Ухвала

від 25.12.2024 по справі 570/1827/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 570/1827/22

провадження № 61-16258ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинов Олексій Юрійович, на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права іпотекодержателя та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

до ОСОБА_2 , в якому просив:

- визнати за ОСОБА_1 право іпотекодержателя на квартиру

АДРЕСА_1 ;

- витребувати вказане нерухоме майно з чужого незаконного володіння

у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1

Гощанський районний суд Рівненської області рішенням від 26 квітня

2024 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково.

Визнав за ОСОБА_1 право іпотекодержателя на квартиру АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рівненський апеляційний суд постановою від 28 листопада 2024 року рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року скасував та ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовив.

06 грудня 2024 року до Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинов О. Ю., на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду

від 28 листопада 2024 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом

до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

Щодо форми і змісту касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), а саме відповідача ОСОБА_2 .

Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення вказаних недоліків шляхом направлення до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням всіх учасників справи.

З огляду на зміст прохальної частини касаційної скарги, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинов О. Ю., просить скасувати рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Згідно з пунктами 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України заявнику слід уточнити свої вимоги щодо оскаржуваних судових рішень, оскільки касаційна скарга містить посилання на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року, яке скасовано постановою Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Мартинов О. Ю., необхідно уточнити вимоги касаційної скарги, зокрема, вказати рішення (ухвалу, постанову), що оскаржується, із зазначенням дат їх ухвалення та викласти свої вимоги відповідно до повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 409 ЦПК України.

Разом з тим, до касаційної скарги додана копія ордера адвоката, яка є неналежної якості (нечетабельна), з якої суд касаційної інстанції не має можливості встановити повноваження адвоката.

Щодо сплати судового збору (ціни позову)

Разом з тим, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої

статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Мартинов О. Ю., міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги.

Клопотання мотивоване тим, що син заявника перебуває у лавах Добровольчого Українського Корпусу, який виконує бойове завдання на території країни-агресорки. Заявник здійснює волонтерську місію у підрозділ, де перебуває його син, і станом на час звернення з касаційною скаргою не повернувся з місії, що унеможливлює сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону. Документи, що підтверджують здійснення місії носять гриф «Для службового користування» і не підлягають розповсюдженню.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення

від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі» від 26 липня

2005 року, заява № 71731/01, «Єдамскі та Єдамска проти Польщі»

від 26 липня 2005 року, заява № 73547/01).

Посилання заявника в клопотанні про відстрочення сплати судового збору на те, що заявник здійснює волонтерську місію у підрозділ, де перебуває його син, і станом на час звернення з касаційною скаргою не повернувся з місії, що унеможливлює сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону, не є беззаперечним і достатнім доказом його скрутного майнового стану та не підтверджує з достовірністю тієї обставини, що він не може сплатити судовий збір, оскільки заявник не надав доказів про наявність чи відсутність інших доходів, рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів, можливості розпоряджатися ними тощо.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Статтею 258 ЦПК України визначено, що судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови, судові накази.

З огляду на зміст судових рішень, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом

у червні 2022 року, в якому просив:

- визнати за ОСОБА_1 право іпотекодержателя на квартиру

АДРЕСА_1 ;

- витребувати вказане нерухоме майно з чужого незаконного володіння

у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 2022 рік прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2022 року склав 2 481 грн.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481 грн х 0,4 = 992,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (2 481 грн х 5 = 12 405 грн).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Під час звернення з позовом про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна та витребування майна судовий збір сплачується за ставкою, передбаченою для вимог майнового характеру.

Вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна та витребування майна пов`язана з майновим інтересом, що свідчить про її майновий характер. Отже, позов про визнання права іпотекодержателя та витребування майна необхідно розглядати саме як вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Під час подання такого позову судовий збір сплачується з огляду на вартість предмета іпотеки, визначену в договорі іпотеки або в договорі

купівлі-продажу за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.

Указаний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 04 жовтня 2023 року в справі № 906/1026/22 (провадження № 12-33гс23).

Особа, яка подала касаційну скаргу, не надала належних та допустимих доказів на підтвердження вартості іпотечного нерухомого майна, а із наданих до касаційної скарги матеріалів неможливо встановити вартість квартири, право іпотекодержателя на яку просить визнати заявник (квартира АДРЕСА_1 ), тому заявнику необхідно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, і, відповідно, обґрунтувати розмір судового збору.

Судовий збір підлягає перерахуванню або внесенню за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також надати докази на підтвердження вартості спірного майна (квартири АДРЕСА_1 , зокрема договір іпотеки або договір купівлі- продажу (за наявності)).

У разі, якщо вартість квартири, право іпотекодержателя на яку просить визнати заявник та витребувати (квартира АДРЕСА_1 ),

не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (757 000 грн), заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Заявнику необхідно: 1) зазначити всіх осіб; 2) додати документ, що підтверджує повноваження адвоката; 3) уточнити прохальну частину касаційної скарги; 4) обґрунтувати ціну позову.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мартинов Олексій Юрійович, на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 26 квітня 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 28 листопада 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Фаловська