Постанова

від 19.12.2024 по справі 917/918/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Харків Справа № 917/918/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Здоровко Л.М.

за участю секретаря судового засідання Андерс О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу (вх.№2689П/2) Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/918/21 (повний текст ухвали складено та підписано 07.11.2024 суддею Мацко О.С. у приміщенні Господарського суду Полтавської області) за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут б/н від 09.09.2024 (вх.№11838 від 09.09.2024) на дії приватного виконавця у справі №917/918/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, м.Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут, м.Полтава,

про стягнення 237058588,55 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 затверджено мирову угоду, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Полтавагаз Збут; закрито провадження у справі № 917/918/21.

З 04.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Байрамовим Талятом Рефатовичем здійснюється виконавче провадження з виконання вказаної ухвали суду.

04.09.2024 приватним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75966970 з виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021р. про стягнення з ТОВ "Полтавагаз збут" на користь ТОВ "Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг 104 345 337,33 грн основного боргу за індивідуальним договором купівлі-продажу природного газу від 29.01.2021 № 02/21-ПГЗ та 18 843 768,79 грн штрафу за невиконання мирової угоди; стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у сумі 12318910,65 грн. Також постановою від 04.09.2024 накладено арешт на грошові кошти /електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, що належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 135508357,17 грн (копії постанов - а.с.245-246, том 2 справи).

Наказом Міністерства юстиції України № 2339/7 від 23.09.2024 було зупинено на один місяць діяльність приватного виконавця Байрамова Т.Р. Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 134496/164330-33-24/20.4.1 від 01.10.2024 внесено відомості про заміщення приватного виконавця Байрамова Т.Р. приватним виконавцем Гаврилівим Андрієм Володимировичем. Станом на час розгляду даної скарги та прийняття ухвали виконавче провадження повернуто приватному виконавцю Байрамову Т.Р.

09.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут до суду надійшла скарга на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Байрамова Талята Рефатовича щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі 917/918/21. Ухвалою від 17.09.2024 скаргу прийнято до розгляду,Дана скарга обґрунтована тим, що після отримання від виконавця постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали суду від 04.09.24р. та постанови про арешт коштів боржника від 04.09.2024р., боржник звернувся до виконавця з заявою про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.15 ч.1 ст.34 ЗУ " Про виконавче провадження" та надав докази включення ТОВ "Полтавагаз збут" до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. , а тому за твердженням боржника, спірна заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до ЗУ від 14.07.2021 №1639-ІХ "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", що, в свою чергу, є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій згідно п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, приватний виконавець безпідставно, на думку боржника, відмовив у зупиненні вчинення виконавчих дій та знятті арешту з грошових коштів боржника, що стало підставою для звернення до суду з даною скаргою, у якій боржник просить:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 75966970 щодо не винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження, щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі 917/918/2021, виданої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області;

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні № 45966970 щодо не винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника, щодо виконання виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі 917/918/2021, виданої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні № 75966970 постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження, щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі 917/918/2021, виданої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні № 75966970 постанову про зняття арешту з коштів боржника, щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі 917/918/2021, виданої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області.

Заявою від 31.10.2024 скаржник просив залишити без розгляду вимоги в частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зупиненння вчинення виконавчих дій в межах стягнення основного боргу та зобов"язання приватного виконавця винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі п.15 ч.1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" в межах стягнення основного боргу, у зв`язку з тим, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Гаврилівим А.В. винесено постанову про зупиненння вчинення виконавчих дій в межах суми основного боргу - 104 345 337,73 грн, а решту доводів скарги боржник підтримав та просить їх задовольнити.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/918/21 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут б/н від 09.09.2024 (вх.№11838 від 09.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника у межах 104345337,33 грн основного боргу та зобов`язано усунути порушення шляхом винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника в сумі 104345337,33 грн основного боргу при виконанні ухвали Господарського суду Полтавської області від 25.11.2021 у справі №917/918/21. У частині визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій в межах стягнення основного боргу та зобов`язання приватного виконавця винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 15 частини 1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження в межах стягнення основного боргу скаргу залишено без розгляду. В іншій частині скарги - відмовлено у задоволенні.

Ухвала в частині відмови в задоволенні вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут б/н від 09.09.2024 (вх.№11838 від 09.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 15 частини 1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження, щодо невиконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21, виданої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області у частині стягнення штрафу 18843768,79 грн, невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21 в зазначеній частині із зобов`язанням зазначеного приватного виконавця винести такі постанови, обґрунтована відсутністю встановлених п.15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" підстав для зупинення відповідних виконавчих дій через те, що сума штрафу за невиконання мирової угоди - 18 843 768,79 грн , який передбачений п.16 мирової угоди не є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1689-ІХ через те, що вказане зобов`язання утворилося внаслідок порушення мирової угоди у вигляді нездійснення оплати на суму, яка перевищує 2 місячні платежі, відповідно до п.16 мирової угоди, а не через неоплату спожитого природного газу, відповідно, відсутні і підстави для зняття арешту з коштів боржника у вказаній сумі відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження.

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут, не погодившись з ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/918/21 у частині відмови в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут б/н від 09.09.2024 (вх.№11838 від 09.09.2024) на дії приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970, подав на неї апеляційну скаргу до Східного апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить цю ухвалу в зазначеній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 15 частини 1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження, щодо невиконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21, виданої 25.11.2021Господарським судом Полтавської області у частині стягнення штрафу 18843768,79 грн. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича у виконавчому провадженні №75966970 щодо невинесення постанови про зняття арешту з коштів боржника щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21, постановленої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області у частині стягнення штрафу 18843768,79 грн. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні №75966970 постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 15 частини 1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21, постановленої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області у частині стягнення штрафу 18843768,79 грн. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Байрамова Талята Рефатовича винести у виконавчому провадженні №75966970 постанову про зняття арешту з коштів боржника щодо виконання ухвали Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21, постановленої 25.11.2021 Господарським судом Полтавської області у частині стягнення штрафу 18843768,79 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги боржник посилається на безпідставність висновків суду першої інстанції щодо відсутності встановлених п.15 ч.1 ст.34 Законом України "Про виконавче провадження" підстав для зупинення виконавчого провадження в частині стягнення штрафу за невиконання мирової угоди в сумі 18 843 768,79 грн , який передбачений п.16 мирової угоди, через те, що цей штраф не є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1689-ІХ, у зв`язку з тим, що даний борг не пов`язаний із споживанням природного газу, оскільки суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не встановив правової природи зазначених коштів, зокрема не врахував того, що за змістом пунктів 3,4. мирової угоди вказаний штраф за порушення виконання її умов нарахований в розмірі 50% пені та 50% штрафу, що нараховані на основний борг за індивідуальним договором купівлі-продажу природного газу від 29.01.2021 № 02/21-ПГЗ, розстрочення сплати яких передбачено цією мировою угодою, а за змістом п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. Закону №1689-ІХ включення боржника Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу без зазначення суми заборгованості та підстав її виникнення, є достатньою підставою вважати, що вся сума, яка стягується в рамках виконавчого провадження у даній справи,предметом позову якої є заборгованість, що виникла з договору-купівлі-продажу природного газу, підпадає під регулювання вказаного Закону і в такому випадку дійсність статусу боржника як учасника процедури врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу не потребує додаткової перевірки заборгованості, штрафу та інших нарахувань за зобов`язаннями, які утворилися за період, визначений вказаним Законом іншими органами, в тому числі приватними виконавцями.

Разом з цим, скаржник стверджує, що у відповідності до частин 11, 12 ст. 26 Закону України виконавець не наділений повноваженнями щодо нарахування(стягнення) штрафу за невиконання мирової угоди та визначеня суми такого штрафу.

Також скаржник зазначає про відсутність доказів того, що строк стягнення зазначеного штрафу за порушення умов мирової угоди є таким, що настав, з огляду на те, що в підписаному між сторонами акті звірки розрахунків станом на 30.09.2024 зазначено лише основний борг в сумі 104 049202,97 грн, з чого вбачається, що зазначений штраф у бухгалтерському обліку стягувача не нарахований, а тому не підлягає стягненню, та крім цього, відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1689-ІХ, неустойка(штраф, пеня), інфляційні нарахування та проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу /постачання природного газу, підлягають списанню, а тому 18 843768,79 грн штрафу за невиконання мирової угоди також підпадає під регулювання вказаного Закону , у зв`язку з чим вчинення виконавчих дій щодо його стягнення підлягає зупиненню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2024 для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Мартюхіна Н.О. , суддя Здоровко Л.М.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024, у зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. для розгляду справи сформовано склад суду: головуючий суддя-доповідач Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/918/21 та її розгляд призначено в судове засідання з повідомленням сторін на 19.12.2024 о 16 год. 30 хв.

10.12.2024 від стягувача надійшов відзив на апеляційну скаргу(вх. № 15768), згідно з яким він просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

У судовому засіданні представник боржника підтримав апеляційну скаргу, а представник стягувача проти її задоволення заперечив.

Відповідно до частин 1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши у межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

Предметом даного апеляційного перегляду є ухвала господарського суду першої інстанції постановлена за результатами розгляду скарги боржника на бездіяльність приватного виконавця щодо відмови в задоволенні його заяви про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, що полягало у невинесенні постанови про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 15 частини 1 ст.34 Закону України Про виконавче провадження щодо стягнення штрафу 18843768,79 грн за невиконання умов затвердженої судом мирової угоди.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу україни передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу україни передбачено що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

У частині 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 343 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, яка кореспондується з нормами статті 5 Закону України Про виконавче провадження, примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 2 цієї статті виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій.

Пунктом 15 ч. 1 цієї статті, серед випадків, за яких виконавець зобов`язаний зупинити вчинення виконавчих дій зазначено: якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

За змістом цієї норми, умовами зупинення вчинення виконавчих дій щодо певної заборгованості,яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні є: 1) віднесення такої заборгованості Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" до сум, які підлягають врегулюванню відповідно до передбачених цим Законом процедур; 2) перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Згідно з ч. 2 цієї статті виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.

14.07.2021 було прийнято Закон України №1639-IX Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.

Абзацами 4, 5, 10, 17, 18, 21 частини 1 статті 1 Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу (Закон № 1639) встановлено наступне:

У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме:

-заборгованість та/або грошові зобов`язання постачальників природного газу, які в період з 1 січня 2021 року до 30 квітня 2021 року включно здійснили поставку природного газу побутовим споживачам за ціною, що не перевищувала граничний рівень ціни природного газу, встановлений Кабінетом Міністрів України на період лютий - березень 2021 року включно, перед Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, не сплачені станом на 30 листопада 2022 року (абзац 10 статті);

- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;

- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) постачальники природного газу, ..., включені до Реєстру, ... , товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг.

Відповідно до ст. 2 Закону №1639-ІХ дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб`єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №1639-ІХ для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Із положень Закону №1639-ІХ прямо слідує, що включення Національною комісією (НКРЕКП) відповідного підприємства до Реєстру свідчить про те, що таке підприємство є учасником процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань), яка визначена цим же Законом, і при цьому рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією (НКРЕКП) на підставі поданих суб`єктами ринку природного газу документів, в тому числі підтверджених висновком суб`єкта аудиторської діяльності щомісячних розрахунків (абз. 8 ч. 2 ст. 3 Закону), з урахуванням положень пункту 1-1 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону, а тому в такому випадку дійсність статусу учасника процедури врегулювання не потребує додаткової перевірки заборгованості іншими органами, в тому числі приватними виконавцями.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 ТОВ "Полтавагаз збут" взяло участь у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов"язань) для включення Товариства до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу. На підставі поданих документів, відповідно до встановленої процедури згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.09.2022 №1210 ТОВ "Полтавагаз збут" включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу (копія Постанови - а.с. 252, зворот, том 2).

