Ухвала

від 25.12.2024 по справі 1-1048/11

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа №1-1048/11

Провадження №1/337/1/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_6 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, ч.3 ст.358 КК України,

ОСОБА_7 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.358 КК України,

ОСОБА_8 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.358 КК України,

ОСОБА_9 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2, 3 ст.358, ч.2 ст.191 КК України,

ОСОБА_10 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.1 ст.255, ч.4 ст.190, ч.1 ст.255, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.1 ст.255, ч.3 ст.206, ч.4 ст.28, ч.3 ст.357, ч.1 ст.255, ч.2 ст.194, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366, ч.4 ст.28, ч.2,3 ст.358 КК України,

ОСОБА_11 за ч.1 ст.255, ч.5 ст.191, ч.4 ст.28, ч.2 ст.205, ч.1 ст.255, ч.3 ст.209, ч.4 ст.28, ч.2 ст.366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хортицького районного суду м.Запоріжжя з 11.08.2020 перебуває вказана кримінальна справа.

13.12.2023 відбулась заміна судді ОСОБА_12 у зв`язку з її відставкою на суддю ОСОБА_2 та відповідно до ст.258 КПК України 1960 року розпочато розгляд справи спочатку.

В судовому засіданні 24.12.2024 новим складом суду здійснюється розгляд клопотань, поданих в межах вказаної справи.

1) Так, 04.09.2020до судунадійшла заява ОСОБА_13 про визнанняйого потерпілим (арк.33т.269) та цивільнимпозивачем у даній кримінальній справі з посиланням на те, що первісно потерпілим у ній постановою слідчого від 02.08.2011 був визнаний ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Він та ОСОБА_15 є спадкоємцями ОСОБА_14 -о за заповітом, а тому і правонаступниками його як потерпілого.

Крім того, 05.04.2021 до судунадійшов цивільнийпозов потерпілого ОСОБА_13 (арк.222т.270) до підсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої злочином проти потерпілого ОСОБА_14 , та заява про залучення цивільним позивачем.

В судовому засіданні прокурор та підсудні заперечили проти вказаних заяв.

Відповідно до ст.49 КПК України 1960 року потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд ухвалу.

Відповідно до ст.50 цього кодексу цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред`явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28 цього Кодексу. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд ухвалу.

В постанові №13 від 2 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» Пленум ВСУ роз`яснив, що

вирішуючи питання про визнання особи потерпілим, суд має з`ясувати, яку конкретно шкоду заподіяно їй злочином (моральну, фізичну чи майнову), і зазначити це в постанові або ухвалі (п.2). Особа, якій заподіяно шкоду і яка пред`явила вимогу про її відшкодування, визнається одночасно потерпілим та цивільним позивачем. Їй забезпечуються всі передбачені законом права як потерпілого, так і цивільного позивача (п.7). Не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред`явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз`яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства (п.24).

Як встановлено судом, ОСОБА_14 був визнаний потерпілим у даній кримінальній справі на стадії досудового слідства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_14 помер. Згідно наданих суду документів його спадкоємцями за заповітом є ОСОБА_13 та ОСОБА_15 .

Враховуючи зазначене, виходячи із загальних правил спадкоємства, визначених Цивільним кодексом України, суд вважає, що в даному випадку має місце матеріальне та процесуальне правонаступництво, в силу якого права потерпілого ОСОБА_14 у даній кримінальній справі перейшли до його спадкоємців, в т.ч. ОСОБА_13 , у зв`язку з чим клопотання останнього про залучення його до участі в цій кримінальній справі як потерпілого підлягає задоволенню.

Крім того,враховуючи зміст заявлених позовних вимог та склад визначених позивачем відповідачів, суд вважає необхідним прийняти цивільний позов ОСОБА_13 до судового розгляду та визнати ОСОБА_13 цивільним позивачем, задовольнивши тим самим його заяви.

2)15.10.2020до судунадійшла заява ОСОБА_18 (арк..90т.269) про визнання його потерпілим та цивільним позивачем у даній кримінальній справі, а також його цивільний позов до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 172877,20грн.

