Постанова

від 27.08.2024 по справі 727/9822/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року

м. Чернівці

справа № 727/9822/23

провадження №22-ц/822/612/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПоловінкіної Н. Ю.

суддів: Кулянди М.І., Перепелюк І.Б.

секретаря Собчук І.Ю.

з участю представника позивача Бурма Сергія Валерійовича, представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Гаврилюк Марини Вадимівни

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1

відповідач (позивач за зустрічним позовом) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»

апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурма Сергій Валерійович, на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 травня 2024 року головуючий у першій інстанції Терещенко О.Є.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у вересні2023року звернуласядо судуз позовомдо Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги.

Зазначала, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22.

На підставі пункту 2.1, 2.2 договору поворотна фінансова допомога надається в сумі 500000 грн. на безоплатній основі.

Відповідно до пункту 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 13 червня 2023 року.

Внесено до каси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»поворотну фінансову допомогу в сумі 519500 грн.

Посилалася на повернення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» частини поворотної фінансової допомоги в сумі 20200 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» направлено вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 499500 грн 20 липня 2023 року.

Просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» на користь ОСОБА_1 борг в сумі 499300 грн, інфляційні втрати в сумі 974 грн 63 коп., 3 проценти річних в сумі 3693 грн 45 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у жовтні 2023 року звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним.

Вказувало, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 укладено договір надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22.

Правочин вчинений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» виконавчим директоромтовариства Завадовським В.А. та Завадовською І.В., яка була єдиним учасником та генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Згідно з пунктом 6.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у редакції, затвердженої рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» від 03 червня 2021 року №6/2021, повноваженням щодо вчинення будь-яких правочинів від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» наділений генеральний директор.

ОСОБА_2 був призначений на посаду генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» наказом від 05 липня 2022 року №38.

Отже, договір від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» підписаний неуповноваженою особою, суперечить волевиявленню та майновим інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Наслідком вчинення правочину є шкода, понесена Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у вигляді штучного формування боргу перед ОСОБА_1 в сумі 500000 грн.

Вважає,що ОСОБА_1 не вносилиськошти вкасу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», оскільки ОСОБА_1 з 13 червня 2022 року по 28 вересня 2022 року перебувала за кордоном.

Просило визнати договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 недійсним.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 14 листопада 2023 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківськогорайонного судум.Чернівцівід 07травня 2024року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» про стягнення поворотної фінансової допомоги, 3 відсотків річних та інфляційних втрат залишено без задоволення.

Зустрічнийпозов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до ОСОБА_1 про визнання договору поворотної фінансової допомоги недійсним задоволено.

Визнано недійсним договір №КП-61/22 від 13 червня 2022 року про надання поворотної фінансової допомоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» судовий збір в сумі 2 684 грн.

Додатковим рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 травня 2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», в інтересах якого діє адвокат Гаврилюк М.В., про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_1 в апеляційнійскарзі просить Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, у зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» відмовити.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає, що судом першої інстанції неправильно наведено у рішенні, що кошти від імені Завадовської І.В. були внесені через касу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовським В.А.

Посилається на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність у виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовського В.А. повноважень на підписання спірного договору.

Діючи у відповідності до вимог пункту 6.2.5 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», частини 2 статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовською І.В. видано виконавчому директору товариства Завадовському В.А. довіреність від 16 грудня 2019 року №138, якою виконавчий директор отримав повноваження представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» як довірителя перед будь-якими третіми особами, зокрема, підписувати, укладати, змінювати і розривати будь-які договори.

Законодавство не відносить реквізити документу, на підставі якого діє представник юридичної особи до обов`язкових реквізитів або істотних умов договору, а відсутність такого реквізиту не спростовує повноваження представника і дійсність довіреності, на підставі якої він діяв.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норма частини 3 статті 92 ЦК України щодо обов`язку уникати дій при існуванні конфлікту інтересів під час представництва на підставі установчих документів юридичної особи приватного права, оскільки набула чинності після вчинення оспорюваного договору.

Крім того, порушення викладеної в новій редакції частини 3 статті 92 ЦК України не передбачає настання правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним, частиною 4 статті 92 ЦК України в такому випадку встановлені правові наслідки у вигляді солідарної відповідальності членів органу юридичної особи та інших осіб, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи за збитки, завдані юридичній особі.

У пункті 7.1.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у редакції, затвердженої рішенням учасників товариства від 03 червня 2021 року №6/2021, до значних правочинів віднесені правочини, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства на кінець попереднього кварталу.

Сума спірного договору про надання поворотної фінансової допомоги становить 500000 грн, що не відносить його до значних правочинів, оскільки є значно меншою 50 відсотків від вартості активів товариства на початок 2022 року в сумі 21 млн 550, 9 тис грн.

Тому прийняття рішення про укладення спірного договору вищим органом управління Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» єдиним учасником товариства ОСОБА_1 не вимагалося.

Безпідставними євисновки судупершої інстанціїпро наявністьнедоліків узмісті виданоїТовариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» виконавчому директору Завадовському В.А. довіреності від 16 грудня 2019 року №138.

Довіреність на представництво від 16 грудня 2019 року №138 була видана Завадовському В.А. саме юридичною особою Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», яке наділене власною суб`єктною правоздатністю та дієздатністю.

Згідно здокладним змістомцієї довіреностіТовариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» уповноважило виконавчого директора товариства Завадовського В.А. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» як довірителя перед будь-якими третіми особами, зокрема підписувати укладати змінювати і розривати будь-які договори.

Оригінал довіреності від 16 грудня 2019 року №138 був наданий суду першої інстанції для огляду та був звірений судом з наявними в матеріалах справи копіями довіреності, за наслідком чого розбіжностей між оригіналом і копіями довіреності не виявлено.

Висновок суду першої інстанції про віднесення до критичних дефектів форми і змісту довіреності написання прописом вихідного номеру і дати видачі довіреності при виконанні решти тексту друкованими способом є необгрунтованим.

Під заборону, передбачену частиною 3 статті 238 ЦК України, підпадає тільки ситуація, коли представник вчиняє правочин від імені довірителя сам з собою, адже інтерес різних сторін правочину може не співпадати.

Спірні правовідносини не включають в себе укладення і підписання Завадовською І.В. договору поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2022 року №КП-61/23 одночасно від свого імені та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК». Від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» договір був підписаний іншим представником виконавчим директором Завадовським В.А., його повноваження на укладення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» договорів підтверджуються довіреністю від 16 грудня 2019 року №138.

Висновки суду щодо не доведення факту внесення поворотної фінансової допомоги в касу товариства суперечать матеріалам справи, наявним копіям квитанцій до прибуткових касових ордерів, які складені у відповідності до форми, встановленої Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 і є належними і допустимими доказами.

Відповідно до пункту 25 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні квитанції до прибуткових касових ордерів підписані керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» генеральним директором Завадовським В.А. та касиром ОСОБА_3 , яка безпосередньо приймала грошові кошти, скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», є належними доказами.

Касова книга, що велась Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» протягом 2022 року, перебуває у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», а не у Завадовської І.В. Для спростування фактів внесення ОСОБА_1 в касу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» готівки саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» повинно була надати суду касову книгу.

Матеріали справи також містять фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» за 2022 рік, подану до органів статистики, в якій у пасиві балансу станом на 31 грудня 2022 року в рядку №1690 «Інші поточні зобов`язання» графи « на кінець звітного періоду» обліковується заборгованість в сумі 5051,0 тис. грн.

Крім того, суд першої інстанції знехтував витребуваними від Акціонерного товариства «Комінбанк» копіями поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» банку як позикодавцю у лютому-березні 2023 року, тобто до виникнення спору у справі розшифровками фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» за 2022 рік, де розкрита інформація з рядка №1690 «Інші поточні зобов`язання» балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» станом на 31 грудня 2022 року в розрізі контрагентів, за якою у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» існує заборгованість перед ОСОБА_1 з повернення поворотної фінансової допомоги на суму 3 млн.101,2 тис. грн.

За повідомленням Головного центру спеціальної обробки інформації Державної прикордонної служби України від 19 січня 2024 року №19-1657/18/24 ОСОБА_1 перебувала поза межами України 10 липня 2022 року з 07 год. 33хв. по 13 год. 28 хв., з 10 год 49 хв. 17 липня 2022 року по 07 год. 49 хв. 24 липня 2022 року, з 09 год. 51 хв. 04 серпня 2022 року по 09 год. 26 хв. 17 серпня 2022 року.

За квитанціями до видаткових касових ордерів №80 від 20 липня 2022 року на суму 10000 грн, №81 від 22 липня 2022 року на суму 49500 грн, №84 від 05 серпня 2022 року на суму 4000 грн, №85 від 08 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №86 від 09 серпня 2022 року на суму 10000 грн грошові кошти вносились до каси товариства матір`ю ОСОБА_1 , оскільки пунктом 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, касир вправі вимагати документи, що посвідчують особу, тільки у випадку видачі готівки такій особі з каси підприємства.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вважає,що судомпершої інстанціївірно встановлено,що договірукладено між ОСОБА_1 ,яка надату вчиненняправочину булагенеральним директоромТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», від імені якого договір підписано виконавчим директором Завадовським В.А.

Вказує, що з буквального тлумачення договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 вбачається, що Завадовський В.А. діє на підставі статуту.

ОСОБА_1 не могла не знати, що підписання договору ОСОБА_2 порушує статут Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурма С.В., у відзиві на зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»від 29 листопада 2023 року вже зазначається, що Завадовським В.А. підписано договір на підставі довіреності від 16 грудня 2019 року №138.

Однак, у договорі не має посилання на довіреність від 16 грудня 2019 року №138, довіреністю не надаються Завадовському В.А. повноваження на укладення договору та від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» брати грошові кошти у борг.

Із відзивом на зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» долучено копію довіреності від 16 грудня 2019 року №138, нотаріально посвідчений напис, який містить дату 28 листопада 2019 року.

Після чого представник Бурма С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , вже стверджує, що довіреність засвідчено нотаріально 28 листопада 2023 року.

Непослідовність ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурма С.В., у поясненнях з приводу дати засвідчення довіреності нотаріально свідчить про недостовірність такого документу.

Копія довіреності від 16 грудня 2019 року №138, засвідчена нотаріально, містить дописки, адже текст є друкованим, а дата та вихідний номер дописано ручкою.

Посилається на те, що грошові кошти за договором вносились до каси позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» з порушенням строку надання поворотної фінансової допомоги.

Крім того, за квитанціями до видаткових касових ордерів №80 від 20 липня 2022 року на суму 10000 грн, №81 від 22 липня 2022 року на суму 49500 грн, №84 від 05 серпня 2022 року на суму 4000 грн, №85 від 08 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №86 від 09 серпня 2022 року на суму 10000 грн грошові кошти вносились до каси товариства під час перебування ОСОБА_1 за кордоном.

Внесення грошових коштів до каси матір`ю ОСОБА_1 за поясненнями представника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , не відповідає вимогам чинного законодавства.

У зв`язку з наведеним вчинення ОСОБА_1 договору та подальша поведінка порушують вимоги ст.92 ЦК України.

Вважає, що звітність, подана Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до Акціонерного товариства «Комінбанк» не може бути доказом яких-небудь обставин, оскільки Акціонерним товариством «Комінбанк» не перевірялось фактичне внесення грошових коштів до каси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурма С.В., підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги та задовольняючи зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для захисту права Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у обраний спосіб визнання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 недійсним.

На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що правочин укладений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовським В.І., який не мав на це повноважень.

При цьому судом першої інстанції не прийнято до уваги надання ОСОБА_1 довіреності на представництво від 16 грудня 2019 року №138, оскільки у відзиві на зустрічний позов представник Бурма С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначив про вчинення оспорюваного договору ОСОБА_2 від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» на підставі довіреності від 16 грудня 2019 року №138.

Суд першої інстанції вважав, що договір поворотної фінансової допомоги не містить посилання на те, що Завадовський В.А. діє на підставі довіреності від 16 грудня 2019 року №138.

Довіреність, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, не уповноважувала Завадовського В.А. на вчинення договору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що довіреність, видана Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, є неналежно оформленою, оскільки виконана друкованим способом, а дата та номер зазначено власноручно, тому не може слугувати доказом.

Суд першої інстанції послався на порушення вимог ч.3 ст. 92 ЦК України, що ОСОБА_2 , підписуючи договір поворотної фінансової допомоги за обидві сторони, діяв в своїх інтересах.

Водночас суд першої інстанції вважав, що договір поворотної фінансової допомоги укладено ОСОБА_1 за наявності конфлікту інтересів ОСОБА_1 як приватної особи та ОСОБА_1 як посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Також суд першої інстанції зазначив про наявність конфлікту інтересів, оскільки виконавчий директор ОСОБА_2 є батьком засновника ОСОБА_1 .

Вказує, що ОСОБА_1 не надано належних доказів внесення до каси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» грошових коштів від імені ОСОБА_1 , спрямування грошових кошів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Водночас суд першої інстанції вважав, що квитанції до прибуткових касових ордерів №71 від 13 червня 2022 року на суму 49500 грн, №75 від 01 липня 2022 року на суму 17000 грн, №77 від 06 липня 2022 року на суму 10000 грн, №78 від 08 липня 2022 року на суму 47000 грн, №79 від 15 липня 2022 року на суму 8000 грн, №80 від 20 липня 2022 року на суму 10000 грн, №81 від 22 липня 2022 року на суму 49500 грн, №82 від 26 липня 2022 року на суму 8500 грн, №83 від 01 серпня 2022 року на суму 6500 грн, №84 від 05 серпня 2022 року на суму 4000 грн, №85 від 08 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №86 від 09 серпня 2022 року на суму 10000 грн, №87 від 17 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №88 від 18 серпня 2022 року на суму 15000 грн, №89 від 22 серпня 2022 року на суму 45500 грн, №91 від 24 серпня 2022 року на суму 40000 грн, №93 від 25 серпня 2022 року на суму 49500 грн, №94 від 05 вересня 2022 року на суму 20000 грн, №96 від 09 вересня 2022 року на суму 49500 грн, №100 від 28 вересня 2022 року на суму 40000 грн підписані головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовським В.А. без належних повноважень, тому не доводять факт передачі грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та факт укладення оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

При цьому суд першої інстанції вказав, що зі змісту довіреності від 16 грудня 2019 року №138 не вбачається наявності у ОСОБА_2 повноважень приймати від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» грошові кошти.

Також судпершої інстанціїкритично поставивсядо наданих квитанцій до прибуткових касових ордерів, оскільки ОСОБА_1 не надано касової книги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» станом на 13 червня 2022 року, клопотання про її витребування не заявлено.

На спростування виконання ОСОБА_1 договору поворотної фінансової допомоги суд першої інстанції послався на інформацію, надану Державною прикордонною службою, про перебування Завадовської І.В. поза межами України з 13 червня 2022 року по 01 жовтня 2022 року.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Задовольняючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», в інтересах якого діє адвокат Гаврилюк М.В., про ухвалення додаткового рішення частково, судом першої інстанції встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та Адвокатським об`єднанням «Юнімайндс» укладено договір про надання правничої допомоги, оплата за надані юридичні послуги становить 78482 грн відповідно до рахунку від 06 жовтня 2023 року №1, рахунку від 27 грудня 2023 року №2.

При цьому судом першої інстанції ураховано заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурма С.В., про зменшення розміру судових витрат, складність справи та її значення для сторін, ціну, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, принцип пропорційності.

Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Встановлено,що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22.

На підставі пункту 1.1, 1.2 наведеного договору засновник надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до пункту 2.1, 3.1 договору поворотна фінансова допомога надається в сумі 500000 грн без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати підписання даного договору.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 13 червня 2023 року.

На підставі пункту 3.2 статутуТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», затвердженого рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» від 03 червня 2021 року №6/2021, єдиним учасником товариства із часткою у статутному капіталі товариства 100% є ОСОБА_1 .

За змістомпункту 6.2.1,6.2.5 наведеногостатуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у товаристві обирається одноособовий виконавчий орган генеральний директор, до компетенції якого належить вирішення всіх поточних питань діяльності товариства, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції зборів учасників.

До компетенції виконавчого органу належать наступні повноваження: без довіреності діяти від імені товариства, у тому числі представляти його інтереси у державних (місцевих) органах влади, підприємствах, установах або організаціях усіх форм власності, у судових арбітражних і третейських органах усіх ланок як на території України та і за її межами; вчинення будь-яких правочинів не залежно від суми їх вартості; видавати довіреності третім особам для представництва інтересів товариства, у тому числі з правом передоручення.

Відповідно до пункту 7.1.1 статуту значним правочином відповідно до цього статуту визнається будь-який договір, угода або транзакція, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу. Прийняття рішення щодо надання згоди товариству на укладення значного правочину відноситься виключно до компетенції зборів учасників. Інші правочини укладаються генеральним директором в межах його повноважень.

Згідно виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №304144655751 від 20 лютого 2022 року єдиним засновником Товариства зобмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», кінцевим бенефіціарним власником, керівником юридичної особи є Завадовська І.В.

За змістом довіреності, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, уповноважено виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовського В.А., зокрема, представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» перед будь-якими третіми особами, від імені довірителя підписувати, укладати, змінювати і розривати будь-які договори, документи, які направлені на виконання договорів, у тому числі листи, запити, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт (послуг), рахунки, будь-які платіжні, розрахункові, фінансові та інші документи; укладати та підписувати договори незалежно від суми та предмету договору.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» від 05 липня 2022 року №38-к «Про призначення на посаду генерального директора» Завадовський В.А. приступив до виконання обов`язків генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» з 05 липня 2022 року на підставі рішення учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» від 04 липня 2022 року №6/2022.

До матеріалів справи приєднано квитанції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до прибуткових касових ордерів №71 від 13 червня 2022 року на суму 49500 грн, №75 від 01 липня 2022 року на суму 17000 грн, №77 від 06 липня 2022 року на суму 10000 грн, №78 від 08 липня 2022 року на суму 47000 грн, №79 від 15 липня 2022 року на суму 8000 грн, №80 від 20 липня 2022 року на суму 10000 грн, №81 від 22 липня 2022 року на суму 49500 грн, №82 від 26 липня 2022 року на суму 8500 грн, №83 від 01 серпня 2022 року на суму 6500 грн, №84 від 05 серпня 2022 року на суму 4000 грн, №85 від 08 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №86 від 09 серпня 2022 року на суму 10000 грн, №87 від 17 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №88 від 18 серпня 2022 року на суму 15000 грн, №89 від 22 серпня 2022 року на суму 45500 грн, №91 від 24 серпня 2022 року на суму 40000 грн, №93 від 25 серпня 2022 року на суму 49500 грн, №94 від 05 вересня 2022 року на суму 20000 грн, №96 від 09 вересня 2022 року на суму 49500 грн, №100 від 28 вересня 2022 року на суму 40000 грн, підписані головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовським В.А., касиром ОСОБА_3 , скріплені відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

За повідомленням Головного центру спеціальної обробки інформації Державної прикордонної служби України від 19 січня 2024 року №19-1657/18/24 ОСОБА_1 перебувала поза межами України 10 липня 2022 року з 07 год. 33хв. по 13 год. 28 хв., з 10 год 49 хв. 17 липня 2022 року по 07 год. 49 хв. 24 липня 2022 року, з 09 год. 51 хв. 04 серпня 2022 року по 09 год. 26 хв. 17 серпня 2022 року.

На підставі фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» за 2022 рік, поданої до органів статистики, у пасиві балансу станом на 31 грудня 2022 року в рядку №1690 «Інші поточні зобов`язання» графи «на кінець звітного періоду» обліковується заборгованість в сумі 5051,0 тис. грн.

За копіями розшифровок фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» за 2022 рік, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» як позикодавцю Акціонерному товариству «Комінбанк» у лютому-березні 2023 року розкрита інформація з рядка №1690 «Інші поточні зобов`язання» балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» станом на 31 грудня 2022 року в розрізі контрагентів, за якою у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» існує заборгованість перед ОСОБА_1 з повернення поворотної фінансової допомоги на суму 3 млн.101,2 тис. грн.

Мотиви,з якихвиходить апеляційнийсуд,та застосованінорми права

Частиною першоюстатті 8 Конституції Українипередбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина першастатті 129 Конституції України).

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Відповідно до вимог частини 1статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Предметом позову ОСОБА_1 тобто матеріально-правовоювимогою,стосовно якоїостання просилаухвалити судоверішення,є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 499300 грн, інфляційних втрат в сумі 974 грн 63 коп., 3 процентів річних в сумі 3693 грн 45 коп.

Підставою позову,тобто обставинами,якими обґрунтовувалисяпозовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалося невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»зобов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 з повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 499300 грн.

Предметом зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» є визнання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 недійсним.

Підставою зустрічного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» зазначалося вчинення правочину від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» особою, яка не мала повноважень, та,як наслідок,без вільноговолевиявлення товариства, всупереч майновим інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», заподіяння шкоди внаслідок штучного формування боргу перед ОСОБА_1 в сумі 500000 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Частиною першоюстатті 627 ЦК Українипередбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зпп. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога- цесума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, якийне передбачає нарахування процентівабо надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, тає обов`язковою до повернення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначила, що поворотна фінансова допомога надається на підставі договорів, що передбачають передачу підприємству у користування на певний строк суми грошових коштів без нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плату за користування такими грошовими коштами.

На підставі частини 1статті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно із частиною 2статті 1046 ЦК Українидоговір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже,за своїмиправовими ознакамидоговір позикиє реальним,одностороннім (оскільки,укладаючи договір,лише однасторона -позичальник зобов`язуєтьсядо здійсненнядії (доповернення позики),а іншасторона -позикодавець стаєкредитором,набуваючи тількиправо вимоги),оплатним абобезоплатним правочином,на підтвердженняякого можебути наданарозписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

Встановлено,що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2022 року №КП61/22.

На підставі пункту 1.1, 1.2 наведеного договору засновник надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Поворотна фінансова допомога це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до пункту 2.1, 3.1 договору поворотна фінансова допомога надається в сумі 500000 грн без ПДВ. Поворотна фінансова допомога надається не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати підписання даного договору.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 13 червня 2023 року.

Ураховуючи наведене договір між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2022 року №КП61/22 свідчить про наявність між сторонами договірних правовідносин щодо позики грошових коштів.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частинами другою, третьоюстатті 215 ЦК Українинедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року N9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" судам відповідно до ст. 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК тощо).

Відповідно дочастини першої статті 216 ЦК Українинедійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бурма С.В., в апеляційній скарзі на необгрунтованість висновків суду першої інстанції, що правочин укладений від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» ОСОБА_5 , який не мав на це повноважень.

За змістом преамбули договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про наданняповоротної фінансовоїдопомоги від 13червня 2022року №КП61/22 сторонами договору є Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі виконавчого директора Завадовського В.А., який діє на підставі статуту, та засновник ОСОБА_1 .

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю.

При цьому частина перша статті 92 ЦК України визначає, що особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до частин першої та третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

За змістомчастини 1статті 246ЦК Українидовіреність відімені юридичноїособи видаєтьсяїї органомабо іншоюособою,уповноваженою наце їїустановчими документами,та скріплюєтьсяпечаткою цієїюридичної особи.

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин ( частина 1 статті 245 ЦК України).

До матеріалів справи додано довіреність, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, якою уповноважено виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовського В.А., зокрема, представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» перед будь-якими третіми особами, від імені довірителя підписувати, укладати, змінювати і розривати будь-які договори, документи, які направлені на виконання договорів, у тому числі листи, запити, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт (послуг), рахунки, будь-які платіжні, розрахункові, фінансові та інші документи; укладати та підписувати договори незалежно від суми та предмету договору.

Згідно із частиною 1 статті 238 ЦКУкраїни представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

На підставі пункту 3.2 статутуТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», затвердженого рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» від 03 червня 2021 року №6/2021, єдиним учасником товариства із часткою у статутному капіталі товариства 100% є ОСОБА_1 .

За змістомпункту 6.2.1,6.2.5 наведеногостатуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» у товаристві обирається одноособовий виконавчий орган генеральний директор, до компетенції якого належить вирішення всіх поточних питань діяльності товариства, окрім тих, що віднесені до виключної компетенції зборів учасників.

До компетенції виконавчого органу належать наступні повноваження: без довіреності діяти від імені товариства, у тому числі представляти його інтереси у державних (місцевих) органах влади, підприємствах, установах або організаціях усіх форм власності, у судових арбітражних і третейських органах усіх ланок як на території України та і за її межами; вчинення будь-яких правочинів не залежно від суми їх вартості; видавати довіреності третім особам для представництва інтересів товариства, у тому числі з правом передоручення.

Відповідно до пункту 7.1.1 статуту значним правочином відповідно до цього статуту визнається будь-який договір, угода або транзакція, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу. Прийняття рішення щодо надання згоди товариству на укладення значного правочину відноситься виключно до компетенції зборів учасників. Інші правочини укладаються генеральним директором в межах його повноважень.

За випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №304144655751 від 20 лютого 2022 року єдиним засновником Товариства зобмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», кінцевим бенефіціарним власником, керівником юридичної особи є Завадовська І.В.

Тому Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. правомірно надано довіреність Завадовському В.А. від 16 грудня 2019 року №138, якою уповноважено зокрема, представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» перед будь-якими третіми особами, від імені довірителя підписувати, укладати, змінювати і розривати будь-які договори, укладати та підписувати договори незалежно від суми та предмету договору, тобто повноваження, які має Завадовська І.В.

Водночас відсутність у тексті договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про наданняповоротної фінансовоїдопомоги від 13червня 2022року №КП61/22посилання нате,що ЗавадовськийВ.А.діє напідставі довіреності, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, не спростовує наявність у Завадовського В.А. повноважень, передбачених цією довіреністю.

Крім того, висновки суду першої інстанції про те, що довіреністю не уповноважено Завадовського В.А. на вчинення від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» оспорюваного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2022 року №КП61/22 спростовуються змістом довіреності, виданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, щодо уповноваження виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовського В.А. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» перед будь-якими третіми особами, від імені довірителя підписувати, укладати, змінювати і розривати будь-які договори, укладати та підписувати договори незалежно від суми та предмету договору.

З огляду на наведене відсутність у довіреності, наданій Завадовському В.А. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. від 16 грудня 2019 року №138, записів щодо надання права підписувати саме договір про надання поворотної фінансової допомоги не свідчить про відсутність у Завадовського В.А. повноважень представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» при укладенні оспорюваного договору, оскільки наведеною довіреністю Завадовського В.А. уповноважено укладати та підписувати будь-які договори незалежно від предмету правочину.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відхилення довіреності, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, з підстав неналежного оформлення, виконання довіреності друкованим способом та проставлення дати та номеру власноручно.

Видача довіреності є одностороннім правочином.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19серпня 2020року в справі №201/16327/16-ц зроблено висновок, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами (частини1, 2 та 3 статті202 ЦК України). [ ] До односторонніх правочинів, зокрема, відноситься: видача довіреності, відмова від права власності, складання заповіту, публічна обіцянка винагороди, прийняття спадщини.

Правочин, відповідно до статті 204 цього Кодексу, є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 під час укладення спірного договору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»діяв без необхідного обсягу повноважень на порушення норм матеріального права.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №904/2178/18 викладена правова позиція, за якою наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

На підтвердження виконання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про наданняповоротної фінансовоїдопомоги від 13червня 2022року №КП61/22Завадоською І.В. надано квитанції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до прибуткових касових ордерів №71 від 13 червня 2022 року на суму 49500 грн, №75 від 01 липня 2022 року на суму 17000 грн, №77 від 06 липня 2022 року на суму 10000 грн, №78 від 08 липня 2022 року на суму 47000 грн, №79 від 15 липня 2022 року на суму 8000 грн, №80 від 20 липня 2022 року на суму 10000 грн, №81 від 22 липня 2022 року на суму 49500 грн, №82 від 26 липня 2022 року на суму 8500 грн, №83 від 01 серпня 2022 року на суму 6500 грн, №84 від 05 серпня 2022 року на суму 4000 грн, №85 від 08 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №86 від 09 серпня 2022 року на суму 10000 грн, №87 від 17 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №88 від 18 серпня 2022 року на суму 15000 грн, №89 від 22 серпня 2022 року на суму 45500 грн, №91 від 24 серпня 2022 року на суму 40000 грн, №93 від 25 серпня 2022 року на суму 49500 грн, №94 від 05 вересня 2022 року на суму 20000 грн, №96 від 09 вересня 2022 року на суму 49500 грн, №100 від 28 вересня 2022 року на суму 40000 грн.

З дослідження цих квитанцій Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до прибуткових касових ордерів вбачається зазначення прийняття грошових коштів від ОСОБА_1 на підставі безвідсоткової поворотної фінансової допомоги згідно договору від 13червня 2022року №КП61/22,які підписані головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» ЗавадовськимВ.А.,касиром ОСОБА_3 та скріплені відтиском печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Таким чиномз червня2022року повересень 2022року ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» вчинялись дії з виконання спірного правочину щодо надання ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» грошових коштів, що свідчить про схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» оспорюваного правочину.

Отже, схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про наданняповоротної фінансовоїдопомоги від 13червня 2022року №КП61/22 унеможливлює визнання такого правочину недійсним.

Більш того,єдиним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», керівником юридичної особи є Завадовська І.В.

Тому розбіжностей між волевиявленням засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» ОСОБА_1 та волевиявленням самого Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» не може існувати.

Представництво характеризується такими ознаками: цивільні права та обов`язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою; представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється); представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи; представник діє виключно в межах наданих йому повноважень; правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє (висновок Верховного Суду у постанові від 17.03.2021 у справі № 360/1742/18).

Тобто, правочин завжди має вчинятися в інтересах сторони, яку представляють.

За змістом частині 3 статті 238 ЦК України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

У постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 908/3467/19 Верховний Суд вказав, що для цілей застосування частини третьої статті 238 ЦК України словосполучення "у своїх інтересах" потрібно розуміти таким чином, що представник не може вчиняти від імені особи, яку він представляє, правочин щодо себе особисто (тобто бути стороною цього правочину) або іншим шляхом на шкоду інтересам довірителя, в тому числі на користь інших осіб, включаючи і тих, представником яких він одночасно є.

Верховний Суд у вказаній постанові відмітив, що у випадку укладення представником правочину з самим собою довіритель не повинен доводити, що цей правочин укладено не в його інтересах, збитковість правочину, недобросовісність чи нерозумність дій довірителя. По суті, положення частини третьої статті 238 ЦК України надають довірителю право визнати недійсним відповідний правочин, незалежно від того на яких умовах він укладений. На довірителя не покладається тягар доведення невигідності умов такого договору, його збитковості. Його укладення не в інтересах довірителя презюмується.

В свою чергу у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 вказано, що представник має завжди діяти у найкращих інтересах довірителя і, відповідно до частини третьої статті 238 ЦК України, представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Вчинення правочину щодо самого себе, тобто не в інтересах довірителя, а у своїх власних, є підставою для визнання такого правочину недійсним. Правило, передбачене частиною третьою статті 238 ЦК України, покликане гарантувати інтереси особи, яку представляють, від можливих зловживань з боку представника.

Зазначене узгоджується також із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 травня 2019 року у справі №401/2995/16-ц, від 10 листопада 2021 року у справі №757/50762/18-ц.

Вчинення оспорюваного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» вособі виконавчогодиректора ЗавадовськогоВ.А.та засновником ОСОБА_1 несвідчить провчинення правочину ОСОБА_2 щодо себеособисто,оскільки ОСОБА_2 не єстороною цьогоправочину,його направленняна реалізаціюінтересів ОСОБА_2 на шкоду інтересамдовірителя,або вчиненняв інтересахзасновника ОСОБА_1 ,представником якоївін неє,з оглядуна метуукладення договорунадання засновником ОСОБА_1 позики грошовихкоштів для використання товариством відповідно до цілей його діяльності на безоплатній основі.

Товариство з обмеженоювідповідальністю «ЛІЛАК»,звертаючись досуду зпозовом провизнання договорунедійсним зазначало,що порушенняправ Товариства зобмеженою відповідальністю«ЛІЛАК» пов`язаноз порушенняммайнового інтересуТовариства зобмеженою відповідальністю«ЛІЛАК»,заподіяння шкодивнаслідок штучногоформування боргуперед ОСОБА_1 в сумі500000грн,не внесення ОСОБА_1 коштів укасу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», оскільки остання з 13 червня 2022 року по 28 вересня 2022 року перебувала за кордоном.

Таким чином, основним мотивом звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до суду із позовом про визнання договору недійсним, є не бажання виконувати зобов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 з повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 499300 грн.

Разом з тим належне виконання засновником ОСОБА_1 договору про надання цільової фінансової допомоги виключає збитковість для Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Факт належноговиконання засновником ОСОБА_1 свогозобов`язаннящодо наданняповоротної фінансовоїдопомоги підтверджуєтьсяпервинними документамиквитанціями Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до прибуткових касових ордерів №71 від 13 червня 2022 року на суму 49500 грн, №75 від 01 липня 2022 року на суму 17000 грн, №77 від 06 липня 2022 року на суму 10000 грн, №78 від 08 липня 2022 року на суму 47000 грн, №79 від 15 липня 2022 року на суму 8000 грн, №80 від 20 липня 2022 року на суму 10000 грн, №81 від 22 липня 2022 року на суму 49500 грн, №82 від 26 липня 2022 року на суму 8500 грн, №83 від 01 серпня 2022 року на суму 6500 грн, №84 від 05 серпня 2022 року на суму 4000 грн, №85 від 08 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №86 від 09 серпня 2022 року на суму 10000 грн, №87 від 17 серпня 2022 року на суму 20000 грн, №88 від 18 серпня 2022 року на суму 15000 грн, №89 від 22 серпня 2022 року на суму 45500 грн, №91 від 24 серпня 2022 року на суму 40000 грн, №93 від 25 серпня 2022 року на суму 49500 грн, №94 від 05 вересня 2022 року на суму 20000 грн, №96 від 09 вересня 2022 року на суму 49500 грн, №100 від 28 вересня 2022 року на суму 40000 грн.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Прибутковий касовий ордер є первинним документом, що застосовується для оформлення надходжень готівки до каси підприємств (юридичних осіб), бланк якого затверджено постановою ПравлінняНаціонального банку України№637 від 15 грудня 2004 року.

Відповідно до «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами засвідчує відривна частина прибуткового касового ордеру, що завіряється підписом головного бухгалтера, касира та печаткою видається особі, що внесла готівкові кошти.

Основна частина прибуткового касового ордеру без відривної частини з підписами касира та головного бухгалтера є первинним документом, що свідчить про факт здійснення господарської операції на підприємстві, тобто про надходження готівкових коштів.

Наведені квитанції Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до прибуткових касових ордерів містять обов`язковіреквізити, які повинен містити будь-який первинний документ, назва документа (форми), дата складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиниця вимірювання господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, висновки суду першої інстанції, що квитанції до прибуткових касових ордерів підписані головним бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовським В.А. без належних повноважень, тому не доводять факт передачі грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та факт укладення оспорюваного договору поворотної фінансової допомоги в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», спростовуються довіреністю, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» в особі генерального директора Завадовської І.В. 16 грудня 2019 року №138, якою уповноважено виконавчого директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» Завадовського В.А., зокрема, представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» перед будь-якими третіми особами, від імені довірителя підписувати, укладати, змінювати і розривати будь-які договори, документи, які направлені на виконання договорів, у тому числі листи, запити, акти прийому-передачі, акти виконаних робіт (послуг), рахунки, будь-які платіжні, розрахункові, фінансові та інші документи.

Із системного аналізу законодавчих актів, які регулюють господарську діяльність, вбачається, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійсненнямає відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належало дослідити, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху грошових коштів.

На підставі ч.1ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п`ятої, шостоїст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Заслуговують наувагу посилання ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат БурмаС.В.,в апеляційнійскарзі нанеобґрунтоване відхиленнясудом першоїінстанції квитанцій до прибуткових касових ордерів Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», оскільки ОСОБА_1 не надано касової книги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Судом першої інстанції не встановлено чи має ОСОБА_1 доступ до бухгалтерської, фінансової, первинної документації Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Касова книга, що велась Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» протягом 2022 року, знаходиться у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК».

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» для спростування фактів внесення ОСОБА_1 в касу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» готівки не надано касову книгу та інші бухгалтерські документи.

Разом з тим матеріали справи також містять фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» за 2022 рік, подану до органів статистики, в якій у пасиві балансу станом на 31 грудня 2022 року в рядку №1690 «Інші поточні зобов`язання» графи «на кінець звітного періоду» обліковується заборгованість в сумі 5051,0 тис. грн.

За копіями розшифровок фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» за 2022 рік, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» як позикодавцю Акціонерному товариству «Комінбанк» у лютому-березні 2023 року розкрита інформація з рядка №1690 «Інші поточні зобов`язання» балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» станом на 31 грудня 2022 року в розрізі контрагентів, за якою у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» існує заборгованість перед ОСОБА_1 з повернення поворотної фінансової допомоги на суму 3 млн.101,2 тис. грн.

Ураховуючи наведене, висновки суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не надано належних доказів внесення до каси Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» грошових коштів від імені ОСОБА_1 , спрямування грошових кошів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», не відповідають обставинам справи.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що укладання договорів про надання цільової фінансової допомоги, які є договорами позики, є господарською операцією, у якій має бути розумна економічна причина. Розумна економічна причина (ділова мета) передбачає обов`язкову спрямованість господарської операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» не спростовано спрямованості договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про наданняповоротної фінансовоїдопомоги від 13червня 2023року №КП61/22на позитивнийекономічний ефект використання товариством грошових коштів відповідно до цілей його діяльності.

Крім того, слід звернути увагу, що правочини із заінтересованістю (укладені за наявності конфлікту інтересів) не заборонені чинним законодавством.

Водночас чинне на момент укладення оспорюваного договору законодавство не містило визначення конфлікту інтересів щодо товариств з обмеженою відповідальністю.

Ухвалена підпунктом й пункту 2 Закону України від 22 лютого 2024 року №3587-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління» норма частини 3 статті 92 ЦК України щодо обов`язку уникати дій при існуванні конфлікту інтересів під час представництва на підставі установчих документів юридичної особи приватного права, набула чинності 08 березня 2024 року та не має зворотної дії у часі.

З огляду на недоведеність вчинення правочину від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» особою, яка не мала повноважень, та безвільного волевиявленнятовариства, всупереч майновим інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК», заподіяння шкоди внаслідок штучного формування боргу перед ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 недійсним.

Тому підлягаєзахисту право ОСОБА_1 на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»зобов`язання за договором між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» та ОСОБА_1 про надання поворотної фінансової допомоги від 13 червня 2023 року №КП61/22 з повернення поворотної фінансової допомоги в сумі 499300 грн.

На підставі частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другоїстатті 625 ЦК Українинарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох відсотків річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові

При цьому порядок обчислення трьох процентів річних визначено за формулою: сума вкладу х кількість днів прострочення виконання х 3 (розмір відсотків, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України) / 100 / 365 (днів у році).

Також розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначено виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» на користь ОСОБА_1 три проценти річних за період з 14 червня 2023 року по 11 вересня 2023 року в сумі 3693 грн 45 коп., інфляційні втрати за період з червня 2023 року по вересень 2023 року в сумі 974 грн 63 коп.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із п.4 ч.1ст.376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З оглядуна наведенерішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2024 року підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) вказала, що додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

За такихобставин додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 травня 2024 року підлягає скасуванню.

Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вінтересах якоїдіє адвокатБурма СергійВалерійович, задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 травня 2024 року, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 травня 2024 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК»про стягнення боргу за договором поворотної фінансової допомоги задовольнити.

У зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІЛАК» на користь ОСОБА_1 поворотну фінансову допомогу в сумі 499300 грн, три проценти річних в сумі 3693 грн 45 коп., інфляційні втрати в сумі 974 грн 63 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 03 вересня 2024 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

І. Б. Перепелюк