Ухвала

від 25.12.2024 по справі 200/5217/20-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

25 грудня 2024 року

м. Київ

справа №200/5217/20-а

адміністративне провадження № К/990/39465/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Коваленко Н.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військової адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі за позовом Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військової адміністрації до Колективного підприємства "Мар`їнське мисливсько-риболовецьке господарство" Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про припинення права користування мисливськими угіддями,

У С Т А Н О В И В:

Донецька обласна державна адміністрація Донецька обласна військово-цивільна адміністрація звернулась до суду з позовом до Колективного підприємства "Мар`їнське мисливсько-риболовецьке господарство" Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, в якому просило припинити право користування мисливськими угіддями КП "Мар`їнське МРГ".

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2021, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Донецька обласна державна адміністрація Донецької обласної військової адміністрації звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2024 касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтувань підстав касаційного оскарження передбачених частиною п`ятою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15.11.2024 скаржником подано уточнену касаційну скаргу.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Справу в суді першої інстанції розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як вбачається з поданої уточненої касаційної скарги заяви, скаржник вказує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу п`ятого частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», яка передбачає припинення права користування мисливськими угіддями у разі систематичного невиконання обов`язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, а також зобов`язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам скаржника, Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом;

2) висновку апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним;

3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права;

4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому, зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування повинно було ставитись перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Скаржник у своїй касаційній скарзі, обґрунтовуючи свої вимоги, обмежився формальним посиланням на абзац п`ятий частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», без належного аналізу його застосування до обставин справи. Крім того, у касаційній скарзі скаржник процитував окремі положення договору про ведення мисливського господарства, укладеного між сторонами, та акцентував увагу на систематичному невиконанні відповідачем умов, передбачених цим договором.

Доводи скаржника, викладені у уточненій касаційній скарзі, зводяться до посилань незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки та застосування нормативно-правових актів.

Такий підхід фактично виходить за межі повноважень Верховного Суду в рамках касаційного провадження, оскільки останній не здійснює повторного розгляду фактичних обставин справи та не надає нової оцінки доказам, дослідженим судами попередніх інстанцій. Касаційний перегляд зосереджується виключно на перевірці правильності застосування судами норм права, а доводи, що ґрунтуються на переоцінці обставин, не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження.

Таким чином формальне наведення в касаційній скарзі посилання на відсутність висновку Верховного Суду, не може свідчити про виконання скаржником вимог щодо форми і змісту касаційної скарги в частині належного викладення підстав касаційного оскарження судових рішень згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України без зазначення конкретної норми права, що була застосована неправильно судами першої та апеляційної інстанції, а також без обґрунтування того у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися не може слугувати належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судового рішення в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військової адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.06.2021 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі за позовом Донецької обласної державної адміністрації Донецької обласної військової адміністрації до Колективного підприємства "Мар`їнське мисливсько-риболовецьке господарство" Українського товариства мисливців і рибалок, третя особа Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства, про припинення права користування мисливськими угіддями, - повернути особі, яка її подала.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя С.Г. Стеценко