Ухвала

від 26.12.2024 по справі 473/4906/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

26.12.24

22-ц/812/1806/24

Справа номер 473/4906/23 Головуючий суду першої інстанції Ротар М. М.

Провадження номер 22-ц/812/1806/24 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.

із секретарем судового засідання Андрієнко Л. Д.,

за участі:

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка подана через її представника ОСОБА_4 , на рішення Вознесенськогоміськрайонного суду Миколаївської області від20 вересня 2024року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення,

В С Т А Н О В И В:

У вересні2023року ОСОБА_5 подала досуду позовпро усуненняперешкод укористуванні власністюшляхом виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 вересня 2024 року позов ОСОБА_5 задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_5 , шляхом виселення з нього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили судове рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У судіапеляційної інстанціївідповідачі черезсвого представника ОСОБА_4 заявиликлопотання прозупинення провадженняу справі,яке мотивованеперебуванням відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Представник позивачазаперечувала узадоволенні цьогоклопотання,посилаючись нате, що ОСОБА_3 може вести справу через свого представника.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.

Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Надалі строкдії воєнногостану неодноразовопродовжувався УказамиПрезидента України та триває до цього часу.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі Закон №389-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 16 Закону №389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06 грудня 1991 року №1934-XII (далі Закон №1934-XII) Збройні Сили України це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Структура Збройних Сил України визначена статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини другої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1934-XII особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов`язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі Положення).

Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.

Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу, оформлюється письмовими наказами.

З наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №316 від 14.10.2024 та військового квитка серії НОМЕР_1 від 14.10.2024 вбачається, що солдат ОСОБА_3 був призваний на військову службу у зв`язку з мобілізацією військовозобов`язаних запасу та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 .

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, оскільки вони доведені вищезазначеними доказами.

Посилання представника позивача на те, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі, бо ОСОБА_3 може вести справу через свого представника, колегія суддів вважає хибними.

Стаття 251 ЦПК України встановлює обов`язок для суду зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Вказана стаття не містить норми про те, що суд не зупиняє провадження, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника.

Таке положення міститься тільки у статті 252 ЦПК України, яка передбачає право суду зупинити провадження у справі.

Керуючись статтями 251, 381 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі задовольнити.

Апеляційне провадженняза апеляційноюскаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішенняВознесенського міськрайонногосуду Миколаївськоїобласті від20вересня 2024року, ухвалене за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення, зупинити до припинення перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді Т. В. Крамаренко

О. О. Ямкова

Повний текст ухвали складено 26 грудня 2024 року.