Постанова

від 24.12.2024 по справі 280/7211/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7211/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року (суддя Сацький Р.В.) по справі №280/7211/24 за заявою Класичного приватного університету про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

Класичний приватний університет звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 17.06.2024 № 430-л Про результати позапланової перевірки Класичний приватний університет;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 22.07.2024 № 495-л Про результати позапланової перевірки Класичний приватний університет;

- визнати дії Міністерства освіти і науки України щодо обмеження можливості формування в Єдиній державній електронній базі з питань освіти довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 - протиправними.

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України вчинити дії щодо відновлення надання Класичному приватному університету можливості формування в Єдиній державній електронній базі з питань освіти довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

21 серпня 2024 позивач звернувся із заявою, в якій спросив забезпечити позов шляхом:

1. Зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 22.07.2024 № 495-л Про результати позапланової перевірки Класичний приватний університет до моменту набрання законної сили рішенням по справі за позовом Класичного приватного університету до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 17.06.2024 № 430-Л Про результати позапланової перевірки Класичний приватний університет та наказу № 495-л від 22.07.2024 Про

результати позапланової перевірки Класичний приватний університет, а також про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Заборонити Міністерству освіти і науки України вчиняти дії щодо обмеження (блокування, призупинення, унеможливлення, заборона будь-яким шляхом тощо) можливості створення Класичним приватним університетом замовлення на формування інформації та/або завантаження з ЄДЕБО інформації, в тому числі, але не виключно, можливості формувати в ЄДЕБО довідки про здобувачів освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, до моменту набрання законної сили рішенням по справі за позовом Класичного приватного університету до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 17.06.2024 № 430-Л Про результати позапланової перевірки Класичний приватний університет та наказу № 495-л від 22.07.2024 Про результати позапланової перевірки Класичний приватний університет, а також про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Обгрунтовуючи підстави для вжиття заходів забезпечення позову, заявник посилався на те, що оскаржуваним наказ анульовано ліцензії на провадження освітньої діяльності. У свою чергу, як зазначав позивач, станом на дату подання позову в Класичному приватному університету на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти навчається 4 016 здобувачів вищої освіти. Враховуючи безперервність освітнього процесу, в разі задоволення позову «Класичного приватного університету» до Міністерства освіти і науки України в частині визнання протиправним та скасування наказу від 22.07.2024 № 495-л, без попереднього застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, поновлення прав позивача та здобувачів вищої освіти буде неможливим, що не відповідає принципу ефективності судового захисту. Таким чином, реалізація наказу від 22.07.2024 № 495-л може спричинити невідворотні наслідки для значного кола осіб - працівників та осіб, які навчаються у позивача на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти, що, як вбачається, є змістовним доводом для вжиття заходів забезпечення позову. Обрання судом саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України від 22.07.2024 № 495-л «Про результати позапланової перевірки «Класичний приватний університет» повністю узгоджується з приписами ч. 2 ст. 151 КАС України і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. Водночас, не вжиття судом заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків і для третіх осіб - здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо - науковому) рівні вищої освіти та за освітньо-науковими програмами Право та Правоохоронна діяльність на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти. Наслідком анулювання ліцензій є не можливість позивачу проводити атестацію осіб, які навчаються на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти (тобто, в аспірантурі КПУ), з метою здобуття ними ступеня доктора філософії, а саме - не можливість допускати здобувачів вищої освіти до публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації та самим утворювати спеціалізовані вчені ради для публічного захисту дисертацій здобувачів. Тобто, з прийняттям оскаржуваного наказу МОН України № 495-л від 22.07.2024 здобувачі третього (освітньо-наукового) позбавлені можливості продовжувати навчання в Класичному приватному університеті у зв`язку з анулюванням ліцензій, не мають можливості бути допущеними до публічного захисту своїх дисертації для здобуття ними ступеня доктора філософії, а, також, позбавлені можливості перевестися до інших навчальних закладів на денну форму навчання за кошти фізичних та юридичних осіб для продовження навчання та/або публічного захисту дисертацій здобувачів. Окрім цього, невжиття судом за даною заявою заходів забезпечення позову унеможливить виконання рішення суду, оскільки неможливо буде відновити порушене право здобувачів освіти, які через дане анулювання КПУ ліцензій на провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти наразі позбавлені можливості скористатися правом на отримання відстрочки, встановленого п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з метою реалізації свого права на освіту, гарантованого статтею 53 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про освіту», оскільки станом на дату подання позову Міністерством освіти і науки України частково заблоковано Класичному приватному університету доступ до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти та обмежено можливість повноцінного використання всього функціоналу та ресурсів ЄДЕБО. Всупереч нормам чинного законодавства, МОН України необґрунтовано та безпідставно обмежило можливість КПУ за запитом здобувачів освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти та за освітньо-науковими програмами Право та Правоохоронна діяльність на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти формувати в ЄДЕБО довідки про здобувачів освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року. Зазначені дії відповідача щодо блокування ЄДЕБО призвели до порушень КПУ своїх зобов`язань перед здобувачами освіти, які навчаються в КПУ, та за запитом яких КПУ зобов`язане формувати та надавати їм будь-які довідки, в тому числі і за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову, оскільки викладені заявником обставини та надані докази вказують на небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також правам та інтересів здобувачів вищої освіти. При цьому, суд дійшов висновку про те, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами, які стосуються оскарження дій та наказів відповідача, що впливають на можливість реалізації здобувачами свого права на освіту.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Міністерство освіти і науки України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у забезпеченні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для забезпечення позову. За позицією скаржника судом першої інстанції не було встановлено обставин, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача чи іншим особам оскаржуваними рішеннями та діями відповідача, а також неможливості поновлення цих прав та інтересів у випадку задоволення заявленого позову без вжиття ходів забезпечення позову. Також, відповідач наголошує на тому, що у спірному випадку ним були реалізовані владні повноваження та на виконання рішень Уряду здійснено перевірку позивача, за результатами якої встановлено порушення ліцензійної діяльності, які не були усунуті позивачем, що і стало підставою для видання наказу про анулювання ліцензій на провадження окремих видів освітньої діяльності.

У відзиві позивач просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Відповідні підстави і необхідність забезпечення позову, згідно ст. 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повинні бути зазначені та обґрунтовані у заяві про забезпечення позову.

Отже, за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Суд оцінює наявність обставин, що зумовлює застосування відповідних заходів, за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, керуючись законом.

Предметом спору у цій справі, зокрема, є правомірність та обгрунтованість наказу Міністерства освіти і науки України, яким позивачу анульовано ліцензії на провадження освітньої діяльності:

на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти з ліцензованим обсягом 165 осіб;

за освітньо-науковою програмою Право спеціальності 081 Право на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти з ліцензованим обсягом 25 осіб;

за освітньо-науковою програмою Правоохоронна діяльність спеціальності 262 Правоохоронна діяльність на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти з ліцензованим обсягом 20 осіб.

Суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що не вжиття заходів забезпечення, до вирішення справи по суті, призведе до порушення конституційних прав здобувачів вищої освіти які навчаються у позивача, а також порушення прав викладачів позивача у яких зменшиться навантаження, що призведе до зменшення заробітної плати, оскільки фактична реалізація наказу відповідача призводить до зупинення освітнього процесу та не можливості продовження навчання та викладання предметів на вказаних рівнях навчання.

Таким чином, враховуючи те, що вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову у такий спосіб, як зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України від 22.07.2024 №495-л.

Погоджується суд апеляційної інстанції і з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість та співмірність такого способу забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти дії щодо обмеження позивачу в користуванні ЄДЕБО.

З цього приводу суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу на те, що забезпечення позову шляхом заборони Міністерству освіти і науки України вчиняти дії щодо обмеження (блокування, призупинення, унеможливлення, заборона будь-яким шляхом тощо) можливості створення Класичним приватним університетом замовлення на формування інформації та/або завантаження з ЄДЕБО інформації, в тому числі, але не виключно, можливості формувати в ЄДЕБО довідки про здобувачів освіти за даними ЄДЕБО за формою, визначеною додатком 9 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року, спрямовано виключно на збереження існуючого становища та захисту здобувачів освіти на третьому (освітньо - науковому) рівні вищої освіти та за освітньо - науковими програмами Право та Правоохоронна діяльність на третьому (освітньо - науковому) рівні вищої освіти до розгляду справи по суті.

Вказаний висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у справі № ЗПП/320/88/23 (постанова від 18 квітня 2024 року).

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року по справі №280/7211/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 24.12.2024

Повний текст постанови складено 25.12.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк