200-3392-23-ь про постачання електричної енергії, укладений між ТОВ "Малин Енергоінвест" та ТОВ "Твій Газзбут" підлягає визнанню недійсним, відповідно до частини першої статті 203 та частини першої статті 215 ЦК України, як такий, що укладений без додержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та порушує правові та економічні засади держави, а також приписи санкційного регулювання. Відповідно, вимоги прокуратури в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду в пункті 154 постанови від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як було встановлено судом, договір №60P200-3392-23-ь від 01.12.2023 є виконаним та оплаченим на суму 234 868,80грн.

Між тим, незважаючи на те, що правовідносини між відповідачем-1 та відповідачем-2 станом на дату розгляду справи припинені, негативні наслідки укладеного правочину не усунуті.

Враховуючи викладене вище та наявність умислу лише у ТОВ "Твій Газзбут", як сторони оспорюваного договору, одержані ним 234 868,80грн за цим правочином повинні бути повернуті іншій стороні договору - ТОВ "Малин Енергоінвест", а отримані нею за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави. Відповідно, вимоги прокурора в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із частинами 2, 3 ст.13, частиною 1 ст.74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищезазначене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в цілому, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У ч.4 ст.129 ГПК України передбачено, що у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Враховуючи, що спір до розгляду у суді доведений з вини відповідача-2 - ТОВ "Твій Газзбут", відповідно до ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача-2.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про постачання електричної енергії споживачу №60Р200-3392-23-b від 01.12.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" Малинської міської ради (11601, Житомирська область, Коростенський район, м.Малин, вул. Українських повстанців, буд.25-А; ідентифікаційний код 37555721) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м.Київ, вул. Острозських Князів, буд. 32/2; ідентифікаційний код 43965848).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м.Київ, вул. Острозських Князів, буд. 32/2; ідентифікаційний код 43965848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" Малинської міської ради (11601, Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25-А; ідентифікаційний код 37555721) грошові кошти у розмірі 234 868,80грн, а з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" Малинської міської ради одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 234 868,80грн стягнути в дохід держави шляхом зарахування на рахунок UA228999980313030102000006829 (отримувач - ГУК у Жит.обл/ТГ м.Малин/21080600; код ЄДРПОУ отримувача - 37976485; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. податк.), код класифікації доходів бюджету - 21080600).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Газзбут" (01010, м.Київ, вул. Острозських Князів, буд. 32/2; ідентифікаційний код 43965848) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, Житомирська область, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11; ідентифікаційний код 02909950):

-6551,02грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.12.24

Суддя Кравець С.Г.

Надіслати:

1 - позивачу - Малинській міській раді (ЄДРПОУ 26556344) - Електронний Суд,

2 - позивачу - Північному офісу Держаудитслужби (ЄДРПОУ 40479560) - Електронний Суд,

3 - позивачу - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області - Електронний Суд,

4 - відповідачу - ТОВ "Малин Енергоінвест" (ЄДРПОУ 37555721) - Електронний Суд,

5 - відповідачу - ТОВ "Твій Газзбут" (ЄДРПОУ 43965848) - Електронний Суд,

6 - Коростенській окружній прокуратурі та Житомирській обласній прокуратурі - Електронний Суд.