Ухвала

від 25.12.2024 по справі 160/31517/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/31517/23

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Круговий О.О. перевіривши відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/31517/23 за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено..

Позивач, не погодившись з рішенням суду, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2684,00 грн.

Як вбачається з адміністративного позову, його вимогами є визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, що свідчить про подання позову немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплатити заявнику апеляційної скарги складає 1610.40 грн. (2684 грн. х 0.4 х 150 %)

Таким чином, позивачу слід доплатити несплачену суму судового збору у розмірі 1610.40 грн за реквізитами:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *; 101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , Третій апеляційний адміністративний суд.

Стосовно поданого позивчем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Так, позивач просить звільнити його від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, а також незадовільним станом здоров`я.

Відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів скарги, до заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем була долучена довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 про розмір доходів та утриманих з них внесків за 1998 - 2021 роки.

Крім того, надано копію довідки ДПС про доходи позивача за 3 кватал 2023 року, 1-2 квартал 2024 року.

Між тим, заявником не додано до апеляційної скарги довідки (ДПС) про його доходи за попередній календарний рік (січень-грудень 2023).

Крім того, скаржником не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.

Інших доказів, які б підтверджували факт перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, зокрема інформаційної довідки з податкового органу про відсутність доходів протягом 2023, 2024 років і до моменту подання апеляційної скарги, останній не надав.

Таким чином, оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат (скрутного матеріального стану), підстави для звільнення останнього від сплати судового збору відсутні.

Крім того, апеляційна скарга подана із пропуском строку, встановленого ст. 295 КАС України.

У відповідності до приписів ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Так, оскаржуване рішення було прийнято Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження 15.11.2024 року.

Таким чином, оскільки тридцятиденний строк на оскарження рішення суду першої інстанції припадав на 15.12.2024 року, який був вихідним днем, то в силу приписів ч. 6 ст. 120 КАС України, останній день строку на подання апеляційної скарги переносився на 16.12.2024.

Натомість, апеляційна скарга подана позивачем тільки 20.12.2024.

Позивач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду з тих підстав, що він не має юридичної освіти, а грошей на адвоката не має, відтак позивач не міг вчасно виготовити та пдати апеляційну скаргу. Також, зазначає про незадоівльний стан здоров`я.

Розгялнувши зазначене клопотання суд вважає що воно не підлягає задоволенню.

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року по справі №540/2097/18 виклав правову позицію про те, що юридична необізнаність не може визнаватися тією непереборною обставиною, явищем чи фактором, що завадили позивачу з дотриманням установлених законом строків звернутися до суду.

Відтак посилання позивача на те, що він не має юриличної освіти не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд зазначає, що порядок і підстави надання безоплатної правової допомоги, суб`єктів її надання, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги, повноваження органів виконавчої влади у цій сфері, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з питань надання безоплатної правової допомоги визначений Законом України "Про безоплату правову допомогу".

Безоплатна первинна правова допомога охоплює: надання правової інформації; надання консультацій і роз`яснень з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних); надання допомоги в забезпеченні доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги та медіації.

Відтак, в разі якщо позивач не мав коштів для оплати послуг адвоката, він мав можливість звернутися до безоплатної правової допомоги, або самостійно звернутися до суду з апеляційною скаргою у строк встановлений КАС України.

Посилання позивача на те, що трок звернення до суду з апеляційною скаргою порушений з причин незадовільного стану здоров`я, суд вважає необгрнутованим, адже такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, як-то листком тимчаосової непрацездатності або довідкою з місця стаціаонарного чи амбулаторного лікування, тощо , які свідчили про хворобу (загострення хвороби) позивача в період грудень 2024 року ( на дату спливу строку на апеляційне оскарження).

Позивачем надані копії виписки із катки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , а також копія медичної довідки КЗ "Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №11" видатних в березні 2024 року. Однак, вказані документи не можуть підтвердити поважність пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження, який сплинув 16.12.2024.

Відповідно до частини 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати суду оригінал документу про сплату судового збору, надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням (інших) поважних причин пропуску строку. .

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України суддя, -

у х в а л и в:

Визнати причини пропуску строку, вказані ОСОБА_1 в клопотання про поновлення строку, неповажними.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/31517/23 залишити без руху та надати десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити заявнику.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, в разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У випадку неусунення інших недоліків у вказаний строк апеляційна скарга вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

СуддяО.О. Круговий