Ухвала

від 24.12.2024 по справі 127/23158/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/23158/24

Провадження № 22-ц/801/2494/2024

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В.

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

клопотання представника заявника адвоката Улановського В.І. про призначення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_1 в справі

за заявою ОСОБА_2 (заявник) за участі Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради (заінтересована особа) про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки і призначення опікуна, -

встановив:

В провадженні апеляційного суду перебуває вказана цивільна справи.

Представник заявника адвокат Улановський В.І. звернувся із клопотанням про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, посилаючись на те, що для призначення такої експертизи є всі підстави, вона є необхідною при розгляді справ відповідної категорії, а суд першої інстанції протиправно відмовив в її проведенні.

Заслухавши доводи представника заявника, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до частини першої статті 298 ЦПК Українисуд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров`я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.

Стаття 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" визначає презумпцію психічного здоров`я.

Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи.

Порядок проведення судово-психіатричної експертизи затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 травня 2018 року N 865, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2018 року за N 719/32171.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила (в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з`ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними.

Висновок про недієздатність фізичної особи необхідно робити, перш за все, на підставі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи, в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого в особи виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 29 лютого 2012 року № 6-9цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-1531цс16, та постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 462/3286/16-ц (провадження № 61-5896св18).

При проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерту необхідно дослідити стан психічного здоров`я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Разом з тим, як встановлено із наявних в матеріалах справи медичних документів щодо стану здоров`я ОСОБА_1 , такий останній раз перебував на лікуванні у диспансері КП ВОНД «Соціотерапія» в жовтні 2022 року, при цьому у даному випадку мало місце самозвернення ОСОБА_1 .

Отже протягом останніх двох років будь якої психотичної симптоматики ОСОБА_1 не виявляв та за лікуванням не звертався.

З огляду на те, що призначення судово-психіатричної експертизи без наявності для того законних підстав становить грубе втручання в права особи, щодо якої вирішується таке питання, а по справі не встановлено підстав для висновку про необхідність призначення експертизи, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 103, 105, 365, 367 ЦПК України, суд, -

постановив:

Відмовити в задоволенні клопотання представника заявника адвоката Улановського В.І. про призначення судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий І.М. Стадник

Судді І.В. Міхасішин

В.В. Сопрун