Заяву мотивував тим, що в період грудень 2006р. - липень 2008р. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 ,які діяли особисто або через створені ними підприємства з використанням неправомірних та підроблених рішень Постійно діючого третейського суду при Українській товарній біржі «Українська товарна біржа», вчинили дії, направлені на протидію законній господарській діяльності TOB «СП МДМ» та ТОВ «ЗТЛ» і заволодіння нерухомим майном та грошовими коштами цих товариств. В результаті скоєння таких злочинних дій TOB «СП МДМ» була заподіяна шкода в розмірі 291587,20грн., ТОВ «ЗТЛ» - 81900,00грн. В зазначений період він був власником ТОВ «СП МДМ» та ТОВ «ЗТЛ» з часткою у статутному капіталі в розмірі відповідно 47% та 43,75%, тому протиправними діями підсудних його майну заподіяно шкоду по ТОВ «СП МДМ» в розмірі 137045,98грн по ТОВ «ЗТЛ» - 35831,25грн., усього 172 877,20грн.

Крім того, 15.10.2020 до суду надійшла заява ОСОБА_19 (арк.101 т.269) про визнанняйого потерпілимта цивільнимпозивачем у даній кримінальній справі, а також його цивільний позов до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 154129,84грн. з посиланням на аналогічні в заяві ОСОБА_18 обставинами з уточненням, що в період грудень 2006р. - липень 2008р.він був власником ТОВ «СП МДМ» з часткою у статутному капіталі в розмірі відповідно 47 %, тому протиправними діями підсудних його майну заподіяно шкоду в розмірі 154 129,84грн.

Вислухавши думку учасників справи прокурора, який не заперечував проти задоволення вказаних заяв, підсудних, які заперечили проти заяв, враховуючи вимоги ст.49,50 КПК України 1960 року, роз`яснення Пленуму ВСУ в постанові №13 від 2 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяв ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про залучення потерпілими, цивільними позивачами та прийняття їх цивільних позовів до розгляду у цій кримінальній справі.

За доводами вказаних осіб безпосередньо спричинена їм матеріальна шкода полягає у зменшенні розміру вартості їх часток в статутному капіталі, які були виплачені їм при виході з ТОВ «СП МДМ» та ТОВ «ЗТЛ», на розмір матеріальної шкоди, спричиненої цим Товариствам протиправними діями підсудних.

За загальними правилами Товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як внесок у статутному капіталі, продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. А учасник Товариства має право у порядку, встановленому установчим документом товариства тазаконом, брати участь в управлінні товариством, у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди), вийти з товариства та отримати вартість своєї частки.

Суд вважає,що фактичноспірні правовідносинивиникли міжТовариством тайого учасникомщодо зменшеннярозміру вартостічастки привиході зТОВ,тому непідлягають вирішеннюв порядкукримінального судочинства.Жодних обставин,які бвказували нате,щовказані цивільні позови про відшкодування шкоди випливають із пред`явленого підсудним обвинувачення, заявниками не наведено.

При цьому,TOB«СП МДМ»та ТОВ«ЗТЛ» єюридичними особамита в межах даної кримінальної справи заявили цивільні позови про стягнення з підсудних матеріальної шкоди, спричиненої протиправними діями, відповідно є цивільними позивачами.

3)16.10.2020 надійшло клопотання представника цивільного позивача ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (арк.115т.269) про прийняття до розгляду раніше заявлених клопотань, а саме:

- про прийняття цивільного позову від 18.04.2018 про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 на користь ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» матеріальної шкоди в сумі 4022392,40грн. (арк..158 т.256)

-про прийняття цивільного позову від 18.04.2018 ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до ПП «АВТО-ПОРТАЛ», ПП «ДОБРИНЬКОМ» про відшкодування шкоди шляхом повернення безпідставно набутого майна (арк..164-166 т.256)

- про прийняття цивільного позову від 28.09.2018 про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 на користь ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» матеріальної шкоди в сумі 7968711,64грн. (арк..63-64 т.258).

-про накладання арештуна нерухомемайно ПП«АВТО-ПОРТАЛ»,ПП «ДОБРИНЬКОМ» від 18.04.2018 (арк..153 т.256)

-про накладання арештуна всенерухоме,рухоме майнопідсудних ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 від 18.04.2018 (арк..155 т.256)

- про залученняДержавного концерну«Укроборонпром» доучасті усправі яктретьої особи на стороні позивача ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» за його цивільними позовами (арк..161 т.256)

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення вказаних клопотань, підсудні проти їх задоволення заперечили.

Вислухавши думку учасників справи, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та складу визначених позивачем відповідачів, суд вважає необхідним прийняти до судового розгляду цивільні позови ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» від 18.04.2018 про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 матеріальної шкоди в сумі 4022392,40грн. та від 28.09.2018 про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 матеріальної шкоди в сумі 7968711,64грн.

В той же час, суд вважає необхідним відмовити в прийнятті до судового розгляду цивільного позову від 18.04.2018р. ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до ПП «АВТО-ПОРТАЛ», ПП «ДОБРИНЬКОМ» про відшкодування шкоди шляхом повернення безпідставно набутого майна, оскільки, виходячи зі змісту заявлених вимог повернення безпідставно набутого (на підставі нікчемних правочинів) нерухомого майна, складу відповідачів юридичні особи, відсутності достатнього обґрунтування того, що саме ПП «АВТО-ПОРТАЛ», ПП «ДОБРИНЬКОМ» повинні нести відповідальність за спричинену діями підсудних матеріальну шкоду, суд вважає, що спірні правовідносини не підлягають вирішенню в порядку кримінального провадження.

Також судне знаходитьпідстав длязадоволення клопотанняпро накладанняарешту намайно ПП «АВТО-ПОРТАЛ», ПП «ДОБРИНЬКОМ», оскільки вприйнятті досудового розглядуцивільного позову від 18.04.2018 ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до цих Товариств, в забезпечення якого ДП просить накласти арешт, відмовлено.

Щодо клопотання ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» про накладання арешту на майно підсудних, то вказане питання було вирішено під час досудового розслідування постановами слідчих, про що зазначено в додатках до обвинувального висновку. Відомостей про скасування цих постанов заявником не надано.

У зв`язку з цим в задоволенні вказаних клопотань слід відмовити.

Суд також вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» про залучення до участі у справі як третьої особи на стороні позивача Державного концерну «Укроборонпром», оскільки на даний момент Державне підприємство Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод» (Військова частина НОМЕР_1 ) перетворено в Державне підприємство «Запорізький автомобільний ремонтний завод» і відповідно постанови КМУ №1229 від 09.12.2020р. «Деякі питаннядіяльності Державногоконцерну «Укроборонпром»» виключено зі складу ДК «Укроборонпром».

4) 19.02.2021 до суду надійшли клопотання ПП «Авто-Портал» (арк. 66-70 т.270) про накладанняарешту нанерухоме тарухоме майноДП «Запорізькийавтомобільний ремонтнийзавод»,про відшкодуванняза рахунокДП «Запорізькийавтомобільний ремонтнийзавод» збитків,які булизаподіяні забезпеченнямпозову останнього,про залишеннябез розглядуцивільного позовуДП «Запорізькийавтомобільний ремонтнийзавод»до ПП «АВТО-ПОРТАЛ», ПП «ДОБРИНЬКОМ» про відшкодування шкоди шляхом повернення безпідставно набутого майна.

Вислухавши думку учасників справи, які заперечили проти вказаних клопотань, суд вважає необхідним в їх задоволенні відмовити повністю, оскільки,по-перше,суду ненадані документи,які бпідтверджували повноваженняпредставника ПП«Авто-Портал»,який звернувсяз цимиклопотаннями,по-друге,вказане підприємствоне є учасником цієї кримінальної справи, в прийнятті цивільного позову ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до нього судом відмовлено, тобто він не залучений цивільним відповідачем.

5) Клопотання представника цивільного позивача ТОВ «БУДІМПЕКС» від 19.02.2021 (арк.71 т.270) про витребування у потерпілого ОСОБА_20 як колишнього керівника ТОВ оригіналів документів в якості доказів обґрунтування його позовних вимог, клопотання підсудного ОСОБА_6 від 18.05.2021 (т.122 т.271) про витребування у прокурора доказів,які стосуютьсяпозовних вимогпотерпілого ОСОБА_20 , клопотання підсудного ОСОБА_6 від 15.04.2021 (арк.67 т.271) та від 29.11.2021 (арк.10т.272)про залишеннябез розглядуцивільного позову ОСОБА_20 , з урахуванням думки інших учасників, суд також вважає необхідним залишити без задоволення, оскільки на цей час вони не є актуальними 14.05.2024 потерпілий ОСОБА_20 подав до суду заяву про відмову від свого цивільного позову до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди і закриття провадження в цій частині (арк.192-195 т.273).

6) Так, заяву потерпілого ОСОБА_20 від 14.05.2024 (арк.192-195т.273) про відмовувід цивільногопозову до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 10000000,00грн. (арк.2-3 т.249) і закриттяпровадження вцій частині суд вважає необхідним задовольнити, виходячи з того, що пред`явлення та підтримання цивільного позову є правом потерпілого/цивільного позивача, учасники справи самостійно розпоряджаються своїми процесуальними правами.

Згідно ст.49,255 ЦПК України, які, на думку суду, підлягають застосуванню за аналогією законів (КПК України 1960 року не регулює відповідне питання), позивач може відмовитись від позову на будь-який стадії судового розгляду, суд приймає відмову і закриває провадження у справі.

7) 19.02.2021 до суду надійшла заява ТОВ «БУДІМПЕКС» (арк.76 т.270) про визнання Товариства потерпілим у вказаній кримінальній справі, яке мотивоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «БУДІМПЕКС» орендував у ТОВ «СП МДМ» ряд приміщень, які потім перейшли у власність ТОВ «Макс Лайн», про що достовірно було відомо ОСОБА_20 , у зв`язку з чим він подав до суду позов до ТОВ «Макс Лайн» для встановлення права оренди на умовах договору з ТОВ «СП МДМ». Після того, як рішення суду набрало законної сили, ТОВ «Макс Лайн» надіслав листа ТОВ «БУДІМПЕКС» з пропозицією укласти договір. ОСОБА_20 , достовірно знаючи, що власником приміщень є ТОВ «Макс Лайн», відмовився, посилаючись на те, що власником є ТОВ «СП МДМ», тобто зловжив службовим становищем на користь третіх осіб, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «БУДІМПЕКС». В подальшому ОСОБА_20 за вказівкою ОСОБА_19 за домовленістю з іншими невідомими співробітниками поліції, припинив діяльність ТОВ «БУДІМПЕКС», що завдало йому значної матеріальної шкоди.

Вислухавши думку учасників справи, які заперечили проти вказаної заяви, враховуючи вищевикладені вимоги ст.49,50 КПК України 1960р., роз`яснення Пленуму ВСУ в постанови №13 від 2 липня 2004 року «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», суд вважає необхідним відмовити в задоволенні вказаної заяви, оскільки вона обґрунтовується спричиненням Товариству шкоди неправомірними діями осіб, які не є підсудними у цій кримінальній справі.

В той же час, в межах цієї справи ТОВ «БУДІМПЕКС» на стадії досудового розслідування заявило цивільний позов і постановою слідчого від 19.06.2012 визнано цивільним позивачем.

Разом з тим, заяву про визнання потерпілим у зв`язку із спричиненням шкоди саме обвинуваченими/підсудними на стадії досудового розслідування Товариство не пред`являло, заяву від 19.02.2021 спричиненням шкоди протиправними діями підсудних не обґрунтовує.

8) 19.02.2021 надійшло клопотання ТОВ «БУДІМПЕКС» (арк.73 т.270), який єцивільним позивачемв ційкримінальній справі, проповернення справина додатковерозслідування, яке мотивоване тим, що Товариству було заподіяно матеріальної шкоди протиправними діями службових осіб (колишнього керівника ТОВ ОСОБА_20 та інших осіб), кримінальна справа відносно яких не порушувалась. Відповідно до ч.2 ст.246 КПК України 1960 року справа повертається на додаткове розслідування, коли є підстави для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, окремий розгляд справи щодо яких неможливий.

Вислухавши думку учасників кримінальної справи - прокурор проти задоволення вказаного клопотання заперечив, підсудні клопотання підтримали, суд вважає необхідним в задоволенні вказаного клопотання ТОВ «БУДІМПЕКС» відмовити, оскільки, по-перше, клопотання надійшло до суду електронною поштою у вигляді сканового друкованого документу, який підписано ОСОБА_21 , однак до нього не додано документів, які б підтверджували повноваження підписанта, клопотання не підписано ЕЦП. По-друге, відповідно до ч.2 ст.246 КПК України 1960 року, на яку посилається заявник, цивільний позивач не є належним суб`єктом звернення з таким клопотанням. За змістом вказаної норми закону суд вправі повернути справу на додаткове розслідування для притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, якщо окремий розгляд справи щодо них неможливий, за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника. Також заявник не обґрунтовує, яким чином дії третіх осіб, кримінальна справа відносно яких не порушувалась, пов`язані з діями обвинувачених, інкримінованих їм в цій справі, та яким чином, це перешкоджає подальшому судовому розгляду.

9) Крім того, в межах вказаної кримінальної справи надійшли:

-12.03.2021 клопотання підсудного ОСОБА_11 (арк.130 т.270) про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення підсудних за ст.205 КК України та повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тим, що 25.09.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» від 18.09.2019, яким з Кримінального кодексу України виключена ст.205 КК України, який відповідно до ст.5 КК України має зворотню дію у часі. Інкримінований їм злочин не є кримінально-караним.

Крім того, обвинувальний акт ґрунтується на доказах, які здобуті незаконним шляхом, сфальсифіковані, що грубо порушує їх право на захист і виключає подальший судовий розгляд. Тому справу слід направити на додаткове розслідування для усунення вказаних недоліків.

-07.04.2021 клопотання підсудного ОСОБА_6 (арк.232-236т.271) про закриттякримінальної справи в частині їх обвинувачення за ч.4 ст.28 ч.2 ст.205 КК України («Фіктивне підприємництво») на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року у зв`язку з відсутністю ознак фіктивності, передбачених ст.55-1 Господарського кодексу України, в діяльності зазначених в обвинувальному акті підприємств. В аргументування своїх доводів сторона обвинувачення посилається на реєстраційні документи цих підприємств. Але жодного відношення до створення більшості з цих підприємств обвинувачені не мають. Крім того, всі підприємства займались реальною підприємницькою діяльністю, що підтверджено їх засновниками під час допиту в суді.

-14.04.2021 клопотання підсудного ОСОБА_11 (арк.240-243т.270)про повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тим, що сторона обвинувачення посилається в обвинувальному акті на докази, які відсутні в матеріалах справи і з якими підсудні не були ознайомлені, чим порушується їх право на захист. В порушення вимог ст.78-81 КПК України 1960 року орган досудового розслідування та прокурор навмисно приховали від підсудних та їх захисників речові докази та документи, чим фактично унеможливили захист підсудних від висунутих їм обвинувачень. У зв`язку з цим суд не може ознайомити його з цими доказами до початку судового слідства і поновити його право на захист.

-14.04.2021 клопотання підсудного ОСОБА_11 (арк.244-245 т.270) про повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тим, що після пред`явлення йому та захиснику матеріалів кримінальної справи на досудовому розслідуванні слідчий незаконно вилучив з тому справи 136 частину документів і передав до суду матеріали в меншому обсязі (239 аркуша), ніж вони були на момент їх ознайомлення (249 аркуша), що є порушенням їх права на захист.

-15.04.2021клопотання підсудного ОСОБА_7 (арк.51-53т.271)про повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тими ж обставинами, що і клопотання підсудного ОСОБА_11 від 14.04.2021.

-30.11.2021клопотання підсудного ОСОБА_7 (арк.25-26т.272)про повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тим, що в матеріалах цієї кримінальної справи знаходиться постанова слідчого ОСОБА_22 про порушення кримінальної справи №4081001 відносно нього та інших підсудних за ч.4 ст.190 КК України, датована 01.07.2010, в той час, коли слідчий 09.08.2010 вручив та ознайомив його з постановою про порушення кримінальної справи від 02.07.2010, про що було складено відповідний протокол. В подальшому він оскаржив цю постанову до Ленінського районного суду м.Запоріжжя та суду апеляційної інстанції. Постанову про порушення кримінальної справи від 01.07.2010 йому не вручали, про її існування він дізнався в 2011 році та не зміг її оскаржити. Вважає вказану постанову сфальсифікованою слідчим. Ці обставини службове підроблення матеріалів кримінальної справи стали підставою для порушення кримінального провадження №42013080050000019 від 31.05.2013, які наразі знаходяться в провадженні ТУ ДБР у м.Мелітополь. Долучивши до матеріалів даної кримінальної справи сфальсифіковану постанову про порушення кримінальної справи в редакції від 01.07.2010 слідчий грубо порушив його право на захист. Вказані недоліки повинні бути усунені під час додаткового розслідування.

-26.02.2024 клопотання підсудного ОСОБА_7 (арк.126-128 т.273) про повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тим, що матеріали кримінальної справи були сфальсифіковані, постанова про пред`явлення йому обвинувачення в цій кримінальній справі від 10.02.2011 не вручалась, інші процесуальні дії - роз`яснення обвинуваченому суті пред`явленого обвинувачення, процесуальних прав, допит обвинуваченого нібито в приміщенні УБОЗ в Запорізькій області не відбувались. В зазначений день він знаходився на території Запорізького СІЗО і не вивозився. Вказані обставини були встановлені ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20.08.2017, яка набрала законної сили, тому факт непред`явлення йому обвинувачення не потребує повторного доказування. Отже, у нього відсутній статус обвинуваченого, тому здійснення судового розгляду є істотним порушенням його права на захист і норм КПК.

-26.02.2024 клопотання підсудного ОСОБА_10 (арк.130-131 т.273) про повернення справи на додаткове розслідування, яке обґрунтовано тим, що ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20.08.2017, яка набрала законної сили, встановлено, що обвинувачення ОСОБА_7 в цій справі не пред`явлено, що є істотним порушенням КПК та права на захист, яке неможливо усунути під час судового розгляду.

-26.02.2024клопотання підсудного ОСОБА_11 (арк.132-133т.273)про повернення справина додатковерозслідування, яке обґрунтовано аналогічними обставинами, що і клопотання підсудного ОСОБА_10 від 26.02.2024.

В судовому засіданні підсудні вищевказані клопотання підтримали повністю, прокурор ОСОБА_5 проти задоволення усіх клопотань підсудних про направлення справи на додаткове розслідування та клопотання підсудного ОСОБА_6 про закриття справи на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року заперечив, клопотання підсудного ОСОБА_11 про закриття справи в частині обвинувачення за ст.205 КК України у зв`язку з декриміналізацією підтримав.

Вирішуючи вказані клопотання підсудних про повернення справи на додаткове розслідування, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце

лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Вказана кримінальнасправа зобвинувальним висновкомвід прокуроравперше надійшладо судупершої інстанціїв 2011році і раніше поверталасяпрокурору дляпроведення додатковогорозслідування таусунення недоліківухвалами Шевченківськогорайонного судум.Запоріжжявід 29.03.2016та від27.07.2017,які булискасовані ухваламиАпеляційного судуЗапорізької областівідповідно від28.02.2017та від 21.12.2017 як незаконні і необґрунтовані з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В подальшому, ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від04.12.2018 кримінальну справу знову було повернуто прокурору для проведення додаткового розслідування, усунення недоліків та виконання слідчих дій, визначених в мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 11.02.2019 зазначена вище ухвала Заводського районного суду м.Запоріжжя була скасована, а кримінальна справа повернута до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Після задоволення самовідводів суддів Заводського районного суду м.Запоріжжя, а потім Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя і неможливістю утворення нового складу суду кримінальна справа ухвалою Запорізького апеляційного суду від 09.07.2020 передана до Хортицького районного суду м.Запоріжжя і призначена до судового розгляду.

Скасовуючи ухвалуЗаводського районногосуду м.Запоріжжявід04.12.2018,апеляційний судв ухвалівід 11.02.2019вказав,що прийняте за наслідком попереднього розгляду справи рішення про повернення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування, усунення недоліків та виконання слідчих дій не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону. Так, раніше апеляційним судом під час перегляду ухвал про повернення справи на додаткове розслідування вже неодноразово було надано оцінку тим обставинам, на які знов посилається суд першої інстанції в ухвалі від 04.12.2018. Зокрема, апеляційним судом встановлено, щоорганом досудового слідства і прокурором були вжиті усі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розслідування обставин справи;всім обвинуваченим було забезпечено право на захист, доведена суть пред`явленого обвинувачення, яке в подальшому не змінювалося і було, як суду, так і їм відомо протягом тривалого періоду часу протягом слідства та судового розгляду. При винесенні постанов про притягнення в якості обвинувачених органом досудового слідства в повному обсязі дотримані вимоги ст.132 КПК України. Пред`явлення обвинувачення ОСОБА_7 здійснювалося в присутності захисника, який підписав процесуальні документи без зауважень та застережень, обвинувачений сам відмовився підписати протоколи процесуальних дій, про що слідчим зроблено відповідну відмітку. Зазначаючи як підставу для повернення справи на додаткове розслідування відсутність в матеріалах справи деяких оригіналів документів, на які сторона обвинувачення посилається як на докази, суд першої інстанції вдався до фактичного дослідження і оцінки доказів, що неприпустимо на даній стадії кримінального процесу.

На переконання колегії суддів апеляційного суду, під час порушення справи, провадження дізнання та судового слідства не було допущено таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, без усунення яких справу не могло бути призначено до судового розгляду, а також не було допущено неповноти або неправильності досудового слідства, яке не може бути усунено в судовому засіданні, у тому числі за необхідності, шляхом поновлення порушених під час розслідування справи процесуальних прав учасників процесу.

В силу ч.7 ст.374 КПК України 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов`язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним в задоволенніклопотань підсудних ОСОБА_7 від 15.04.2021,30.11.2021,26.02.2024, ОСОБА_11 від 12.03.2021,14.04.2021,26.02.2024, ОСОБА_10 від 26.02.2024 про повернення справи на додаткове розслідування відмовити, оскільки обставини, на які вони посилаються в обґрунтування повернення справи на додаткове розслідування, вже були предметом розгляду апеляційним судом під час апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування за аналогічними клопотаннями підсудних. А вказівки апеляційного суду, як вже зазначалось, є обов`язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Суд також вважає, що на цей час не встановлено таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, а також неповноти або неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні, у тому числі, за необхідності, шляхом поновлення порушених під час досудового розслідування справи процесуальних прав учасників процесу після безпосереднього дослідження судом наявних в справі доказів, враховуючи при цьому, що як на підставу для повернення справи на додаткове розслідування підсудні посилаються на відсутність в матеріалах справи деяких процесуальних документів та доказів, на які посилається сторона обвинувачення. На даній стадії кримінального процесу дослідження та оцінка доказів судом є неприпустимим.

10)Вирішуючи клопотання підсудних ОСОБА_6 від 07.04.2021 та ОСОБА_11 від 12.03.2021 про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України («Фіктивне підприємництво»), суд виходить з такого.

Згідно з ст.58Конституції Українизакони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, щоскасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобтопоширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такимзаконом чинності.

Підставою зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часізгідно з ч.1 ст.5 КК України є скасування злочинності діяння або пом`якшеннякримінальної відповідальності за таке діяння.

З огляду на положення ч.3ст.3КК України злочинність діяння це віднесення певного суспільно небезпечного діяння до злочинів, яке здійснюється законодавцем шляхом описання ознак такого діяння в законі про кримінальну дільність.

Скасуваннязлочинностідіяннямаємісце, зокрема,у таких випадках -вилучення із законупевного злочину; звуження змісту певної ознаки складу злочину, внаслідок чого ряд діянь, які раніше визначались злочином, перестають міститиознакискладузлочину, тощо. Скасування злочинності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову).

Закон, що має зворотну дію в часі, поширюється, зокрема, на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання цим законом чинності та котрим пред`явлене обвинувачення у вчиненні злочину. У цьому разі кримінальне провадження (справа) підлягає закриттю відповідно до п.2 ч.1 ст.6 КПК 1960 року або п.4 ч.1 ст.284 КПК 2012 року.

Для застосування ст.5 КК України достатньо самого факту скасування караності діяння, щоб закрити провадження, незалежно від зміни як обстановки, так і особи обвинуваченого.

25.09.2019 набув законної сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінально процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес» № 101-IX від 18.09.2019, яким з Кримінального кодексу України виключена ст.205 КК України, за якою обвинувачуються ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 в межах цієї кримінальної справи.

Згідно зп.2ч.1ст.6КПК України1960року кримінальнусправу не можебути порушено, апорушена справапідлягає закриттю за відсутністю в діянні складу злочину.

З оглядуна викладене,суд вважаєнеобхідним задовольнитиклопотання підсудного ОСОБА_11 ,яке підтрималиінші підсудніта протиякого незаперечував прокурор,та закритикримінальнусправу вчастині обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_11 за ч.4ст.28,ч.2ст.205КК Українинапідставіп.2ч.1ст.6КПКУкраїни 1960року узв`язкуз відсутністю в їх діяннях складу злочину внаслідок декриміналізації.

В задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_6 від 07.04.2021 про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України («Фіктивне підприємництво») на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року, суд вважає необхідним відмовити, оскільки в даному випадку підсудний посилається на відсутність в справі доказів того, що зазначені в обвинувальному висновку підприємства створювались фіктивно, що потребує дослідження та оцінки судом матеріалів справи. В той же час, як зазначено вище, фіктивне підприємництво (ст.205 КК України) з 25.09.2019 не є кримінально-караним діянням і судом за клопотанням підсудного ОСОБА_11 , яке підтримано і підсудним ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття кримінальної справи в частині обвинувачення за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України напідставіп.2ч.1ст.6КПК України 1960 року, але у зв`язку з декриміналізацією.

Керуючись ст.2,6,273,275,281,296 КПК України 1960 року, ст.3,5 КК України,

УХВАЛИВ:

1.Клопотання ОСОБА_13 про визнання потерпілим, про прийняття цивільного позову та визнання цивільним позивачем задовольнити.

Залучити ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , потерпілим у даній кримінальній справі як правонаступника потерпілого ОСОБА_14 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Прийняти до судового розгляду цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

2.В задоволенні заяв ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про визнання потерпілими, цивільними позивачами та прийняття до судового розгляду їх цивільних позовів відмовити.

3.Клопотання представника цивільного позивача ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» про прийняття до судового розгляду цивільних позовів задовольнити частково.

Прийняти до судового розгляду цивільний позов від 18.04.2018 ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 на користь ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» про стягнення матеріальної шкоди в сумі 4022392,40грн. та цивільний позов від 28.09.2018 ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_16 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 7968711,64грн.

В прийнятті до судового розгляду цивільного позову від 18.04.2018 ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» до ПП «АВТО-ПОРТАЛ», ПП «ДОБРИНЬКОМ» про відшкодування шкоди шляхом повернення безпідставно набутого майна відмовити.

В задоволенні клопотань ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» від 18.04.2018р. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на майно, про залучення як третьої особи Державного концерну «Укроборонпром» - відмовити.

4. В задоволенніклопотань ПП «Авто-Портал» від 19.02.2021р. про накладання арешту на майно ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод», про відшкодування за рахунок ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» збитків, які були заподіяні забезпеченням позову останнього, про залишення без розгляду позову ДП «Запорізький автомобільний ремонтний завод» - відмовити.

5. В задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «БУДІМПЕКС» від 19.02.2021 про витребування у потерпілого ОСОБА_20 доказів, клопотання підсудного ОСОБА_6 від 18.05.2021 про витребування у прокурора доказів, які стосуються позовних вимог потерпілого ОСОБА_20 , клопотання підсудного ОСОБА_6 від 15.04.2021 та від 29.11.2021 про залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_20 відмовити.

6.Заяву потерпілого ОСОБА_20 від 14.05.2024 про відмову від цивільного позову і закриття провадження в цій частині задовольнити.

Прийняти відмову потерпілого ОСОБА_20 від цивільного позову до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 10000000,00грн.

Закрити провадження у справі в частині цивільного позову потерпілого ОСОБА_20 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 10000000,00грн.

Роз`яснити,що у разі закриття провадження за цивільним позовом повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

7. В задоволеннізаяви ТОВ«БУДІМПЕКС» (арк.76т.270)про визнанняпотерпілим у даній кримінальній справі відмовити.

8. В задоволенні клопотання представника цивільного позивача ТОВ «БУДІМПЕКС» від 19.02.2021 про повернення справи на додаткове розслідування - відмовити.

9. Взадоволенні клопотаньпідсудних ОСОБА_7 від 15.04.2021,30.11.2021,26.02.2024, ОСОБА_11 від 12.03.2021,14.04.2021,26.02.2024, ОСОБА_10 від 26.02.2024 про повернення справи на додаткове розслідування - відмовити.

10. Клопотання підсудного ОСОБА_11 від 12.03.2021 про закриття кримінальної справи задовольнити.

Кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за ч.4 ст.28, ч.2 ст.205 КК України закрити на підставі п.2 ч.1 ст.6 КПК України 1960 року у зв`язку з відсутністю складу злочину внаслідок декриміналізації.

В задоволенні клопотання підсудного ОСОБА_6 від 07.04.2021 про закриття кримінальної справи відмовити.

Ухвала суду в частині закриття кримінальної справи може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом семи діб з дня її постановлення.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

25.12.2024