Постанова

від 12.12.2024 по справі 521/1895/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7160/24

Справа № 521/1895/24

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 до Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКАТЕЛ АВТО» (треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів, на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси, постановлену під головуванням судді Бобуйка І.А. 26 серпня 2024 року у м. Одеса, -

встановила:

У лютому 2024 року позивачі звернулися до Малиновського районного суду м. Одеси із вищевказаною позовною заявою.

29 липня 2024 року представник позивачів подала заяву про забезпечення позову, в якій просила забезпечити позов у даній справі шляхом заборони ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» вчиняти перешкоди позивачам у користуванні закріпленими за ними стояночними місцями на автостоянці №20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (адреса до зміни - АДРЕСА_2 ).

В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилались на те, що невжиття заходів забезпечення позову тягне за собою реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2024 року заяву представника позивачів про забезпечення позову у цивільній справі було задоволено.

Забезпечено позов шляхом заборони ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» вчиняти перешкоди позивачам у користуванні закріпленими за ними стояночними місцями на автостоянці №20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (адреса до зміни - АДРЕСА_2 ).

В апеляційній скарзі представник ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що предметом даної справи є визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень державного реєстратора, а клопотання про забезпечення позову в оскаржуваній частині стосується усунення перешкод у користуванні належними позивачам машиномісцями. Крім того, оскаржувана ухвала не містить обґрунтувань щодо необхідності забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти перешкоди позивачам у користування машиномісцями на автостоянці.

Сторони про розгляд справи на 12 грудня 2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання всі сторони з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2024 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 звернулись до суду з позовом до ГО «Одеська обласна організація автомобілістів», ТОВ «Екател Авто» про визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень державних реєстраторів.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги тим, що, маючи право на зберігання транспортних засобів на закріплених за ними машиномісцями, вони можуть бути позбавлені такого права у зв`язку із відчуженням автостоянки.

Крім того, 03 липня 2024 року відбулось засідання президії Обласної ради ГО «Одеська обласна організація автомобілістів», на якому прийнято рішення оформлене протоколом №27, яким, зокрема: виключено із членів Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» із одночасним позбавленням права користування раніше закріплених машиномісць на її автостоянці №20 громадянам зазначеним у рапорті; особам, зазначеним в пункті 1 вказаного рішення, своїми силами, засобами та за свій рахунок, звільнити займані на автостоянці № 20 Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» машиномісця в п`ятиденний строк з моменту їхнього сповіщення про прийняття вказаного рішення; у випадку невиконання виключеному із членів ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» особі вимог пункту 2 цього рішення. B добровільному порядку, звернутися із відповідним позовом до суду».

26 липня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 було отримано витяг з протоколу №27 від 03.07.2024 року засідання президії Обласної ради ГО «Одеська обласна організація автомобілістів».

Враховуючи вищевикладене, 29 липня 2024 року позивачі подали заяву про забезпечення позову, вимоги якої обгрунтовані тим, що відповідачі можуть вчиняти дії з метою позбавлення позивачів права користуватись автостоянкою №20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та у якій просили забезпечити позов у даній справі шляхом заборони ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» вчиняти перешкоди позивачам у користуванні закріпленими за ними стояночними місцями на автостоянці №20, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (адреса до зміни - АДРЕСА_2 ).

Задовольняючи вказану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що існує ймовірність, що відповідачі по справі можуть перешкоджати доступу позивачів на вказану автостоянку №20.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4).

Крім того, п. 1-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз`яснено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів до забезпечення позову з урахуванням адекватності вимог заявника, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, ймовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 754/4437/18 (провадження № 61-47464св18) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є немайнові вимоги позивачів про визнання недійсним договору та скасування рішень державних реєстраторів, за результатом яких ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» зареєструвала право власності на автостоянку за адресою: АДРЕСА_2 , та у наступному, на підставі договору купівлі-продажу, відчужила на користь ТОВ «Екател Авто» вказану автостоянку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилались на те, що внаслідок неправомірної реєстрації за відповідачами права власності, позивачі фактично позбавлені права користування машиномісцями.

