Ухвала

від 19.12.2024 по справі 752/5764/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5764/23

Провадження по справі № 1-кп/752/953/24

У Х В А Л А

іменем України

"19" грудня 2024 р. Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

під час судового розгляду кримінального провадження, данні про яке 27.01.2023 внесені до ЄРДР за №12023100010000298, стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч АР Крим, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

встановив:

Голосіївським районним судом м. Києва здійснюється судовий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , якому пред`явлено обвинувачення у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України.

Під час судового розгляду обвинуваченим ОСОБА_3 заявлене клопотання про закриття провадження в частині пред`явленого обвинувачення на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність інкримінованих йому діянь.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України. Після роз`яснення йому права на повний судовий розгляд, не наполягав на його продовженні та просив закрити провадження в частині пред`явленого обвинувачення.

Прокурор не заперечувала проти закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження з приводу заявленого клопотання, дослідивши матеріали, суд дійшов до наступного.

Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у період з 18.10.2022 по 27.10.2023 перебуваючи у м. Києві вчинив ряд крадіжок. Зокрема, 20.12.2022 у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_3 діючи умисно, повторно, у період воєнного стану, таємно викрав з будівельного майданчика, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, фен будівельний Metabo HE 20-600 вартістю 2000, чим завдав ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі вартості майна.

Такі його діяння органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, він же 02.01.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи умисно, повторно, у період воєнного стану, таємно викрав з будівельного майданчика, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1, фен будівельний MAKITA HG5012K вартістю 2000, чим завдав ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі вартості майна.

Такі його діяння органом досудового розслідування також кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинено повторно, в умовах воєнного стану.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст. 4 КК України, злочинність та караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Водночас відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК України та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Так, Законом України № 3886-IX від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09 серпня 2024 року, внесено зміни до КУпАП. Відповідно до вказаного Закону діяння, пов`язані з викраденням чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з моменту набрання чинності Законом вважаються дрібним викраденням чужого майна, відповідальність за що передбачена ст. 51 КУпАП, тобто перестали бути кримінально караними.

Як було зазначено вище ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні 20.12.2022 та 02.01.2023 крадіжок інструментів на суму 2000 грн.

Неоподатковуваний мінімум у частині кваліфікації кримінальних або адміністративних правопорушень, встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року. Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2022 рік" з 01.12.2022 по 31.12.2022 прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становив 2684грн.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2023 рік" з 01.01.2023 по 31.12.2023 прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць становив 2684грн.

Тобто, податкова соціальна пільга (неоподатковуваний мінімум) у грудні 2022 по січень 2023 складала 1342 грн. (2684 грн х 50%).

Між тим, вартість товару, викрадення якого ставиться обвинуваченому ОСОБА_3 у провину за кожним із вищезазначених епізодом, які не були поєднані єдиними умислом, не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані обставини є такими, що дають підстави вважати, що у разі застосування положень Закону України № 3886-IX від 18 липня 2024 року до предмету злочину у даному кримінальному провадження, діяння, вчинення яких інкримінуються ОСОБА_3 перестають бути кримінально караним. Тобто, наявні підстави для застосування положень ч.1 ст.5 КК України.

Згідно із приписами п. 4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти закриття кримінального провадження в частині пред`явленого обвинувачення за епізодами 20.12.2022 і 02.01.2023 з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження відносно нього підлягає закриттю у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. Запобіжні заходи у даному провадженні не застосовувалися.

Керуючись Законом України № 3886-IX від 18 липня 2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. 58 Конституції України, ч.6 ст. 3, ч.2 ст. 4, ч.1 ст. 5 КК України, п.4-1 ч. 1 ст.284, 372, 479-2 КПК України, суд

постановив:

Закрити кримінальне провадження №12023100010000298 від 27.01.2023 стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.4 ст. 185 КК України, за епізодами від 20.12.2022 та 02.01.2023, на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Провадження в іншій частині пред`явленого обвинувачення продовжити в загальному порядку.

Після набрання ухвалою законної сили, направити її копію до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві для прийняття рішення про притягнення ОСОБА_3 за епізодами від 20.12.2022 та 02.01.2023 до адміністративної відповідальності за чт. 51 КУпАП.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1