Постанова

від 25.12.2024 по справі 560/9615/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9615/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач - Біла Л.М.

25 грудня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білої Л.М.

суддів: Гонтарука В. М. Моніча Б.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Мністерства цифрової трансформації України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , Хмельницької обласної державної адміністрації, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної поліції України, Адмініс про визнання дій та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 у справі №560/9615/24 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

На адресу суду першої інстанції надійшла заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, в якій заявник просив суд невідкладно розглянути клопотання від 10 серпня 2024 року, як таке, яке, всупереч процесуальному закону, не було своєчасно та у встановлені строки розглянуто під час розгляду даної справи та прийняти по ньому додаткове рішення в порядку передбаченому статтею 252 КАС України.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року відмовлено позивачу в ухваленні додаткового рішення по справі №560/9615/24, як такої, що є безпідставною.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити подану заяву.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення процесуального питання.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, позивач вважає, що суд не розглянув його клопотання про роз`яснення обов`язку відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Адміністративно-господарчого управління Генерального штабу Збройних Сил України, Управління Західного оперативного Командування та Кабінету Міністрів України згідно з абзацами 3 і 4 частини 9 статті 44 КАСУ зареєструвати свій електронний кабінет відповідно до частини 6 статті 18 КАСУ.

Так, статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовані особливості ухвалення додаткового судового рішення визначені.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. ( ч.4 ст.252 КАС)

Системний аналіз наведених вище положень дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Перелік підстав за яких може бути постановлено додаткове рішення є вичерпним.

Відтак, колегія суддів зазначає, що додатковими судовими рішеннями є додаткова ухвала, додаткове рішення чи додаткова постанова, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням. Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в ухвалі від 29.12.2020 у справі № 560/3330/20.

Разом з тим, відсутність підстав, перелічених ст. 252 КАС України, виключає можливість задоволення відповідної заяви учасника справи про ухвалення додаткового судового рішення та є підставою для відмови в її задоволенні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі, виходив з того, що заявлені позивачем позовні вимоги були розглянуті судом першої інстанції та по всім позовним вимогам ухвалено рішення, отже, судом вирішено усі позовні вимоги, що були заявлені позивачем.

Із даного приводу колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що судом вирішено усі позовні вимоги, що були заявлені позивачем.

Ухвалюючи рішення від 23 вересня 2024 року, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог позивача і такі висновки знайшли відображення як у мотивувальній, так і в резолютивній частинах судового рішення.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було вирішено усі позовні вимоги, що були заявлені позивачем та з приводу яких досліджувалися докази у справі, то підстави для ухвалення додаткового судового рішення об`єктивно відсутні.

Наведені в апеляційній скарги доводи більше стосуються ймовірного недотримання відповідачами певних процесуальних питань, які покликані спростити та удосконалити саму процедуру розгляду справи.

Однак, вказані обставини не можуть бути предметом розгляду в межах даного адміністративного позову, оскільки не стосуються самого предмету справи.

Судова колегія зауважує, що підстави для ухвалення додаткового судового рішення, що визначені ч.1 ст.252 КАС України, є вичерпними і розширеному тлумаченню не підлягають, в той час як позивачем у заяві про ухвалення додаткового судового рішення не наведено жодної підстави для ухвалення додаткового судового рішення, передбаченої даною нормою.

В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Моніч Б.С.