Ухвала

від 26.12.2024 по справі 320/4714/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 320/4714/23

адміністративне провадження № К/990/48996/24

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №320/4714/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "АРКОН" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "АРКОН" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 заявнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №320/4714/23.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 18.12.2024, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з`ясовані такі обставини.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "АРКОН" задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві 24.10.2024 звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2024 апеляційну скаргу залишено без руху для надання доказів поважності пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в підсистемі «Електронний суд» міститься інформація, що апелянт отримав рішення суду першої інстанції в Електронний кабінет саме 17.05.2023 о 13 год. 39 хв. Окрім того, доказ доданий податковим органом до апеляційної скарги щодо отримання оскаржуваного рішення саме 08.10.2024 не може бути врахований судом, оскільки даний штамп з №47856/5 від 08.10.2024 є відміткою внутрішньої кореспонденції органу, відповідно апеляційна скарга подана із пропуском строку встановленого п. 1 частини другої ст. 295 КАС України.

На виконання вимог ухвали, податковим органом подано документ про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку, мотивоване аналогічними обставинами щодо отримання оскаржуваного рішення особисто представником податкового органу в суді першої інстанції лише 08.10.2024. Окрім того, скаржник зазначає, що не мав можливості ознайомитися з оскаржуваним рішенням в Електронному кабінет в підсистемі «Електронний суд» внаслідок відсутності доступу до ЄСІТС, не надаючи жодного доказу наведеної обставини (акту, службової записки, довідки тощо).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 заявнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №320/4714/23.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд зазначив, що дана апеляційна скарга подана 24.10.2024, тобто зі спливом одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного судового рішення в цій справі (повний текст рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 складено 17.05.2023).

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що незалежно від наведених у заяві про поновлення строку підстав, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі №320/4714/23, оскільки відповідач звернувся з апеляційною скаргою після спливу одного року з моменту ухвалення рішення судом першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої та частиною другої статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2024 у справі №320/4714/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "АРКОН" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ.В. Хохуляк І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова