Ухвала

від 26.12.2024 по справі 471/891/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

представників третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7

(врежимі ВКЗ)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 ,

на ухвалу слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024152170000146 відмовлено у накладенні арешту на майно.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Братського районногосуду Миколаївськоїобласті від17грудня 2024року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Вилучене майно, а саме:

- коробка від мобільного телефону марки iPhone 7 Black 128 з ІМЕІ, аркуш А4, на якому мається друкований текст, та гарантійний талон, які поміщено до сейф пакету WAR1541733, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-сім карту О2 в картонному чохлі, та аркуш А4, на якому мається рукописний текст, які поміщено до сейф пакету WAR1127097, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-два ключі від автомобіля марки «OPEL», які поміщено до сейф пакету WAR1126977, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а користувачем є ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 - повернуто законному володільцю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024152170000146 від 09.07.2024 задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене за результатами проведення обшуку 27.11.2024, а саме:

-коробку від мобільного телефону марки iPhone 7 Black 128 з ІМЕІ, аркуш А4, на якому мається друкований текст, та гарантійний талон, які поміщено до сейф пакету WAR1541733, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-сім карту О2 в картонному чохлі, та аркуш А4, на якому мається рукописний текст, які поміщено до сейф пакету WAR1127097, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-два ключі від автомобіля марки «OPEL», які поміщено до сейф пакету WAR1126977, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а користувачем є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає вказану ухвалу необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Зазначив, що слідчим суддею у своєму рішенні наголошено на тому, що вилучене майно під час проведення обшуку, не відповідає критеріям речових доказів. Проте судом проігноровано те, що слідчим вже прийнято таке рішення та вказане майно визнано речовим доказом і вказане рішення слідчого не є скасоване.

Зазначив, що поза увагою слідчого судді лишились доводи прокурора, наведені під час розгляду клопотання про арешт майна, зокрема, щодо того, що вилучену каблучку срібного кольору з каменем у вигляді кубу (під час обшуку 27.11.2024 за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), потерпіла ОСОБА_11 впізнала його 05.12.2024.

Також зазначив, що 06.12.2024, інша потерпіла ОСОБА_12 за фотознімками впізнала ОСОБА_13 та ОСОБА_10 та надала показання, при яких обставинах бачила останніх.

Вказав, що судом проігноровано ту обставину, що вказане кримінальне провадження розслідується за ч. 5 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

Зазначив, що на даний час органом досудового розслідування, шляхом проведення слідчих дій та призначених експертиз перевіряється факт причетності ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

На думку апелянта, своїм рішенням суд першої інстанції позбавляє можливості орган досудового розслідування у досягненні мети кримінального провадження та можливості забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою просили залишити її без змін.

Просять звернути увагу, що відповідно до ухвали слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 26.11.2024, задоволено клопотання про проведення обшуку в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою вилучення майна, що в сукупності становить ювелірні вироби та грошові кошти.

Проте, всупереч даній ухвалі, сторона обвинувачення вилучила коробку від мобільного телефону, аркуш А4, сім карту, два ключі від автомобіля «OPEL» та автомобіль марки Toyota highlander.

Зазначають, що вилучений транспортний засіб є особистим майном ОСОБА_9 та, окрім цього, є виключно засобом пересування, та не містить будь-якої інформації, яка має безпосереднє доказове значення для кримінального провадження. Вказують, що ані клопотання про накладення арешту, ані апеляційній скарга не має правого обґрунтування, та чітко викладених мотивів, чому має бути накладений арешт.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим відділенням ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152170000146 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024152170000146 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, мотивуючи своє клопотання наступним.

В нічний час на 09.07.2024 невідома особа, таємно, в умовах воєнного стану, з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу здійснила крадіжку сейфу, в якому знаходились грошові кошти в особливо великих розмірах, а саме: 28 000 євро, 18 000 доларів, 475 000 грн, 1 800 000 грн. та ювелірні вироби.

09.07.2024 за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152170000146 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та розпочате досудове розслідування.

27.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 26.11.2024 було проведено обшук транспортного засобу автомобіля марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході виконання ухвали суду про проведення обшуку було виявлено та вилучено: коробку від мобільного телефону марки iPhone 7 Black 128 з ІМЕІ, аркуш А4, на якому мається друкований текст, та гарантійний талон, які поміщено до сейф пакету WAR1541733; сім карту О2 в картонному чохлі, та аркуш А4, на якому мається рукописний текст, які поміщено до сейф пакету WAR1127097; два ключі від автомобіля марки «OPEL», які поміщено до сейф пакету WAR1126977; автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчого від 27.11.2024 вилучене майно визнано речовим доказом.

Звертаючись із клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор просив накласти арешт на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, посилаючись на відповідність вилученого майна ознакам, визначених статтею 98 КПК України, в подальшому відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та для забезпечення інших завдань кримінального провадження.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя вважав неналежними доводи прокурора у цій частині клопотання, так як ним не наведено підстав та обставин вважати вказане вище вилучене майно речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. Наразі підозра у кримінальному провадження не пред`явлена, не заявлено цивільний позов, також, не наведено доводів, які саме слідчі дії необхідно провести із залученням вилученого майна.

За висновком слідчого судді, за змістом клопотання прокурора неможливо зрозуміти, яким чином транспортний засіб автомобіль та інше вилучене майно, відноситься до кримінального провадження, які сліди зберіг на собі, чи є вказаний транспортний засіб та вилучені предмети предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

При цьому слідчий суддя вважав, що відсутні підстави вважати, що вказаний автомобіль міг бути здобутий незаконним шляхом, оскільки транспортний засіб придбано ОСОБА_9 15.12.2022.

З огляду на викладене, оскільки за загальним правилом, визначеним частиною третьою статті 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе лише тільки коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося в клопотанні сторони обвинувачення, а накладення арешту без з`ясування вище вказаних обставини може бути надмірним тягарем та перешкоджати реалізації власником майна гарантованих Конституцією України прав, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора про арешт майна не обґрунтовано належним чином, а необхідність накладення арешту на вилучене майно не підтверджена належними засобами доказування.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт -адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , вважали ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи апеляційний суд встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимогч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного, вмотивованого та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно вимогам п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ці вимоги закону слідчим суддею при прийнятті рішення не враховані в повній мірі.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділенням ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152170000146 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024152170000146 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України

27.11.2024 на підставі ухвали слідчого судді від 26.11.2024 проведено обшук транспортного засобу автомобіля марки TOYOTA HIGHLANDER, , реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 .

В ході виконання ухвали суду про проведення обшуку було виявлено та вилучено: коробку від мобільного телефону марки iPhone 7 Black 128 з ІМЕІ, аркуш А4, на якому мається друкований текст, та гарантійний талон, які поміщено до сейф пакету WAR1541733; сім карту О2 в картонному чохлі, та аркуш А4, на якому мається рукописний текст, які поміщено до сейф пакету WAR1127097; два ключі від автомобіля марки «OPEL», які поміщено до сейф пакету WAR1126977; автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 власником якого є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою слідчого від 27.11.2024 вилучене майно визнано речовим доказом.

Звертаючись із клопотанням про арешт вказаного майна, прокурор просив накласти арешт на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, посилаючись на відповідність вилученого майна ознакам, визначених ст. 98 КПК України, в подальшому відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та для забезпечення інших завдань кримінального провадження.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя вважав неналежними доводи прокурора у цій частині клопотання, так як ним не наведено підстав та обставин вважати вказане вище вилучене майно речовими доказами у цьому кримінальному провадженні. Наразі підозра у кримінальному провадження не пред`явлена, не заявлено цивільний позов, також, не наведено доводів, які саме слідчі дії необхідно провести із залученням вилученого майна. За змістом клопотання прокурора неможливо зрозуміти, яким чином транспортний засіб автомобіль та інше вилучене майно, відноситься до кримінального провадження, які сліди зберіг на собі, чи є вказаний транспортний засіб та вилучені предмети предметом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

З цими висновками колегія суддів не погоджується, з огляду на таке.

Так, у клопотанні прокурора зазначено, що вилучені під час проведення обшуку транспортного засобу автомобіля марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 , мають суттєве значення для кримінального провадження, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та ці речі, а також автомобіль визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Незастосування арешту майна може призвести до їх втрати, пошкодження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Окрім того, вказане кримінальне провадження розслідується за ч. 5 ст. 185 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна.

Хоча наразі жодній особі не повідомлено про підозру, однак, на даний час органом досудового розслідування, шляхом проведення слідчих дій та призначених експертиз перевіряється факт причетності ОСОБА_10 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Тому є необхідність у накладенні арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення для забезпечення завдань кримінального провадження.

На переконання колегії суддів, наразі потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, і саме за таких умов може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся з клопотанням про накладення арешту на вказане майно.

Колегія суддів наголошує, що в клопотанні прокурора міститься достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді скасуванню, з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 424, 425, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 17 грудня 2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024152170000146 відмовлено у накладенні арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене за результатами проведення обшуку 27.11.2024, а саме:

-коробку від мобільного телефону марки iPhone 7 Black 128 з ІМЕІ, аркуш А4, на якому мається друкований текст, та гарантійний талон, які поміщено до сейф пакету WAR1541733, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-сім карту О2 в картонному чохлі, та аркуш А4, на якому мається рукописний текст, які поміщено до сейф пакету WAR1127097, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-два ключі від автомобіля марки «OPEL», які поміщено до сейф пакету WAR1126977, опечатано, зроблено записи, завірено підписами;

-автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а користувачем є ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3