Ухвала

від 20.12.2024 по справі 369/9693/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/9693/23

Провадження №2-зз/369/74/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2024 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

секретаря Липченко О.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм Києвіклопотання представника позивача про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом приватного підприємства «Уманське бюро експертиз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про скасування заходів забезпечення позову. Просили суд скасувати заходи забезпечення позову у справі №369/9693/23, накладені ухвалою від 26 червня 2023 року.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає що заява підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.06.2023 року у справі №369/9693/23 заяву Заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом приватного підприємства «Уманське бюро експертиз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - задоволено.Забезпечено позов шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном: 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 539753232224, номер відомостей про речове право: 14927177;

- заборонити усім суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь- які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 539753232224, номер відомостей про речове право: 14927177.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.10.2024 року у задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Уманське бюро експертиз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - відмовлено.

Згідно вимог ч. 1, 2ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії ; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України, визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України, поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Питання про скасування заходів забезпечення позову судом при ухваленні рішення не вирішено.

Статтею 321 ЦК України, передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Оскільки на даний час провадження по справі закінчено, представник позивача (заявник) подав заяву про скасування заходів забезпечення позову, враховуючи наявність арешту, що порушує права власника та суперечить приписам статей 319, 321 ЦК України, суд вважає за можливе скасувати заходи забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.73, 210, 158, 293 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2023 року про забезпечення позову у цивільній справі №369/9693/23, шляхом зняття заборони ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії щодо розпорядження нерухомим майном: 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 539753232224, номер відомостей про речове право: 14927177;

- зняти заборону усім суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь- які реєстраційні дії щодо нерухомого майна: 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 539753232224, номер відомостей про речове право: 14927177.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