Ухвала

від 26.12.2024 по справі 471/891/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання проарешт -адвоката ОСОБА_6 (врежимі ВКЗ)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 ,

на ухвалу слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року, якою у кримінальному провадженні №12024152170000146 відмовлено у накладенні арешту на майно.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Братського районногосуду Миколаївськоїобласті від18грудня 2024року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Вилучене майно, а саме: зубну щітку, що належить ОСОБА_8 та котра поміщена до паперового конверту, опечатано наліпкою NPU-1678209, зроблено відповідні записи, завірено підписами слідчого, понятих, спеціаліста; мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», чорного кольору, що належить ОСОБА_8 , котрий поміщено до сейф-пакету CRI 1165750, опечатано, зроблено відповідні записи та завірено підписами слідчого, понятих, спеціаліста - повернуто законному володільцю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на майно, тимчасово вилучене за результатами проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 а саме:

-зубну щітку, що належить ОСОБА_8 та котра поміщена до паперового конверту, опечатано наліпкою NPU-1678209, зроблено відповідні записи, завірено підписами слідчого, понятих, спеціаліста;

-мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Мах», чорного кольору, що належить ОСОБА_8 , котрий поміщено до сейф-пакету CRI 1165750, опечатано, зроблено відповідні записи та завірено підписами слідчого, понятих, спеціаліста.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апелянт вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.

Зазначив, що слідчий суддя у своєму рішенні наголосив на тому, що вилучене майно під час проведення обшуку, не відповідає критеріям речових доказів. Проте слідчим суддею проігноровано те, що слідчим вже прийнято таке рішення та вказане майно визнано речовим доказом і вказане рішення слідчого не є скасоване.

Також вказав, що слідчим 16.09.2024 в ході огляду речей, а саме: металевого сейфу та скляної ємкості (банки) зроблені змиви, які у подальшому із постановами про проведення біологічних експертиз для виконання скеровано до Миколаївського НДЕКЦ МВС України, про що вказувалось прокурором.

Зазначив, що слідчим 18.12.2024, з метою з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження винесено постанову про проведення біологічної експертизи зубної щітки ОСОБА_8 , вилученої у ході обшуку та скеровано до Миколаївського НДЕКЦ МВС України.

Вказав, що поза увагою слідчого судді залишились доводи прокурора, наведені під час розгляду клопотання про арешт майна, зокрема, щодо того, що вилученні 2 золоті каблучки (під час обшуку 27.11.2024 за адресою АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ), потерпіла ОСОБА_10 впізнала їх 05.12.2024.

Також додав, що 06.12.2024, інша потерпіла ОСОБА_11 за фотознімками впізнала ОСОБА_8 та ОСОБА_12 та надала показання при яких обставинах бачила останніх.

Зазначив, що слідчим суддею проігноровано, що вказане кримінальне провадження розслідується за ч. 5 ст. 185 КК України і орган досудового розслідування у тому числі шляхом призначення експертизи перевіряє співпадіння біологічних зразків на зубній щітці та наявності у телефоні інформації, яка може мати доказове значення для розслідування, а саме: переписки та підтвердження вхідних та вихідних дзвінків з іншими фігурантами вказаного кримінального провадження і встановлення факту причетності ОСОБА_8 до вчинення вищевказаного кримінального правопорушення.

Позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора, представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_6 , вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просить залишити з її без змін.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим відділенням ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152170000146 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024152170000146 від 09.07.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, мотивуючи своє клопотання наступним.

В нічний час на 09.07.2024 невідома особа, таємно, в умовах воєнного стану, з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 шляхом демонтажу здійснила крадіжку сейфу в якому знаходились грошові кошти в особливо великих розмірах, а саме: 28 тис. євро, 18 тис. доларів, 475 тис. грн., 1 млн. 800 тис. грн. та ювелірні вироби.

09.07.2024 за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024152170000146 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України та розпочате досудове розслідування.

08.11.2024 Братським районним судом Миколаївської області надано дозвіл на проведення обшуку житла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за місцем проживання ОСОБА_8 .

В ході виконання ухвали слідчого судді 27.11.2024 проведено обшук за вище вказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено: зубну щітку, що належить ОСОБА_8 та котра поміщена до паперового конверту, опечатано наліпкою NPU-1678209, зроблено відповідні записи, завірено підписами слідчого, понятих, спеціаліста; мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», чорного кольору, що належить ОСОБА_8 , котрий поміщено до сейф-пакету CRI 1165750, опечатано, зроблено відповідні записи та завірено підписами слідчого, понятих, спеціаліста.

Вилучене майно постановою слідчого визнано речовим доказом.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено того факту, що вилучений мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», без зазначення ідентифікуючих ознак, був засобом вчинення кримінального правопорушення або зберіг на собі його сліди, не надано доказів того, що вказаний телефон перебував в зоні дії мобільних операторів за місцем вчинення злочину.

Також слідчим суддею зазначено, що прокурором не виконані вимоги ч. 5 ст. 132 КПК України, не надано доказів, які обставини вчинення кримінального правопорушення необхідно підтвердити з використанням зубної щітки.

На переконання слідчого судді, прокурором не обґрунтовано підстави та мета застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, належного особі, яка не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Захисник ОСОБА_6 вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, думку прокурора, вивчивши матеріали судового провадження і обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до вимогч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного, вмотивованого та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Згідно вимогам п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Ці вимоги закону слідчим суддею при прийнятті рішення враховані.

Слідчим відділенням ВП №1 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024152170000146 від 09.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В ході виконання ухвали слідчого судді 27.11.2024 проведено обшук за вище вказаною адресою, в ході якого виявлено та вилучено: зубну щітку та мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», чорного кольору, що належить ОСОБА_8 .

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором не доведено того факту, що вилучений мобільний телефон марки «Iphone 14 Pro Max», без зазначення ідентифікуючих ознак, був засобом вчинення кримінального правопорушення або зберіг на собі його сліди, не надано доказів того, що вказаний телефон перебував в зоні дії мобільних операторів за місцем вчинення злочину.

Також слідчим суддею зазначено, що прокурором не виконані вимоги ч. 5 ст. 132 КПК України, не надано доказів, які обставини вчинення кримінального правопорушення необхідно підтвердити з використанням зубної щітки.

На переконання слідчого судді, прокурором не обґрунтовано підстави та мета застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, належного особі, яка не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні.

З цими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на те, що ухвалою слідчого судді від 08.11.2024 надано дозвіл на проведення обшуку в житлі та в інших приміщеннях будь-якого призначення, а також на прилеглих до них територіях, право власності належить ОСОБА_13 , користувачем якого є ОСОБА_8 , з метою відшукання та вилучення золотих, срібних виробів та грошових коштів.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що в клопотанні прокурора, як і в апеляційній скарзі, не обґрунтовані підстави та мета застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Тому, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу начальника Братського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 18 грудня 2024 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3