ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 453/1375/21
провадження № 61-14060св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
учасники справи:
позивач - Славська селищна рада Стрийського району Львівської області,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний кадастровий реєстратор відділу у Сколівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Дмитрів Василь Ярославович, Стрийська районна державна адміністрація,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Тимощук
Василь Євгенович, на рішення Сколівського районного суду Львівської області
від 10 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Брони А. Л., та постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, прийняту колегією у складі суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року Славська селищна рада Стрийського району Львівської області(далі - Славська селищна рада) звернулася з позовом до Головного управління (далі - ГУ) Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: державний кадастровий реєстратор відділу у Сколівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області Дмитрів В. Я., Стрийська районна державна адміністрація, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу.
В обґрунтування позову вказувала, що відповідно до Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» № 157-VІІІ від 5 лютого 2015 року (далі - Закон України № 157-VІІІ) у 2017 році створено Славську об`єднану територіальну громаду Львівської області з адміністративним центром
у селищі Славське (далі - Славська ОТГ).
В межі Славської ОТГ увійшли території, на які поширювалась юрисдикція місцевих рад (територіальних громад), що увійшли до Славської ОТГ. Зокрема, до її складу увійшли території, на які поширювалася юрисдикція:
- Славської селищної ради (селище Славське, село Грабовець);
- Волосянківської сільської ради (села Волосянка, Хащованя та Ялинкувате);
- Либохорівської сільської ради (село Либохора);
- Нижньорожанківської сільської ради (села Нижня Рожанка та Верхня Рожанка).
Відповідно до статті 8 Закону України № 157-VІІІ об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою, а юридична особа, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися.
Пунктом 2 частини першої статті 4 Закону України № 157-VІІІ передбачено, що територія об`єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об`єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об`єдналися.
Згідно з Указом Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах території об`єднаної територіальної громади підлягають передачі з державної власності у комунальну власність відповідної об`єднаної територіальної громади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня
2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 1 лютого 2018 року, доручено забезпечити:
- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно зі статтею 117 Земельного кодексу України;
- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;
- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно з пунктами 34, 51 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення питань регулювання земельних відносин, надання згоди на передачу об`єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об`єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об`єктів державної власності.
Отже на час виникнення спірних правовідносин Держгеокадастр міг розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення до їх передачі із державної у комунальну власність виключно за погодженням з відповідною ОТГ. При цьому таке погодження відбувається шляхом прийняття рішення на пленарному засіданні відповідної ради.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня
2018 року № 60-р наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 9 січня 2020 року № 13-411/16-20-СГ Славській селищній раді надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Славської ОТГ загальною площею орієнтовно 60 га.
На підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 9 січня
2020 року № 13-411/16-20-СГ розробник землевпорядної документації
ТОВ «Геоарх проект» на замовлення Славської селищної ради розробило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною
площею 59,9423 га за межами села Верхня Рожанка на території Славської ОТГ.
Вказана технічна документація за принципом екстериторіальності згідно з вимогами Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження документації із землеустрою територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня
2016 року № 580, погоджена ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області
(висновок від 10 червня 2020 року № 9919/82-20).
22 жовтня 2020 року Славська селищна рада звернулась до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотанням про затвердження технічної документації з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Славської ОТГ та передачі земельних ділянок загальною площею 59,9423 га в комунальну власність.
15 жовтня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області видало накази про надання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Вказані дозволи надані щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га, що розміщена на території Славської ОТГ і входила до складу сформованих на підставі затвердженої технічної документації, розробленої на замовлення Славської селищної ради, земельних ділянок.
Славській селищній раді стало відомо, що 27 жовтня 2020 року державним кадастровим реєстратором Відділу у Сколівському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській області на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розроблених на замовлення вказаних фізичних осіб, здійснено державну реєстрацію чотирьох земельних ділянок, які входили у попередньо зареєстровану земельну ділянку з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га, яка сформована для її передачі Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області у комунальну власність Славської ОТГ.
Вважала, що внаслідок протиправних дій ГУ Держгеокадастру у Львівській області та державного кадастрового реєстратора Відділу у Сколівському районі
ГУ Держгеокадастру у Львівській області земельна ділянка з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га на території Славської ОТГ вилучена з Державного земельного кадастру, а замість неї в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельні ділянки:
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4227 площею 1,8663 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства;
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245 площею 1,8663 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства;
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226 площею 1,8663 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства;
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4228 площею 0,5624 га, цільовим призначенням якої є землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) землі сільськогосподарського призначення.
Згідно із загальнодоступними відомостями, розміщеними на сайті Держгеокадастру України (https://land.gov.ua/), наказами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 3 листопада 2020 року № 2053-УБД,
від 3 листопада 2020 року № 2054-УБД та від 17 листопада 2020 року № 2520-УБД затверджено проекти землеустрою щодо відведення трьох спірних земельних ділянок площею по 1,8663 га кожна і передано їх у власність фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно.
У подальшому земельна ділянка з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245 ОСОБА_2 відчужена ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу
від 29 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за реєстровим № 2824. Земельна ділянка з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226 ОСОБА_1 відчужена ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за реєстровим № 2797.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 16 листопада
2020 року № 156-ІЗ затверджено технічну документацію з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Славської ОТГ загальною площею 52,0616 га та передано в комунальну власність Славської ОТГ земельні ділянки загальною площею 52,0616 га, тобто без земельних ділянок площею 6,1613 га, (з яких 5,5989 га земель передано у приватну власність фізичним особам), про що складено акт приймання-передачі земельних ділянок від 16 листопада 2020 року.
Селищна рада вважала, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області Славській ОТГ неправомірно не передало земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,1613 га, яка мала б перейти до комунальної власності Славської ОТГ в складі проінвентаризованих земель згідно з наказом
ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 9 січня 2020 року № 13-411/16-20-СГ.
Просила врахувати, що дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Славської ОТГ загальною площею орієнтовно 60,00 га наданий Славській селищній раді наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 13-411/16-20-СГ від 9 січня 2020 року (за десять місяців до видачі спірних наказів від 15 жовтня 2020 року про надання фізичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок). Розроблена технічна документація за принципом екстериторіальності погоджена ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області згідно з висновком від 10 червня 2020 року № 9919/82-20, тобто за чотири місяці до видачі зазначених наказів.
За таких обставин просила:
1. Визнати недійсними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру у Львівській області:
- від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою № 1592-УБД;
- від 3 листопада 2020 року № 2053-УБД про затвердження проекту землеустрою;
- від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою № 1590-УБД;
- від 3 листопада 2020 року № 2054-УБД про затвердження проекту землеустрою;
- від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою № 1589-УБД;
- від 17 листопада 2020 року № 2520-УБД про затвердження проекту землеустрою.
2. Скасувати державну реєстрацію права власності:
- ОСОБА_4 - на земельні ділянки з кадастровими
номерами 4624584300:04:000:4226 (площею 1,8663 га) та 4624584300:04:000:4245 (площею 1,8663 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (записи № 39943411 від 26 грудня 2020 року і № 39981168
від 29 грудня 2020 року) та припинити право власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки із закриттям відповідних розділів;
- ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 4624584300:04:000:4227 площею 1,8663 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 39755137 від 14 грудня 2020 року) та припинити право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку із закриттям розділу.
3. Визнати недійсними договори купівлі-продажу від 29 грудня 2020 року та
від 26 грудня 2020 року, посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за №№ 2824, 2797 відповідно.
4. Скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами:
- 4624584300:04:000:4227 площею 1,8663 га;
- 4624584300:04:000:4226 площею 1,8663 га;
- 4624584300:04:000:4245 площею 1,8663 га;
- 4624584300:04:000:4228 площею 0,5624 га.
5. Зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Львівській області поновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,1613 га, розташовану на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, в Державному земельному кадастрі.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 10 березня
2023 року позов задоволено.
Визнано недійсними та скасовано накази ГУ Держгеокадастру у Львівській області:
-від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою № 1592-УБД;
- від 3 листопада 2020 року № 2053-УБД про затвердження проекту землеустрою;
- від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою № 1590-УБД;
- від 3 листопада 2020 року № 2054-УБД про затвердження проекту землеустрою;
- від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою № 1589-УБД;
- від 17 листопада 2020 року № 2520-УБД про затвердження проекту землеустрою.
Скасовано державну реєстрацію права власності:
- ОСОБА_4 - на земельні ділянки з кадастровими
номерами 4624584300:04:000:4226 (площею 1,8663 га) та 4624584300:04:000:4245 (площею 1,8663 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (записи № 39943411 від 26 грудня 2020 року та № 39981168
від 29 грудня 2020 року) та припинено право власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки із закриттям відповідних розділів;
- ОСОБА_3 на земельну ділянку з кадастровим номером 4624584300:04:000:4227 площею 1,8663 га в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису 39755137 від 14 грудня 2020 року) та припинено право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку із закриттям розділу.
Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 29 грудня 2020 року та
від 26 грудня 2020 року, посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за №№ 2824, 2797 відповідно.
Скасовано державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами:
- 4624584300:04:000:4227 площею 1,8663 га;
- 4624584300:04:000:4226 площею 1,8663 га;
- 4624584300:04:000:4245 площею 1,8663 га;
- 4624584300:04:000:4228 площею 0,5624 га.
Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Львівській області поновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,1613 га, розташовану на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, в Державному земельному кадастрі.
Стягнено з ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Славської селищної ради по 7 264 грн з кожного у відшкодування судового збору.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4227, 4624584300:04:000:4245 та 4624584300:04:000:4226 сформовані із земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га, розташованої на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області.
Незважаючи на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 вже була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі за результатами проведеної інвентаризації на замовлення Славської селищної ради, наказами від 15 жовтня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області надало дозволи на розроблення проектів землеустрою ОСОБА_3 (наказ № 1592-УБД), ОСОБА_1 (наказ № 1590-УБД) та
ОСОБА_2 (наказ № 1589-УБД) в межах цієї ділянки.
Суд першої інстанції зазначив, що при наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
ГУ Держгеокадастру у Львівській області не врахувало невідповідність місця розташування об`єктів вимогам законів в частині наявності сформованої та зареєстрованої в Державному земельному кадастрі земельної ділянки 4624584300:04:000:7021, за результатами проведеної інвентаризації на замовлення саме Славської селищної ради.
Місцевий суд зазначив, що ОСОБА_3 , крім того, повторно використав передбачене законом право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в розмірах більше 2 га,
оскільки наказом ГУ Держгеокадастру в Хмельницькій області від 5 липня
2018 року № 22-4051-СГ отримав у власність земельну ділянку, розташовану за межами населених пунктів Хоровецької сільської ради Славутського району Хмельницької області загальною площею 2 га з кадастровим номером 6823988800:04:001:0046, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства, яку в подальшому ОСОБА_3 відчужив.
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10 березня 2023 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що оспорювані накази Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, проведена на їх підставі реєстрація прав власності ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки та договори купівлі-продажу цих ділянок, укладені ОСОБА_4 та окремо ОСОБА_1 і
ОСОБА_2 , суперечать вимогам діючого законодавства України та порушують права і законні інтереси Славської селищної ради на отримання земельної ділянки площею 6,1613 га у комунальну власність в складі проінвентаризованих земель сільськогосподарського призначення державної власності на території
Славської ОТГ загальною площею 59,9423 га і такі права та інтереси підлягають судовому захисту.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що визнання договорів купівлі-продажу земельних ділянок недійсними є законним, пропорційним та виправданим заходом, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, тому не є таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що спростовує доводи ОСОБА_4 щодо «непропорційного» втручання у право на мирне володіння майном.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У вересні 2023 року ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Тимощук В. Є., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Сколівського районного суду Львівської області від 10 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постанові 17 грудня 2018 року
у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18), від 13 листопада
2019 року у справі № 803/1244/16 (провадження № К/9901/14856/18), від 9 січня 2020 року у справі № 812/1264/17 (провадження № К/9901/46454/18),
від 15 вересня 2020 року у справі № 815/3055/17 (провадження № К/9901/32319/18), від 11 грудня 2019 року у справі № 814/1241/16 (провадження № К/9901/45153/18), від 22 жовтня 2020 року
у справі № 815/7279/16 (провадження № К/9901/43956/18), від 28 вересня
2021 року у справі № 462/4395/17 (провадження № К/9901/56934/18),
від 28 вересня 2021 року у справі № 815/6942/17 (провадження № К/9901/55224/18), про те, що визначений частиною сьомою
статті 118 ЗК України перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього є вичерпним. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. Зазначає, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконали всі необхідні умови для отримання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, а ГУ Держкомзему у Львівській області встановило відповідність їх клопотань частині сьомій статті 118 ЗК України, тому оспорювані накази такими, що відповідають вимогам діючого на час їх прийняття законодавства.
На думку заявника, суди не врахували висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 480/313/19
(провадження № К/9901/31431/19) про те, що згідно з частиною восьмою
статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову у погодженні проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
З наведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку
статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.
ГУ Держкомзему у Львівській області перевірило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і встановило, що зазначені проекти містять висновки про їх погодження № 26682/80-20, наданий ГУ Держкомзему в Одеській області
26 жовтня 2020 року, № 18522/82-20, наданий ГУ Держкомзему у Кіровоградській області 26 жовтня 2020 року, та № 17981/82-20, наданий ГУ Держкомзему в Івано-Франківській області 26 жовтня 2020 року.
Вказує, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки обставинам втручання в його право мирного володіння спірними земельними ділянками. Суди не врахували висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 5 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 (провадження № 12-32гс22), про те, що «принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються».
Суди попередніх інстанцій не мотивували обґрунтовану необхідність втручання держави в право ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4245 та 4624584300:04:000:4226 і відповідність такого заходу критеріям правомірного втручання у право особи на мирне володіння майном.
Вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про порушення прав Славської селищної ради, оскільки на час видання оспорюваних наказів зазначеній селищній раді було надано лише дозвіл на розроблення технічної документації, що не свідчить про набуття нею будь-якого права на земельну ділянку. Вказує про неврахування судами попередніх інстанцій в цій частині висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 17 жовтня 2018 року
у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), та висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (адміністративне провадження № К/9901/3734/17), від 22 травня 2018 року
у справі № 468/1263/17-а (адміністративне провадження № К/9901/32994/18),
від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17 (адміністративне провадження № К/9901/5157/19), від 3 квітня 2019 року у справі № 509/4722/16-а (провадження № К/9901/16286/18), від 29 серпня 2019 року
у справі № 540/2441/18 (адміністративне провадження № К/9901/15986/19), про те, що рішення про отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку і сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим документом.
Також зазначає про порушення судом першої інстанції строку проведення підготовчого засідання та безпідставне прийняття відповіді позивача на відзив.
Позиція інших учасників справи
У грудні 2023 року Славська селищна рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про задоволення позову. Просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Підставою відкриття касаційного провадження у справі були доводи заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених
у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року
у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), від 5 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 (провадження № 12-32гс22), у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 815/3055/17 (провадження № К/9901/32319/18), від 11 грудня 2019 року у справі № 814/1241/16 (провадження № К/9901/45153/18), від 22 жовтня 2020 року
у справі № 815/7279/16 (провадження № К/9901/43956/18), від 28 вересня
2021 року у справі № 462/4395/17 (провадження № К/9901/56934/18),
від 28 вересня 2021 року у справі № 815/6942/17 (провадження № К/9901/55224/18), від 29 серпня 2019 року
у справі № 540/2441/18 (провадження № К/9901/15986/19), від 3 квітня 2019 року у справі № 509/4722/16-а (провадження № К/9901/16286/18), від 11 червня
2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), від 22 травня 2018 року у справі № 468/1263/17 (провадження № К/9901/32994/18),
від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (провадження № К/9901/3734/17), від 27 жовтня 2020 року у справі № 480/313/19 (провадження № К/9901/31431/19), від 9 січня 2020 року у справі № 812/1264/17 (провадження № К/9901/46454/18), від 13 листопада 2019 року у справі № 803/1244/16 (провадження № К/9901/14856/18), від 17 грудня 2018 року
у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18) (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що Законом України № 157-VІІІ у 2017 році створено Славську ОТГ з адміністративним центром у селищі Славське.
В межі Славської ОТГ увійшли території, на які поширювалась юрисдикція місцевих рад (територіальних громад), що увійшли до Славської ОТГ. Зокрема, до її складу увійшли території, на які поширювалася юрисдикція:
- Славської селищної ради (селище Славське, село Грабовець);
- Волосянківської сільської ради (села Волосянка, Хащованя та Ялинкувате);
- Либохорівської сільської ради (село Либохора);
- Нижньорожанківської сільської ради (села Нижня Рожанка та Верхня Рожанка).
Указом Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» всі земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах території об`єднаної територіальної громади підлягають передачі з державної власності у комунальну власність відповідної об`єднаної територіальної громади.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 січня
2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, починаючи з 1 лютого 2018 року, доручено забезпечити:
- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України;
- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;
- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 січня
2018 року № 60-р наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 9 січня 2020 року № 13-411/16-20-СГ Славській селищній раді надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Славської ОТГ загальною площею орієнтовно 60 га.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 9 січня
2020 року № 13-411/16-20-СГ розробником землевпорядної документації визначено ТОВ «Геоарх проект», яке на замовлення Славської селищної ради розробило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 59,9423 га за межами села Верхня Рожанка на території Славської ОТГ.
Вказана технічна документація погоджена ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області (висновок від 10 червня 2020 року № 9919/82-20).
На підставі вказаної технічної документації із землеустрою сформовано, в тому числі, земельну ділянку за кадастровим номером 4624584300:04:000:7021
площею 6,1613 га на території Славської селищної ради.
Суди встановили, що 8 жовтня 2020 року ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та
ОСОБА_2 звернулись до ГУ Держгеокадастру у Львівській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського на території Славської ОТГ.
Наказами начальника ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 15 жовтня
2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту
землеустрою» №№ 1592-УБД, 1590-УБД, 1589-УБД ОСОБА_3 ,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Нижньорожанівської сільської ради Сколівського району з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, орієнтовний розмір кожної земельної ділянки - 2 га.
22 жовтня 2020 року Славська селищна рада звернулась до ГУ Держгеокадастру
у Львівській області з клопотанням про затвердження технічної документації з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Славської ОТГ та передачі земельних ділянок загальною
площею 59,9423 га в комунальну власність.
27 жовтня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га, розташована на території Славської ОТГ, вилучена з Державного земельного кадастру, а замість неї в Державному земельному кадастрі зареєстровано та розміщено на Публічній кадастровій карті чотири земельні ділянки, а саме:
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4227 площею 1,8663 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства;
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245 площею 1,8663 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства;
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226 площею 1,8663 га, цільовим призначенням якої є ведення особистого селянського господарства;
- з кадастровим номером 4624584300:04:000:4228 площею 0,5624 га, цільовим призначенням якої є землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам, землі сільськогосподарського призначення).
Наказами ГУ Держгеокадастру у Львівській області № 2053-УБД від 3 листопада 2020 року, № 2054-УБД від 3 листопада 2020 року та № 2520-УБД від 17 листопада
2020 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність без зміни цільового призначення», затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,8663 га кожна
у власність: ОСОБА_3 (з кадастровим номером 4624584300:04:000:4227), ОСОБА_1 (з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226) та
ОСОБА_2 (з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області
від 16 листопада 2020 року № 156-ІЗ «Про затвердження документації із землеустрою щодо інвентаризації земель державної власності» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області загальною площею 52,0616 га, та передано Славській селищній раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 52,0616 га згідно з актом приймання-передачі земельних ділянок від 16 листопада 2020 року.
26 грудня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за № 2797, відповідно до умов якого право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226
набув ОСОБА_4 .
Земельна ділянка з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245 перейшла у власність ОСОБА_4 на підставі укладеного ним з ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 29 грудня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за № 2824.
Суди встановили, що земельні ділянки з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4227, 4624584300:04:000:4245 та 4624584300:04:000:4226 сформовані із земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га на території Славської селищної ради, сформованої на замовлення позивача.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї суд, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.
За змістом частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьомв статті 118 ЗК України).
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (частина шоста статті 186-1 ЗК України (тут і надалі в редакції Кодексу, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
Водночас згідно з вказаними нормами ЗК України, єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку
статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 ЗК України не містять.
Важливо, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 6 вересня
2012 року № 5245-VI (далі - Закон № 5245-VI), який набрав чинності з 1 січня
2013 року, внесено зміни до ЗК України, зокрема до статті 122, де розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності визначено відповідні управління Держземагентства.
З урахуванням змін до ЗК України, внесених Законом № 5245-VI, з 1 січня
2013 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області було розпорядником земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Львівської області до моменту передачі цих земель об`єднанням територіальних громад.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 60-р від 31 січня
2018 року «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» (яке було чинним на час виникнення спірних правовідносин до 17 листопада 2020 року) Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру починаючи з 1 лютого 2018 року, необхідно було забезпечити:
- формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно зі статтею 117 ЗК України;
- передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліку земельних ділянок державної власності, права на які виставлені на земельні торги, в комунальну власність об`єднаних територіальних громад після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди таких земельних ділянок;
- здійснення до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
В постанові Верховного Суду від 8 травня 2023 року у справі № 160/4378/21 (адміністративне провадження № К/990/22914/22) викладено висновок про те, що «статтею 117 Конституції України, яка кореспондує статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», передбачено, що Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Частина третя вказаної статті Закону визначає, що акти Кабінету Міністрів України з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Таким чином, Кабінет Міністрів України може видавати розпорядження для оформлення процесів управління в ході реалізації своїх владних повноважень, правового закріплення розпорядчо-виконавчих дій (процедури) підпорядкованих йому державних та інших органів.
У даному випадку Кабінетом Міністрів України з метою реалізації своїх повноважень у перехідний період щодо розпорядження землями державної власності було видане зазначене розпорядження № 60-р від 31 січня
2018 року, яке визначає компетенцію Держгеокадастру з питання, що пов`язане з передачею земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад.
Колегія суддів зазначає, що дія цього розпорядження розповсюджується на Держгеокадастр та на об`єднані територіальні громади, тобто на конкретно визначене коло суб`єктів, на які, в свою чергу, покладено обов`язок розпорядження землями державної та комунальної форми власності.
Тобто, фактично розпорядження № 60-р носить організаційно-розпорядчий характер й адресований визначеному колу осіб. Отже, здійснення Держгеокадастром розпорядження землями сільськогосподарського призначення під час їх передачі у власність має відбуватися за погодженням з об`єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
[…]
Розпорядженням № 60-р передбачалася інвентаризація земель сільськогосподарського призначення державної власності на території України, а передача Держгеокадастром сільськогосподарських земель передбачалася виключно за погодженням з ОТГ. Отже, законодавець прийнятим нормативно-правовим актом продовжив курс на реалізацію повноцінної децентралізації з наданням ОТГ повноважень з розпорядження землями державної власності.
Фактично з моменту прийняття цього розпорядження землями комунальної власності ОТГ вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад. Це передусім стосується несформованих в Державному земельному кадастрі земельних ділянок. Що стосується сформованих земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, права державної власності на які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, переходять у комунальну власність ОТГ з моменту державної реєстрації такого права.
При цьому колегія суддів Верховного Суду наголошує, що Уряд цим розпорядженням фактично встановив заборону для Держгеокадастру на розпорядження сільськогосподарськими землями без погодження з ОТГ (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)».
У справі, яка переглядається, суди встановили, що Славська селищна рада не погоджувала передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245 площею 1,8663 га та ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226 площею 1,8663 га.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області всупереч
частині сьомій статті 118 ЗК України, розглядаючи клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які надійшли після проведення робіт з інвентаризації земель територіальної громади (складення технічної документації, формування земельних ділянок, в тому числі з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021
площею 6,1613 га, проведення обов`язкової експертизи та подання технічної документації на затвердження) не пересвідчилось у відповідності розташування об`єкта вимогам законодавства, тому незаконно затвердило проекти землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах 17 грудня 2018 року
у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18), від 13 листопада
2019 року у справі № 803/1244/16 (провадження № К/9901/14856/18), від 9 січня 2020 року у справі № 812/1264/17 (провадження № К/9901/46454/18),
від 15 вересня 2020 року у справі № 815/3055/17 (провадження № К/9901/32319/18), від 11 грудня 2019 року у справі № 814/1241/16 (провадження № К/9901/45153/18), від 22 жовтня 2020 року
у справі № 815/7279/16 (провадження № К/9901/43956/18), від 28 вересня
2021 року у справі № 462/4395/17 (провадження № К/9901/56934/18),
від 28 вересня 2021 року у справі № 815/6942/17 (провадження № К/9901/55224/18) та від 27 жовтня 2020 року
у справі № 480/313/19 (провадження № К/9901/31431/19), щодо застосування частини сьомої статті 118 ЗК України та статті 186-1 ЗК України (у відповідній редакції Кодексу), оскільки висновки судів узгоджуються з висновками, Верховного Суду, викладеними у вказаних постановах щодо застосування цих норм матеріального права.
В постанові Верховного Суду від 8 травня 2023 року у справі № 160/4378/21 (адміністративне провадження № К/990/22914/22) касаційний суд зазначив, що «враховуючи вимоги частини сьомої статті 186 ЗК України (у редакції, чинній на час прийняття спірного рішення) , згідно з якою підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації, Личківська сільська рада Магдалинівського району Дніпропетровської області обґрунтовано відмовила у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_1 за рахунок земель виконавчого комітету Личківської сільської ради». При цьому у вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що проект землеустрою не був погоджений з Личківською сільською радою, яка відповідно до зазначеного нормативного регулювання наділена повноваженнями на таке погодження».
Безпідставними є доводи касаційної скарги про відсутність у Славської селищної ради будь-якого права на земельну ділянку з кадастровим номером 4624584300:04:000:7021 площею 6,1613 га на час затвердження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проектів землеустрою з огляду на те, що на цей час селищній раді надано лише дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою. Незважаючи на незакінчення процедури інвентаризації вказаної земельної ділянки, з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження № 60-р від 31 січня 2018 року ГУ Держгеокадастру у Львівській області могло передавати земельні ділянки у власність громадян виключно за погодженням зі Славською селищною радою (див. висновок Верховного Суду від 8 травня 2023 року
у справі № 160/4378/21 (провадження № К/990/22914/22).
Суди попередніх інстанцій врахували, що норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства України гарантували перехід у комунальну власність Славської селищної ради земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах території об`єднаної територіальної громади за умови додержання вимог статті 117 ЗК України, Указу Президента України
від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України
від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та розпорядження Кабінету Міністрів України
від 31 січня 2018 року № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад». Додержавшись вказаних вимог, орган місцевого самоврядування мав «законні сподівання» та «правомірні очікування» на закінчення процедури отримання ним у комунальну власність земельної ділянки, що залежало від правомірної поведінки уповноваженого державного органу, та набув майновий охоронюваний законом інтерес на отримання у власність спірної земельної ділянки загальною площею 6,1613 га.
Тому не впливають на правильність вирішення справи посилання заявника щодо неврахування висновків про те, що дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою є лише стадією отримання права на земельні ділянку, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року
у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18), та Верховним Судом
у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 545/808/17
(провадження № К/9901/3734/17), від 22 травня 2018 року у справі № 468/1263/17 (провадження № К/9901/32994/18), від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), від 3 квітня 2019 року у справі № 509/4722/16-а (провадження № К/9901/16286/18), від 29 серпня 2019 року
у справі № 540/2441/18 (адміністративне провадження № К/9901/15986/19).
Також підлягають відхиленню доводи касаційної скарги заявника про ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки обставинам втручання в його право мирного володіння спірними земельними ділянками, оскільки, враховуючи обставини цієї справи, захист права власності Славської ОТГ на земельну ділянку комунальної власності переслідує легітимну мету; судами попередніх інстанцій не встановлено жодних обставин, які свідчать про перевагу інтересів ОСОБА_4 , який набув право власності на земельні ділянки внаслідок порушення вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, над інтересами позивача та про покладення саме на ОСОБА_4 індивідуального та надмірного тягара.
Таким чином, у справі, що переглядається, інтереси позивача як власника земельної ділянки комунальної власності, переважають над інтересами
ОСОБА_4 , оскільки Славська ОТГ зазнає неправомірного втручання у мирне володіння своїм майном, натомість відповідач, за належної обачності, міг передбачити наслідки укладення ним договорів купівлі-продажу земельних ділянок, право власності на які набуто різними громадянами безпосередньо перед укладенням оспорюваних договорів купівлі-продажу, та перевірити правомірність набуття ними такого права.
Врахувавши обставини справи, суди дійшли правильного висновку про те, що визнання недійсними договорів купівлі-продажу земельних ділянок відповідає критерію пропорційності втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів і не вбачає підстав переоцінювати докази (з огляду на відсутність у Верховного Суду таких повноважень), внаслідок дослідження яких суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновків щодо пропорційності втручання у права ОСОБА_4 .
Посилання заявника про те, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків не впливають на законність вирішення цієї справи. Оспорювані накази прийняті
ГУ Держгеокадастру у Львівській області без погодження зі Славською селищною радою, яка за встановлених судами обставин мала «законні сподівання» та «правомірні очікування» на закінчення процедури отримання нею у комунальну власність земельної ділянки. Отже у даній справі суди не встановили будь-яких протиправних дій Славської селищної ради, а навпаки вибуття земельної ділянки з власності територіальної громади відбулося внаслідок порушення процедури саме ГУ Держгеокадастру у Львівській області, яке є відповідачем у справі.
Враховуючи викладене, безпідставними є доводи заявника про неврахування судами висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові
від 5 липня 2023 року у справі № 912/2797/21 (провадження № 12-32гс22), оскільки висновки судів попередніх інстанцій в цій справі не суперечать зазначеному висновку.
Крім того, Верховний Суд враховує, що у справі, яка переглядається, позивач не заявляв вимогу про витребування у ОСОБА_4 земельних ділянок, проте з огляду на чітко визначені у частині першій статті 400 ЦПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також відсутність підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги, передбачених частиною третьою
статті 400 ЦПК України, колегія суддів не встановила правових підстав оцінювати ефективність способу захисту прав позивача у таких правовідносинах й, відповідно, оцінювати висновки судів першої та апеляційної інстанцій в цій частині, оскільки заявник не зазначив у касаційній скарзі доводів щодо незаконності оскаржуваних судових рішень стосовно ефективності застосованих способів захисту прав Славської селищної ради.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 117 постанови
від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення в частині вирішення позовних вимог, що впливають на права та обов`язки ОСОБА_4 , ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК
України рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду у відповідних частинах підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і на такі заявник не вказує.
За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 та постанови апеляційного суду в цій частині, оскільки суди, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили у вказаній частині судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини першої
статті 410 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду у відповідних частинах без змін.
Щодо меж касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень
У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
У справі, що переглядається, оскаржуваними рішенням суду першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, задоволено позов Славської селищної ради, зокрема, про права та обов`язки ОСОБА_4 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4226 та 4624584300:04:000:4245, а саме про:
- визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Львівській області: від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою № 1590-УБД та від 3 листопада 2020 року № 2054-УБД про затвердження проекту землеустрою (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:4226); від 15 жовтня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою № 1589-УБД та від 17 листопада
2020 року № 2520-УБД про затвердження проекту землеустрою (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:4245);
- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4226 (площею 1,8663 га) та 4624584300:04:000:4245 (площею 1,8663 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (записи № 39943411 від 26 грудня 2020 року та № 39981168
від 29 грудня 2020 року) та припинення права власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки із закриттям відповідних розділів;
- визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29 грудня 2020 року та
від 26 грудня 2020 року, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик В. Р. за №№ 2824, 2797;
- скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4226 та 4624584300:04:000:4245;
- зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області поновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,1613 га, розташовану на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, в Державному земельному кадастрі.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції,ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку; після апеляційного перегляду даної справи ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду. ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не реалізували своє право на подання апеляційної та касаційної скарг. Така процесуальна поведінка ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 свідчить про їх повну згоду з оскаржуваними судовими рішеннями у частині задоволення пред`явлених до них позовних вимог.
Аналіз аргументів касаційної скарги свідчить, що ОСОБА_4 не навів переконливих доводів того, яким чином оскаржувані судові рішення про задоволення позову до ОСОБА_3 порушують його права та інтереси за умови, що ОСОБА_3 не оскаржив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог Славської селищної ради до ОСОБА_3 та до ГУ Держгеокадастру у Львівській області (в частині визнання незаконним і скасування наказу вказаного управління щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4624584300:04:000:4227, скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4227 та 4624584300:04:000:4228) касаційним судом не переглядається.
При цьому фактичні обставини справи та зміст касаційної скарги свідчать про вирішення оскаржуваними судовими рішеннями прав та інтересів ОСОБА_4 в частині вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у яких заявник купив спірні земельні ділянки, та вимог до ГУ Держгеокадастру у Львівській області в частині визнання незаконними і скасування наказів вказаного управління щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4226 та 4624584300:04:000:4245, скасування державної реєстрації цих земельних ділянок та зобов`язання поновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,1613 га, до складу якої входять набуті заявником земельні ділянки.
Щодо судових витрат
Оскільки касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Щодо поновлення виконання судового рішення
Згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання.
Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду у зазначених частинах - без змін, касаційний суд відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України поновлює виконання дію рішення Сколівського районного суду Львівської області
від 10 березня 2023 року.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат Тимощук Василь Євгенович, залишити без задоволення.
Рішення Сколівського районного суду Львівської області
від 10 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року в частині вирішення позовних вимог Славської селищної ради Стрийського району Львівської області до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про:
- визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Львівській області: від 15 жовтня 2020 року №№ 1589-УБД, 1590-УБД, від 3 листопада 2020 року № 2054-УБД та від 17 листопада
2020 року № 2520-УБД;
- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на земельні ділянки з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4226
(площею 1,8663 га) та 4624584300:04:000:4245 (площею 1,8663 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (записи № 39943411 від 26 грудня
2020 року і № 39981168 від 29 грудня 2020 року) та припинення права власності ОСОБА_4 на вказані земельні ділянки із закриттям відповідних розділів;
- визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 29 грудня 2020 року та
від 26 грудня 2020 року, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романчук-Василик Вікторією Романівною за №№ 2824, 2797;
- скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 4624584300:04:000:4226 та 4624584300:04:000:4245;
- зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській областіпоновити державну реєстрацію земельної ділянки площею 6,1613 га, розташовану на території Славської селищної ради Сколівського району Львівської області, в Державному земельному кадастрі, залишити без змін.
Поновити дію рішення Сколівського районного суду Львівської області
від 10 березня 2023 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточноюі оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2024 |
Оприлюднено | 26.12.2024 |
Номер документу | 124043025 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Карпенко Світлана Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні