Ухвала

від 18.12.2024 по справі 447/2594/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 447/2594/24

провадження № 61-16617ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 10 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року

у справі за позовом ОСОБА_1 як правонаступника

ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби

Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

у Стрийському районі Львівської області про скасування постанови

в. о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В.

про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та відновлення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 , як правонаступник ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області про скасування постанови в. о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В. від 29 грудня 2023 року про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та відновлення виконавчого провадження, зобов`язання здійснити індексацію, компенсацію, коригування боргу на день постановлення судом рішення, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 09 вересня 2024 року у справі № 447/2538/24 позов ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_4 Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області про зобов`язання здійснити індексацію, компенсацію на день постановлення судом рішення, здійснити перерахунок боргу боржника ОСОБА_3 , відшкодування моральної шкоди, стягнення з відповідача коштів, залишено у своєму провадженні №447/2538/24 (№2/447/734/24),

а позов ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 до Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області про скасування постанови в.о начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В. від 29 грудня 2023 року про поновлення пропущеного строку, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_2, зобов`язання вчинити дії та відновлення виконавчого провадження, передати в канцелярію суду, відповідно до вимог статті 33 ЦПК України, для присвоєння єдиного унікального номера.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність роз`єднання позовних вимог, оскільки спільний розгляд у даному провадженні позовних вимог суперечитиме завданням цивільного судочинства так як позивач у прохальній частині позовної заяви виклав позовні вимоги до відповідачів, які стосуються рішення, дії, бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення, розгляд яких передбачено розділом VII

ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 10 вересня 2024 року, яка залишена без змін постановою Львівчського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Львів) у Стрийському районі Львівської області про

скасування постанови в. о. начальника Миколаївського районного відділу

державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області

Комарницької О. В. про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та відновлення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 вважає, що її права порушуються рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, то вона має право звернутися до суду із відповідною скаргою в порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, а відтак подана нею позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

09 грудня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 10 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди безпідставно відмовили

у відкритті провадження, оскільки постанова в. о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В. від 29 грудня 2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 підлягає скасуванню, враховуючи те, що рішення суду не виконано. Крім того, зважаючи на невиконання рішення суду, у вищезазначеній постанові від 29 грудня

2023 року про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 безпідставно знято арешт з майна боржника.

Вважає, що правовідносини, які склалися між сторонами з приводу відшкодування боргу, за своєю природою є грошовим зобов`язанням, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 2 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, та, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Правові норми, які регулюють відносини між державним виконавцем та іншими учасниками виконавчого провадження, містяться у Законі України «Про виконавче провадження».

Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що

визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..

Розгляд скарг на рішення, дії, або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та вирішення ряду питань виконавчого провадження за зверненнями його учасників віднесено до компетенції суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відтак, судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах - це особлива форма правосуддя, де процесуальна діяльність суду пов`язана із виконанням судових актів у цивільних справах, яка здійснюється у формі процесуального контролю за законністю рішень, дії або бездіяльності посадових осіб та органів державної виконавчої служби у виконавчому провадженні шляхом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавців та різних позовів як важливої гарантії захисту права особи після набуття судовим рішенням чинності.

У справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Суди розглядають справи за такими скаргами у передбаченому розділом VII ЦПК України порядку, незалежно від наявності у сторін спору про право, який підлягає розгляду в позовному провадженні. Такий спір не може бути підставою для залишення скарг без розгляду або іншим чином впливати на їх розгляд.

Суди встановили, що в провадженні Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №447/2497/16-ц, виданого

05 серпня 2019 року Миколаївським районним судом Львівської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 12 000, 00 дол. США.

Постановою в. о. начальника Миколаївського відділу державної

виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2023 року виконавче провадження № НОМЕР_1 закінчено. Припинено чинність арешту майна боржника, накладених в межах даного виконавчого провадження постановами:

ВП НОМЕР_1 від 27 січня 2020 року, ВП НОМЕР_1 від 12 лютого 2020 року, ВП НОМЕР_2 від 12 лютого 2020 року та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Зі змісту постанови про закінчення виконавчого провадження

від 29 грудня 2023 року, вбачається, що боржником у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 зазначений ОСОБА_3 , а стягувачем зазначена ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 , будучи правонаступником ОСОБА_2 , залучена як стягувач у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, тобто є стороною цього виконавчого провадження.

Оскаржуючи постанову в. о. начальника Миколаївського відділу державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження від 29 грудня 2023 року, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами в цій справі, в яких просила:

- поновити строк на оскарження постанови в. о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В. від 29 грудня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, отриману нею 29 серпня 2024 року;

- зобов`язати скасувати постанову в. о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В. від 29 грудня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- зобов`язати уповноважених осіб Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області відновити виконавче провадження № НОМЕР_1;

- зобов`язати уповноважених осіб Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області накласти арешт на майно боржника ОСОБА_3 до повного погашення боргу за результатами розгляду судових справ № 447/2497/16-ц та №447/1306/22.

З огляду на те, що ОСОБА_1 зазначена стягувачем у виконавчому провадженні, вона не вправі пред`являти позов про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження стягувачем рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24 травня

2021 року у справі №712/12136/18.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 , будучи стягувачем у виконавчому провадженні, вважаючи що оскаржуваною постановою про закінчення виконавчого провадження порушено її права, звернулася до суду з позовними вимогами, а не як стягувач зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що відсутні підстави для відкриття позовного провадження у цій справі, що не перешкоджає стягувачу реалізувати належне їй право на оскарження незаконної, на її думку, постанови про закінчення виконавчого провадження шляхом звернення до суду з відповідною скаргою на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.

Верховний Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги, які є аналогічними доводам апеляційної скарги та були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції.

У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права

є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Таким чином, за результатами оцінки доводів заявника та змісту оскаржуваних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування норм права судами першої та апеляційної інстанції є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 10 вересня 2024 року та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області

про скасування постанови в. о. начальника Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у Стрийському районі Львівської області Комарницької О. В. про закінчення виконавчого провадження

№ НОМЕР_1 та відновлення виконавчого провадження.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Ігнатенко

О. М. Ситнік

І. М. Фаловська