Постанова

від 16.12.2024 по справі 914/1039/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2024 р. Справа №914/1039/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Складське господарство»

на рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 (повний текст рішення складено 12.09.2024, суддя Манюк П.Т.)

у справі № 914/1039/24

за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія» «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Складське господарство», Рівненська область, м. Вараш,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Техномедбуд», Львівська область, м. Стрий,

про стягнення 2957554, 00 грн

за участю представників:

від позивача Хомич О.А.

від відповідача Патько Н.А.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі АТ «НАЕК «Енергоатом») в особі філії «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» (далі «ВП «Складське господарство») звернулося до Господарський суд Львівської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Захід-Техномедбуд» 2957554,00 грн штрафних санкцій за порушення здійснення строків оплати за договором № 19В-7/64-145-SD-22-01370 від 06.12.2022 (далі договір).

Господарський суд Львівської області в рішенні від 02.09.2024 позовні вимоги АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Складське господарство» задоволив частково; з ТОВ «Захід-Техномедбуд» на користь позивача стягнув 395162, 72 грн, з яких 184835, 12 грн пені, 70134, 38 грн 3% річних, 134353, 38 грн інфляційних втрат та 5839, 84 грн судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При ухваленні вказаного рішення суд встановив, що покупцем було здійснено авансові платежі за кожну поставку окремо, а позивачем не було забезпечено у повному обсязі виконання ні договору в цілому, ні окремих оплачених поставок. Разом з тим, задовільняючи позовні вимоги частково, суд виходив з того, що відповідно до тендерної документації, відвантаження товару та його оплата призупиняється до моменту прийняття позивачем фінансового плану на 2023. Таким чином, суд визначив періоди прострочення відповідача, а саме: І період з 21.12.2022 до 31.12.2022, відповідно до пункту 2.3 договору; ІІ період з 20.09.2023 до 31.01.2024 року, з огляду на припинення перебігу строків оплати та відвантаження майна до моменту затвердження фінансового плану ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2023 рік, тобто до 15.09.2023 та повідомлення продавця про його прийняття 19.09.2023. Здійснивши перерахунок штрафних санкцій по формулах позивача з врахуванням визначених судом періодів, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 184835,12 грн. пені, 70134,38 грн. 3% річних та 134353,38 грн інфляційних втрат.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням в частині відмови в задоволенні його позовних вимог, оскаржив таке в апеляційному порядку, оскільки вважає висновки суду такими, що не відповідають встановленим обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, що мало наслідком зміну періоду прострочення відповідача. Позивач наголошує на такому:

- відповідно до п. 2.3 договору покупець зобов`язаний сплатити кошти за придбане майно в сумі, зазначеній в п. 2.1, на поточний рахунок ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» на умовах попередньої оплати одним або декількома платежами в термін протягом 10 (десяти) днів з дати укладення такого договору. Тобто, враховуючи умови договору, ТОВ «Захід-Техномедбуд» зобов`язувався сплатити кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 договору, в термін до 20.12.2022, що також констатував і суд у своєму рішенні;

- позивач вважає покликання суду на умови тендерної документації, в яких передбачене зупинення перебігу строку оплати та відвантаження майна до отримання повідомлення від продавця про затвердження фінансового плану, незаконним та необґрунтованим, оскільки договір № 19В-7/64-145-SD-22-01370 від 06.12.2022 укладався за результатом проведеного аукціону з повним дотриманням принципу свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними у визначенні умов договору;

- апелянт звертає увагу суду на положення ст. 629 ЦК України, яка передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відтак, сторони, уклавши такий договір, мали право очікувати виконання визначених правочином умов контрагентом зацікавленої сторони.

Таким чином, позивач просить скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а його позовні вимоги про стягнення з відповідача 2957554,60 грн. штрафних санкцій задоволити в повному обсязі.

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи позивача, з огляду на таке:

-в даному випадку між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, тому його правова природа та двосторонній характер зумовлюють взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Правила зустрічного виконання зобов`язання, встановлені статтею 538 ЦК України, відповідно до ч. 3 якої у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Саме вказану правову норму застосував суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційної різниці за період з 01.01.2023 по 19.09.2023;

-відповідач стверджує, що в нього існували підстави вважати, що позивач не виконає свого обов`язку або виконає його не в повному обсязі, які полягали в такому:

·загальними кваліфікаційними умовами, закріпленими у «Вимогах», що є частиною тендерної документації по аукціону, за результатами якого укладено договір, визначено, що «починаючи з 01.01.2023 року до затвердження фінансового плану ДП «НАЕК «Енергоатом» на 2023 рік, перебіг строків оплати та відвантаження майна припиняється до отримання відповідного повідомлення від продавця. Отже, покупець, ще до укладення договору знав про те, що з 01.01.2023 р відвантаження товару позивачем здійснюватись не буде протягом невідомого строку, зумовленого відкладальною обставиною, настання якої залежало виключно від позивача, а саме затвердження ним власного фінансового плану;

·ризики, які існували з огляду на безпекову ситуацію, яка склалася у грудні 2022 року в Миколаївській області, в межах якої (у м. Южноукраїнськ) згідно з умовами аукціону знаходився товар, що підлягав вивезенню;

·позивачем не було виконано до 31.12.2022 року договір в частині передачі (завантаження) майна у обсязі сплачених відповідачем коштів;

·після затвердження фінансового плану позивача на 2023 рік, з жовтня по грудень 2023 року, відповідач здійснював оплату за придбаний товар в розмірах більших, ніж сума, на яку товар в подальшому передавався позивачем;

-безпідставними є покликання апелянта на те, що відповідачем не доведено наявності підстав для звільнення від відповідальності, передбачених статтею 617 ЦК України (випадок, непереборна сила), адже ця норма не застосовувалась судом першої інстанції та нею не обґрунтовувались заперечення проти позову. Натомість, у відповідача існували очевидні підстави вважати, що позивач не виконає зобов`язань щодо відвантаження товару у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, що зумовило зупинення першим виконання свого обов`язку щодо оплати, що узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 538 ЦК України, яка правомірно застосована Господарським судом Львівської області при прийнятті рішення у даній справі.

З огляду на вказане, відповідач не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

В дане судове засідання прибули представники обох сторін, які підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

06.12.2022, відповідно до протоколу електронних торгів через електронну торгову систему Prozorro.Пpoдaжi від 22.11.2022 № BSE001-UA-20221114-48651, між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу за № 19B-7/64-145-SD-22-01370, відповідно до п. 1.1 якого предметом цього договору є купівля-продаж майна, згідно з переліком визначеним додатком № 1-ПВ до договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору продаж здійснювався на умовах FCA (Інкотермс 2000) на площах продавця згідно з додатками № 1-ПВ та № 2-ПВ до договору на суму 23908362, 14 грн з ПДВ.

Згідно з пунктом 2.3. договору покупець зобов`язаний сплатити кошти за придбане майно у сумі, зазначеній в п. 2.1, на поточний рахунок ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» на умовах попередньої оплати одним або декількома платежами, в термін протягом 10 робочих днів з дати укладення даного договору.

За умовами п. 3.1. договору, продавець протягом 30 (тридцяти) календарних днів після надходження коштів від покупця відповідно до п. 2.3. (але не пізніше ніж до 31.12.2022 року), зобов`язується відвантажити майно покупцю. Покупець зобов`язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів після сплати коштів відповідно до п.2.3. (але не пізніше ніж до 31.12.2022 року) вивезти майно (п.3.2. договору).

Відповідно до п.3.6. договору по завершенню 30 (тридцяти) календарних днів після повної сплати покупцем коштів відповідно до п. 2.3., останній зобов`язаний укласти із продавцем договір відповідального зберігання невивезеного майна, який вступає в дію, починаючи з наступного дня після завершення терміну вивезення відповідно до п.3.2., або, починаючи з 01.01.2023 року.

27.12.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору № 1, в пунктах 1-3 якої сторони дійшли згоди викласти умови п. 3.1., 3.2, 3.6 договору в такій редакції:

«п. 3.1. Продавець протягом 30 (тридцяти) календарних днів після надходження коштів від покупця відповідно до п. 2.3., зобов`язується відвантажити майно покупцю.

п. 3.2. Покупець зобов`язується протягом 30 (тридцяти) календарних днів після сплати коштів відповідно до п. 2.3. вивезти майно.

п. 3.6. Починаючи з 01.01.2023 року до затвердження фінансового плану ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на 2023 рік, відвантаження майна зупиняється до отримання повідомлення від продавця про затвердження фінансового плану. Після отримання покупцем повідомлення про затвердження фінансового плану перебіг строку відвантаження та вивезення майна згідно п.3.1. 3.2. даного договору продовжуються з урахуванням часу, що минув до його зупинення.»

ТОВ «Захід-Техномедбуд» здійснило оплату за договором у повному обсязі, на загальну суму 23667555, 97 грн, з врахуванням домовленості між сторонами про виключення із додатку № 1-ПВ до договору позицій 2, 10, 11, 12, 13, 14 на суму 240806, 17 грн, що підтверджується банківськими виписками, в такій послідовності здійснення платежів:

- від 15.12.2022 № 1238 - 2000000, 00 грн

- від 16.12.2022 № 1241 - 700000, 00 грн

- від 21.12.2022 № 181 - 340000, 00 грн

- від 21.12.2022 № 182 - 612 000, 00 грн

- від 27.12.2022 № 183 - 2464000, 00 грн

- від 27.12.2022 № 184 - 2800000, 00 грн

- від 29.12.2024 № 187 - 1960000, 00 грн

- від 30.12.2022 № 188 - 1568000, 00 грн

- від 23.10.2023 № 484537701.1 - 3050000, 00 грн

- від 31.10.2023 № 484537726.1- 1600000, 00 грн

- від 16.11.2023 № 484537798.1- 2900000, 00 грн

- від 25.12.2023 № 484537864.1 - 3517165, 42 грн

- від 26.12.2023 № 484537865.1 - 156000, 00 грн.

- від 01.02.2024 № 484537929.1 - 390, 55 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору, у випадку порушення покупцем договірних зобов`язань, покупець зобов`язується сплатити продавцю пеню в розмірі 0.1% від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення.

Вважаючи, що покупець допустив порушення своїх зобов`язань за договором в частині своєчасності здійснення обумовлених умовами договору платежів, продавець нарахував останньому 2147889,91 грн пені за період з 21.12.2022 по 20.06.2023, а також 321187,12 грн. 3 % річних і 488477,57 грн. інфляційних втрат, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, що слугувало підставою звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї та додатковими поясненнями, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню, з огляду на таке:

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, у відповідності до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, є договір, який, в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом 06.12.2022, відповідно до протоколу електронних торгів через електронну торгову систему Prozorro.Пpoдaжi від 22.11.2022 № BSE001-UA-20221114-48651, між сторонами даного спору було укладено договір купівлі-продажу за № 19B-7/64-145-SD-22-01370, за умовами п. 1.1 якого предметом даного договору є купівля-продаж майна, згідно з переліком визначеним додатком № 1-ПВ до договору, на загальну суму 23908362, 14 грн з ПДВ (п. 2.1 договору).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно, у відповідності до ст.530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як слідує з матеріалів справи, а саме з банківської виписки, відповідач, починаючи з 15.12.2022, почав здійснювати оплати за обумовлений договором товар та завершив проведення повної оплати 01.02.2024.

Відповідно до 2.3. договору покупець зобов`язаний сплатити кошти за придбане майно у сумі, зазначеній в п. 2.1, на поточний рахунок ВП «Складське господарство» ДП «НАЕК «Енергоатом» на умовах попередньої оплати одним або декількома платежами, в термін протягом 10 робочих днів з дати укладення даного договору.

Отже, з аналізу умов п. 2.3. договору слідує, що покупець зобов`язався здійснити оплату товару у повному обсязі у термін протягом 10 днів з моменту підписання договору, тобто до 20.12.2022, однак, здійснював оплату після 21.12.2022, чим допустив прострочення у здійсненні платежів.

Разом з тим, варто зауважити, що за взаємною домовленістю сторін, продавцем та покупцем було припинено взаємне зобов`язання з оплати та відвантаження майна на суму 240806, 17 грн шляхом виключення із додатку № 1-ПВ до договору позицій 2, 10, 11, 12, 13, 14, що підтверджується листами філії ВП «Складське господарство» АТ «НАЕК «Енергоатом» від 24.01.2024 № 45/0-187 та ТОВ «Захід-Техномедбуд» від 29.01.2024 № 10. Водночас, як вбачається з матеріалів справи пропозицію про таке припинення було запропоновано в проекті додаткової угоди до договору від 29.12.2022 № 2, яка погоджена та підписана відповідачем в грудні 2022 року. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про безпідставність вимог позивача щодо нарахування штрафних санкцій на вказану суму, позаяк у правовідносинах сторін не мало місця прострочення попередньої оплати на суму 240806,17грн.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом (ст. 610, 611, 612 ЦК України).

За умовами ч. 1 ст. 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є неустойка (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею, зокрема, є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 6 ст. 230 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.3 договору, у випадку порушення покупцем договірних зобов`язань, покупець зобов`язується сплатити продавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого зобов`язання за кожен день прострочення. Відтак, за порушення зобов`язань за договором, позивачем, з врахуванням положень ч. 6 ст. 230 ГК України, правомірно нараховано відповідачу до сплати пеню за період з 21.12.2022 по 20.06.2023 в сумі 2104063,19 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За умовами ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного суду України від 18.08.2023 року у справі №927/211/22 йдеться про те, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 Цивільного кодексу України (частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 538 Цивільного кодексу України), тобто передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.

Здійснивши системний аналіз ст.538, ч.2 ст.625, ч.1 ст.655, ст.692, ч.1 ст.697 ЦК України об`єднана палата дійшла висновку, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати від покупця оплати товару, сплати процентів за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат, навіть якщо товар ще не був переданий продавцем у власність покупця.

Таким чином, з огляду на вказане, судова колегія вважає, що нарахування позивачем 313133,34 грн. 3 % річних та 473235 грн. інфляційних втрат є обґрунтованим та такі підлягають стягненню з відповідача.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо зупинення перебігу строку оплати, який пов`язаний із затвердженням фінансового плану позивача, про який (зупинення перебігу строку) йдеться у тендерній документації позивача, оскільки правовідносини між даними сторонами виникли з договору № 19В-7/64-145-SD-22-01370 від 06.12.2022, укладеного за результатом проведеного аукціону. За приписами цивільного законодавства, а саме ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відтак, сторони, уклавши такий договір, мали право очікувати на добросовісне виконання всіх умов договору контрагентом зацікавленої сторони.

Разом з тим, з аналізу оспорюваного правочину в редакції додаткової угоди № 1 слідує, що в п. 3.6 договору сторони передбачили зупинення перебігу строків до отримання від продавця (позивача) повідомлення про затвердження його фінансового плану на рік, однак таке зупинення строку стосувалося виключно відвантаження та вивезення майна та не передбачало жодного зупинення перебігу строку щодо здійснення обумовлених умовами договору платежів.

Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат в період з 01.01.2023 по 19.09.2023 (моменту одержання повідомлення від продавця про затвердження фінансового плану) є таким, що не заснований на вимогах закону та суперечить умовам укладеного між сторонами договору, який підлягає обов`язкову виконанню, в силу вимог ст. 629 ЦК України.

Водночас, судова колегія відхиляє доводи відповідача щодо безпекових ризиків та порушення умов договору з боку позивача в частині відвантаження товару, оскільки вважає такі недоречними з огляду на те, що спірний договір укладався сторонами в період воєнного стану, про який було відомо кожній зі сторін, відтак вони були обізнані і про ризики, пов`язанні з виконанням такого договору, позаяк в умовах воєнного стану безпекова ситуація є непередбачуваною у кожному регіоні України.

Щодо відвантаження товару, то суд приймає до уваги п. 3.2 і 3.4 договору, відповідно до яких, обов`язок із вивезення майна зі складів (майданчиків) продавця покладається на покупця (відповідача). В свою чергу відповідачем не надано ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції жодних доказів, які б свідчили про перешкоджання або відмову позивача передати майно відповідачу. Разом з тим, суд приймає до уваги доводи позивача про те, що з його складу відповідачу відвантажувалося рівно стільки майна, скільки такий фізично міг вивезти.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення Господарського суду Львівської області у цій справі в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» задоволити.

Рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 у справі № 914/1039/24 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, в цій частині позов задоволити.

В решті рішення Господарського суду Львівської області від 02.09.2024 у справі № 914/1039/24 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Техномедбуд» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Сірка, 3А/4, код ЄДРПОУ 41709348) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» (34400, Рівненська обл., м. Вараш, Будівельна база № 1, промислова зона 35/2, код ЄДРПОУ 36217282) 2893431,53 грн, з яких: 2104063,19 грн пені, 313133,34 грн 3% річних, 476235 грн інфляційних втрат, а також 108501,59 судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

повний текст постанови складено 20.12.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік