Ухвала

від 26.12.2024 по справі 139/754/21

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/754/21

Провадження № 2/139/248/21

У Х В А Л А

(щодо вирішення клопотання про призначення повторної експертизи з питань землеустрою)

26 грудня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.

з участю:

прокурора Заболотної І.А.,

представників відповідачів ОСОБА_1 та адвоката Борусевича С.Й.,

секретаря судових засідань Хонькович Л.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в селищі Муровані Курилівці справу за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про визнання недійсними наказів та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельними ділянками,

у с т а н о в и в:

Ухвалою судді від 28 вересня 2021 року (т. 2, а.с. 81) відкрито провадження у справі. З урахуванням заяви про зміну предмету позову (т. 3, а.с. 1-9), предметом позову є:

-визнання недійсними восьми наказів Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 29.07.2019 (один від 13.08.2019), якими затверджено проекти землеустрою та надано у власність громадянам вісім земельних ділянок площею по 2 га кожному на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району (зараз - Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району) Вінницької області для ведення особистого селянського господарства. Підставою для такої вимоги названо факт належності даних земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду.

-усунення перешкод у здійсненні Мурованокуриловецькою селищною радою права користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 загальною площею 15,2127 га шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на неї за ОСОБА_2 з одночасним припиненням її права приватної власності на цю земельну ділянку та шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути земельну ділянку в комунальну власність Мурованокуриловецької селищної ради. Підставою для таких позовних вимог названо: факт отримання ОСОБА_2 спірних земельних ділянок у власність на підставі договорів купівлі-продажу від осіб, які не мали права отримувати для ведення ОСГ та відчужувати земельні ділянки, що належать до земель природно-заповідного фонду, та об`єднання восьми земельних ділянок в одну.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року (а.с. 62-63 в т. 4) було закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

26 травня 2022 року судом прийнято від прокурора як докази у справі висновки експерта з питань землеустрою № СЕ-19/102-22/611-ДЗ від 06.05.2022, № СЕ-19/102-22/612-ДЗ від 27.04.2022, № СЕ-19/102-22/613-ДЗ від 28.04.2022, № СЕ-19/102-22/614-ДЗ від 29.04.2022, № СЕ-19/102-22/615-ДЗ від 02.05.2022, № СЕ-19/102-22/616-ДЗ від 03.05.2022, № СЕ-19/102-22/618-ДЗ від 05.05.2022, складених Вінницьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України щодо восьми спірних земельних ділянок, зроблені у кримінальному провадженні (а.с. 19-138 в т. 5).

Ухвалою суду від 21 липня 2022 року (а.с. 196-199 в т. 5) було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Борусевича С.Й. та суд повернувся до стадії підготовчого провадження. Цією ж ухвалою суду від 21 липня 2022 року було задоволено клопотання представника відповідача Кондрат`євої С.І. та призначено інженерно-технічну експертизу (земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою), яку було доручено провести експертам Вінницького відділення КНДІСЕ.

23 січня 2024 року судом отримано висновок експерта № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року (а.с. 2-33 в т. 6).

Провадження у справі було поновлено на підставі ухвали судді від 31 січня 2024 року (а.с. 46-47 в т. 6).

У підготовчому засіданні 19 березня 2024 року прокурор заявила і подала клопотання про призначення повторної експертизи з питань землеустрою (а.с. 86-90 в т. 6), яке ухвалою суду від 27 березня 2024 року (а.с. 120-122 в т. 6) було задоволено.

Вінницький апеляційний суд постановою від 07 травня 2024 року (а.с. 177-181 в т. 6) скасував ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року, відмовив у задоволенні клопотання Могилів-Подільської окружної прокуратури про призначення повторної експертизи, а справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

24 травня 2024 року постановлено ухвалу про поновлення провадження у справі (а.с. 189 в т. 6).

17 липня 2024 року Могилів-Подільська окружна прокуратура знову подала клопотання про призначення повторної інженерно-технічної експертизи (земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою) (а.с. 18-26 в т. 7). Ухвалою від 09 серпня 2024 року суд відмовив в задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи у справі № 139/754/21 (а.с. 65-67 в т. 7).

09 серпня 2024 року постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі і призначення розгляду справи по суті (а.с. 73-74 в т. 7).

Під час розгляду справи по суті було заслухано пояснення представників сторін та третьої особи, досліджено всі письмові докази у справі, в тому числі, наявні в матеріалах справи висновки експертів (а.с. 19-138 в т. 5 та а.с. 2-32 в т. 6), та заслухано пояснення експертів, які проводили експертизи, що наявні в матеріалах цієї справи.

Після завершення дослідження доказів 27 листопада 2024 року через канцелярію суду керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури подав клопотання про призначення у справі нової земельно-технічної експертизи (а.с. 208-223 в т. 7).

Клопотання про призначення експертизи мотивовано таким: В ході судового розгляду досліджено 9 висновків судових експертиз. Згідно висновків експерта з питань землеустрою у межах кримінального провадження, складених Вінницьким НДЕКЦ МВС України, розроблення і затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства, із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, на земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420 не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування.

А ось у висновку експертів за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою у цій цивільній справі від 15.01.2024 № 5141/7356/22-21, складеному Вінницьким відділенням КНДІСЕ, зроблено висновки, що копія наданого на дослідження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення, які розташовані за межами населеного пункту на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району, розробленого ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в 2019 році, та його затвердження в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів та земельного законодавства, хоча Проект містить зауваження, які не впливають на мету розроблення Проекту. Крім того, у виконаному на підставі ухвали суду висновку експертів визнано за неможливе за наданими на дослідження матеріалами встановити конфігурацію, площу та межі земельної ділянки природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький» площею 60,0 га, а також, чи перебували земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420 і чи перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький».

В той же час, в ході допиту в судовому засіданні 01.10.2024 експерт ОСОБА_3 заявив, що надане йому на дослідження викопіювання, що міститься в Проекті, є недостатньо якісним, але теоретично можливо такі карти та викопіювання оцифрувати для проведення накладки, для чого потрібні спеціальні програми, вказав, що не кожен експерт може це зробити. Також зазначив, що у викопіюванні він не побачив координати, будь-які тверді точки, до яких можна було б прив`язатись, але клопотання про надання додаткових матеріалів він не заявляв.

Прокурор зазначає, що висновок експертів ґрунтується лише на тому, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (документація із землеустрою) не затверджувався, відповідні відомості про межі об`єкта ПЗФ до Державного земельного кадастру не внесені, а тому нічого простішого не залишалось експерту, як зазначити на підставі відсутності такої документації із землеустрою, про неможливість дати відповіді на поставлені ухвалою суду запитання. Вважає, що таке свідчить про недостатню кваліфікацію судового експерта ОСОБА_3 . Крім того, таку думку про експерта прокурор зробила з того, що експерт ототожнює різні за змістом та призначенням документи: проект створення об`єкта природно-заповідного фонду (ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України») та проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення (ст. 25 Закону України «Про землеустрій»).

Під час допиту в ході судового розгляду експерта Вінницького НДЕКЦ МВС Пилипенко О.В., та заявила, що накладення спірних земельних ділянок на земельну ділянку природно-заповідного фонду можна зробити по викопіюванню із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району, яке міститься в матеріалах справи, де визначено контур об`єкта ПЗФ, однак таке питання перед Вінницьким НДЕКЦ МВС не ставилось.

Прокурор вважає, що висновок експерта від 15.01.2024 містить суперечності із матеріалами справи, викладені у ньому висновки не ґрунтуються на вимогах законодавства, яке діяло на момент відведення земельних ділянок, а тому такий висновок не може бути прийнято судом до уваги.

Скасовуючи постанову місцевого суду про призначення у цій справі повторної експертизи, Вінницький апеляційний суд, крім іншого, зазначив, що «по суті суду дійсно необхідно встановити чи входять передані у власність земельні ділянки до складу земельної ділянки ландшафтного заказника, і в разі встановлення такого факту можна говорити про доведеність чи недоведеність вимог позову».

Для встановлення факту такого накладення необхідні спеціальні знання, експерт за результатами проведеного дослідження за допомогою спеціальних програм, методів та кваліфікації, співставленні відповідної землевпорядної документації, в тому числі в електронному вигляді документів у форматі XML в тій системі координат, які діяли на момент створення об`єкта ПЗФ, на момент виготовлення копіювання із плану землекористування, топографічних карт з існуючою на той момент системою державних координат, за допомогою спеціального програмного забезпечення проводить конвертування та відповідне накладення земельних ділянок.

Представники відповідачів заперечили проти задоволення клопотання прокурора, а свої заперечення виклали у відповідних заявах по суті (а.с. 13-19, 29-38 в т. 8).

Зокрема, представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області Римський М.В. звернув увагу суду, що в обґрунтування клопотання про призначення земельно-технічної експертизи прокурор зазначає, що у висновку експерта від 15.01.2024 не міститься інформація про застосування методу оцифрування контурів об`єкта ПЗФ, яке відображене на викопіюванні із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, і саме на підставі вказаного викопіювання, на думку прокурора, можливо встановити факт накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку природно-заповідного об`єкта місцевого значення ландшафтного заказника «Караєцький». Однак, таке твердження прокурора є суб`єктивною думкою, оскільки ніяким чином лише на підставі викопіювання не можливо встановити точне місце розташування меж оголошеного природно-заповідного об`єкта місцевого значення ландшафтного заказника «Караєцький», оскільки у ньому не міститься інформації про конфігурацію, проміри, координати, поворотні точки розташування вказаного об`єкта.

Крім того, види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно ст. 25 Закону України "Про землеустрій", і до вказаного переліку не віднесено викопіювання місця розташування земельної ділянки.

Вважає, що питання, яке прокурор вважає за доцільне поставити перед експертом щодо формування земельних ділянок з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0418 шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342, - є недоцільним, оскільки матеріали справи містять інформацію щодо цього у листі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 11.10.2024 № 0-2-0.6-8899/2-24 (а.с. 185 в т. 7).

Також матеріали справи містять неспростовані докази того, що цільове призначення земельних ділянок не змінювався і спірна земельна ділянка належала і належить до земель сільськогосподарського призначення.

На переконанняГоловного управлінняДержгеокадастру уВінницькій області,висновок експерта№ 5141/7356/22-21від 15.01.2024містить докладнийопис проведеногодослідження таобґрунтовані висновкиз поставленихзапитань.Жодні аргументипрокурора невказували нате,що такийвисновок єнеповним чидостатньо необґрунтованим. Приймаючи до уваги чинне законодавство, що регламентує порядок призначення експертизи, Головне управління вважає, що доводи прокурора не свідчать про наявність обґрунтованих підстав для призначення повторної експертизи.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Борусевич С.Й. у своїх запереченнях на клопотання прокурора про призначення земельно-технічної експертизи звертає увагу суду, що на переконання Могилів-Подільської окружної прокуратури надані до суду документи, в т.ч. викопіювання із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району, які відносяться до етапу попереднього розгляду клопотання про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, в своїй сукупності є проектом створення ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький», і тому в силу вимог ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення. Таку свою позицію про існування проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький» прокуратура обґрунтовує листом Міндовкілля за №11/11-03/644-24 від 26.02.2024 року. Однак, зі змісту цього листа вбачається, що Міндовкіллю проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький» не передавався, а тому фактично підтверджується, що Вінницькою обласною державною адміністрацією не забезпечено розроблення проекту створення Заказника.

Також ОСОБА_4 звертає увагу, що на переконання прокурора, сукупність усіх документів, зібраних на етапі погодження створення Заказника, і є проектом створення Заказника, а станом на 10.10.2014 року жодним нормативним актом не передбачалось виготовлення такого Проекту створення як єдиного документа. Однак, в силу вимоги ч.ч. 3-6 ст. 52 Закону України «Про природно-заповідний фонд», на підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам`яток природи, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

За таких обставин, вважає, що є помилковим вважати викопіювання із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області складовою частиною проекту створення Заказника.

Представник відповідача Кондрат`євої С.І. просить суд звернути увагу, що прокурор у першому та другому питаннях просить поставити на вирішення експерта можливість встановлення конфігурації та контуру Заказника виключно на підставі викопіювання із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, тобто проігнорувати усі докази, які містяться в матеріалах справи, щодо меж, конфігурації та площі об`єкта ПЗФ ЛЗМЗ «Караєцький», і запропонувати експерту проводити дослідження виключно на підставі документа, який є складовою частиною документації, яка формується на етапі попереднього розгляду клопотання про створення чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Також у своїх запереченнях адвокат Борусевич С.Й. дає оцінку такому документу, як викопіювання, посилаючись на відповідь керуючого припиненням ДП «Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» (а.с. 37 в т. 8).

Щодо третього та четвертого питання, яке прокурором заявлено у клопотанні, то вважає, що відповіді на них уже містяться у матеріалах даної цивільної справи. Так, згідно листа ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області № 0-2-0.6-8899/2-24 від 11.10.2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 утворена шляхом об`єднання земельних ділянок 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0422, які були сформовані за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0400, площею 16,0113 га, яка сформована як частина (залишок) від земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0606 площею 20,0112 га, яка, у свою чергу, була сформована за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342, загальною площею 28,0433 га. При цьому, усі зазначені земельні ділянки відносились та відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення. Тому буде очевидною та обставина, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420 загальною площею 15,2127 га та земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га, частково накладаються на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342, загальною площею 28,0433 га.

Представником відповідача адвокатом Борусевичем С.Й. наголошується, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. Зважаючи на довготривалий строк проведення такого роду експертизи, сторона неодноразово заявляючи клопотання про проведення експертизи, за відсутності підстав для її проведення, намагається безпідставно затягнути та перешкодити розгляду справи, що у свою чергу є зловживанням процесуальними правами. Недотримання порядку призначення і проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Безпідставне призначення експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи. Наполягає на відмові у задоволенні клопотання прокуратури про призначення земельно-технічної експертизи.

Суд, при вирішенні клопотання сторони позивача прийшов до такого висновку:

Подача клопотань, в т.ч. про призначення експертизи, є правом кожної сторони з огляду на приписи ч. 1 ст. 13, п. 3 ч. 1 ст. 43, ч. 1 ст. 81 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зобов`язаний сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 102 ЦПК України).

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 102 ЦПК України).

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 102 ЦПК України).

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

При цьому судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Прокурор обґрунтовуєсвоє клопотанняпро призначенняекспертизи усправі неповнотоюпервинного експертноговисновку,наявністю усправі суперечливихдоказів наствердження доведеностічи недоведеностіпозовних вимог,які маютьбути усуненішляхом встановленняфакту накладення земельних ділянок чи відсутністю такого накладення.

Дійсно, ухвалою суду від 21 липня 2022 року у справі було призначено інженерно-технічну експертизу (земельно-технічну експертизу та експертизу з питань землеустрою), яку було доручено провести експертам Вінницького відділення КНДІСЕ.

За результатами проведення такої експертизи 15 січня 2024 року було складено та підписано висновок № 5141/7356/22-21 (а.с. 2-32 в т. 6), відповідно до якого на запитання суду надано відповіді:

1) Встановити яка конфігурація, площа та межі земельної ділянки природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький», створеного відповідно до рішення 27 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 745 від 10.10.2014 «Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» площею 60,0 га, за наданими на дослідження матеріалами не визнається за можливе.

2) Чи перебували земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419 в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький», встановити не визнається за можливе.

3) Чи перебуває земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 площею 15,2127 га в межах земельної ділянки природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення «Караєцький», створеного відповідно до рішення 27 сесії 6 скликання Вінницької обласної ради № 745 від 10.10.2014 «Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» площею 60,0 га, встановити не визнається за можливе.

4) Копія наданого на дослідження Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із кадастровими номерами 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419 у власність громадянам для ведення ОСГ, та його затвердження в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів та земельного законодавства але містить зауваження, які не впливають на мету розроблення Проекту.

5) Цільове призначення архівної земельної ділянки площею 28,0433 га з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342 сільськогосподарського призначення на землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення не змінювалось.

19 березня 2024 року через канцелярію суду керівник Могилів-Подільської окружної прокуратури подав клопотання про призначення повторної експертизи з питань землеустрою (а.с. 86-90 в т. 6). Клопотання ґрунтувалося на тому, що у справі були експертизи, висновки яких суперечили одна одній щодо відповідності/невідповідності розробленої документації із землеустрою на земельну ділянку вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування. Ухвалою суду від 27 березня 2024 року (а.с. 120-122 в т. 6) клопотання прокурора було задоволено, у справі призначено повторну експертизу.

Оскільки така підстава позову як відповідність документації із землеустрою на земельну ділянку вимогам земельного законодавства не є основними мотивами позову, і ця невідповідність походить від факту накладення земельних ділянок (чи відсутність такого), постановою Вінницького апеляційного суду від 07 травня 2024 року (а.с. 177-181 в т. 6) скасовано ухвалу Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області від 27 березня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання Могилів-Подільської окружної прокуратури про призначення повторної експертизи.

У цій же постанові суд апеляційної інстанції зауважив, що «по суті суду дійсно необхідно встановити чи входять передані у власність земельні ділянки до складу земельної ділянки ландшафтного заказника, і в разі встановлення такого факту можна говорити про доведеність чи недоведеність вимог позову».

Дослідивши всі докази у справі, в тому числі, висновок експерта № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року (а.с. 2-33 в т. 6), а також допитавши експертів, які його робили, суд не отримав відповіді на питання факту накладення земельних ділянок чи відсутність такого.

Накладення земельних ділянок - це коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.

Під час допиту у суді експерта Вінницького відділення КНДІСЕ МЮ України ОСОБА_3 та експерта відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Вінницького НДЕКЦ МВС Пилипенко Олени Віталіївни, вони ствердили про можливість проведення накладення земельної ділянки по викопіюванню, яке міститься в матеріалах справи, де визначено контур об`єкта ПЗФ, за наявності відповідних матеріалів та спеціальних програм (оцифрування).

За таких обставин, суд позбавлений можливості самостійно, лише за наявними в матеріалах справи доказів, встановити факт накладення земельних ділянок, адже для цього потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, а наявний у матеріалах справи висновок експерта № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року не містить відповіді на запитання накладення земельних ділянок.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці й бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).

Також Європейським судом з прав людини зазначено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).

При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя. Отже, надмірний формалізм та надмірна гнучкість повинні перебувати у певному балансі під час розгляду та вирішення судом справ.

В аспекті застосування «надмірного формалізму» та «надмірної гнучкості» при дослідженні питання можливості повернення до стадії підготовчого засідання згадаємо постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20, в якій вищий суд дійшов висновку про те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2019 року в справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду. Навпаки саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (постанова ВС від 27 липня 2022 року у справі № 754/695/20).

Із наведених позицій Європейського суду з прав людини і Верховного Суду суд робить висновок про те, що суду першої інстанції слід уникати такого надмірного формалізму, який заважає доступу до суду, а надати можливість учасникам справи довести свою позицію перед судом, що є одним з елементів доступу до правосуддя, спрямованим на встановлення істини у справі. Суд першої інстанції як «суд факту» має забезпечити судам вищих інстанцій можливість прийняття об`єктивного і законного рішення, яке ґрунтуватиметься на повністю зібраних судом першої інстанції доказах. В аспекті цього висновку суд може застосовувати принцип змагальності, згідно з яким, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав (пункт четвертий частини п`ятої статті 12 ЦПК України), в тому числі це стосується й збирання доказів.

Клопотання прокурорапро призначенняземельно-технічноїекспертизи заявленеу судовомузасіданні,оскільки воно немогло бутизаявлене упідготовчому провадженні,коли щене булидослідженні наявнів матеріалахсправи висновкиекспертів тадопитані експерти.Тому судприйшов довисновку,що призначенняекспертизи настадії судовогопровадження будецілком відповідатизакону. Чинний ЦПКУкраїни немістить імперативноїзаборони нанеприйняття судомдоказів,поданих підчас судовогорозгляду. Одне лише питання про призначення експертизи не може зумовлювати обов`язкове повернення суду до стадії підготовчого провадження. Тим самим судом будуть дотримані основні принципи цивільного судочинства, такі, як пропорційність і розумність строків розгляду справи судом.

Висновок експертизи в справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і для з`ясування обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

В той же час загальні вимоги процесуального права визначають обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

За приписами ст. 76 ЦПК України, доказами у цивільній справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, і ці дані встановлюються, зокрема, таким засобом як висновки експертів.

Задля забезпечення принципу змагальності цивільного процесу та дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність в даній справі призначити судову експертизу.

Згідно з пунктом 1.2.13 «Інструкції про призначення та проведення судових екстаз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень» 08.10.1998 № 53/5, з подальшими змінами та доповненнями, експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

На запитання головуючої прокурор заявила, що додаткова та повторна експертизи в цій справі призначені не можуть бути, оскільки додаткова має бути призначена тому самому експерту, але експерт ОСОБА_3 не має достатніх знань чи навиків, про що він заявив у суді, а на повторну експертизу мають ставитися ті самі питання, що й на первинну, однак прокурор не вбачає підстав ставити запитання, наприклад, щодо землевпорядної документації. За таких обставин вважає, що у справі має бути призначена первинна експертиза.

В той же час п. 1.2.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше.

У цій справі об`єктом експертного дослідження були земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0418, які об`єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472, земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342 та територія об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - ландшафтного заказника «Караєцький». Вимогу про дослідження цих самих земельних ділянок та територій заявляє прокурор у своєму клопотанні.

У постановівід 25серпня 2021року усправі № 920/639/17Верховний Суд дійшоввисновку,що нова експертиза призначається, якщо необхідно здійснити дослідження нових об`єктів з інших обставин справи.

У цій же постанові Верховний Суд констатував: «Додатковою, зокрема, є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об`єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що у справі може бути призначена додаткова експертиза - у випадку, якщо висновок експерта є неповним або неясним.

Таким чином, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об`єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер».

У висновку експерта № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року (а.с. 2-33 в т. 6), як зазначено вище, не дано відповідь на запитання щодо накладення об`єднаної земельної ділянки з кадастровим номером 0522886200:03:002:0472 на територію об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - ландшафтного заказника «Караєцький», а питання накладення земельних ділянок з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0418 на земельну ділянку з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342 взагалі не вирішувалося. Отже, суд констатує, що висновок експерта є неповним, необхідно провести додаткові дослідження об`єктів.

За таких обставин суд вважає за правильне задовольнити клопотання прокурора та призначити у справі додаткову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

З огляду на те, що експерт, який проводив земельно-технічну експертизу № 5141/7356/22-21 від 15 січня 2024 року, заявив про неспроможність зробити додаткові дослідження земельних ділянок, а представники відповідачів взагалі заперечують проти призначення у справі експертизи за клопотанням прокурора і не ставлять будь-яких додаткових запитань перед експертом, суд вважає за правильне поставити перед експертом саме ті питання, які пропонує прокурор у своєму клопотанні, а також призначити експертизу у тій експертній установі, яку у клопотанні зазначив прокурор.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 та п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи може зупинити провадження у справі у зв`язку з призначенням експертизи на час проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судову експертизу", ст.ст. 103, 104, 108, 113, 222, 252, 253, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити клопотаннякерівника Могилів-Подільськоїокружної прокуратуриВінницької областіпро призначенняземельно-технічноїекспертизи у справі № 139/754/21, призначити додатковусудову експертизу з питань землеустрою.

На вирішення експертів поставити наступні питання:

1.Чи знаходяться земельні ділянки із кадастровими номерами 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0418, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0472 та земельна ділянка з кадастровим номером 0522886200:03:002:0342 в межах контуру території об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - ландшафтного заказника «Караєцький» площею 60,0 га, створеного відповідно до рішення 27 сесія 6 скликання № 745 від 10.10.2014, та відображеного на викопіюванні із плану землекористування Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області?

2.Якщо так,то чинаявні відповідностів частиніконфігурації поконтуру територіїоб`єкту природно-заповідногофонду місцевогозначення -ландшафтного заказника«Караєцький» площею60,0га,створеного відповіднодо рішення27сесія 6скликання №745від 10.10.2014,та відображеногона викопіюваннііз плануземлекористування Рівненськоїсільської радиМурованокуриловецького районуВінницької областіз межамиземельних ділянокіз кадастровиминомерами 0522886200:03:002:0416,0522886200:03:002:0421,0522886200:03:002:0418,0522886200:03:002:0420,0522886200:03:002:0415,0522886200:03:002:0417,0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0419,0522886200:03:002:0472та межамиземельної ділянкиз кадастровимномером 0522886200:03:002:0342?

3.Чи накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416,522886200:03:002:0420,0522886200:03:002:0419,0522886200:03:002:0418,0522886200:03:002:0472на земельнуділянку зкадастровим номером0522886200:03:002:0342?

4.Чи були сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами 0522886200:03:002:0415, 0522886200:03:002:0417, 0522886200:03:002:0422, 0522886200:03:002:0421, 0522886200:03:002:0416, 0522886200:03:002:0420, 0522886200:03:002:0419, 0522886200:03:002:0418 шляхом поділу земельної ділянки кадастровий номер 0522886200:03:002:0342 відповідно до вимог ст. 79-1 ЗК України та на підставі якої документації із землеустрою зареєстровані земельні ділянки в Державному земельному кадастрі?

Проведення додаткової експертизи доручити експертам Вінницького відділення НДЕКЦ МВС України (вул. В.Порика, буд. 8, м. Вінниця, 21021, тел. (0432) 56-03-01, 56-02-86, ndekc@i.ua).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Встановити строк виконання експертизи до 90 календарних днів з моменту отримання цієї ухвали для виконання.

Надати експерту для проведення експертизи матеріали цивільної справи № 139/754/21, а також право на отримання від сторін (через суд) інших необхідних для проведення експертизи доказів.

Витрати по проведенню експертизи покласти на Могилів-Подільську окружну прокуратуру Вінницької області.

Для забезпечення проведення експертизи витребувати з ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області план існуючого використання земель Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області станом на 2013-2014 роки, топографічну карту або матеріали землеустрою масштабу 1:25000 або 1:10000 на території Рівненської сільської ради Мурованокуриловецького району, із даними державної системи координат.

Зупинити провадженняу справі до отримання експертного висновку.

Апеляційна скарга на ухвалу про зупинення провадження у справі може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (отримання копії) до Вінницького апеляційного суду.

На підставі ч. 1 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: