Ухвала

від 19.11.2024 по справі 908/2464/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 908/2464/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Омельчук А.В.,

за участю представників учасників справи:

позивачів 1, 2, 3, 4 - Погрібної С.О. (адвокатки);

відповідачів 1, 2 - Задорожного О.В. (адвоката)

розглянув заяву ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4

про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. (головуючої) та Губенко Н.М.

від розгляду касаційної скарги: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) ОСОБА_3 , 4) ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Запорізької області

(судді: Боєва О.С., Науменко А.О., Ярешко О.В.)

від 24.11.2023

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Мороз В.Ф., судді - Коваль Л.А., Чередко А.Є.)

від 10.06.2024

у справі за позовом: 1) ОСОБА_1 ;

2) ОСОБА_2 ;

3) ОСОБА_3 ;

4) ОСОБА_4

до: 1) Приватного акціонерного товариства "Український графіт";

2) ОСОБА_5

про визнання правочинів недійсними.

ВСТАНОВИВ:

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Український графіт" та ОСОБА_5 з вимогами про визнання недійсними правочинів щодо застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій Приватного акціонерного товариства "Український графіт" у відповідності до публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій в усіх власників акцій ПрАТ "Український графіт" від 12.02.2019.

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.11.2023 у задоволенні позову відмовлено.

3. Суд першої інстанції з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, а також у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та від 14.12.2021 у справі № 905/2291/19, дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту є неналежним в даних конкретних правовідносинах та неефективним, оскільки не призведе до поновлення порушених прав позивачів, що є самостійною підставою для відмови в позові.

4. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.06.2024 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

5. Суд апеляційної інстанції з посиланням на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2020 у справі № 908/137/18, дійшов висновку, що обраний позивачами спосіб захисту як визнання недійсним правочину щодо застосування до них процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій є належним. Разом з тим, посилаючись на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 905/671/19 та від 14.12.2021 у справі № 905/2291/19 вказав, що такий обраний позивачами спосіб захисту як визнання недійсним правочину щодо застосування до них процедури обов`язкового продажу (примусового викупу) належних їм на праві власності акцій є неефективним, оскільки не призведе до поновлення порушених прав позивачів. При цьому, з посиланням на висновки, викладені в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 905/77/21 та № 904/192/22, апеляційний господарський суд вказав, що заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності (приписи статті 216 ЦК України) не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивачів.

6. 15.07.2024 позивачі звернулися до Верховного Суду через систему "Електронний суд" з касаційною скаргою, в якій просять рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги.

7. Позивачі визначили підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1 та 2 частини другої статті 287 ГПК України.

8. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 для розгляду справи № 908/2464/22 визначено склад суду: Кондратова І.Д. - головуюча, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.

9. Верховний Суд, у визначеному складі, ухвалою від 04.09.2024 відкрив касаційне провадження і призначив касаційну скаргу до розгляду на 08.10.2024.

10. 06.09.2024 від представника відповідачів - адвоката Задорожного О.В. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на касаційну скаргу позивачів, в якій просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

11. 12.09.2024 від ПрАТ "Український графіт" засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу позивачів, в якій просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

12. 16.09.2024 від представниці позивачів - адвокатки Погрібної С.О. надійшло клопотання, в порядку статей 302, 303 ГПК України, про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

13. 20.09.2024 від представника ПрАТ "Український графіт" та ОСОБА_5 - адвоката Задорожного О.В. надійшло заперечення на клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому просить відмовити позивачам у задоволенні зазначеного клопотання.

14. У судовому засідання 08.10.2024 представниця позивачів - адвокатка Погрібна С.О. заявила усне клопотання про відвід двом суддям, а саме: головуючій судді Кондратовій І.Д. та судді Губенко Н.М. Суд, порадившись на місці, оголосив перерву у судовому засіданні до 22.10.2024 о 14:20 год для надання можливості представниці позивачів подати до суду заяву про відвід у письмовій формі.

15. 11.10.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від представниці позивачів - адвокатки Погрібної С.О. надійшла заява про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. та Губенко Н.М. від розгляду касаційної скарги позивачів у цій справі.

16. У зв`язку з відпусткою судді Студенця В.І., за розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 16.10.2024 № 32.2-01/2543, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/2464/22.

17. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024 справу № 908/2464/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: Кондратової І.Д. - головуючої (доповідач), Бакуліної С.В., Губенко Н.М.

18. 17.10.2024 до Верховного Суду від ПрАТ "Український графіт" надійшла заява, в якій зазначає, що підстави для задоволення заяви про відвід суддів відсутні.

19. 22.10.2024 ухвалою Верховного Суду відмовлено у задоволенні заяви позивачів про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. (головуючої) та Губенко Н.М. від розгляду справи № 908/2464/22. У судовому засіданні 22.10.2024 оголошено перерву до 12.11.2024 о 12:50 год.

20. У судовому засідання 12.11.2024 представниця позивачів - адвокатка Погрібна С.О. заявила вдруге усне клопотання про відвід двом суддям, а саме: головуючій судді Кондратовій І.Д. та судді Губенко Н.М.

21. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 19.11.2024 о 10:20 год для надання можливості представниці скаржників - адвокатці Погрібній С.О. письмово викласти відвід з усіма підставами, а також для надання можливості представнику іншої сторони надати свої письмові пояснення щодо заявленого вдруге клопотання про відвід.

22. 15.11.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від представниці позивачів - адвокатки Погрібної С.О. надійшла друга заява про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. та Губенко Н.М. від розгляду касаційної скарги позивачів у цій справі.

23. Заява мотивована тим, що:

- у позивачів є недовіра до суддів Кондратової І.Д. та Губенко Н.М., викликана низькою якістю суддівських послуг, які надаються вказаними суддями для українського споживача державних судових послуг;

- ухвала від 22.10.2024 у справі № 908/2464/22, якою було відмовлено у задоволенні заяви про відвід цих же суддів, не змінила бачення позивачів, що якість суддівства вказаних суддів не є такою, на яку очікує українське суспільство, у якого саме в цей складний для всієї країни час великий запит на справедливість та прозорість діяльності державної влади. Українське суспільство має право та бажає знати, куди витрачаються грошові кошти платників податків та яку якість отримують українці за державні послуги в обмін на достатньо високі заробітні плати представників державної влади, особливо в умовах війни;

- як свідчать інші подібні справи (№ 905/1926/18, № 910/8714/18, № 908/2437/22), зазначені судді не ухвалюють передбачувані судові рішення, з послідовними правовими висновками, які б створювали стабільну прецедентну судову практику та допомагали б споживачу судових послуг сподіватись на очікуваний результат у подібних та тотожних справах;

- у судовому засіданні 12.11.2024 з розгляду подібної справи № 908/2437/22 (спір щодо сквіз-ауту на ПрАТ "Український графіт") на клопотання представника позивачів у справі зупинити розгляд справи до вирішення палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду також і питання щодо ефективних способів захисту у справах про неправомірно проведені сквіз-аути (у справі № 910/8714/18), вказаними суддями було відмовлено зупиняти розгляд справи № 908/2437/22 та прийнято негативну постанову, якою відмовлено позивачам визнати недійсним зухвалий правочин, яким фактично було легалізовано грабіжницьке позбавлення акціонерів ПрАТ "Український графіт" їхньої власності у вигляді акцій;

- таким чином, якість суддівських рішень вказаних суддів є на низькому рівні, оскільки непослідовні рішення ухвалюються не з метою справедливого вирішення спору;

- у справі № 904/4587/22 відповідачі подали касаційну скаргу 08.10.2024 на постанову апеляційного суду, повний текст якої з`явився лише 12.11.2024, в той час коли певні судді Касаційного господарського суду Верховного Суду були у відпустці. Мета подання касації "наосліп" - розподілення на необхідних суддів, що так і сталося. Справа №904/4587/22 була розподілена на суддів Кондратову І.Д., Губенко Н.М.. Чи це не є прямим доказом заангажованості вказаних суддів, а також що ми не можемо довіряти суддям, які неспроможні ухвалювати справедливі рішення, а лише ті, які потрібні для "певного розкладу"?

- позивачі не можуть довіряти суддям Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратовій І.Д. та Губенко Н.М., які демонструють непослідовну позицію до осіб, винних у грубих порушеннях прав власності великої кількості громадян;

- враховуючи наявні у позивачів сумніви щодо неупередженості суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д., Губенко Н.М. та їхньої спроможності справедливо розглядати цю справу та ефективно відновлювати права позивачів, тому керуючись статтями 32, 35, 38 ГПК України заявлено другий відвід цим суддям.

24. 15.11.2024 представник відповідачів - адвокат Задорожний О.В. подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" заперечення на заяву про відвід суддів, в якій просить залишити її без розгляду.

25. Заперечення обґрунтоване тим, що це є вже друга заява про відвід тих самих суддів під час розгляду цієї справи в касаційній інстанції, у задоволенні якої було відмовлено ухвалою суду. При цьому, подана вдруге заява по суті повторює першу заяву про відвід, адже зводиться до незгоди позивачів з процесуальними рішеннями суду, що в силу вимог частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу, заявлений відвід є завідомо безпідставним. Заявник посилається на правові позиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 (12-280 гс 18) та ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 910/17048/17 (12-85 гс 20). Також заявник вважає, що заява про відвід містить принизливі висловлювання, а відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У текстах цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їхнім представникам і суду. В іншому разі це свідчить про очевидну неповагу автора документа до честі, гідності цих осіб. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 199/6713/14-ц).

26. 17.11.2024 представник відповідачів - адвокат Задорожний О.В. подав до Верховного Суду через систему "Електронний суд" доповнення до заперечення на другу заяву про відвід суддів, в яких зазначає, що посилання представниці позивачів у заяві про відвід суддів про високі заробітні плати працівників судової системи, які формуються в тому числі і за рахунок надходжень із сплаченого судового збору, який, на думку заявника, якраз і суттєво недоплачений позивачами (метою вибору позивачами такого неефективного способу захисту, як лише визнання правочинів недійсними, але без застосування наслідків недійсності правочинів, є недоплата судового збору до Державного бюджету України, що є зловживанням правом та є недопустимим), виглядає контраверсійно.

27. Верховний Суд розглянув вдруге подану заяву про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. (головуючої) та Губенко Н.М. та дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

28. Нормою частини третьої статті 35 ГПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

29. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (абзац 2 частини третьої статті 39 ГПК України).

30. Оскільки відвід суддів Кондратової І.Д. та Губенко Н.М. заявлено в день судового засідання 12.11.2024, тобто менше ніж за три робочі дні до засідання, то така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід суддів вирішується судом, що розглядає справу.

31. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.

32. Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.

33. Частиною п`ятою статті 38 ГПК України встановлено, що якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

34. Доводи представника відповідачів, викладені у запереченнях, щодо наявності підстав для залишення заяви про відвід без розгляду згідно з підстав, зазначених у частині п`ятій статті 38 ГПК України, не беруться до уваги, оскільки в заяві містяться нові підстави, які не заявлялися представницею позивачів у раніше поданій нею заяві про відвід.

35. Частиною першою статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

36. Наведеними нормами передбачено обов`язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об`єктивності судді, колегії суддів.

37. Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

38. Частинами першою, другою статті 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

39. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

40. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

41. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

42. Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.07.2005 у справі "Межнаріч проти Хорватії" звернув увагу на те, що "слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною" (Meћnariж v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

43. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

44. Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

45. Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

46. Доводи заявниці ґрунтуються виключно на припущеннях, які не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини та могли б бути підставою для відводу суддів у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

47. Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

48. При цьому Суд враховує, що вичерпний перелік обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, чинним законодавством не визначений, а тому вирішення питання про визнання тих чи інших доводів тими обставинами, мова про які йде у пункті 5 частини першої статті 35 ГПК України, знаходиться у межах дискреційних повноважень суду.

49. Верховний Суд зауважує, що задоволення відводу у справі № 905/1926/18 задля уникнення сумнівів у сторін чи стороннього спостерігача в неупередженості судді за наявності певної обставини (у цій же справі суддя Кондратова І.Д. викладала окрему думку з позицією щодо суті спору, зокрема і з питань, які скаржник оскаржував у касаційній скарзі), не означає, що така ж обставина існує у цій справі та автоматично слугує підставою для відводу суддів.

50. Інші доводи представниці позивачів зводяться до незгоди з відмовою суду у зупиненні розгляду справи № 908/2437/22 та прийняттям колегією суддів постанови у цій справі не на користь позивачів, інтереси яких представляє також адвокатка Погрібна С.О.

51. У контексті зазначеного, Суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 ГПК України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

52. Доводи заявниці щодо необхідності відводу суддів Кондратової І.Д. та Губенко Н.М. з підстав незгоди з позиціями суддів щодо результату вирішення спору у інших справах, суперечать найважливішому принципу судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких заявника не влаштовує.

53. Отже, сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді/колегії суддів, не свідчить про його упередженість, необ`єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу.

54. Крім того, доводи щодо недовіри суддям Кондратовій І.Д. та Губенко Н.М. які демонструють непослідовну позицію до осіб, винних у грубих порушеннях прав власності великої кількості громадян, викладених у другій заяві про відвід цих суддів, уже викладалися у заяві позивачів про відвід цих самих суддів Верховного Суду у цій же справ та були визнані необґрунтованими в ухвалі від 22.10.2024 і у задоволенні заяви про відвід суддів Кондратової І.Д. та Губенко Н.М. за цими доводами було відмовлено.

55. Стосовно твердження заявниці, що розподіл справи № 904/4587/22 на колегію суддів, до якої входить Кондратова І.Д. (головуюча) та Губенко Н.М., є прямим доказом заангажованості вказаних суддів, Суд зазначає, що питання щодо визначення судді для розгляду іншої справи не може бути підставою для відводу суддів у справі, яка переглядається.

56. Водночас Суд звертає увагу заявниці, що автоматичний розподіл справи № 904/4587/22 здійснено Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою (далі - ЄСІТС) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ, визначеного частиною першою статті 32 ГПК України та пункту 60 "Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС", затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21.

57. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає, що заявниця не навела аргументовано обґрунтованих підстав вважати суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ОСОБА_6 та Губенко Н.М. упередженими чи необ`єктивними, оскільки доводи, що викладені у її заяві щодо упередженості та необ`єктивності цих суддів є припущеннями заявниці, зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями та власним баченням вирішення поданих нею клопотань у цій справі.

58. Отже доводи, наведені у заяві про відвід суддів, не можуть бути віднесені до обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості або об`єктивності суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. (головуючої) та Губенко Н.М. у розгляді цієї справи, а також не є підставою для відводу відповідно до наведених норм ГПК України, у зв`язку із чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого відводу.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відвід суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Кондратової І.Д. (головуючої) та Губенко Н.М. від розгляду справи № 908/2464/22.

Ухвала суду набирає законної сили після її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча І. Кондратова

Судді С. Бакуліна

Н. Губенко