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги, що 03 липня 2024 року відбулось засідання президії Обласної ради ГО «Одеська обласна організація автомобілістів», на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №27, яким, зокрема: виключено із членів ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» із одночасним позбавленням права користування раніше закріплених машиномісць на її автостоянці №20 громадянам, зазначеним у рапорті; особам, зазначеним в пункті 1 вказаного рішення, своїми силами, засобами та за свій рахунок, звільнити займані на автостоянці № 20 ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» машиномісця в п`ятиденний строк з моменту їхнього сповіщення про прийняття вказаного рішення, тощо.

У судовому засіданні Одеського апеляційного суду 12 грудня 2024 року представник ТОВ «Екател Авто» повідомив суду, що між ТОВ «Екател Авто» та ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» наразі існують договірні відносини, а саме - укладений договір оренди, та спірна автостоянка передана у користування та розпорядження ГО «Одеська обласна організація автомобілістів».

Відтак, колегія суддів погоджується із доводами позивачів про те, що ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» має можливості перешкоджати їм у користуванні машиномісцями, та позбавляти позивачів права користування закріпленими за ними машиномісцями, а відтак, позивачі правомірно, у межах розгляду даної справи, поставили питання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» вчиняти перешкоди позивачам у користуванні закріпленими за ними стояночними місцями на автостоянці №20 .

Надаючи оцінку застосованому судом першої інстанції заходу забезпечення позову шляхом заборони ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» вчиняти перешкоди позивачам у користуванні закріпленими за ними стояночними місцями, колегія суддів доходить висновку про наявність зв`язку між заходом забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти перешкоди позивачам у користуванні закріпленими за ними стояночними місцями і предметом позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування рішень державних реєстраторів. Крім того, такий захід забезпечення позову зможе ефективно захистити або поновити права позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, а відтак, застосований судом першої інстанції захід забезпечення позову у повному обсязі відповідає характеру порушеного права позивачів.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що на підставі положень Закону України від 22.03.2012 № 4572-VI («Про громадські об`єднання») можна зробити висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо створення громадського об`єднання чи громадської організації, визначення напряму її діяльності, здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника), порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об`єднанні), участі у роботі громадської організації; делегування своїх представників на загальні збори громадської організації, у керівні органи, участі у розробці рішень та їх реалізації, можливості вносити пропозиції, рекомендації та проекти документів на розгляд органів громадської організації; користування послугами громадської організації, а також усіма видами методичної, консультативної та іншої допомоги, яку може надати громадська організація, на умовах, затверджених правлінням; обговорення питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; вимоги розгляду на засіданнях правління будь-яких питань, що стосуються діяльності громадської організації; отримання інформацію про роботу органів громадської організації, участі у заходах, які проводяться громадською організацією або організовані за її участю; користування підтримкою громадської організації для вдосконалення, розширення та підвищення ефективності своєї роботи, вільно обговорювати питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; установлення і розвитку через громадську організацію двосторонніх та багатосторонніх зв`язків з іншими членами громадської організації; отримання інформаційних, методичних та інших матеріалів, практичної допомоги у створенні професійних творчих центрів, майстерень, лабораторій та інше.

Внутрішньостатутною діяльністю громадського об`єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.

Тому набуття та втрата членства у громадській організації є реалізацією громадською організацією своїх повноважень у внутрішній статутній діяльності.

Члени товариства, яке є господарською організацією, беруть участь в управлінні ним та здійснюють інші правомочності, встановлені законом і статутними документами товариства.

Можна підсумувати, що громадське об`єднання (громадська організація) є одним з різновидів юридичної особи, створеної шляхом об`єднання осіб, які мають право участі у ньому (у ній). Члени громадської організації товариства садоводів мають право брати участь в управлінні товариством, обирати та бути обраними до органів управління товариством садоводів, одним з яких є голова правління, порядок обрання та усунення з посади якого передбачено Статутом такої громадської організації.

Спори, пов`язані із реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою, пов`язані із порушенням положень Статуту товариства, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Вказане відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду послідовно у значній кількості постанов випрацювала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикцією, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах, між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Доводи апеляційної скарги ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» щодо правомірності відчуження нерухомого майна є безпідставними, оскільки вказані обставини є предметом позову, а під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову суд не зобов`язаний перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду першої інстанції, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2024 року постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» - залишити без задоволення.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 25 грудня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе