Рішення

від 26.12.2024 по справі 317/3700/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/1043/2024

Справа № 317/3700/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретарі Демко К.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача Сердюка В.В.,

Штабовенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу «КРАНОБУДІВНИК», про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОГК «КРАНОБУДІВНИК» про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь 31011,12 грн. за час затримки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 у справі № 908/273/21 за період з 15.06.2021 по 16.01.2022, а також судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 у справі № 908/273/21 позов ОСОБА_3 до ОГК «КРАНОБУДІВНИК» задоволено. Рішення ОГК «КРАНОБУДІВНИК» про звільнення ОСОБА_1 викладене в пункті 2 протоколу позачергових зборів № 8 від 30.08.2020, визнано недійсним. Наказ № 1 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління кооперативу за систематичне невиконання службових обов`язків (ст. 40 п. 3 КЗпП України) з 17.09.2020 від 12.09.2020 визнано недійсним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ОГК «КРАНОБУДІВНИК».

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпПУ.

Однак вказане рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 було виконано лише 17.01.2022.

Затримка виконання вказаного рішення суду склала 147 робочих днів в період з 15.06.2021 по 16.01.2022, таким чином середній заробіток за час затримки виконання рішення складає 31011,12 грн.

Крім того, позивач вважає, що невиконанням рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 йому спричинено моральні страждання які він оцінює у 10000 грн.

Таким чином позивач просить суд поновити йому строк для звернення до суду та стягнути з відповідача на свою користь 31011,12 грн. середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення, 10000 грн. моральної шкоди, а також витрати на правову допомогу.

Ухвалою судді від 15.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОГК «КРАНОБУДІВНИК» в особі свого представника Штабовенка Д.В. надало до суду відзив на позову заяву в якому про задоволення позову заперечувало у повному обсязі. Зокрема послалось на пропуск позивачем тримісячного строку для звернення до суду встановленого ст. 233 КЗпПУ. Крім того, послався на те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, оскільки стягнення судом на користь працівника середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника здійснюється на підставі ухвали суду, а отже такі вимоги розглядаються в рамках справи про поновлення на роботі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані ними документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно із частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Аналогічні за змістом положення містить пункт 4 частини першої статті 430 ЦПК України.

Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

У разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).

У відповідності до частини другої статті 129 Конституції України обов`язковість судових рішень є однією із основних засад судочинства.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом; право на судовий захист є гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України, суду необхідно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після ухвалення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.02.2018 в справі №807/2713/13-а, від 27.06.2019 в справі №821/1678/16, від 31.07.2019 в справі №813/593/17, від 25.09.2019 в справі №813/4668/16, від 27.11.2019 в справі №802/1183/16-а, від 19.12.2019 року в справі №2а-7683/12/1370, від 05.02.2020 в справі №815/1676/18, від 05.03.2020 в справі №280/360/19, від 26.11.2020 в справі №500/2501/19, від 19.04.2021 року в справі №826/11861/17, від 24.06.2021 в справі №640/15058/19, від 20.07.2021 в справі №826/3465/18, від 21.10.2021 в справі №640/19103/19 та інших.

Отже, аналіз зазначених правових норм та судової практики дає підстави для висновку про те, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

При цьому, за змістом положень статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Вказаний висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі№461/1303/19.

Таким чином, період з моменту ухвалення рішення про поновлення на роботі до моменту прийняття відповідачем наказу про поновлення є періодом затримки виконання рішення суду.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 у справі № 908/273/21 позов ОСОБА_3 до ОГК «КРАНОБУДІВНИК» задоволено. Рішення ОГК «КРАНОБУДІВНИК» про звільнення ОСОБА_1 викладене в пункті 2 протоколу позачергових зборів № 8 від 30.08.2020, визнано недійсним. Наказ № 1 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління кооперативу за систематичне невиконання службових обов`язків (ст. 40 п. 3 КЗпП України) з 17.09.2020 від 12.09.2020 визнано недійсним та скасовано. Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ОГК «КРАНОБУДІВНИК».

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 у справі № 908/273/21 скасувати частково. Позов задовольнити в повному обсязі. Пункт другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: «Рішення Обслуговуючого гаражного кооперативу «Кранобудівник», оформлене протоколом № 8 визнати недійсним». В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021 у справі № 908/273/21 залишити без змін.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 поновлено на посаді голови правління ОГК «КРАНОБУДІВНИК» відповідно до рішення Господарського суду Запорізької області від 14.06.2021.

В судовому засіданні надаючи відповідні пояснення, на питання суду, які саме дії повинен був вчинити відповідач та в чий особі, для того, що своєчасно та належним чином виконати вказане рішення Господарського суду, ОСОБА_1 не зміг пояснити.

На переконання суду, після ухвалення відповідного рішення ОСОБА_1 , як голова правління мав видати відповідний наказ про початок виконання посадових обов`язків, а також надати відповідне рішення суду до державного реєстратора для внесення відповідних змін до реєстру юридичних осіб, що відповідно і було зроблено позивачем 17.01.2022, після ухвалення постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.12.2021

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач будь-яким чином перешкоджав позивачеві приступити до виконання посадових обов`язків останнім надано не було.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст.11-13, 76-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого гаражного кооперативу «КРАНОБУДІВНИК», про стягнення заборгованості середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення - відмовити

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 26.12.2024.

Суддя Р.В. Мінгазов