Разом з цим, за змістом норм Закону № 1639-ІХ, лише при одночасному існуванні умов, визначених статтею 2 цього Закону, якою визначено сферу його дії, а саме:1) правовідносини виникли з приводу врегулювання видів заборгованості(грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону;2) суб`єкт ринку природного газу,включений до Реєстру, підлягають реалізації заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ,передбачені статтями 4,5,6 цього Закону.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.06.2022 у справі № 904/92/20).

Приватний виконавець на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про включення до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на майно та грошові кошти у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.10.2023 року у cправі №925/555/21.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця перебуває ухвала Господарського суду Полтавської області у справі №917/918/21 про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами. За умовами даної мирової угоди сторони, серед іншого, домовились розстрочити сплату залишку заявленої позивачем до стягнення у цій справі заборгованості відповідача перед позивачем за Індивідуальним договором купівлі-продажу природного газу від 29.01.2021 № 02/21-ПГЗ у сумі 226 018 781,72 грн, з яких: 201 120 524,00 грн основного боргу, З 892 921,88 грн пені, 1 603 454,02 грн 3% річних, 4 451 034,92 грн інфляційних втрат, 14 950 846,90 грн штрафу на 60 (шістдесят) місяців рівними частинами відповідно до графіка, викладеного у п.5 мирової угоди.

Крім того, за п.16 мирової угоди, у випадку повного або часткового нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним пунктом 5 Мирової угоди, що дорівнює сумі двох місячних платежів, вважається, що строк погашення усієї несплаченої суми залишку заборгованості, вказаної у пункті 5 Мирової угоди, настав, і позивач, як стягувач, вправі звернутись до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для дострокового примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості за Мировою угодою (пред`явити ухвалу про затвердження Мирової угоди для примусового виконання), а відповідач зобов`язується сплатити позивачу штраф у розмірі 18 843 768,79 грн.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження миров» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі визначених цією статтею виконавчих документів, серед яких зазначено ухвал, судів у господарських справах, у випадках, передбачених законом

Відповідно дочастин першої-четвертої статті 192 ГПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. .Статтею 193 ГПК України передбачено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Господарський суд першої інстанції обґрунтовано зазначив те, що сума штрафу за невиконання мирової угоди - 18 843 768,79 грн , який передбачений п.16 мирової угоди, не є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1689-ІХ через те, що вказане зобов`язання утворилося безпосередньо з факту порушення мирової угоди у вигляді нездійснення оплати на суму, яка перевищує 2 місячні платежі, відповідно до п.16 мирової угоди, а не з факту порушення грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу, стягнення якої було предметом позову у даній справі, а тому за своєю правовою природою є засобом забезпечення виконання саме мирової угоди, а не грошових зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу, а тому даний борг не пов`язаний із споживанням природного газу, відповідно, відсутні і підстави зупинення виконавчого провадження в частині стягнення зазначеної суми штрафу, й відповідно, для зняття арешту з коштів боржника у вказаній сумі відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України Про виконавче провадження,якими передбачено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Нарахування штрафу за порушення виконання умов мирової угоди в розмірі 50% пені та 50% штрафу, що нараховані на основний борг за індивідуальним договором купівлі-продажу природного газу від 29.01.2021 № 02/21-ПГЗ не змінює правової природи такого штрафу,оскільки порядок його обчислення не змінює підставу його нарахування.

Оскільки, як зазначено вище, за змістом п. 15 ч. 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», умовами зупинення вчинення виконавчих дій щодо певної заборгованості,яка є предметом стягнення у виконавчому провадженні є: 1) віднесення такої заборгованості Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" до сум, які підлягають врегулюванню відповідно до передбачених цим Законом процедур; 2) перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, в той час як за змістом норм Закону № 1639-ІХ лише при одночасному існуванні умов, визначених статтею 2 цього Закону, якою визначено сферу його дії, а саме:1) правовідносини виникли з приводу врегулювання видів заборгованості(грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону;2) суб`єкт ринку природного газу,включений до Реєстру, підлягають реалізації заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості за природний газ,передбачені статтями 4,5,6 цього Закону, в той час, як зазначено вище, сума штрафу за невиконання умов мирової угоди не належить до заборгованості(грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону№ 1639-ІХ колегія суддів відхиляє доводи скаржника, що сам факт включення його до вказаного Реєстру є достатньою підставою для зупинення вчинення виконавчих дій щодо всієї суми, що стягується в рамках виконавчого провадження у даній справі, незалежно від підстав виникнення, в тому числі і штрафу за невиконання мирової угоди.

З огляду на те, що сума штрафу за невиконання умов мирової угоди не належить до заборгованості(грошових зобов`язань), визначених у статті 1 цього Закону№ 1639-ІХ , оскільки цей борг виник безпосередньо з факту невиконання умов мирової угоди, а не через порушення умов оплати спожитого газу за договором купівлі-продажу/постачання природного газу, колегія суддів відхиляє також посилання боржника на те, що відповідно до Закону №1689-ІХ такий штраф підлягає списанню як неустойка, що нарахована на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу /постачання природного газу.

За таких обставин, оскільки зобов`язання щодо сплати штрафу за невиконання мирової угоди не підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, виконавче провадження у відповідній частині не підлягає зупиненню, а накладений арешт на таку суму не підлягає зняттю.

Колегія суддів звертає увагу, що ТОВ Полтавагаз Збут не були оскаржені дії приватного виконавця стосовно відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду Полтавської області про затвердження мирової угоди у справі №917/918/21 в частині стягнення штрафу, сплата якого передбачена п.16 вказаної мирової угоди.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця у відповідній частині.

Доводи боржника щодо того, що у відповідності до частин 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не наділений повноваженнями на вчинення виконавчих дій щодо стягнення штрафу за невиконання мирової угоди та визначати суму такого штрафу не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Як зазначено вище, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди така ухвала може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Натомість положеннями частин 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено право виконавця у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховувати остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі у випадках, якщо у такому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, а також до закінчення виконавчого провадження за заявою стягувача здійснити перерахунок розміру остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, в той час як штраф за невиконання умов мирової угоди не належить до відсотків та пені, з огляду на положення статей 549 Цивільного кодексу України, яка розрізняє штраф та пеню як окремі види неустойки за порушення зобов`язань з різним порядком нарахування, статті 536 Цивільного кодексу України, яка визначає проценти не як відповідальність, зокрема, неустойку, а як плату за правомірне користування грошовими коштами та ст. 625 цього Кодексу , якими передбачено нарахування процентів річних за прострочення виконання грошових зобов`язань не в якості штрафних санкцій, а як спосіб захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові, які входять до складу грошового зобов`язання.

Посилання скаржника на те, що штраф за невиконання мирової угоди не підлягає стягненню в рамках виконавчого провадження через те, що не відображений убухгалтерському обліку стягувача, зокрема не вказаний у акті звірки розрахунків сторін, суперечать чинному законодавству, яке, як зазначено вище, визначає мирову угоду виконавчим документом, що підлягає примусовому виконанню та в якості умов такого виконання не передбачає здійснення обліку зазначених у ній до стягнення сум.

Ураховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/918/21 в оскаржуваній частині постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за скаржником.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275-276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд;

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтавагаз збут залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 05.11.2024 у справі №917/918/21 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.12.2024.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко