Постанова

від 25.12.2024 по справі 320/22177/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/22177/24 Головуючий у 1-й інстанції: Перепелиця А.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 у справі за адміністративним позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо неприйняття до виконання постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1. про арешт коштів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» від 22.11.2023 ВП НОМЕР_2;

- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві щодо відмови у виконанні платіжної інструкції приватного виконавця ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 10 листопада 2023 року;

- зобов?язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1. про арешт коштів боржника від 22.11.2023 ВП НОМЕР_2 та накласти арешт на грошові кошти, що містяться на небюджетних рахунках, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД»;

- зобов?язати Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві виконати платіжну інструкцію НОМЕР_2 від 10 листопада 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва ОСОБА_1 на примусове списання коштів за наказом Господарського суду м. Києва №910/6240/23 від 01.08.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 перебуває виконавче провадження НОМЕР_2 про стягнення коштів з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», відкрите на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 01.08.2023 №910/6240/23.

Відповідно до інформації Державної податкової служби України на електронний запит приватного виконавця, боржник товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» має низку відкритих рахунків в банківських установах та в Державній казначейській службі України, один з яких має спеціальний режим використання - електронне адміністрування, а інші є поточними небюджетними рахунками.

Згідно постанови приватного виконавця від 20.09.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, окрім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику товариству з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД».

Згідно інформації, наданої банківськими установами, на відкритих рахунках боржника відсутні грошові кошти для погашення заборгованості за виконавчим документом, який перебуває на виконанні у приватного виконавця ОСОБА_1.

Так, 22.11.2023 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_2, які знаходяться на небюджетних рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» та направлено для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Листом Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві від 29.11.2023 №08-08.1-06/12232 позивача повідомлено про те, що ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» знаходиться на розрахунково-касовому обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва. Товариству, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», для отримання та використання коштів попередньої оплати відкрито небюджетний рахунок № НОМЕР_1 .

Додатками до вказаного листа була надана інформація про надходження коштів на рахунок № НОМЕР_1 ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» за період з 01.11.2023 по 28.11.2023 та інформація про використання коштів з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» за період з 01.11.2023 по 28.11.2023.

Відповідно до наданої Державною казначейською службою України інформації, ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» отримало 729 000 000,00 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1. 10.11.2023 до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві направлено до виконання платіжну інструкцію від 10.11.2023 НОМЕР_2 про стягнення боргу з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» за наказом Господарського суду м. Києва від 01.08.2023 №910/6240/23 у розмірі 58 717 142, 50 грн.

Листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 16.11.2023 №01-06/3235 платіжну інструкцію від 10.11.2023 НОМЕР_2 повернуто позивачу без виконання.

У подальшому, 27.11.2023 позивачем на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві направлено до виконання постанову від 22.11.2023 ВП НОМЕР_2 про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на небюджетних рахунках, які належать ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД».

Листом від 06.12.2023 №10-07.2-06/12545 відповідач повідомив, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Порядком №845 не визначено повноважень органів Казначейства щодо накладення арешту на рахунки боржника, у зв`язку з чим постанову про арешт коштів боржника від 22.11.2023 ВП НОМЕР_2 повернуто без виконання.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у прийнятті та виконанні платіжної інструкції від 10.11.2023 НОМЕР_2 та постанови про арешт коштів боржника від 22.11.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_3, позивач звернувся з позовом до суду.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач помилково обґрунтовував свою відмову у прийнятті до виконання постанови приватного виконавця ОСОБА_1. від 22.11.2023 ВП НОМЕР_2 приписами Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845. Натомість, спеціальні норми законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язують органи казначейства приймати до виконання постанови про арешт коштів боржника, видані виконавцями у зв`язку з примусовим виконанням судових рішень у тому випадку, якщо такі рішення не підпадають під дію статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» та не підлягають виконанню безпосередньо самими органами казначейства.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень є Закон України «Про виконавче провадження» (Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст.ст. 1-2, ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Приписами ст. 6 Закону №1404-VIII встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відтак, чинним законодавством розмежовано категорію рішень, які виконуються державними/приватними виконавцями та рішень, які виконуються іншими органами, які за своїм основним функціональним призначенням не є органами примусового виконання. Зокрема, до компетенції органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів належить безпосереднє виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державних та місцевих бюджетів або бюджетних установ та рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади.

Таким чином, виконання судових рішень про стягнення грошових коштів з підприємств та господарських товариств до яких, зокрема, належить ТОВ «ЕКО-БУДТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 39532133), входить до компетенції органів державної виконавчої служби, та у передбачених випадках приватних виконавців.

За приписами ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки/електронні гаманці виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Приписами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до абзацу 13 пункту 1.2. розділу I наказу Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України» рахунки із спеціальним режимом використання це рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів (позик), у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів, єдиний рахунок та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рахунок ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД» №UA268201720355939107000701406, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, не є рахунком зі спеціальним режимом використання та чинним законодавством, у тому числі й постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», не встановлено заборони на звернення стягнення в примусовому порядку на грошові кошти, які містяться на такому рахунку.

Аналіз наведених норм, в контексті спірних правовідносин, дає підстави колегії суддів дійти до висновку про те, що в межах відкритого виконавчого провадження приватний виконавець наділений повноваженнями накладати арешт на кошти, які містяться на рахунках боржника, відкритих в органах казначейства (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом) та направляти відповідні постанови про арешт коштів на виконання до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Даному повноваженню виконавця кореспондує обов`язок банків, фінансових установ чи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів виконати таку постанову про арешт коштів з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, дії позивача, пов`язані з винесенням постанови від 22.11.2023 ВП 72838387 про арешт коштів боржника, які знаходяться на небюджетних рахунках ТОВ «ЕКО-БУД-ТРЕЙД», та направленням її для виконання до Головного управління ДКС України у м. Києві є правомірними.

Твердження відповідача про те, що органи Казначейства не повноважні виконувати постанови про арешт коштів/зняття арешту з коштів боржника у зв`язку з тим, що норми щодо виконання останніми відповідних постанов виконавців, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845», були виключені з переліку повноважень органів Казначейства, які містяться в Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, колегія суддів не бере до уваги, так як вони не узгоджуються з нормами чинного законодавства, оскільки вказаний Порядок не регулює процедуру арешту та примусового списання коштів з боржників, які не є отримувачами бюджетних коштів, а визначає механізм виконання саме рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників - державних органів, бюджетних установ, а також одержувачів бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Крім того, відповідачем не спростовано той факт, що ТОВ «ЕКО-БУДТРЕЙД» не включено до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а отже на нього не поширюється Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах Головним управлінням ДКС України у м. Києві помилково обґрунтовано свою відмову у прийнятті до виконання постанови приватного виконавця ОСОБА_1. від 22.11.2023 у ВП НОМЕР_2 приписами Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Натомість, спеціальні норми законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», зобов`язують органи казначейства приймати до виконання постанови про арешт коштів боржника, видані виконавцями у зв`язку з примусовим виконанням судових рішень у тому випадку, якщо такі рішення не підпадають під дію статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» та не підлягають виконанню безпосередньо самими органами казначейства.

Отже, відмова відповідача у прийнятті до виконання постанови приватного виконавця ОСОБА_1. від 22.11.2023 у ВП НОМЕР_2 є протиправною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що приватним виконавцем ОСОБА_1. подавалася на виконання до Головного управління ДКС України у м. Києві платіжна інструкція НОМЕР_2 від 10.11.2023 на примусове списання коштів в сумі 58 717 142,50 грн.

Проте, вказана платіжна інструкція повернулася приватному виконавцю ОСОБА_1. без виконання.

Згідно з п.п 15 п. 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163, платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Частиною 3 ст. 13 Закону №1404-VIII встановлено, що платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Відповідно до п. 24 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2014 № 770, платіжна інструкція не приймається органом Казначейства та повертається не пізніше наступного робочого дня клієнту без виконання, зокрема, у разі відсутності або недостатності залишку коштів на відповідному рахунку; неправильного заповнення реквізитів та/або недотримання вимог щодо оформлення платіжної інструкції; подання платіжної інструкції до органу Казначейства з порушенням норм законодавства, або якщо документ не може бути виконано відповідно до законодавства; порушення вимог, передбачених пунктами 7, 8 цього Порядку.

На зворотному боці платіжної інструкції, поданої у паперовій формі, зазначаються дата та причини її повернення без виконання за підписами працівника, який повертає платіжну інструкцію, та керівника (заступника керівника) відповідного структурного підрозділу органу Казначейства.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що відповідач, не зазначивши на зворотній стороні платіжної інструкції підстав її повернення, всупереч вимогам законодавства не дотримався встановленого порядку опрацювання відповідного платіжного документа та неправомірно відмовив у її виконанні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для задоволення позову.

Доводи та аргументи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.