Ухвала

від 17.12.2024 по справі 644/10339/16-к

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 644/10339/16-к

Провадження 1-кп/991/116/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(резолютивна частина)

17 грудня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4

за участі:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000157 від 28.02.2015, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, останнє відоме суду місце проживання в Україні: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

18.10.2019 до Вищого антикорупційного суду із Орджонікідзевського районного суду м. Харкова в порядку, передбаченому пп. 4 п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, надійшли матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно положень ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті. Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.10.2019 по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.

12.12.2019 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_7 - захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 12015220000000157 від 28.02.2015 з Вищого антикорупційного суду до іншого суду було залишено без задоволення.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16.01.2020 було призначено судовий розгляд.

04.02.2021 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_5 . Ухвалою від 09.02.2021 судом частково задавлено клопотання прокурора ОСОБА_5 про тимчасовий доступ до документів, що зберігаються у Національному антикорупційному бюро України.

З 01.04.2021 обвинувачений ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні через отримання тяжких травм внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. У медичному закладі йому було встановлено наступний діагноз: політравма. Відкрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку тяжкого ступеню, перелом основи та склепіння черепу. Пневмоцефалія. Геморагічні ушиби в правих лобній та скроневій, лівій потиличній ділянках. Травматичний САК. Посттравматичний менінгоенцефаліт. У зв`язку з неможливістю обвинуваченого приймати участь в судових засіданнях ухвалою від 21.04.2021 судове провадження у цій справі було зупинено.

19.05.2022 суд відновив провадження у справі, однак надалі встановив, що обвинувачений ОСОБА_6 і надалі не міг приймати участь в судових засіданнях через необхідність продовження проходження ним обстежень та подальшого лікування. Зокрема, з висновку лікаря-спеціаліста від 10.06.2022 клініки професора Томаса Хаармаєра (Німеччина) убачалося, що обвинувачений ОСОБА_6 , внаслідок отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди травм, визнаний обмежено працездатним зі сторони концентрації та уважності, що пояснюється фронтальною контузією, у зв`язку з чим рекомендовано виключити стресові ситуації, а також через загрозу епілепсії не залишатись наодинці. Лікарем встановлено покращення когнітивної діяльності та контролю над епілептичними припадками. У ділянці черепних нервів, крім аносмії, зберігається гіпакузія високого ступеня праворуч та повний параліч відвідного м`яза праворуч. Рекомендовано консультацію щодо встановлення слухового імпланта та операцію з косоокості. Згідно висновку доктора медицини ОСОБА_8 (Німеччина) у обвинуваченого ОСОБА_6 діагностовано втрату слуху, що межує з глухотою, внаслідок черепно-мозкової травми. З огляду на викладене, ухвалою від 21.07.2022 судове провадження у цій справі було повторно зупинено.

14.06.2022 на адресу суду надійшла заява АТ «Завод «Електроважмаш», зі змісту якої стало відомо, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 248-р та наказу Фонду державного майна України від 08.04.2021 № 586 АТ «Завод «Електроважмаш» є правонаступником потерпілого, цивільного позивача ДП «Завод «Електроважмаш» у даній судовій справі.

15.11.2022 в Німеччині ОСОБА_6 було проведено оперативне втручання та імплантовано штучний слуховий процесор. 01.06.2023 в Іспанії ОСОБА_6 проведено транспозицію м`язів ока з метою покращення стану бінокулярної диплопії та компенсаторної кривошиї. За результатами візиту до головного лікаря неврологічної клініки, професора Томаса Хаармаєра (Німеччина) 28.11.2023 ОСОБА_6 видано висновок, що після оперативних втручань все ще спостерігається значне зниження слуху високого ступеня з правої сторони, поява подвійних зображень при повороті погляду або при погляді в далечину, що впливає на комунікацію та когнітивні здібності. Наслідком цих обмежень є порушення уважності, концентрації та пам`яті.

Ухвалою від 20.05.2024 провадження у цій справі було повторно відновлено з метою з`ясування актуального стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 та його спроможності в подальшому брати участь в судових засіданнях.

10.07.2024 на адресу суду надійшла заява АТ «Українські енергетичні машини», зі змісту якої стало відомо, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 1005-р та наказу Фонду державного майна України від 01.12.2021 № 2143

АТ «Українські енергетичні машини» є правонаступником потерпілого, цивільного позивача АТ «Завод «Електроважмаш» у даній судовій справі.

Ухвалою суду від 10.07.2024 за клопотанням захисника ОСОБА_7 було скасовано запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 10.11.2016 у справі

№ 760/12419/16-к. Заставу у розмірі 2 004 990,00 гривень повернуто заставодавцю та за його ініціативою перераховано на офіційний рахунок фандрейзингової платформи United24.

Відповідно до медичної довідки лікаря ОСОБА_9 (Барселона ) від 04.06.2024 обвинувачений ОСОБА_6 має залишкову екзофорію та обмеження рухливості ока, що є наслідком тотального паралічу 6 пари черепного нерву, може мати труднощі при виконанні діяльності, що потребує бінокулярної взаємодії (тривале читання, обробка інформації через екрани, діяльність, що потребує тривалої концентрації на рівні очей). Окрім того, обвинувачений зазначив щодо ускладненого сприйняття ним дійсності через двоїстість зображення та порушення функції слуху, у зв`язку з чим суд зробив висновок, що він все ще має тяжку тривалу хворобу, перебіг якої не дозволяє йому брати участь у судових засіданнях та належним чином захищати себе від кримінального обвинувачення. Тому ухвалою від 14.08.2024 суд зупинив судове провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_6 до його видужання або такого покращення стану здоров`я, який дозволить йому брати участь у судовому провадженні.

Водночас, при постановленні цієї ухвали суд враховував, що більш актуальна інформація щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 може бути надана суду після прийому в неврологічній клініці у професора Хармайєра (Німеччина), який заплановано на 12.11.2024. Так, 12.12.2024 захисником ОСОБА_7 на адресу суду був направлений амбулаторний висновок професора Хармайєра (Німеччина) від 12.11.2024 із перекладом за результатом прийому в клініці.

Ухвалою суду від 13.12.2024 провадження знову було відновлено з метою з`ясування актуального стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_6 та його спроможності брати участь в судових засіданнях.

2. Позиції учасників судового провадження

Під час судового засідання 17.12.2024 головуюча суддя ОСОБА_1 повідомила учасникам судового провадження про наявність обставин для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2

ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, та відповідно закриття кримінального провадження № 12015220000000157 від 28.02.2015 у зв`язку з таким звільненням.

Судом було роз`яснено ОСОБА_6 право на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти такого звільнення і клопотати про продовження розгляду кримінального провадження. Обвинувачений

ОСОБА_6 не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього та не наполягав на подальшому розгляді цього провадження судом.

Прокурор ОСОБА_5 підтвердив наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Надав суду копії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2016 про накладення арешту на майно обвинуваченого та ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08.12.2016 про виправлення описки для вирішення питання про скасування арешту. Цивільний позов просив залишити без розгляду.

Захисник ОСОБА_7 вказував, що цивільний позов не може бути розглянутий і задоволений, а, також, що відсутні підстави для стягнення процесуальних витрат з обвинуваченого. Просив вирішити питання щодо скасування арешту майна. Інші захисники до суду не з`явилися, викликалися належним чином.

Представник потерпілого, цивільного позивача АТ «Українські енергетичні машини» (що є правонаступником АТ «Завод «Електроважмаш», який в свою чергу є правонаступником ДП «Завод «Електроважмаш») у судове засідання не з`явися, викликався належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі (т. 22, а.с. 63). Учасники справи не заперечували проти розгляду за відсутності представника потерпілого, цивільного позивача.

3. Оцінка та мотиви суду

3.1. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюються виключно судом.

Положеннями ст. 49 КК України визначено строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це визначений ст. 49 КК України проміжок часу з дня вчинення кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка ймовірно вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

3.2. Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1

ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч. 2, 3 ст. 49 КК України) чи інших обставин, що визначають особливості застосування строків давності або взагалі виключають можливість їх застосування (ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК України).

Частина 2 ст. 364 КК України (в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13.05.2014 № 1261-VII) передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією. Передбачений ч. 2 ст. 364 КК України злочин відповідно до ст. 12 КК (в редакції Закону України від 15.11.2011

№ 4025-VI, станом на момент вчинення ймовірного злочину) є тяжким злочином. Згідно з чинною на сьогодні редакцією ч. 2 ст. 364 КК, санкція за вказаний злочин є такою ж, а згідно із ст. 12 КК (в редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIII), вказаний злочин також належить до тяжких. Згідно ж із ст. 49 КК (як в редакції станом на момент вчинення ймовірного злочину, так і в чинній на сьогодні редакції), строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за такий злочин становить 10 років.

Відповідно до обвинувального акта (т. 1, а.с. 3-26) ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у здійсненні умисних дій, які виразились у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки державним та громадським інтересам.

Згідно викладу фактичних обставин в обвинувальному акті днем вчинення кримінального правопорушення можна вважати 30.09.2014, коли, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 , продовжуючи зловживати своїм службовим становищем, уклав від імені ДП «Завод «Електроважмаш» з CONOR TRADING L.P. контракт №49/14.

Отже, як встановлено судом та не заперечується сторонами, станом на 17.12.2024, з часу, коли згідно з обвинувальним актом було вчинено злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , минуло понад 10 років.

До того ж, суд перевіряючи, чи відсутні підстави для зупинення або переривання строків давності в цій справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 49 КК України перебіг строку давності може бути зупинено у разі якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому випадку перебіг давності відновлюється із дня з`явлення такої особи чи її затримання. Перебіг давності може перериватися, якщо до закінчення цього строку особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.02.2023 у справі № 336/3094/17 випливає, що під ухиленням від слідства або суду з огляду на положення ч. 2 ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, імітація своєї смерті тощо).

Відповідно до вимоги УІАЗ МВС України від 01.11.2016 (т. 12, а.с. 81) відомості щодо вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень, окрім того, у якому він обвинувачуються в межах цього кримінального провадження, відсутні, що свідчить про непереривання строку давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Інші відомості про наявність обставин, які б зупиняли перебіг вказаних строків, у суду відсутні. Окрім того, прокурором не було надано жодних додаткових відомостей, що б могли спростувати вищезазначені обставини.

Обставин, що передбачені ч. 4, 5, 6 ст. 49 КК України та визначають особливості застосування строків давності або взагалі виключають можливість їх застосування, судом не встановлено.

3.3. Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є притягнення особи як обвинуваченого та згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Згідно абз. 3 ч. 7, ч. 8 ст. 284 КПК України у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку обвинуваченого щодо закриття кримінального провадження. Закриття кримінального провадження у такому разі, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Частинами 2, 3 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення. Окрім того, такому обвинуваченому, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений заперечує проти цього, судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.

Обвинуваченому ОСОБА_6 судом було роз`яснено право на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, а саме у зв`язку зі спливом строків давності, та право заперечувати проти такого звільнення і клопотати про продовження розгляду кримінального провадження судом.

Обвинувачений ОСОБА_6 не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо нього та не наполягав на подальшому розгляді цього провадження.

3.4. Частина 3 ст. 288 КПК України передбачає, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

Ураховуючи викладене, суд уважає, що наявні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження щодо нього.

4. Інші питання, які мають бути вирішені судом

4.1. Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, має бути вирішено питання про скасування арешту майна (ч. 1 ст. 174 КПК). Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Із змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2016 вбачається, що арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_6 було накладено відповідно до ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, та для запобігання його відчуження.

Виходячи із змісту п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України особі може бути призначено покарання лише у разі визнання її винною у пред`явленому обвинуваченні.

4.2. Відповідно до ч. 3 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, у разі, коли особа звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Неможливість застосування спеціальної конфіскації у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності також підтверджується позицією Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.09.2020 в справі № 138/2740/16-к.

4.3. Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України не звільняє таку особу від обов`язку відшкодувати заподіяну її діями шкоду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 129 КПК України вирішення цивільного позову по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення обвинувального вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Тому, у разі закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку позивач вправі вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства. Такий правовий висновок випливає з постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.12.2023 у справі

№ 378/1005/20.

Окрім того, відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, цивільний позов ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступником якого є АТ «Українські енергетичні машини») від 24.11.2016 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди слід залишити без розгляду.

4.4. З урахуванням вищенаведеного, та, враховуючи факт закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд робить висновок про те, що відпала потреба у подальшому застосуванні арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2016, щодо наступного майна: 1/1 частки житлового будинку загальною площею 337,70 кв.м., житловою площею 109,40 кв.м., що розташований за адресою:

АДРЕСА_2 ; 1/1 частки квартири загальною площею

115,9 кв.м., житловою площею 67,5 кв.м., що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ; 1/1 частки нежитлового приміщення підвалу НОМЕР_7 - місце для паркування в літ. «А-17» площею 22,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/1 частки нежитлового приміщення підвалу АДРЕСА_4; авта SМАRТ FOR TWO 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 ; авта LAND ROVER RANGE ROVER, 2015 року випуску, № куз. НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , свідоцтво НОМЕР_6 від 30.08.2016

(з врахуванням ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08.12.2016 про виправлення описки).

4.5. На час постановлення цієї ухвали жодного запобіжного заходу до обвинуваченого не застосовано.

4.6. Із урахуванням положень ст. 100 КПК, документи, долучені сторонами до матеріалів кримінального провадження, які визнані речовими доказами відповідними постановами, належить залишити в матеріалах кримінального провадження.

4.7. Разом із тим, суду належить також вирішити питання щодо розподілення процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів, виготовленням дублікатів і копій документів.

З ч. 2 ст. 124 КПК України випливає, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Частина 1 ст. 126 КПК України передбачає, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

У правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 17.06.2020 в справі № 598/1781/17, йдеться про те, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до обвинувального акта (т. 1 а.с. 3-26) процесуальні витрати становлять

30 625,16 грн., у тому числі витрати на залучення експертів: вартість судово-почеркознавчої експертизи від 11.10.2016 № 19/4-05/475 - 527,76 грн.; вартість судово-почеркознавчої експертизи від 11.10.2016 № 19/4-05/476 - 439,80 грн.; вартість судово-економічної експертизи від 27.10.2016 № 235/16 - 29 657,60 грн. Дані процесуальні витрати здійсненні стороною обвинувачення. Щодо необхідності розподілу інших процесуальних витрат клопотань учасниками заявлено не було.

Відповідно до висновків об`єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладених в постанові від 12.09.2022 у справі № 203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Тому відповідні процесуальні витрати на проведення вищезазначених судових експертиз слід віднести на рахунок держави.

Відповідно до ч. 11 ст. 284 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. 96-2, 100, 118, 124, 126, 128, 129, 174, 284, 285, 288, 369, 372, 374, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

2. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000157 від 28.02.2015 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності - закрити за п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

3. Цивільний позов ДП «Завод «Електроважмаш» (правонаступником якого є

АТ «Українські енергетичні машини») від 24.11.2016 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди - залишити без розгляду.

Роз`яснити цивільному позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

4. Скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.11.2016, а саме:

- 1/1 частка житлового будинку загальною площею 337,70 кв.м., житловою площею 109,40 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/1 частка квартири загальною площею 115,9 кв.м., житловою площею 67,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/1 частка нежитлового приміщення підвалу НОМЕР_7 - місце для паркування в літ.

«А-17» площею 22,6 кв.м., що знаходиться заадресою:

АДРЕСА_3 ;

- 1/1 частка нежитлового приміщення підвалу АДРЕСА_5;

- авто SМАRТ FOR TWO 2013 року випуску, № кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , свідоцтво НОМЕР_3 ;

- авто LAND ROVER RANGE ROVER, 2015 року випуску, № куз. НОМЕР_4 , д.н.з. НОМЕР_5 , свідоцтво НОМЕР_6 від 30.08.2016.

5. Документи, долучені сторонами до матеріалів кримінального провадження, які визнані речовими доказами відповідними постановами - залишити в матеріалах кримінального провадження.

6. Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, що становлять 30 625,16 грн., у тому числі витрати на залучення експертів: вартість судово-почеркознавчої експертизи від 11.10.2016 № 19/4-05/475 - 527,76 грн., яку необхідно перерахувати на рахунок №31111115700008 МФО820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298; вартість судово-почеркознавчої експертизи від 11.10.2016 № 19/4-05/476 - 439,80 грн., яку необхідно перерахувати на рахунок №31111115700008 МФО820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298; вартість судово-економічної експертизи від 27.10.2016

№ 235/16 - 29 657,60 грн. - віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3