Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
24 грудня 2024 року Справа №200/6620/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (код ЄДРПОУ: 36028628, місцезнаходження: Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, 17) про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська, у якому просить:
- стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (код ЄДРПОУ 36028628, юридична адреса: вул. Будівельна, 17, м. Білозерське, Донецька область, 85013) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса реєстрації: пл. Соборна буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по Списку №1 за період листопад 2022 - червень 2024 в сумі 21 931 084,59 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
28 жовтня 2024 року від представника відповідача до суду за допомогою засобів програмного забезпечення ЄСІТС Електронний суд надійшов зустрічний позов Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розрахунок від 08.08.2024 №16266/Р фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на суму 21 931 084 грн 54 коп.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 року зустрічну позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування розрахунку від 08.08.2024 №16266/Р фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на суму 21 931 084 грн 54 коп. залишено без руху.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі 24 224,00 грн;
- розрахунку від 08.08.2024 №16266/Р фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на суму 21 931 084 грн 59 коп.
- уточненої позовної заяви із зазначенням в прохальній частині правильного відповідача.
Розпорядженням керівника апарату суду від 12.11.2024 року №199 у зв`язку з перебуванням судді Шувалової Т.О у відрядженні, зобов`язано здійснити повторний автоматизований розподіл справи № 200/6620/24.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Донецького окружного адміністративного суду справа передана на розгляд судді Череповському Є.В.
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року було прийнято до провадження адміністративну справу № 200/6620/24 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 03 грудня 2024 року процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви за зустрічним позовом згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №200/6620/24 було продовжено.
Надано позивачу за зустрічним позовом 5 днів, які відліковуються з моменту отримання даної ухвали на усунення недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою суду від 04.11.2024 року.
10.02.2024 року представником Відповідача на адресу суду було подано клопотання, в якому представник просив суд адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 23.09.2024 р. до ТДВ «Шахта «Білозерська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по Спису № 1 за період з листопада 2022 року по червень 2024 року у розмірі 21 931 084,59 грн. повернути Позивачу.
В обгрунтування заявленого клопотання представником Відповідача було зазначено, що на підтвердження повноважень до позовної заяви додано довіреність у порядку передоручення від 15.03.2023р., зі змісту якої вбачається, що: «Стронова Ірина Олексіївна, на підставі Довіреності від 01.12.21 р., виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, уповноважує, в порядку передоручення, Шматько Анастасію Іванівну представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування. Додатково додано довіреність у порядку передоручення від 01.12.2021р., зі змісту якої вбачається, що: Рад Наталія Сергіївна, на підставі Довіреності від 01.12.21 р., виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, уповноважує в порядку передоручення, Стронову Ірину Олексіївну представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Зазначає, що позовна заява підписана ЕЦП фізичної особи Шматько Анастасії Іванівни.
Також зазначив, що довіреність в порядку передоручення від 01.12.21 року на ім`я Стронової Ірини Олексіївни підписана кваліфікованим електронним підписом Шматько Анастасії Іванівни при поданні позову, а не довірителем (Рад Наталією Сергіївною), та не є належним доказом на підтвердження повноважень Стронової Ірини Олексіївни на вчинення дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя, в даному випадку керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Рад Наталії Сергіївни, а саме відсутній протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Також довіреність від 15.03.23 року, яка оформлена у порядку передоручення, підписана кваліфікованим електронним підписом Шматько Анастасії Іванівни, а не довірителем (Строновою Іриною Олексіївною), та не є належним доказом на підтвердження повноважень Шматько Анастасії Іванівни на вчинення дій від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оскільки не містить кваліфікованого електронного підпису довірителя. Таким чином докази того, що Шматько Анастасія Іванівна уповноважена підписувати позовну заяву від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відсутні. Крім того, матеріали позовної заяви не містять документів, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя в порядку передбаченому п.2. ст. 245 ЦК України, або інших документів передбачених ч.3 ст. 55 КАС України. Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2023 у справі №200/9662/21, від 28.02.2023 у справі №120/6240/22, від 23.02.2023 у справі №200/4555/22, в яких суд касаційної інстанції зазначив про те, що касаційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, у випадку, коли до касаційної скарги не додано документу (довіреності), що підтверджує повноваження особи представляти інтереси юридичної особи та, зокрема, уповноважувати інших осіб представляти інтереси цієї юридичної особи в порядку передоручення.
Суд, розглянувши дане клопотання, дійшов висновку.
Згідно з ч. 1ст. 43 КАС Україниздатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Відповідно до ч. 3ст. 43 КАС Україниздатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Згідно з ч. 1ст. 55 КАС Українисторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За змістом положень частин 1, 2статті 57 КАС Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другоїстатті 43 цього Кодексумає адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3ст. 59 КАС Україниповноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Судом встановлено, що даний позов було сформовано у системіЕлектронний суд23.09.2024 та підписано представником позивача Шматько Анастасією Іванівною.
На підтвердження повноважень до позовної заяви додано довіреність у порядку передоручення від 15.03.2023р., зі змісту якої вбачається, що: «Я, Стронова Ірина Олексіївна (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі Довіреності від 01.12.21 р., виданої ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (ЄДРПОУ 13486010), уповноважую, в порядку передоручення, Шматько Анастасію Іванівну (РНОКПП НОМЕР_2 ) представляти інтереси ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Довіреність видана без права передоручення іншим особам. Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Додатково було додано довіреність у порядку передоручення від 01.12.2021р., зі змісту якої вбачається, що: Рад Наталія Сергіївна (РНОКПП НОМЕР_3 ), на підставі Довіреності від 01.12.21 р., виданої ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯМ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ (ЄДРПОУ 13486010), уповноважує в порядку передоручення, Стронову Ірину Олексіївну (РНОКПП НОМЕР_1 ) представляти інтереси ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
За змістом ч. 3ст. 59 КАС Українидовіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Абзацом 2 ч. 8ст. 18 КАС Українивстановлено, що особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону УкраїниПро електронні довірчі послуги, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 7 та 8ст. 44 КАС Українидокументи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пунктів 30, 31, 32, 33 та 34 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства (п. 30).
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного (п. 31).
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду (п. 32).
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (п. 34).
Проте довіреність від 01.12.2021р. в порядку передоручення на ім`я Стронової Ірини Олексіївни та від 15.03.2023р. в порядку передоручення на ім`я Шматько Анастасії Іванівни підписана кваліфікованим електронним підписом повіреного (самою Шматько Анастасію Іванівну), а не довірителем (Рад Наталією Сергіївною та Строновою Іриною Олексіївною).
Таким чином доказів того, що довіреність від 01.12.2021р., від 15.03.2023р. сформована та підписана саме власним електронним підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, тобто довірителя, в матеріалах позову відсутні.
Крім того, матеріали позовної заяви не містять документів, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя.
Інших документів на підтвердження повноважень Шматько Анастасії Іванівни діяти від імені позивача, матеріали справи не містять.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2023 у справі №200/9662/21, від 28.02.2023 у справі №120/6240/22, від 23.02.2023 у справі №200/4555/22, у справі № 300/2447/23 від 04.10.2023, в яких суд касаційної інстанції зазначив про те, що касаційна скарга підписана особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку, у випадку, коли до касаційної скарги не додано документу (довіреності), що підтверджує повноваження особи представляти інтереси юридичної особи та, зокрема, уповноважувати інших осіб представляти інтереси цієї юридичної особи в порядку передоручення.
Судом також встановлено, що представником Шматько Анастасією Іванівною на підтвердження своїх повноважень додано до матеріалів скарги копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до витягу ЄДР, Шматько Анастасія Іванівна має повноваження вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (має право вчиняти дії від імені юридичної особи, діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження (без права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних та касаційних скарг, укладення мирової угоди) представник.
Відповідно до частини першоїстатті 55 КАС Українисторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною третьоюстатті 55 КАС Українивстановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно з частиною першоюстатті 57 КАС Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник.
При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначеністаттею 59 КАС України.
Пунктом 1 частини першоюстатті 59 КАС Українивизначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третястатті 59 КАС України).
Відповідно до частини першоїстатті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.
За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки (пункт 6рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).
Отже, особи, які представляють особу та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.
Тобто, реалізація права на звернення із позовною заявою є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №9901/39/20 (провадження № 11-137заі20) зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
Верховний Суд враховує також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження №14-105цс21) відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останнього підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2023 року справа № 320/508/23,від 06 листопада 2023 року справа № 149/289/21, ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 440/8807/22, від 19 жовтня 2023 року справа № 160/16682/22, від 10 серпня 2023 року справа № 380/3108/23, від 31 жовтня 2023 року справа № 140/6449/23,від 08 листопада 2023 року справа № 120/9393/22, від 16 жовтня 2023 року справа № 320/9856/22, від 08 листопада 2023 року справа № 560/10254/22.
Суд наголошує, що приписи частини третьоїстатті 55 КАС Українипередбачають можливість здійснення самопредставництва юридичної особи або суб`єкта владних повноважень особою, яка є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи або суб`єкта владних повноважень відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Повноваження посадових осіб діяти від імені суб`єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договоромта за потребипосадовою інструкцію.
Таким чином, достатніх документів, на підтвердження повноважень діяти від імені позивача, не додано.
Враховуючи викладене суд вважає, що документів визначених законодавством, які б засвідчували право представника звертатися до суду від імені позивача, як у порядку представництва (довіреності) у справі незначної складності (малозначної справи), так і у порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору/контракту), не надано, та не зазначено посадове становище цієї особи, та те, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що обмеження, що пов`язані з використанням підсистеми Електронний суд, у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський Суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людинисуди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначено, що надмірний формалізм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах Zubac v. Croatia, Beles and Others v. the Czech Republic, №47273/99, пп. 50-51 та 69, та Walchli v. France, №35787/03, п. 29).
При цьому, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Згідно з п. 2 ч. 1ст. 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.43,169,248,256,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3) до Товариства з додатковою відповідальністю Шахта Білозерська (код ЄДРПОУ: 36028628, місцезнаходження: Донецька область, м. Білозерське, вул. Будівельна, 17) про стягнення коштів, - залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення без розгляду позовної заяви надіслати сторонам.
Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4статті 240 Кодексу адміністративного судочинства Україниособа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями256та295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.В. Череповський
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124048551 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Череповський Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні