Ухвала

від 25.12.2024 по справі 160/25184/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25184/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

за участю секретаря судового засідання Ретинської В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Сафронової Світлани Володимирівни, Коршуна Анатолія Олександровича і Чепурнова Дениса Васильовича від участі по справі № 160/25184/21 за апеляційними скарги ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року

у адміністративній справі № 160/25184/21 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТ СІТІ», Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М.Білоконя, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправними та нечинними рішень в частині і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/25184/21 по якій розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та ТОВ «НЕСТ СІТІ» протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Сафронової С.В. та суддів Коршуна А.О. і Чепурнова Д.В. (а.с.117 т.21), а ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 року відкрито провадження та витребувано матеріали справи з Дніпропетровського окружного адміністративного суду (а.с.173 т.21).

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024 року адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Дніпровської міської ради, Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради та ТОВ «НЕСТ СІТІ» призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.10.2024 року (а.с.128 т.22), а в подальшому внаслідок оголошення перерв, судові засідання проводилися 26.11.2024, 10.12.2024 та 24.12.2024 року (а.с.146-147, 187-188, 223-224 т.22).

У судовому засіданні 24.12.2024 року представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Підлужним В.М. заявлено клопотання про повернення та не врахування долучених Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради до додаткових пояснень від 23.12.2024 року додатків, надісланих до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та зареєстровних Третім апеляційним адміністративним судом за вх.№ 93314124 від 24.12.2024 (а.с.235-250 т.22, а.с.1-24 т.23), роздруківку додаткових пояснень Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в паперовій формі вручено судом представникам позивача та третім особам у судовому засіданні 24.12.2024 року. Після обговорення зазначенного клопотання адвоката Підлужного В.М. і оголошених судом висновків та мотивів відмови у його задоволенні постановленою без виходу до нарадчої кімнати ухвалою суду, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Підлужним В.М. заявлено клопотання про оголошення перерви для підготовки та заявлення відводу складу суду, у звязку з чим у судовому засіданні оголошено перерву до 25.12.2024 року.

В судовому засіданні 25.12.2025 року представниками позивача ОСОБА_1. Підлужним В.М. та Герасимчук С.В. подано заяву про відвід колегії суддів Третього апеляційного адміністративного суду Сафроновій С.В., Коршуну А.О. і Чепурнову Д.В. від участі у розгляді справи № 160/25184/21 з підстав наявності обставин, які на переконання представників позивача викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів, визначеної для розгляду даної справи, тому останні не можуть брати участь у вирішення цього адміністративного спору.

Свою заяву адвокати Підлужний В.М. та Герасимчук С.В. мотивували озвученими ними у судовому засіданні обставинами, вказавши, що протягом розгляду справи була допущена така сукупність умов, яка свідчить про існування нерівного ставлення до учасників процесу, що мало прояв: у прериванні головуючим по справі виступу представника позивача Герасимчука С.С. та припиненні доповнень іншого представника позивача Підлужного В.М. протягом судового засідання 29.10.2024, 26.11.2024 і 10.12.2024 та звинувачень у затягуванні розгляду справі, натомість жодних зауважень, і преривання виступів представників відповідачів не здійснювалося, звинувачень у затягуванні розгляду справі не проголошувалося; у судовому засіданні 26.11.2024 причину неявки представника відповідача у звязку з перебуванням у відпустці судом безпідставно визнано поважною; у судовому засіданні 24.12.2024 р. під час розгляду питання долучення направлених представником відповідача-2 доказів та клопотання представника позивача про повернення і неврахування доказів поданих з порушенням КАСУ, судом не ставилися питання представнику відповідача-2 відносно неможливості подання цих доказів раніше, та обґрунтувань подання їх саме на цій стадії, окрім питання чи є ці докази новими; судом всупереч власній сталій позиції відносно виключності випадків, що висловлювалася у інших справах №160/1371/20, 160/18159/21, 160/31635/23, 0440/6067/18 - було ухвалено відхилити клопотання відповідача і долучено докази до справи.

Зазначене у своєї сукупності, на переконання представників позивача свідчить про системний і послідовний прояв колегії суддів заангажованого ставлення до сторони позивача і надає переваги чи то прихильність до сторони відповідача, а на підтвердження правового обгрунтування заявленого відводу, заявники посилаються на положення: ст.14 Кодексу суддівської етики, пункти 1.2, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, п.5 ч.1 ст.36 КАС України, ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст.14 Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висновки Венеційської Комісії від 11 грудня 2020 року № 1012/2020 та на судові рішення Європейського Суду у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), у справі «Моріс проти Франції» (Morice v. France).

Мотивуючи питання строку для заявления відводу, заявники спираючись на положення ч.3 ст. 39 КАС України вказують, що обставини, які стали підставою для звернення з цією заявою мали накопичувальний ефект та настали 24.12.2024 р., а отже строк на заявления відводу не є пропущеним.

Ще одним чинником для заявлення відводу колегії суддів, представники позивача вважають висловлені думки, а також дії під час розгляду справи суддею Сафроновою С.В. по суті, які свідчать про те, що вона не може вважатися для стороннього спостерігача об`єктивною та неупередженою суддею у цій справі.

Вирішуючи заявлений представниками позивача адвокатами Підлужним В.М. та Герасимчуком С.С. відвід суддям Третього апеляційного адміністративного суду Сафроновій С.В., Коршуну А.О. і Чепурнову Д.В., колегія суддів виходить з положень ст.40 КАС України, частиною третьою якої установлено, що питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу, а абзацом другим частини четвертої вказаної статті Кодексу передбачено, що якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Оскільки намір про заявлення відводу визначеної для розгляду даної справи колегії суддів, адвокатом Підлужним В.М. проголошено під час судового засідання 24.12.2024 року, а сама заява про відвід колегії суддів Сафронової С.В., Коршуна А.О. і Чепурнова Д.В. від участі по справі № 160/25184/21 подана безпосередньо у судовому засіданні 25.12.2024 року - колегія суддів вважає, що вказана заява не підлягає передачі на розгляд іншому складу суддів, й питання про відвід має вирішувалось судом, що розглядає справу відповідно до положень ч.4 ст.40 КАС України.

Обговоривши наведені представниками позивача у заяві про відвід складу суду доводи та проаналізувавши аргументи, якими адвокати Підлужний В.М. та Герасимчук С.С обґрунтовують заяву про відвід, колегія суддів дійшла висновку, що такі доводи та аргументи не доводять наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями, викликати сумнів в об`єктивності чи неупередженості суддів під час розгляду цієї справи, або про існування нерівного ставлення суду до учасників процесу.

Так, підстави для відводу (самовідводу) судді чітко визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

У даному випадку заявники наводячи правове обгрунтування заявленого відводу (пункт 3), нормативно посилаються на п.5 ч.1 ст.36 КАС України, хоча і не наводять будь-яких обставин стосовно порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Разом з тим, оскільки представниками позивача по тексту заяви про відвід наводяться обставини, які викликають у них сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів, що визначено як підставу відводу у п.4 ч.1 ст.36 КАС України, колегія суддів визнала за необхідне розглянути по суті подану у цій справі заяву про відвід.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Така правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 23 грудня 2019 року у справі №9901/526/19.

Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини, як джерело права.

Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15 жовтня 2010 року визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пункти 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, пункт 42, ECHR 2000-XII).

Виходячи з положень ст.39 КАС України, відвід повинен бути належно вмотивованим, тобто, ґрунтуватись на об`єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв`язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.

Відповідно, відвід судді (суду) не повинен бути безпідставним і заявлятись лише з формальних причин, інакше його задоволення за вказаних умов неминуче призведе до порушення задекларованих у процесуальному законі засад (принципів) адміністративного судочинства, зокрема, таких як верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 9 частини третьої статті 2 КАС України), незмінюваність складу суду (статті 31, 35 цього Кодексу).

Саме за вищенаведених обставин колегія суддів вважає, що не може бути підставою для відводу судді (суду) заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин.

Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя (суд) під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною, саме тому суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Проаналізувавши наведені та озвучені представниками позивача обставини і аргументи стосовно упередженості та необ`єктивності суддів, як підстави для відводу відповідно статті 36 КАС України, є лише суб`єктивними припущеннями заявників та не можуть бути достатньою підставою для висновку про наявність у головуючого по справі та у колегії суддів особистої, прямої чи опосередкованої заінтересованості в результаті судового розгляду або інших обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості та об`єктивності при розгляді даної адміністративної справи.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що незгода сторони з процесуальним рішенням колегії суддів, а саме, з протокольною ухвалою від 24.12.2024 року (без виходу до нарадчої кімнати) про відмову у задоволенні клопотання представника позивача щодо повернення та не врахування долучених Департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради до додаткових пояснень від 23.12.2024 року додатків, поданих до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи і зареєстрованих Третім апеляційним адміністративним судом за вх.№ 93314124 від 24.12.2024 - не може бути підставою для відводу згідно частини четвертої статті 36 КАС України, оскільки клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 23.12.2024 року з додатками були надіслані в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електроний суд» та зареєстровні Третім апеляційним адміністративним судом за вх.№ 93314124 від 24.12.2024, що і було зясовано саме у судовому засіданні 24.12.2024 року А за загально встановленими КАС України правилами, безпосередньо у судовому засіданні судом та іншими учасниками процесу здійснюється вивчення фактичних даних, якими сторони обґрунтовують свої вимоги чи заперечення належність, та дослідження долучених до матеріалів справи доказів, а питання їх допустимості, достовірності, достатності, також як і їх оцінка з точки зору їх повноти, несуперечності, своєчасності подання та можливість/неможливість їх врахування чи відхилення, судом здійснюється в нарадчій кімнаті при постановленні остаточного рішення по справі.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на положення ч.3 ст.129 Конституції України, яка містить посилання на засади (принципи) судочинства щодо офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а також на положення ч.3 ст.2 КАС України, якою передбачено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, офіційне з`ясування всіх обставин у справі, та на приписи ст.9 КАС України, якими встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З приводу обов`язкового застосування судами під час розгляду адміністративниих справ принципу офіційного з`ясування всіх обставин (принцип активної участі суду, принцип доказового або інквізиційного провадження, принцип об`єктивної істини), неодноразово наголошувалося і Верховним судом під час касаційного перегляду справ, зокрема, правові висновки щодо поняття та особливостей застосування принципу офіційності Верховним Судом сформовані, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року у справі №826/2810/17, від 29 листопада 2019 року у справі №818/154/16, від 29 листопада 2019 року у справі №818/3263/15, від 18 травня 2020 року у справі №640/1440/19, від 20 квітня 2021 року у справі №817/1269/17 та від 03 жовтня 2022 року у справі № 400/1510/19.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів не може узяти до уваги доводи представників позивача про необєктивність та упередженність колегії суддів у цій справі, оскільки адміністративне судочинство має здійснюватися на основі активної ролі суду (як першої так і апеляційної інстанцій), відповідно, адміністративний суд не може обмежуватися поясненнями, заявами, клопотаннями учасників адміністративного процесу, наданими ними доводами, доказами і іншими матеріалами адміністративної справи, а зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно досліджувати усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення виниклого спору у адміністративній справі.

Стосовно доводів представників позивача про обмеження їх судом у можливості надати свої пояснення по справі та не обмеження у часі пояснень представників відповідачів, колегія суддів зазначає, що у судовому засіданні 29.10.2024 року представником позивача - Герасимчуком С.С. пояснення надавалися: з 11:42:29 до 12:11:16, представником позивача Підлужним В.М. пояснення надавалися: з 12:11:56 по 12:14:17 та з 12:50:32 по 12:54:35, а у судовому засіданні 10.12.2024 представником позивача Підлужним В.М. наводилися доповнення до раніше наданих пояснень: з 10:48:06 по 10:55:19 та надавалися пояснення: з 11:09:25 по11:36:43, представником позивача Герасимчуком С.С. пояснення надавалися: з 11:36:44 по 11:56:00 та з 11:56:07 по 12:31:38, що є значно більшим по часу від наданих представником відповідача Олійник Ю.М. пояснень у судовому засіданні 29.10.2024 року: з 12:35:16 по 12:50:01, пояснень представника відповідача Курегіної Р.І у судовому засіданні 10.12.2024: з 10:11:21 по 10:17:47 і пояснень представника відповідача Суслова Р.І. у судовому засіданні 10.12.2024: з 10:17:48 по 10:28:46, навіть з урахуванням його відповіді на питання головуючого по справі: з 10:28:46 по 10:29:39, з 10:29:50 по 10:32:38, з 10:32:45 по 10:38:35, з 10:38:41 по 10:43:37, та відповіді на питання представника позивача Підлужного В.М.: з 10:44:14 по 10:44:39, з 10:45:03 по 10:47:16, з 10:47:22 по 10:47:47, з 10:47:54 по 10:48:06.

Відповідно до технічного запису судових засідань у цій справі, судовий розгляд здійснювався з дотриманням принципу гласності (ст.10 КАС України) за участі сторін та інших учасників справи, а також інших присутніх у залі судового засідання осіб (вільних слухачів) та представника медіа, яким проводилася в залі судового засідання відео- аудіо- та фотозйомка, а сам факт роз`яснення головуючим по справі про предмет апеляційного перегляду, яким є саме питання законності/незаконності рішення суду першої інстанції, з приводу якого сторони повинні наводити свої доводи в суді апеляційної інстанції, не можуть розцінюватися як нерівне ставлення до учасників процесу, і відповідно, не може бути підставою для відводу суду з підстав його упередженості та необєктивності.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що наведені заявниками у цій справі аргументи, як підставу заявленого колегії суддів відводу, по суті є незгодою з процесуальними діями та протокольною ухвалою суду у цій справі, що у розумінні вказаних вище імперативних приписів частини четвертої статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу.

Виходячи з того, що у даному випадку відсутні обов`язкові підстави, визначені у статтях 36 - 37 КАС України, відповідно до яких колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду у складі Сафронової С.В., Коршуна А.О. і Чепурнова Д.В. не може брати участь у розгляді справи 160/25184/21 - слід відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Герасимчука Сергія Сергійовича про відвід колегії суддів, визнавши її необґрунтованою.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 321 КАС України, суд

У х в а л и в :

У задоволені заяви представників позивача ОСОБА_1 - Герасимчук С.С. та Підлужного В.М. про відвід колегії суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О. і Чепурнова Д.В. від участі у справі № 160/25184/21 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов

суддя А.О. Коршун