Постанова

від 26.12.2024 по справі 185/4122/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9140/24 Справа № 185/4122/23 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна С. Г. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді доповідача Халаджи О. В.

суддів: Гапонова А.В., Космачевської Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди (суддя першої інстанції Юдіна С.Г.),

В С Т А Н О В И В:

У березні 2023 року позивака ОСОБА_1 звернулась до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду яка складається із франшизи 2 600,00 грн. та суми величини втрати товарної вартості транспортного засобу Volkswagen Passat д/н НОМЕР_1 у розмірі 8 767,85 грн. та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.; стягнути з ПрАТ «СК Євроінс Україна» на її користь матеріальну шкоду у розмірі 31 883, 04 грн.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди яка складається із франшизи 2 600,00 грн., суми величини втрати товарної вартості транспортного засобу Volkswagen Passat д/н НОМЕР_1 у розмірі 8 767,85 грн. та моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн. залишено без розгляду.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 31 883 гривні 04 копійки.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_3 витрати на оплату проведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 5 000 гривень 00 копійок та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000 гривень, а всього 17 000 гривень.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору 1073 гривні 60 копійок.

Із вказаним рішенням суду не погодився представник Страхової компанії Журов Є. Є., та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного з`ясування обставин справи.

Мотивує скаргу тим, що своїм підписом ОСОБА_4 підтвердив ознайомлення з актом огляду транспортного засобу, а також правильність записаних у ньому пошкоджень.

Застосування товщиноміра при технічному огляді пошкодженого ТЗ дозволяє в подальшому при складенні звіту про оцінку надати найбільш об`єктивні висновки щодо вартості (розміру) матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок ДТП, чого не було виконано оцінювачем ФОП ОСОБА_5 за замовленням Позивача.

Оцінювач ОСОБА_5 не визначав у своєму звіті відсоткового показника зміни вартості об`єкта, оскільки не застосовував при огляду товщиномір, що дозволяє Позивачу необґрунтовано стверджувати про недостатність виплати страхового відшкодування Страховиком.

ОСОБА_6 просив рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року змінити, стягнувши з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 4 625,11 грн. страхового відшкодування, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».

Згідно ч.1ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

В даній справі ціна позову становить 48250,89 грн. тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (3028х30 =90840), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що29.11.2022 року о 22.10 год. ОСОБА_2 по автодорозі Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине на 829 км.+50 м. керуючи автомобілем Renault д/н НОМЕР_2 здійснюючи рух заднім ходом не переконався в безпечності дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen Passat д/н НОМЕР_1 , чим створив ДТП, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 10.9 ПДР.

Власником пошкодженого 29.11.2022 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобуVolkswagen Passat д/н НОМЕР_1 ,якому протиправними діями ОСОБА_2 були спричинені механічні пошкодження, є позивач ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . (а.с. 8).

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.01.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з цим, суд вважає доведеним та таким, що не потребує доказування факт заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобуVolkswagen Passat д/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 з вини ОСОБА_2 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобуRenault д/н НОМЕР_2 ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна» поліс № 210271500. Сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 гривень, франшиза 3200 гривень.

ОСОБА_4 , який є чоловіком позивачки, 29.11.2022 року повідомив ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 17). Як зазначає ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вказане повідомлення отримано 02.12.2022 року.

Також 29.11.2022 року ОСОБА_4 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування. Вказану заяву ПрАТ «СК «Євроінс Україна» отримала 02.12.2022 року. (а.с. 81).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 558/12-22, складеного 30.12.2022 року СОД ФОП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіляVolkswagen Passat д/н НОМЕР_1 на 29.11.2022 року становить 67 142, 45 грн.; вартість відновлювального ремонту ТЗ складає 58 374, 60 грн. ; величина втрати товарної вартості 8 767, 85 грн. У вказаному звіті зазначено, що для його проведення було надано автомобільVolkswagen Passat д/н НОМЕР_1 за результатами чого складено протокол, згідно якого представник страхової не був присутній при проведенні вказаної дії. (а.с.22-46)

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції 0.0.2883541815.1 від 01.03.2023 року про оплату наданих послуг, за проведення оцінки вартості матеріального збитку позивачем сплачено 5 000,00 грн. (а.с. 47)

Відповідно до звіту № 20907 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу складеного 15.01.2023 року на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» оцінювачем ОСОБА_7 : вартість відновлювального ремонту ТЗVolkswagen Passat д/н НОМЕР_1 складає 56 428,72 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали); вартість матеріального збитку з урахуванням ПДВ 31116, 67 грн.; вартість матеріального збитку без урахування ПДВ 26 491, 56 грн.

Згідно копії акту огляду, наданого страховою, огляд автомобіля було проведено 02.12.2022 та складено ОСОБА_8

16.01.2023 року представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» Міщенко А.В. складено розрахунок суми страхового відшкодування де визначено розмір 23 291, 56 грн. (а.с.128)

17.02.2023 року страховою затверджено страховий акт № 80439/1/2022 на суму 23 291, 96 грн. (а.с.127)

Відповідно до копії платіжної інструкції № 2840 від 17.02.2023 року, ПрАТ «СК «Євроінс Україна», на рахунок позивачки було перераховано 23 291,56 грн. (страхове відшкодування, згідно Акту № 80439/1/2022 від 17.02.2023 року)

Задовольняючи позовнівимоги,суд першоїінстанції дійшоввисновки,що позивачем надано на підтвердження обґрунтованості розміру спричинених збитків, звіт про оцінку вартості матеріального збитку № 558/12-22, який було складено оцінщиком який особисто проводив огляд пошкодженого транспортного засобу та який відповідає вимогам Закону, до стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» підлягає 31 883, 04 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Згідно із частиною першоюстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.990ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його представника) або іншої особи, визначеної договором.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

За змістомстатті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховим випадком є подія внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і в наслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до пункту 9 частини першоїстатті 7 Закону України «Про страхування»в Україні одним із видів обов`язкового страхування є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокремаЗакон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до положень п. 35.1ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування за підписом заявника.

Відповідност. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених устатті 36 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.

Статтею 12 ЦПК Українивстановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно із частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина першастатті 80 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина другастатті 78 ЦПК України).

Суд першої інстанції в межах наданих йому повноважень, прийняв висновок експерта авто товарознавця ОСОБА_9 № 3778 від 12.10.2023 року, виконаний на замовлення позивача.

Доводи апеляційної скарги, що позивач не мав права звертатися до експерта, оскільки страховик своєчасно направив свого представника для огляду, колегія суддів не може прийняти до уваги.

Із змісту п. 34.4 ст. 34 Закону вбачається, що замовляти проведення дослідження з визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу дозволяється, як потерпілому так і страховику. Обов`язок страховика, передбачений п. 34.2 ст. 34 Закону спрямований лише на звільнення потерпілого від додаткових витрат, про що свідчить п. 34.3 ст. 34 Закону.

Таким чином, п. 34.4 ст. 34 Закону передбачено право потерпілої особи на самостійне залучення експерта або юридичні особи, у штаті яких є експерти для визначення розміру шкоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 106 ЦПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Отже, висновок експерта складений на замовлення учасника справи прирівнюється до висновку експерта, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_5 для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження її автомобіля. ОСОБА_5 за результатами огляду склав звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику КТЗ від 30.12.2022 року, згідно якого вартість матеріального збитку складає 67142,45 грн.

Будь-яких доказів щодо спростування розміру страхового відшкодування відповідач суду не надав і судом при визначенні такого розміру враховано поданий стороною позивача висновок експерта.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що звіт № 20907 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 15.01.2023 року на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» складений оцінювачем ОСОБА_7 , в той час як відповідно до копії акту огляду транспортного засобу від 02.12.2022 огляд автомобіля маркиVolkswagen Passat д/н НОМЕР_1 було проведено ОСОБА_8 , суд не прийняв до уваги вказаний звіт, оскільки процедура огляду ТЗ була здійснена з порушенням Методики.

В матеріалах справи відсутній акт огляду транспортного засобу проведений ОСОБА_7 , у звіті зазначено, що оцінювачем КТЗ не оглядався, використано матеріали огляду спеціаліста.

Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що відповідачем було здійснено огляд вчасно та складено звіт про оцінку відновлювального ремонту у розмірі грн., колегія суддів вважає, безпідставними, оскільки як встановлено судом першої інстанції вказаний звіт є суперечливим, оскільки огляд здійснювався ОСОБА_8 однак доказів того, що вона є робітником страхової компанії чи експертом, у визначений спосіб законом строк, відповідачем до суду надано не було.

Суд дійшов до обґрунтованих висновків, що відповідно до вищевказаних положень закону саме на відповідача покладено обов`язок відшкодувати шкоду завдану унаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Колегія суддів вважає, що долучені до апеляційної скарги докази, не можуть бути взяті до уваги, з огляду на те, що відповідачем не наведено поважних причин неподання їх до суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстави для його скасування відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно зусталеною практикоюЄвропейського судуз правлюдини,яка відображаєпринцип,пов`язанийіз належнимздійсненням правосуддя,у рішенняхсудів таінших органівз вирішенняспорів маютьбути належнимчином зазначеніпідстави,на якихвони ґрунтуються.Хоча пункт1статті 6Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовуватисвої рішення,його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Наведені вапеляційній скарзідоводи булипредметом дослідженняв судіпершої інстанції ізнаданням відповідноїправової оцінкивсім фактичнимобставинам справи,яка ґрунтується навимогах чинногозаконодавства,і зякою погоджуєтьсясуд апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції повно та всебічно перевірив обставини справи, дав їм належну оцінку та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не має.

Враховуючи зазначене, апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 374,375,382,383 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» залишити без задоволення.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: О.В. Халаджи

А.В. Гапонов

Т.В. Космачевська