Ухвала

від 24.12.2024 по справі 641/112/21

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-др/641/39/24 Справа № 641/112/21

У Х В А Л А

24 грудня 2024 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Робочої М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі № 641/112/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТФ «Полюс» ПП, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТФ «Полюс» ПП, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

22.11.2024 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розподіл судових витрат та просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача зазначила, що заперечуючи проти заявленого позову та звертаючись до суду із відзивом на позову заяву відповідач ОСОБА_1 просив за результатами його розгляду відшкодувати за рахунок позивача понесені витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 грн. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідач ОСОБА_1 надав суду відповідні письмові докази, які долучені до матеріалів справи, а саме: договір про надання правничої допомоги від 10.08.2020 року, додаткова угода № 2 від 26.02.2021 року, рахунок № 26/02/21 від 26.02.2020 року, звіт адвоката від 11.03.2021 року, акт приймання наданих послуг від 11.03.2021 року, квитанція про прийняття оплати від 11.03.2021 року, детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, розрахунок судових витрат (попередній, орієнтовний). Також зазначені вимоги викладені у відзиві на позовну заяві, який надіслано до суду та знаходиться в матеріалах справи. Просила стягнути з позивача компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явилися повідомлялися про час та місце слухання справи належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача, заяву про розподіл судових витрат підтримала та просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

13.01.2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ТФ «Полюс» ПП, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним.

Ухвалою Комінтернівського районногосуду м.Харкова від10.04.2023року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Комінтернівського районногосуду м.Харкова від02.04.2024року закрито підготовче провадження усправі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТФ «Полюс» ПП, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, та призначено в судове засідання.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.11.2024 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТФ «Полюс» ПП, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним залишено без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Отже, нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок саме необґрунтованих дій позивача. Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.

Така ж позиція висловлена у п. 38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України вбачається, що необґрунтовані дії позивача, як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Схожий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі № 148/312/16-ц, у постанові від 12.11.2020 у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійснені в ході розгляду справи. Посилання представника відповідача на те, що подана позивачем в 2021 році позовна заява є заздалегідь не обгрунтованою, позивачем сплачено судовий збір в неповному обсязі, позивач не брав участі особисто в судових засіданнях, не одноразаово заявляв клопотання про витребування доказів, представник позивача подавав клопотання про відкладення справи, не може свідчити про необґрунтованість дій позивача при розгляді даної справи.

Звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі № 641/112/21 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 142, 260, 261 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі № 641/112/21 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ТФ «Полюс» ПП, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя -М. Ю. Онупко