Постанова

від 24.12.2024 по справі 208/3544/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5653/24 Справа № 208/3544/21 Суддя у 1-й інстанції - Похваліта С. М. Доповідач - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.

при секретарі Керімовій-БандюковійЛ.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційноюскаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Заводський районний у місті Кам`янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , третя особа Заводський районний у місті Кам`янське відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-східного Міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м.Дніпро), про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів.

У червні 2021 року від представника позивачки надійшло клопотання про призначення по справі судової медичної молекулярної-генетичної експертизи, та на вирішення експертів поставити питання, чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи існує кровна спорідненість між вказаними особами. Оплату просила покласти на неї.

Ухвалою Заводськогорайонного судум.Дніпродзержинська Дніпропетровськоїобласті від16лютого 2024року клопотання про призначення по справі експертизи задоволено та призначено по справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському обласному бюро судово-медичних експертиз (49005, м. Дніпро, площа Соборна, 14). На вирішення експертів поставлені наступні питання: - чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чи існує кровна спорідненість між вказаними особами?

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом процесуального права просив ухвалу скасувати, а матеріали справи направити до суду для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, в порушення засад диспозитивності, з власної ініціативи призначив по справі криміналістичну біологічну судову молекулярно-генетичну експертизу замість судово-медичної імунологічної експертизи. Крім того, апелянт вказує, що позивачка не надала жодних доказів піклування про неї з боку відповідача, як у період вагітності, так і після, в тому числі щодо відвідування потенційним батьком з матір`ю лікаря під час вагітності, щодо присутності на пологах або будь-яким іншим способом піклувався про позивачку до чи після народження дитини, що б могло непрямо свідчити про визнання батьківства.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 адвокат Ворон Артем Ігорович просив ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Порядок призначення судової експертизи врегульовано статтями 102 108 ЦПК України, Законом України «Про судову експертизу», «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, «Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз», затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2, 3 ст. 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини.

Згідно ст. 52 Конституції України, діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Таким чином, діти мають рівність у своїх правах, незалежно від походження, при цьому, відсутні відповідні моральні та правові обмеження, незалежно від того, народжені діти у шлюбі чи поза ним. Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Статтею 121 Сімейного кодексу України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 125 Сімейного кодексу України визначає походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері і батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 ст. 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що визнання батьківства за рішенням суду розглядається, як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини (постанова Верховного Суду від 15.04.2021 року у справі № 645/1098/18, провадження №61-759св21).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, суд оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає у рішенні, із наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Тобто, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись докази в сукупності, але передумовою звернення до суду в справах про встановлення батьківства є, зокрема, наявність кровного споріднення між особою, яку позивач просить визнати батьком, і дитиною (постанова Верховного Суду від 30.05.2023 року у справі №592/4443/17, провадження №61-9923св22).

Необхідно зазначити, що для з`ясування факту батьківства обов`язковим є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Так, відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ч.ч. 3 5 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Керуючись вказаними нормами права, а також встановивши, що поставлені в клопотанні питання потребують спеціальних знань, з огляду на підстави та предмет заявлених позовних вимог, а також з метою повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що клопотання заявника про призначення експертизи є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Доводи апелянта в скарзі про те, що суд першої інстанції, в порушення засад диспозитивності, з власної ініціативи призначив по справі криміналістичну біологічну судову молекулярно-генетичну експертизу замість судово-медичної імунологічної експертизи, а також те, що позивачка не надала жодних доказів піклування про неї з боку відповідача, як у період вагітності, так і після, в тому числі щодо відвідування потенційним батьком з матір`ю лікаря під час вагітності, щодо присутності на пологах або будь-яким іншим способом піклувався про позивачку до чи після народження дитини, що б могло непрямо свідчити про визнання батьківства, - колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не спростовують висновки суду першої інстанції.

Встановлення відповідних обставин має суттєве значення для вирішення справи по суті, а тому суд вірно виходив з того, що зважаючи на предмет позову, для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідне проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Колегія суддів наголошує на тому, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Інші твердження колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді питання про призначення по справі судової молекулярно-генетичної експертизи, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права, а тому оскаржувана ухвала як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді І.А. Єлізаренко

О.В. Свистунова