Рішення

від 02.12.2024 по справі 183/4770/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4770/24

№ 2/183/2727/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Дубовенко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Котенко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, третя особа - Стрийська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності, суд -

в с т а н о в и в :

13 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом поданим представником позивача - адвокатом Чеховим Д.А. до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, в якому просить: визнати за позивачем право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати за позивачем право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі розпорядження житлово-комунальної контори концерну «Луганськбуд» від 12.11.1993 року № 41 в порядку приватизації житла набув право спільної власності разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю ВЦА Сєвєродонецького району Луганської області від 11.04.2023 року за № 177 ВС/ЗГ. Позивач з 13 жовтня 1978 року постійно проживав та був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_2 , які на день своє смерті були зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Відповідно до доданих до відповіді витягів, станом на 18.05.2021 рік (на день смерті ОСОБА_3 ) - в квартирі АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 (день смерть ОСОБА_2 ) в квартирі АДРЕСА_1 - були зареєстровано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . При зверненні позивача до Стрийської державної нотаріальної контори

Львівської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 на частку квартири за адресою АДРЕСА_1 , 25 квітня 2024 року державним нотаріусом надано відповідь за № 385/02-14, відповідно до якого позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно та запропоновано звернутись до суду. Через окупацію територію Сіверськодонецької територіальної громади та відсутність зареєстрованого права власності на майно позивача - останній позбавлений можливості реалізувати свої спадкові прав. Іншого способу захисту права власності позивача, ніж як звернення із даним позовом, на даний момент не існує, тому просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2024 року провадження у справі відкрите, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження.

Ухвалою суду від 18 червня 2024 року за клопотанням представника позивача витребувані докази у справі - копію спадкової справи.

12 листопада 2024 року ухвалою суду закрите підготовче провадження та справу призначено до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на підставі викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити. В останнє судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Представник відповідача Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом по справі встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; згідно довідки № 1326-7001713697 від 14 лютого 2023 року взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 16, 18).

Згідно свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батьками вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 24 травня 2023 року, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого повторно 24 травня 2023 року, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з відповіді Військової-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 11.04.2023 року за № 177 ВС/ЗГ квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі розпорядження житлово-комунальної контори концерну «Луганськбуд» від 12.11.1993 року № 41. Загальна площа квартири 42,8 кв.м., житлова площа 27,7 кв.м. Оскільки територія Сєвєродонецької територіальної громади на сьогоднішній день є окупованою, підприємство не може виконувати свої функції, в тому числі надавати інформацію про об`єкти нерухомого майна, яка була наявна в архівних справах.

Відповідно до витягів про зареєстрованих осіб, станом на 18.05.2021 рік (на день смерті ОСОБА_3 ) - в квартирі АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 (на день смерть ОСОБА_2 ) в квартирі АДРЕСА_1 - були зареєстровані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 травня 2024 року за № 377200321, відсутня реєстрації права власності за будь-ким за квартирою АДРЕСА_1 .

Державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Львівської області Костур У.Т. 25 квітня 2024 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька з причини відсутності документів та даних, які б свідчили про реєстрацію та/або набуття спадкодавцем права власності на спадкове майно.

З копії спадкової справи № 24 за 2024 рік, заведеної після смерті ОСОБА_2 вбачається, що:

- 25 квітня 2024 року з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся ОСОБА_1 , інші особи з заявами про прийняття спадщини не зверталися;

- згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру від 25 квітня 2024 року вбачається, що 16 лютого 2007 року побув посвідчений заповіт, складений ОСОБА_2 .

Як вбачається з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 17 вересня 2024 року - у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, утому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Пункт 5 ППВССУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснює, що якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач є спадкоємцем першої черги.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ч. 1 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз`ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У зв`язку із відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивач не може реалізувати своє право на отримання спадщини і тому звернувся з позовом до суду, оскільки в інший спосіб, окрім судового порядку, не може захистити своє спадкове майнове право.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 доведено суду про неможливість в інший ніж судовий спосіб оформити право власності на спадкове майно, тому, суд дійшов висновку про визнання за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, права власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 та на 4/9 частини вищевказаної квартири після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, третя особа - Стрийська державна нотаріальна контора Львівської області про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/9 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з моменту отримання ним копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації як ВПО: АДРЕСА_5 , електронна пошта: відсутня).

Відповідач: Сєвєродонецька міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області (ЄДРПОУ 44083662, адреса місця реєстрації: бул.Дружби Народів, будинок 32, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400 ; електронна пошта: vca@sed-rada.gov.ua).

Третя особа: Стрийська державна нотаріальна контора Львівської області (код ЄДРПОУ 02899542, адреса місця реєстрації: вул. Болехівська, будинок 25, м. Стрий, Львівська область, 82400, електронна пошта:info@stm.lv.notary.gov.ua).

Рішення суду складено і підписано 02 грудня 2024 року.

Суддя І.Г.Дубовенко