Ухвала

від 27.05.2024 по справі 499/425/23

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/425/23

Провадження № 2/499/20/24

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні клопотання

27 травня 2024 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Врони Андрія Валентиновича (далі також представник позивача), відповідача директора товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» Колесникова Олексія Ілліча (далі також відповідач), представника відповідача адвоката Мурашка Івана Сергійовича (далі також представник відповідача) розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку загального позовного провадження, клопотання відповідача про надання дозволу на користування російською мовою в судовому засіданні, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» про розірвання договору оренди, стягнення невиплаченої орендної плати, пені (далі також справа),

В С Т А Н О В И В:

1. Суть питання, що вирішується ухвалою таке.

Іванівський районний суд Одеської області розглядає цивільну справу за позовною заявою представника позивача в інтересах ОСОБА_2 (далі також позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Стефан» про розірвання договору оренди та стягнення орендної плати, в якій просить: - розірвати договір орендиз кадастровимномером 5121882000:01:004:0093(далітакож земельна ділянка), укладений 24 жовтня 2016 року між позивачем та відповідачем; - стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати орендної плати та нараховану за прострочення плати пеню в загальному розмірі 49238 гривень 59 копійок; - стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач заявив клопотання про надання йому дозволу на використання в судовому засідання рідної для нього мови, якою є російська мова, оскільки він розуміє, але не може вільно висловлюватися українською мовою (далі також клопотання).

Суд вирішує питання за клопотанням.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке.

Позивач до судового засідання не з`явилася, повідомлена належно про час, дату та місце розгляду справи.

3. Учасники судового провадження висловили таке.

Відповідач у судовому засіданні просив задовольнити клопотання та зазначив, що: перекладач йому не потрібен, оскільки українську мову розуміє; проте бажає давати пояснення та відповідати на питання російською мовою, бо не може вільно висловлюватися українською мовою; раніше, коли здійснював виконання службових обов`язків на посаді голови Іванівської районної державної адміністрації Одеської області висловлювався російською мовою.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити клопотання та зазначив, що відповідач у достатній мірі не опанував державну мову.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити клопотання частково та зазначив, що судочинство має здійснюватися виключно державною мовою, тому відповідач може використовувати рідну мову, через залучення до участі у справі перекладача.

4. Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався такі.

4.1. Державною мовою в Україні є українська мова. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (стаття 10 Конституції України).

4.2. Єдиноюдержавною (офіційною)мовою вУкраїні єукраїнська мова. Статусукраїнської мовияк єдиноїдержавної мовизумовлений державотворчимсамовизначенням українськоїнації. Державнийстатус українськоїмови єневіддільним елементомконституційного ладуУкраїни якунітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядокфункціонування ізастосування державноїмови визначаєтьсявиключно законом. Навмиснеспотворення українськоїмови вофіційних документахі текстах,зокрема навмиснезастосування їїз порушеннямвимог українськогоправопису істандартів державноїмови,а такожстворення перешкодта обмеженьу застосуванніукраїнської мовитягнуть засобою відповідальність,встановлену законом. Статусукраїнської мовияк єдиноїдержавної мовипередбачає обов`язковістьїї використанняна всійтериторії Українипри здійсненніповноважень органамидержавної владита органамимісцевого самоврядування,а такожв іншихпублічних сферахсуспільного життя,які визначеніцим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України (стаття 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Кожний громадянинУкраїни зобов`язанийволодіти державноюмовою (частина 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

У судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (частина 1, 2 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

4.3. Судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. (частина 1, 3 статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

4.4. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, далі ЦПК).

Цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою (частина 1 статті 9 ЦПК).

Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (частина 3 статті 9 ЦПК).

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина 2 статті 10 ЦПК).

Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом (частина 4 статті 9 ЦПК).

Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими (частина 1 статті 75 ЦПК).

Перекладач допускається ухвалою суду за заявою учасника справи або призначається з ініціативи суду (частина 2 статті 75 ЦПК).

Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (частина 2 статті 214 ЦПК).

Суд заслуховуєвступне словопозивача татретьої особи,яка береучасть найого стороні,відповідача татретьої особи,яка береучасть найого стороні,а такожінших учасниківсправи. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, надають необхідні пояснення щодо них (частина 1, 2 статті 227 ЦПК).

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з`ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються (частина 1 статті 228 ЦПК).

4.5. Системний аналіз норм зазначених у підпунктах 4.1-4.3 пункті 4 мотивувальної частини цієї ухвали свідчить, що застосування державної мови є обов`язковим засобом спілкування на всій території України під час здійснення повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Зокрема й в судах України судочинство провадиться державною мовою, а кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою.

Відтак суд, задля повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин у справі повинен забезпечити застосування державної мови в судовому процесі, щоб було єдине розуміння учасниками справи тих обставин, які входять до предмету доказування у цій справі та обговорюються учасниками справи в судовому засіданні.

Водночас учасникам судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, гарантується право на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Натомість такий учасник судового процесу повинен користуватись послугами перекладача.

4.6. Варто зазначити, що суд, представник відповідача чи інші учасники цієї справи не мають відповідної кваліфікації, щоб забезпечувати переклад з російської мови, тому можливе виникнення непорозумінь в ході судового розгляду справи, неоднакового тлумачення одних і тих самих обставин та положень законодавства, які надалі можуть вплинути на результат розгляду справи.

Отже, під час використання судом державної мови в процесі розгляду цієї справи відповідач має право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою він володіє за умови забезпечення ним прибуття до суду перекладача, себто особи, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу.

Так чи інакше, відповідач не позбавлений можливості забезпечити реалізацію своїх процесуальних прав, як способом залучення до участі у справі перекладача чи діяти, через свого представника, який є адвокатом та послуговується українською мовою.

4.7. Суд наголошує, що відповідачу неодноразово роз`яснювалося його право залучити до участі у справі перекладача. Проте відповідач заявляв, що розуміє державну мову та йому не потрібен перекладач, й на зауваження суду щодо необхідності послуговуватися в судовому засіданні державною мовою належно не реагував. Хоча в деяких судових засіданнях надавав пояснення державною мовою, чим підтвердив, що володіє українською мовою на достатньому рівні, щоб відповідати на питання, заявляти клопотання тощо.

Суд, враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності вирішення питання про залучення перекладача з урахуванням детального аналізу попереднього мовного досвіду особи, його мовних навичок зауважує, що відповідач є громадянином України, з 2005 до 2010 року займав посаду голови Іванівської районної державної адміністрації Одеської області, тому не тільки зобов`язаний був володіти державною мовою, як громадянин України, а й повинен був забезпечувати функціонування ізастосування українськоїмови натериторії району,під часвиконанння обов`язківголови районноїдержавної адміністрації.

Відтак постає судження, що відповідач свідомо не бажає послуговуватися державною мовою в судових засіданнях.

Цілком очевидно, що з боку стороннього спостерігача, особливо в умовах агресії російської федерації проти України, здається, що в такий спосіб відповідач намагається проявити не повагу до державної мови, заявляючи про нібито не можливість послуговуватися українською мовою. Тим самим він маніпулює своїм правом, що стало наслідком затягування розгляду справи.

Тож відповідач помилково розцінює вчиненні судом дії, які були направлені на виконання обов`язку щодо проведення судочинства державною мовою та сприяння всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, як намагання порушити його права.

5. Висновок суду такий.

За таких обставин, суд доходить висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання.

Керуючись статтями 9, 10, 75, 260, 261 ЦПК, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання відповідача про надання дозволу на використання російської мови у судовому засіданні в цій справі відмовити.

Роз`яснити відповідачу його право подати до суду заяву про допуск перекладача до участі у судовому процесі в цій справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 03 червня 2024 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК