Ухвала

від 24.12.2024 по справі 295/18525/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/18525/24

2-з/295/111/24

УХВАЛА

(про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову)

24.12.2024 року м. Житомир

Суддя Богунськогорайонного судуміста ЖитомираЄригіна І.М., розглянувши матеріали заяви Напольського Дениса Олександровича, діючого в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2024 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Напольських Д.О. звернувся до суду із позовом до філії Житомирське обласне управління Акціонерного товариства «Дерджавний Ощадний Банк України», акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України», філії Донецьке обласне управління Акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії.

19.12.2024 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Напольських Д.О. надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному Товариству «Державний ощадний банк України» перераховувати до Пенсійного фонду України залишок коштів які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) і знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2 відкритому в Філії Донецького обласного управління АТ «Державний ощадний банк України» до ухвалення рішення по справі та набрання цим рішенням законної сили.

Дослідивши заяву та додані до неї матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до положень ст.149ЦПКУкраїни суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цьогокодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

У постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»вказано, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

У пункті 4 цієїпостанови Верховний суд Українизазначив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з ч. 4ст. 10 ЦПК Українисуд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У відповідності до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003р. у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен враховувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також необхідність запобігти порушенню прав третіх осіб у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

Відповідно до абз. 1 ч. 4постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Напольських Д.О. до заяви про забезпечення позову не долучив докази та інформацію стосовно належності вказаного рахунку, дій банку, які створюють перешкоди для розпорядження рахунком, створення умов для можливого застосування положень ст. 40 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» до коштів позивача, що дало б можливість судді пересвідчитись, що між зазначеними у заяві сторонами дійсно виник спір та можливості запобігти порушенню прав третіх осіб у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову.

З огляду на зазначене, у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст.149,151,153 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задовленні заяви ОСОБА_2 , діючого в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.М. Єригіна