Ухвала

від 24.12.2024 по справі 127/23158/24

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/23158/24

Провадження № 22-ц/801/2494/2024

Категорія: 88

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

24 грудня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Стадника І.М.,

суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В.

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2

апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Улановського Валерія Ігнатовича

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Волошина С.В., повний текст якого складено того ж дня,

у справі №127/23158/24

за заявою ОСОБА_1 (заявник)

за участі Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради (заінтересована особа)

про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки і призначення опікуна,

встановив:

Короткий зміст вимог заяви

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, яка обґрунтована тим, що він є рідним дядьком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який у серпні 2021 та в жовтні 2022 року перебував на стаціонарному лікуванні від алкогольної і наркотичної залежності у КНП «ЦТЗ «Соціотерапія ВОР». Зазначає, що він неодноразово відвідував племінника, однак не мав можливості отримати інформацію про стан його здоров`я з мотивів лікарської таємниці.

У зв`язку з стійким, хронічним психічним розладом його племінник не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Так, влітку 2019 за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 його племінник колупав ножицями стіну в коридорі, а потім жбурляв їх у стіну у кімнаті. 12.07.2021, біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_2 без будь - яких приводів жбурляв мобільним телефоном та цеглою по балкону на першому поверсі будинку, а у січні 2022 привів та оселив у квартирі за місцем проживання собаку. У березні того ж року залишив собаку без нагляду та харчування у зазначеній зачиненій квартирі, а сам поїхав у село.

З огляду на викладене стверджує, що внаслідок хвороби ОСОБА_2 не може в повній мірі усвідомлювати значення та наслідків своїх дій та керувати ними. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цією заявою.

Рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

12 листопада 2024 року заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Улановського В.І. подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення заяви.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника з висновками суду першої інстанції стосовно встановлених обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду, який їх обґрунтовано спростував, та не можуть бути підставами для скасування ухваленого у справі судового рішення.

Вважає безпідставною відмову суду у призначенні судово-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_2 , а відтак і відмову в задоволенні заяви в зв`язку з цим.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи суду не надійшли, проте їх відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду 15 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 05 грудня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено її розгляд.

Представник заявника - адвокат Улановський В.І. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали на умовах викладених в ній, та просили задовольнити.

Від представника заінтересованої особи, яким є Орган опіки та піклування Вінницької міської ради Жиліховської Н.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, при прийнятті рішення покладається на думку суду.

Встановлені судом першої інстанції обставини

ОСОБА_1 є дядьком ОСОБА_2 - рідним братом матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 30.11.2012 ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається з копії рішення Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області від 21.03.2013 № 67, надано дитині ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 статус «дитина, позбавлена батьківського піклування», у зв`язку з тим, що мати дитини померла, а батько рішенням суду позбавлений батьківських прав.

Згідно відповіді КНП ЦТЗ «Соціотерапія ВОР» від 14.08.2024 № 1/1-438, ОСОБА_2 перебуває під диспансерним наркологічним спостереженням в закладі з 13.08.2021 з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

Як вбачається з виписки з медичної карти амбулаторного хворого № 1511 від 13.08.2021 ОСОБА_2 взятий на облік у диспансері КП ВОНД «Соціотерапія» з 13.08.2021, та згідно епікризу, перебував на лікуванні з 18.08.2021 по 25.08.2021 з діагнозом розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Поступив за самозверненням. Поряд з цим, з наведеного епікризу вбачається, що свідомість ОСОБА_2 при вступі та виписці ясна, він орієнтований всебічно в часі та просторі, продуктивної психотичної симптоматики немає. Фон настрою рівний.

Згідно наступних епікризів від 31.08.2022, 07.09.2021, 29.10.2022, свідомість ОСОБА_2 ясна, продуктивному контакту доступний, орієнтований в особистості, місці, часі повністю. Розладів сприйняття не виявлено.

Згідно характеристики ОСОБА_2 (бібліотекаря ІІ категорії відділу електронних комунікацій та баз даних ВОУНБ ім. В. Отамановського) він працює в бібліотеці з 02.07.2016 після закінчення Тульчинського фахового коледжу культури. За час роботи проявив себе як відповідальний, врівноважений та поміркований співробітник. До виконання посадових обов`язків ставиться сумлінно. Систематично займається саморозвитком та поліпшує цифрові навички. Проводить для користувачів навчальні тренінги з основ комп`ютерної і мобільної грамотності та знайомить з сервісами платформ «Дія. Освіта» та «Дія. Державні послуги». За запитами учасників тренінгів надає індивідуальні консультації по роботі ПК та смартфонами. Виявляє зацікавленість у результатах у результатах своєї праці. Вимоги трудової дисципліни не порушує. Користується повагою у колективі, толерантний в спілкуванні, працелюбний, ввічливий з відвідувачами бібліотеки та колегами по роботі.

Згідно довідки КНП ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради від 19.09.2024 № 29/8611, ОСОБА_2 за даними архіву лікарні, картотеки поліклінічного відділення з денним стаціонаром та статистичного відділу, станом на 18.09.2024 на лікуванні в психіатричній лікарні не перебував та за медичною психіатричною, неврологічною та нейрохірургічною допомогою не звертався.

Крім того, з копії ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2022 у справі № 127/25801/22, судом встановлено, що у цій справі відкрито провадження за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Молявчик О.В. до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у користуванні житлом шляхом виселення.

Розгляд вказаної справи судом, станом на час ухвалення рішення у цій справі, - не завершено.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване стороною судове рішення не відповідає вказаним вимогам.

Так, відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що докази про розлад психічного здоров`я ОСОБА_2 , станом на час розгляду справи, відсутні. Матеріали справи не містять доказів, які б вказували на будь - які прояви ОСОБА_2 асоціальної поведінки, вчинення правопорушень, тощо.

Проте суд фактично розглянув заяву про визнання особи недієздатною, подану особою, яка не мала права її подавати.

Так, відповідно до частини першої статті 39, частини першої статті 40 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Важливою складовою сімейного життя є право жити разом, щоб сімейні стосунки могли нормально розвиватись, а члени сім`ї могли спілкуватись одне з одним. Поняття сімейного життя є автономним. Відповідь на питання, існує чи ні сімейне життя, залежить переважно від факту реального існування у дійсності тісних особистих зв`язків та стосунків.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім`ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).

Крім того, законодавством визначається термін «близькі особи», але він згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» застосовується у випадках, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є дядьком (рідним братом матері) ОСОБА_2 , вони проживають за однією адресою, проте заявником не доведено, що вони складають одну сім`ю, тобто не лише спільно проживають, а й мають спільний побут, взаємні права і обов`язки.

Згідно з довідкою житлово-експлуатаційної організації ОСОБА_1 проживає і є квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, за цією адресою постійно проживає ОСОБА_7 (мати заявника), а також проживає без реєстрації ОСОБА_2 (племінник).

Отже ОСОБА_1 не є членом сім`ї або близьким родичем ОСОБА_2 , а тому не є суб`єктом, який має право звертатися до суду із заявою про визнання особи недієздатною.

Посилання заявника на те, що в ОСОБА_2 відсутні інші близькі родичі для догляду за ним, зазначених обставин не спростовують, а відтак із заявою про визнання недієздатним ОСОБА_2 вправі звернутися лише інші особи, вказані в статті 296 ЦПК України (орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги тощо).

Така позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в Постанові від 28.02.2024 по справі № 372/3474/21 (провадження № 61-16349св23).

Згідно з частиною 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Улановського Валерія Ігнатовича задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 28 жовтня 2024 року скасувати, а провадження в справі за заявою ОСОБА_1 , за участі Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради, про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення над нею опіки і призначення опікуна - закрити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 26.12.2024.

Головуючий І.М. Стадник

Судді І.В. Міхасішин

В.В. Сопрун