КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 758/6716/23
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/16083/2024
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.
при секретарі Кононовій Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Тригуба Андрія Юрійовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 9 серпня 2024 року (суддя Гребенюк В.В.) про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, поділ майна подружжя,
встановив:
у червні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 14 листопада 1998 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який розірваний рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 грудня 2015 року. 18 липня 2014 року між ним та ТОВ «Інтерко Конкріт» був укладений попередній договір № 3-2014, згідно умов якого сторони домовились укласти в майбутньому договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . В період з 21 липня 2014 року по 17 вересня 2014 року він сплатив 100 % вартості квартири у розмірі 3 870 300грн.
Позивач стверджував, що на момент укладання попереднього договору та сплати коштів, вони з ОСОБА_2 вже не проживали разом, не вели спільне господарство, мали окремі бюджети та не підтримували шлюбні стосунки, квартира була придбана за його особисті кошти, згідно податкових декларацій за 2013 рік, він мав таку можливість.
Позивач зазначав, що 28 лютого 2017 року між ним та ОСОБА_3 був укладений шлюб, а 12 жовтня 2021 року на виконання умов попереднього договору ним було укладено з ТОВ «Інтерко Конкріт» договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., номер в реєстрі 2447, та зареєстровано за ним право власності на вказану квартиру.
Позивач вважав, що хоча спірна квартира формально і була придбана ним під час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 , однак вказана квартира не є їх спільною сумісною власністю, оскільки він сплатив її вартість за особисті кошти.
У березні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 261,5 кв.м, їх з ОСОБА_1 спільною сумісною власністю та здійснити поділ вказаної квартири в натурі між співвласниками в рівних долях.
Відповідачка посилалась на те, що ОСОБА_1 набув право власності на спірну квартиру 12 жовтня 2021 року, тобто під час перебування у зареєстрованому шлюбі з нею. Згідно п. 1.6 договору, її згода на укладення договору викладена у заяві, справжність підпису на якій засвідчено 30 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. за реєстраційним номером 2086.
7 травня 2024 року представником ОСОБА_3 - адвокатом Мандриченко Ж.В. було подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи щодо можливості поділу в натурі між співвласниками в рівних частинах квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 261,5 кв.м.
Також, представник відповідачки просила зобов`язати ОСОБА_1 надати для проведення експертизи правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, документ про приймання в експлуатацію об`єкта, матеріали технічної інвентаризації, дані щодо фактичного використання нерухомого майна.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 9 серпня 2024 року клопотання задоволено. Призначено у даній справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІДСЕ). На вирішення експертів поставлено наступні питання:
1) Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити в натурі між співвласниками в рівних частинах об`єкт нерухомого майна - квартиру за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 261,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 699468480000)?
2) Які варіанти поділу об`єкта нерухомого майна - квартири за номером АДРЕСА_1 , загальною площею 261,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 699468480000) в рівних частках між співвласниками можливо визначити відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва?
Зобов`язано ОСОБА_1 надати в розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІДСЕ) для проведення експертизи копію технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 від 23 червня 2015 року.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Тригуб А.Ю. просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне встановлення судом обставин справи та порушення норм процесуального права.
Представник позивача вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував, що 7 серпня 2024 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку експерта № 3487 від 5 серпня 2024 року за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, в обґрунтування якого зазначив про те, що у відзиві на зустрічний позов (пункти 112-115) зазначав про те, що разом із відзивом не може бути наданий висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо можливості поділу спірної квартири з технічної точки зору, виконання якого було замовлене ним 2 травня 2024 року у ТОВ «Київська незалежна судово-експертна установа». 5 серпня 2024
року зазначений висновок судової експертизи був складений та отриманий ним 6 серпня 2024 року.
Представник позивача посилається на те, що суд першої інстанції долучив вказаний висновок до матеріалів справи, однак у судовому засіданні він не досліджувався,
питання про виклик судового експерта для роз`яснення висновку не порушувалось.
Представник позивача вважає, що обґрунтовані сумніви щодо його правильності відсутні, при цьому вказаний висновок експерта дозволяє вирішити як вимоги за первісним позовом, так і вимоги за зустрічним позовом.
Також, представник позивача вважає, що суд першої інстанції, зобов`язавши його надати копії технічної документації на квартиру у розпорядження експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНІДСЕ), допустив порушення процесуальних норм, які регламентують порядок витребування доказів, оскільки відповідачка не навела у своєму клопотанні будь-яких аргументів стосовно того, чому вона не може отримати такі докази самостійно.
Крім цього, представник позивача зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою те, що він не є власником технічного паспорта та іншої технічної документації на квартирний житловий будинок АДРЕСА_3 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - адвокат Мандриченко Ж.В. просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на її необґрунтованість.
Представник відповідачки вважає, що не є безумовною підставою для відмови у задоволенні клопотання про призначення експертизи надання іншою стороною висновку експерта з цих самих питань. Разом з цим у підготовчому судовому засіданні, з наданих представником позивача пояснень, у суду виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності наданого стороною позивача висновку експерта. При цьому, на стадії підготовчого судового засідання не здійснюється повне дослідження усіх доказів, в тому числі і висновків експерта, а лише їх перевірка на предмет обґрунтованості та узгодженості з іншими матеріалами справи. Також, під час виготовлення висновку експерта № 3487 від 5 серпня 2024 року у розпорядження експерта не надавались усі необхідні для його складання документи, в тому числі і технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_3 не була запрошена для участі в огляді квартири експертом.
Відповідачка ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового розгляду (с.с.19 т.5), у судове засідання не з`явилася, клопотання про його перенесення не подала, тому відповідно до положень ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у її відсутність.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача - адвоката Тригуба А.Ю., який підтримав апеляційну скаргу, пояснення представника ОСОБА_3 - адвоката Журавель В.І., яка просила залишити ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ОСОБА_3 зазначала, що квартира АДРЕСА_1 є їх з ОСОБА_1 спільним сумісним майном, яке підлягає поділу між ними у рівних частинах. Також ОСОБА_3 вважала, що спірна квартира може бути поділена між співвласниками у натурі, у підтвердження чого було заявлено клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Призначаючи судову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції виходив з того, що для повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, що мають істотне значення по справі, необхідні спеціальні знання та коло запропонованих питань дозволяє розширити дослідження певних фактичних обставин справи, в межах поставлених на розгляд питань та предмету судового доказування, що обумовлює
необхідність проведення експертизи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Згідно частин 1 та 3 статті 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо
інше не встановлено договором або законом.
Статтею 370 ЦПК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку,встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 з подібними правовідносинами зазначив, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним входом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.
Завданням суду при розгляді відповідної категорії справ є встановлення можливості поділу об`єкта нерухомості, що перебуває в спільній частковій власності, який буде відповідати вимогам, що передбачені будівельними нормами та правилами, коли кожній зі сторін може бути виділена відокремлена частина будинку із самостійним виходом (квартира) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. З цією метою призначається судова будівельно-технічна експертиза, за результатами проведення якої судом розглядається найбільш оптимальний варіант поділу нерухомого об`єкта в натурі відповідно до розміру ідеальних часток у спільній частковій власності. Отримання дозволів на перепланування об`єкта нерухомості здійснюється власниками, якщо техніко-юридичними нормами встановлена вимога щодо отримання дозвільних документів у разі втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування чи в інших випадках, передбачених будівельними нормами та правилами.
Отже, проведення судової будівельно-технічної експертизи у справах про поділ нерухомого майна між співвласниками у натурі є обов`язковим.
Частина 1 статті 13 ЦПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частини 1-3 статті 12 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду
справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, предметом доказування у даній справі є, зокрема, можливість поділу спірної квартири у натурі між співвласниками та визначення варіантів поділу спірного майна відповідно до часток співвласників.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про необхідність призначення у даній справі судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставив питання, які відповідачка ОСОБА_3 вважає необхідними для підтвердження її вимог.
При цьому колегія суддів враховує, що поставлені питання не виходять за межі будівельно-технічної експертизи.
Доводи апеляційної скарги, що представником позивача суду був наданий висновок будівельно-технічної експертизи щодо можливості поділу спірної квартири з технічної точки зору, який безпідставно не досліджувався судом та обґрунтовані сумніви щодо його правильності відсутні, а відтак відсутні підстави для призначення судової експертизи, колегія суддів вважає безпідставними.
За змістом статті 197 ЦПК України суд у підготовчому засіданні не надає оцінку доказам, наданим учасниками справи, тому суд першої інстанції не мав правових підстав здійснювати оцінку висновку будівельно-технічної експертизи, який був наданий представником позивача.
При цьому, згідно положень ст. 12 та 81 ЦПК України відповідачка не позбавлена можливості надати суду власні докази у підтвердження своїх вимог, у тому числі і висновок експертизи.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права, які полягали у зобов`язанні позивача надати експертам копію технічного паспорта на квартиру від 23 червня 2015 року, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки право власності на спірну квартиру зареєстровано за позивачем, а відтак, він є власником технічного паспорта на квартиру, який необхідний для проведення судової будівельно-технічної експертизи.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена без порушення норм процесуального права, поставлені перед експертами питання, пов`язані з предметом та підставами позову, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Тригуба Андрія Юрійовича залишити без задоволення, ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 9 серпня 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.І. Ящук
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2024 |
Оприлюднено | 27.12.2024 |
Номер документу | 124052318 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Рейнарт Ійя Матвіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні