Рішення

від 18.12.2024 по справі 499/425/23

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/425/23

Провадження № 2/499/20/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 грудня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю: секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, позивача ОСОБА_1 (далі також позивач) представника позивача адвоката Врони Андрія Валентиновича (далі також представник позивача), відповідача директора товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» Колесникова Олексія Ілліча (далі також відповідач), представника відповідача адвоката Мурашка Івана Сергійовича (далі також представник відповідача) розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» про розірвання договору оренди, стягнення невиплаченої орендної плати, пені,

В С Т А Н О В И В:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

24 квітня 2023 року представник позивача в інтересах позивача подав до суду позовну заяву до товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» (далі - також відповідач) про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати, в якій просить: розірвати договір оренди з кадастровим номером 5121882000:01:004:0093 (далі також земельна ділянка), укладений 24 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем (далі також Договір); стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сплаті орендної плати та нараховану за прострочення плати пеню в загальному розмірі 49238 гривень 59 копійок; стягнути з відповідача судові витрати (далі також позовна заява).

У позовній заяві представник позивача зазначає таке: 24 жовтня 2016 року позивач та відповідач уклали Договір зі строком дії 10 років; починаючи з 2020 року відповідач перестав сплачувати орендну плату, чим порушив істотні умови Договору; несплата орендної плати є істотною підставою для розірвання Договору; загальна сума несплаченої орендної плати становить 47138 гривень 89 копійок, пені 2100 гривень (за 2020 рік 13349 гривень 83 копійки, 1117 гривень 20 копійок пені, за 2021 рік 16894 гривні 53 копійки, 798 гривень пені, за 2022 рік 16894 гривні 53 копійки, 184 гривні 80 копійок пені) (том, 1, а.с.1-9).

19 травня 2023 року представник відповідача подав до суду, через систему «Електронний суд», відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке: відповідач не здійснює виплату орендної плати починаючи з 2020 року, оскільки це стало наслідком незаконних та протиправних дій позивача, яка самостійно обробляє зазначену ділянку, чим здійснює перешкоди Відповідачу в користуванні земельною ділянкою відповідно до умов Договору та земельного законодавства; починаючи з кінця 2019 року відповідач не здійснює обробіток 1/2 частини земельної ділянки, яка належить позивачу; відповідач позбавлений можливості отримувати дохід з продажу сільськогосподарської продукції, наслідком чого є неможливість здійснювати внесення орендної плати; Іванівський районний суд Одеської області рішеням від 29 квітня 2021 року в справі № 499/244/20 (далі також справа 499/244/20) зобов`язав позивача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою (далі також рішення від 29 квітня 2021 року); Одеський апеляційний суд постаною від 23 листопада 2022 року залишив без змін рішеня від 29 квітня 2021 року; позивач добровільно не виконала рішення від 29 квітня 2021 року; 10 березня 2023 року Іванівський районний суд Одеської області видав відповідачу виконавчий лист для примусового виконання судового рішення від 29 квітня 2021 року; відповідач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Хлєбникова Олександра Володимировича (далі також приватний виконавець); порушення позивачем умов Договору та чинного земельного законодавства є підставою для вимушеного призупинення відповідачем виплати орендної плати; не є істотним порушенням спірного договору оренди та не може бути підставою для його розірвання вимушене призупинення виплати орендної плати внаслідок вчинення позивачем перешкод у користуванні земельною ділянкою (том 1, а.с. 55-72).

26 травня 2023 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив таке: відповідач фактично визнав, що не здійснює сплату грошових коштів за оренду земельної ділянки, що обумовлено перешкодами, які нібито чинить позивач, проте не надав до суду жодного доказу, який би підтверджував таку обставину; відповідач неправомірно не сплачує орендну плату встановлену Договором, без будь-яких наявних для такої несплати підстав, адже починаючи з 2020 року позивач не вчиняє жодних перешкод у використанні орендованої земельної ділянки; виконання відповідачем договірних відносин перед іншим власником земельної ділянки підтверджує наявність можливості сплати належної орендної плати в установленому договорі розмірі (том 1, а.с. 167- 171).

12 червня 2023 року представник відповідача подав до суду, через систему «Електронний суд», заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив таке: відповідач позбавлений можливості звернутися до суду з новим позовом щодо зобов`язання позивача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, оскільки такий позов вже поданий, оскільки наслідком подання такого позову буде відмова у відкритті провадження; позивач продовжує чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, оскільки добровільно не виконує рішення від 29 квітня 2021 року; відповідач починаючи з 2019 року позбавлений можливості використовувати належну земельну ділянку в господарській діяльності та відповідно здійснювати виплату орендної плати; позивач здійснює перешкоди в користуванні 1/2 частини земельної ділянки, а іншу її частину за аналогічним договором оренди відповідач обробляє без перешкод, тому інший співвласник отримує орендну плату в повному обсязі; здійснення позивачем перешкод у користуванні земельної ділянки підтверджується відеозаписами та фотографіями, які були зроблені під час спроби обробітку земельної ділянки восени 2020 року (том 1, а.с. 182-187).

24 липня 2023 року представник позивача подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив таке: починаючи з 2020 року позивач не чинить жодних перешкод у користуванні відповідачем земельною ділянкою; відповідач з цього часу неправомірно не сплачує встановлену Договором орендну плату, без будь-яких наявних для такого підстав; відео, яке надав відповідач не може вважатися належним доказом, оскільки не містить необхідних реквізитів електронного доказу, як то фіксації дати та часу зйомки, місця події тощо (а.с. 218-224).

3. Учасники судового провадження висловили таке

Позивач, представник позивача, в судовому засіданні, кожен окремо, підтвердили обставини зазначені в позовній заяві, відповіді на відзив та просили її задовольнити.

Представник відповідача, відповідач у судовому засіданні, кожен окремо, підтвердили обставини зазначені у відзиві, запереченні та просили відмовити в задоволенні позовної заяви.

4. Процесуальні рішення та дії у справі такі

28 квітня 2023 року суддя Іванівського районногосуду Одеськоїобласті постановив ухвалу про відкриття провадженняу справів порядкузагального позовногопровадження, й визначив дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання для розгляду справи (том 1 а.с. 33-34).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 29 травня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відклав, надав сторонам час для подачі додаткових доказів (том 1, а.с. 177-179).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 15 червня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати розгляд справи відклав, визнав прибуття позивача до судового засідання обов`язковим, та продовжив проведенняпідготовчого провадження (том 1, а.с. 212-214).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 10 серпня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи, через його зайнятість в іншому процесі та продовжив проведенняпідготовчого провадження (том 1 а.с. 243-244).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 21 серпня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи відклав, визнав прибуття позивача до судового засідання обов`язковим, та продовжив проведення підготовчого провадження (том 1, а.с. 245-247).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 серпня 2023 року відмовив в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову (том 2, а.с. 1, 12-15).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 серпня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати задовольнив клопотання про виклик свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та продовжив проведення підготовчого провадження (том 2, а.с. 5-10).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 18 вересня 2024 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду (том 2, а.с. 60-62).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 02 жовтня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи, через його зайнятість в іншому процесі (том 2, а.с. 69-70).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 26 жовтня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву в розгляді справи для забезпечення прибуття свідків (том 2, а.с. 72-77).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 01 листопада 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи, через його зайнятість в іншому процесі (том 2, а.с. 89-90).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 13 листопада 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи та викликав відповідача для дачі ним особистих пояснень за заявою про відвід судді (том 2, а.с. 102-104).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 04 грудня 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника відповідача відклав розгляд справи, для забезпечення прибуття до суду перекладача (том 2, а.с. 118-120).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 14 грудня 2023 року визнав заяву про відвід судді необґрунтованою та передав заяву до канцелярії Іванівського районного суду Одеської області для вирішення питання про відвід судді, суддею, який не входить до складу суду, що розгляддає справу (том 2, а.с. 137-140).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 21 грудня 2023 року відмовив у задоволенні заяви про відвід судді (том 2, а.с. 143-144).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 18 січня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника відповідача відклав розгляд справи, через перебування його дружини в пологовому відділенні (том 2, а.с. 162-163).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 08 лютого 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи, через неприбуття відповідача, який належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (том 2, а.с. 167-169).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 22 лютого 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи за клопотанням представника позивача, через його зайнятість в іншому процесі (том 2, а.с. 178-179).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 11 березня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи та надав відповідачу час для залучення перекладача (том 2, а.с. 181-184).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 15 квітня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи, надав представнику відповідача час для подачі до суду документів на підтвердження його повноважень (том 2, а.с. 192-194).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 29 квітня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи для забезпечення прибуття позивача (том 2, а.с. 197-201).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 27 травня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи для забезпечення прибуття позивача (том 2, а.с. 203-204).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 27 травня 2024 року відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про надання дозволу на використання російської мови в судовому засіданні (том 2, а.с. 207-210).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 13 червня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи, через його зайнятість в іншому процесі (том 2, а.с. 214).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 04 липня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву в розгляді справи для забезпечення прибуття свідків (том 2, а.с. 219-221).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 26 серпня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву в розгляді справи для забезпечення прибуття свідків (том 2, а.с. 229-230).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 19 вересня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відклав розгляд справи для забезпечення прибуття позивача та відповідача (том 2, а.с. 240-244).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 14 жовтня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи, через його зайнятість в іншому процесі (том 3, а.с. 1-2).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 29 жовтня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, за клопотанням представника позивача відклав розгляд справи, через його зайнятість в іншому процесі (том 3, а.с. 9).

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 05 грудня 2024 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, оголосив перерву в розгляді справи для забезпечення прибуття свідків.

5. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

5.1. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 20 листопада 2018 року уклали шлюб який зареєстрували в Іванівському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №83. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » (а.с. 13).

Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Коноплянської сільської ради Іванівського раойну Одеської області, кадастровий номер 5121882000:01:004:0093 (пункт 1 Договору, том 1, а.с. 14-17).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,6606 гектарів, у тому числі ріллі 8,6606 гектрарів (пункт 1 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. В будь-якому випадку даний договір діє до закінчення технологічного циклу збирання врожаю, вирощеного на орендованій ділянці у році закінчення строку дії договору (пункт 6 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі : 300 кг пшениці за кожний га або по еквіваленту різними видами натуральної оплати або в грошовому виразі, але не нижче трьох відсотків від нормативної грошової оцінки землі (пункт 7 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Орендна плата вноситься у такі строки - з 01 серпня до 31 грудня кожного року (пункт 7 Договору, том 1, а.с. 14-17).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення (пункт 9 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Права орендодавця: вимагати від орендаря в повному розмірі та своєчасно проводити орендну плату (пункт 20 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Обов`язки орендодавця: не вчиняти дій, які б перешкоджали б орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою (пункт 20 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (пункт 32 Договору, том 1, а.с. 14-17).

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 09 травня 2023 року, свідчить що позивачу на праві спільної часткової власності належить частка земельної ділянки загальною площею 17,3112 га, кадастровий номер 5121882000:01:004:0093 (том 1, а.с 76-78).

Іванівський районний суд Одеської області рішенням від 29 квітня 2021 року задовольнив позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користувані земельною ділянкою та: - зобов`язав ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні 1/2 земельної ділянки загальною площею 17,3212 га (1/2 - 8,66 га), кадастровий номер - 5121882000:01:004:0093, що розташована на території Коноплянської сільської ради Іванівського району Одеської області та належить їй на праві спільної часткової власності, яка знаходиться в оренді ТОВ СП «СТЕФАН» (том 1, а.с. 97-114).

Одеський апеляційний суд постановою від 23 листопада 2022 року залишив без змін рішення від 29 квітня 2024 року (далі також постанова від 23 листопада 2022 року, том 1, а.с. 85-96).

Верховний Суд постановою від 16 серпня 2023 року залишив без змін рішення від 29 квітня 2021 року, постанову від 23 листопада 2022 року (том 3, а.с. 19-38).

Приватний виконавець постановою від 04 квітня 2023 року відкрив виконавче провадження №71469621 щодо виконання рішення від 29 квітня 2021 року (том 1, а.с. 115-116).

Приватний виконавець постановою від 08 травня 2023 року на підставі ухвали Верховного Суду від 19 квітня 2023 року зупинив виконавче провадження №71469621 (том 1, а.с. 119-120).

Довідка видана відповідачем 05 червня 2023 року свідчить, що починаючи з осені 2019 року відповідач не здійснює обробіток 1/2 частини земельної ділянки, через здійснення позивачем перешкод у користуванні земельною ділянкою (том 1, а.с. 189).

Акт обстеження земельної ділянки від 12 червня 2023 року складений відповідачем, ОСОБА_3 , ОСОБА_8 свідчить, що земельної ділянки засіяна озимою пшеницею (том 2, а.с. 240).

Приватний виконавець постановою від 21 вересня 2023 року наклав арешт на 1/2 частину земельної ділянки (том 2, а.с. 226).

Приватний виконавець постановою від 04 жовтня 2023 року закінчив виконавче провадження №71469621, через виконання боржником вимог виконавчого документу (том 2, а.с. 227).

Акт приватного виконавця від 21 вересня 2023 року свідчить, що позивач виконала вимоги виконавчого листа та усунула перешкоди в користуванні 1/2 частини земельної ділянки (том 2, а.с. 228).

5.2. На відеозаписі відтвореному у судовому засіданні, зафіксований факт спроби тракториста, якого направив відповідач, здійснити обробіток належної позивачу земельної ділянки. Натомість позивач зазначила, що не дає згоду на обробіток земельної ділянку, перебуваючи перед трактором (том 2, а.с. 44).

5.3. Свідок ОСОБА_3 (далі також свідок ОСОБА_3 ), показав таке: працює трактористом у відповідача; восени 2020 року намагався здійснити обробіток земельної ділянки, яка належить позивачу; позивач його зупинила та повідомила, що він не має права обробляти земельної ділянки, яка належить їй на праві власності; не здійснював обробіток земельної ділянки в 2020-2023 роках; суміжні земельні ділянки оброблялися та засівалися зерновими культурами; оскільки на земельній ділянці були встановлені спеціальні мітки, не здійснював заїзд у ці межі; бачив, що земельна ділянка оброблялася за допомогою іншого трактора; на відео зафіксовано, як він намагається здійснити обробіток поля, а позивач чинить перешкоди.

Свідок ОСОБА_9 надав аналогічні показання, що надав свідок ОСОБА_3 та додатково зазначив таке: працював трактористом у відповідача в 2019-2020 роках; позивач не дозволила йому здійснити обробіток земельної ділянки; у вересні-жовтні 2021 році на прохання чоловіка позивача, на належному їм тракторі здійснював обробіток її земельної ділянки.

Відповідач показав таке: працює на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» з 2014 року; Договір з позивачем укладений в 2016 році; в 2019-2020 роках запропонував орендодавцям, зокрема й позивачу укласти додаткову угоду, яка передбачала збільшення розміру орендної плати за Договором; позивач відмовилася укладати додаткову угоду та коли зателефонувала йому, то повідомила про намір самостійно здійснювати обробіток належної їй земельної ділянки; після цього він звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, яка була задоволена; позивач продовжила чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою, через що звернувся до приватного виконавця; не сплачував орендну плату позивачу за 2020-2023 роки, оскільки фактично був позбавлений можливості здійснювати обробіток земельної ділянки та збір врожаю; в 2022 році позивач засіяла пшеницю, проте врожай незібрала, через побоювання встановлення ним системи відеоспостереження для підтвердження здійснення нею самостійного обробітку земельної ділянки; суміжні земельні ділянки обробляються без перешкод, а їх власникам вчасно сплачується орендна плата.

Позивач показала таке: Договір укладений строком на 10 років; в 2020 році просила відповідача збільшити виплату орендної плати; відповідач відмовив в її проханні, тому між ними виник конфлікт; не зверталася до відповідача з письмовими пропозицією щодо зміни умов Договору; не чинила відповідачу жодних перешкод в користуванні земельною ділянкою; обробіток земельної ділянки жодна особа на її прохання не здійснювала; відповідач неправомірно не виплачує їй орендну плату; не пам`ятає коли було виконане рішення від 29 квітня 2021 року.

6. Норми права, які застосував суд в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин такі

6.1. Основнимактом цивільногозаконодавства Україниє Цивільнийкодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (частина 2 статті 4 Цивільного кодексу України, далі також ЦК).

Цивільні праваособа здійснюєу межах,наданих їйдоговором абоактами цивільногозаконодавства. Приздійсненні своїхправ особазобов`язанаутримуватися віддій,які моглиб порушитиправа іншихосіб,завдати шкодидовкіллю абокультурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина 1, 2, 3 статті 13 ЦК).

Цивільні обов`язкивиконуються умежах,встановлених договоромабо актомцивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частина 1, 2 статті 14 ЦК).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 ЦК).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК).

Місце виконаннязобов`язаннявстановлюється удоговорі. Якщомісце виконаннязобов`язанняне встановленоу договорі,виконання провадиться: за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання (частина 1, пункт 3 частини 2 статті 532 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК).

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку (частина 1 статті 613 ЦК).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК).

Зміна аборозірвання договорудопускається лишеза згодоюсторін,якщо іншене встановленодоговором абозаконом. Договірможе бутизмінено аборозірвано зарішенням судуна вимогуоднієї ізсторін уразі істотногопорушення договорудругою стороноюта вінших випадках,встановлених договоромабо законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 1, 2 статті 651 ЦК).

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (частина 6 статті 762 ЦК).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина 1 статті 792 ЦК).

6.2. Правооренди земельноїділянки -це заснованена договорістрокове платневолодіння ікористування земельноюділянкою,необхідною орендаревідля провадженняпідприємницької таіншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частина 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України, далі ЗК).

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК).

Підставами припиненняправа користуванняземельною ділянкоює систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт «д» частини 1 статті 141 ЗК).

6.3.Відносини,пов`язаніз орендоюземлі,регулюються Земельнимкодексом України,Цивільним кодексомУкраїни,цим Законом,законами України,іншими нормативно-правовимиактами,прийнятими відповіднодо них,а такождоговором орендиземлі (частина1статті 2Закону України«Про орендуземлі»,далі Закон № 161-XIV).

Договір орендиземлі -це договір,за якиморендодавець зобов`язанийза платупередати орендаревіземельну ділянкуу володінняі користуванняна певнийстрок,а орендарзобов`язанийвикористовувати земельнуділянку відповіднодо умовдоговору тавимог земельногозаконодавства (частина1статті 13Закону № 161-XIV).

Орендна платаза землю-це платіж,який орендарвносить орендодавцевіза користуванняземельною ділянкоюзгідно здоговором орендиземлі. Розмір,умови істроки внесенняорендної платиза землювстановлюються зазгодою сторіну договоріоренди (крімстроків внесенняорендної платиза земельніділянки державноїта комунальноївласності,які встановлюютьсявідповідно доПодаткового кодексуУкраїни (частина1,2статті 21Закону № 161-XIV).

Орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесенняорендної платиза земельнуділянку (абзац5частини 1статті 24Закону № 161-XIV).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договоруоренди землів односторонньомупорядку недопускається,якщо іншене передбаченозаконом абоцим договором(частини2,3,4,статті 31Закону № 161-XIV).

На вимогуоднієї ізсторін договіроренди земліможе бутидостроково розірванийза рішеннямсуду вразі невиконаннясторонами обов`язків,передбачених статтями24і 25цього Законута умовамидоговору,в разівипадкового знищеннячи пошкодженняоб`єктаоренди,яке істотноперешкоджає передбаченомудоговором використаннюземельної ділянки,а такожна підставах, визначенихЗемельним кодексомУкраїни таіншими законамиУкраїни (частина1статті 32Закону № 161-XIV).

6.4.Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3, 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК).

Кожна сторонаповинна довеститі обставини,на яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом.Докази подаютьсясторонами таіншими учасникамисправи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 1, 5, 6 статті 81 ЦПК).

7. Мотиви застосування норм права такі

7.1. Системнийаналіз нормзазначених упункті 6мотивувальної частиницього рішення,свідчить,що правовідносинисторін задоговором орендиземлі регулюютьсяспеціальним Законом№ 161-XIV, ЗК та загальними нормами ЦК щодо підстав дострокового розірвання договору. За загальними правилами умовою розірвання договору оренди в односторонньому порядку є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору. Передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Суд зазначає, що застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення умов договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала під час укладення договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Натомість, підставою для розірвання договору оренди землі є саме умисна, систематична несплата орендної плати (два та більше випадки), у разі коли обома сторонами договору належно виконуються інші його умови відповідно до вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд зауважує, що, з огляду на положення статей 13, 14 ЦК, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

7.2. Суд зазначає, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Суд наголошує, що під час розгляду справи 499/244/20 була надана правова оцінка діям позивача щодо перешкоджання відповідачу в користуванні земельною ділянкою починаючи з 2019 року, тому відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК такі обставини мають преюдиційне значення для цієї справи.

Суд констатує, що усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою фактично відбулося лише 21 вересня 2023 року. Тобто відповідач з осені 2019 року до 21 вересня 2023 року мав перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Тому суд вважає, що відповідач був позбавлений можливості користуватись земельною ділянкою, якраз з вини позивача, яка самостійно проводила польові роботи, внаслідок того припинилась і виплата орендної плати, яка за своєю суттю є платою за фактичне користування земельною ділянкою.

Відтак, суд пов`язує несплату відповідачем орендної плати за Договором починаючи з 2019 року, саме з недобросовісною поведінкою позивача.

Тож суд вважає, що позивач, представник позивача не навели обгрунтованих доводів та не надали доказів того, що відповідач умисно, систематично, належно не виконував обов`язки орендаря.

7.3. Такі висновки, узгоджуються з правовою позицією, яку виклав Верховний Суд у постанові від 23 лютого 2022 року в справі № 616/41/20.

8. Висновок суду такий

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що в задоволенні позовної заяви належить відмовити повністю.

9. Розподіл між сторонами судових витрат такий

Зважаючи на приписи частини 1 статті 137, частини 1 статті 141 ЦПК судові витрати покладаються на позивача, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись статтями 141, 259, 263-265, 273 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» про розірвання договору оренди, стягнення невиплаченої орендної плати, пені.

Рішення суду може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повне судове рішення складене 27 грудня 2024 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК